1746 у науці

Ця стаття присвячена головним подіям у галузі науки у 1746 році.

У 1746 році в науці й техніці відбулися такі важливі події.

• Джон Робак винаходить свинцеві конденсаційні камери для виробництва сульфатної кислоти.
• Німецькому хіміку Андреасу Сигізмунду Маргграфу (1709–1782) приписують опис цинку як окремого металу.
• Єва Екеблад відкриває технологію виробництва борошна та спирту з картоплі.^[1]

• Жан-Етьєн Геттар представляє Французькій академії наук першу мінералогічну карту Франції.
• Вільям Куворті відкриває каолін у Корнуоллі.^[2]

• Жан Лерон д'Аламбер розвиває теорію комплексних чисел.
• Патрік д'Арсі оголошує про відкриття принципу моменту імпульсу у формі, відомій як «принцип площ» (секторна швидкість).^[3]
• Шотландський математик Метью Стюарт публікує «Some General Theorems of Considerable use in the Higher Parts of Mathematics» (Деякі загальні теореми значного використання у вищих частинах математики), включно з теоремою Стюарта про вимірювання трикутника.

• П'єр Луї Мопертюї читає перед Берлінською академією наук статтю Recherche des Lois du Mouvement (Дослідження законів руху). Він стверджує, що природа діє таким чином, щоб мінімізувати добуток маси, помноженої на швидкість і відстань. У неповній, але основоположній ідеї, яка випливає з того, що нині відомо як Принцип найменшої дії.

• П'єр Бугер публікує трактат про корабельну архітектуру Traité du navire, де вперше пояснюється використання метацентричної висоти як міри стійкості кораблів.^[4]
• Джон Мюллер публікує трактат, що містить елементарну частину фортифікації.

• Карл Лінней публікує Fauna Svecica.

• Французька академія наук присуджує премію Етьєну-Франсуа Дютуру де Сальверу за його роботу про тяжіння магніту.
• Медаль Коплі: Бенджамін Робінс.^[5]

• 4 січня — Бенджамін Раш (помер 1813), батько-засновник Сполучених Штатів, хімік і лікар.
• 18 лютого — Жан-Батист-Мішель Бюкке (помер 1780), французький вчений і хімік.
• 7 березня — Андре Мішо (помер 1802), французький ботанік.
• 15 березня — Джованні Баттіста Вентурі (помер 1822), італійський фізик, на честь якого названо трубу Вентурі.
• 9 травня — Гаспар Монж (помер 1818), французький математик і геометр.
• 18 травня — Фелікс де Азара (помер 1821 ), іспанський солдат, інженер і натураліст.
• 20 травня — Андреас Берлін (помер 1773 ), шведський ботанік і дослідник .
• 16 липня — Джузеппе Піацці (помер 1826), італійський театинський чернець, астроном і математик.
• 30 липня — Луїза дю П'єррі (померла 1807), французька астрономка.
• 16 вересня — Жорж Луї Марі Дюмон де Курсе (помер 1824 ), французький ботанік та агроном.
• 2 жовтня — Петер Якоб Єльм (помер 1813), шведський хімік і мінералог.
• 12 листопада — Жак Александр Сезар Шарль (помер 1823), французький фізик, хімік і винахідник.
• 16 листопада — Жан Шанор'є (помер 1806), французький агроном і політик .
• Ісаак Свейнсон (помер 1812), англійський ботанік.

• 5 лютого — Герман Фрідріх Тайхмаєр (нар. 1685), німецький лікар.
• 14 червня — Колін Маклорен (нар. 1698), шотландський математик.
• 3 липня — Джозеф-Франсуа Лафіто (нар. 1681), французький місіонер, єзуїт, етнолог і натураліст.
• 14 листопада — Георг Стеллер (нар. 1709), німецький натураліст.
• 18 листопада — Джованні Лука Цуццері (нар. 1716), італійський нумізмат і археолог.
• Дейдьє (нар. 1698), французький математик.