Гейдар Алієв

Гейдар Алієв
азерб. Heydər Əliyev
3 Президент Азербайджану
3 жовтня 1993 — 15 жовтня 2003
Попередник	Абульфаз Ельчибей
Наступник	Ільхам Алієв
11 Перший секретар ЦК КП Азербайджанської РСР
14 липня 1969 — 3 грудня 1982
Попередник	Велі Ахундов
Наступник	Кямран Багіров
Народився	10 травня 1923[1][2][…]  Нахічевань, Азербайджанська РСР
Помер	12 грудня 2003[4][1][5] (80 років)  Клівленд, США
Похований	Алея честі[1]
Відомий як	розвідник, політик
Країна	СРСР  Азербайджан
Національність	Азербайджанець
Alma mater	Азербайджанська державна нафтова академія (1941) і Бакинський державний університет (1967)
Політична партія	КПРС (19 липня 1991) і партія «Новий Азербайджан» (12 грудня 2003)
Батько	Алірза Алієв
У шлюбі з	Заріфа Алієва
Діти	Севіль Алієва Ільхам Алієв
Релігія	Іслам шиїтської течії
Нагороди
Підпис
heydar-aliyev-foundation.org
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Гейда́р Алірза огли́ Алі́єв (азерб. Heydər Əlirza oğlu Əliyev; 10 травня 1923, Нахічевань, Азербайджанська РСР — 12 грудня 2003, Клівленд, Огайо, США) — політичний діяч Азербайджану та СРСР. Керував Азербайджаном спочатку як 1-й секретар ЦК КП Азербайджану (1969—1982), а потім як президент незалежної держави (1993—2003).

Член ЦК КПРС у 1971—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 8—11-го скликань. Двічі Герой Соціалістичної Праці (24.08.1979, 7.05.1983).

Народився в родині купця-шиїта. З 1936 по 1939 рік навчався в Нахічеванському педагогічному технікумі. У 1939—1941 роках — студент архітектурного факультету Азербайджанського індустріального інституту імені Азізбекова в Баку.

З 1941 по 1943 рік працював завідувачем відділу в Народному комісаріаті внутрішніх справ Нахічеванської АРСР, з 1943 по 1944 рік — завідувачем відділу в Рад народних комісарів Нахічеванської АРСР. У 1944 році був направлений на роботу в органи державної безпеки. Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1945 році закінчив курси МДБ СРСР в Баку і працював в МДБ Нахічеванської АРСР. З 16 травня 1949 по 6 липня 1950 року був слухачем Ленінградської школи перепідготовки керівного оперативного складу МДБ СРСР.

З 1950 року — начальник 5-го (секретно-політичного) відділу МДБ Азербайджанської РСР. Потім працював начальником відділення 2-го відділу (контррозвідка) КДБ при РМ Азербайджанської РСР, заступником начальника відділу КДБ по місту Баку (з 1956 року), т.в.о. начальника, а в 1960—1965 роках — начальником 2-го відділу КДБ при РМ Азербайджанської РСР.

У 1957 році заочно закінчив історичний факультет Азербайджанського державного університету імені Кірова.

У червні 1965 — червні 1967 року займав пост заступника голови, а з 21 червня 1967 по 14 липня 1969 року — голови Комітету державної безпеки СРСР (КДБ) при Раді Міністрів Азербайджанської РСР.

14 липня 1969 — 3 грудня 1982 року — 1-й секретар ЦК КП Азербайджану.

З 5 березня 1976 по 22 листопада 1982 року — кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС. З 22 листопада 1982 по 21 жовтня 1987 року — член Політбюро ЦК КПРС.

24 листопада 1982 — 23 жовтня 1987 року — 1-й заступник голови Ради Міністрів СРСР.

З жовтня 1987 року — на пенсії.

Повернувшись до Азербайджану в липні 1990, спочатку обраний депутатом Верховної Ради Азербайджанської РСР, а з 5 вересня 1991 по 23 червня 1993 року працював головою Найвищого Меджлісу Нахічеванської АР, заступником голови Найвищої Ради Азербайджанської Республіки. З 15 червня по листопад 1993 року — голова Міллі Меджліса Азербайджанської Республіки.

3 жовтня 1993 — 15 жовтня 2003 року — Президент Азербайджану.

У країні панує культ особи Гейдара Алієва. Його життя вивчають у школах і вищих навчальних закладах. Навчальний курс «Вивчення спадщини Гейдара Алієва» є обов'язковим для студентів магістратури гуманітарних факультетів. У всіх великих містах і адміністративних районах Азербайджану споруджено мультимедійні Центри Гейдара Алієва, де проводять заходи, виставки, презентації та обов'язкові екскурсії для дітей і молоді. В Інституті історії імені А.А. Бакіханова при Національній академії наук Азербайджану функціонує відділ алієвознавства. На честь Гейдара Алієва названі нафтопровід Баку — Тбілісі — Джейхан, Бакинський нафтопереробний завод, Азербайджанське вище військове училище, центральний проспект Баку, найбільший спортивно-концертний комплекс і головний аеропорт країни.

Також на його честь названий Сквер імені Гейдара Алієва у Києві та Тбілісі.

• 
  Санкт-Петербург, Горохова вулиця, 6: Меморіальна дошка на честь Гейдара Алієва
• 
  Пам'ятник Гейдару Алієву у Белграді, Сербія
• 
  Пам'ятник Гайдару Алієву в Києві. Сквер імені Гейдара Алієва

• 
  Поштова марка, 2001
• 
  Поштова марка, 2003
• 
  Поштова марка, 2005
• 
  Поштова марка, 2006
• 
  Поштова марка, 2008

 — Герой Соціалістичної Праці (1979, 1983)
 — Орден Леніна
 — Орден князя Ярослава Мудрого
 — Премія Ататюрка в ім'я миру
 — Орден Жовтневої Революції
 — Орден Червоної Зірки^[6]

Почесний професор МДУ ім. М. В. Ломоносова^[7]

• Фонд Гейдара Алієва
• Українсько-азербайджанський інститут соціальних наук імені Гейдара Алієва
• Ільхам Алієв

• Л. В. Губерський. Алієв Гейдар // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
• М. Дорошко. Алієв // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 23. — ISBN 978-966-611-818-2.

• Офіційний сайт Фонду Гейдара Алієва (азерб.) (англ.) (рос.)
• Електронна бібліотека праць Гейдара Алієва (азерб.) (англ.) (рос.)
• Сайт присвячений Гейдару Алієву (рос.)