1747 у науці

Ця стаття присвячена головним подіям у галузі науки у 1747 році.

У 1747 році в науці й техніці відбулися такі важливі події.

• Бернард Зиґфрід Альбінус (1697—1770) за допомогою художника Яна Ванделаара (1691—1759) створює найточніший опис кісток і м'язів людського тіла в Tabulae Sceleti et Musculorum Corporis Humani («Таблиці скелету і м'язів людського тіла»).
• Альбрехт фон Галлер публікує працю Experiments in the Anatomy of Respiration («Експерименти з анатомії дихання»).

• Національна школа мостів та доріг заснована в Парижі під керівництвом Жана-Родольфа Перроне.

• 24 червня — 14 жовтня — англійські кораблі «Галерія Доббса» та «Каліфорнія» під командуванням капітанів Вільяма Мура та Френсіса Сміта досліджують Гудзонову затоку та з'ясовують, що цим маршрутом немає Північно-Західного проходу.

• Жан ле Рон д'Аламбер використовує диференціальні рівняння з частковими похідними в математичній фізиці.

• 1 січня — у Франції виходить наказ короля Людовика XV Ordonnance du roi, portant règlement général concernant les hôpitaux militaires, який встановлює загальні правила щодо військових госпіталів.
• 31 січня — у лікарні Лондон Лок відкривається перша клініка венеричних захворювань.^[1]
• Джеймс Лінд проводить один з перших контрольованих експериментів у клінічній медицині щодо впливу цитрусових як ліків від цинги.^[2]

• 2 липня — Бенджамін Робінс представляє Королівському товариству статтю, в якій описується фізика обертового снаряда, за результатами його дослідження стволів гвинтівок.^[3][4]

• Медаль Коплі: Говін Найт^[5]

• 13 січня — Шарль де Ньєпор (помер 1827), французькийматематик.
• 17 січня — Маркус Герц (помер 1803), німецький лікар.
• 19 січня — Йоганн Елерт Боде (помер 1826), німецький астроном.
• 10 лютого —
  • Айда Ясуакі (помер 1817), японський математик.
  • Андре Туен (помер 1824), французький ботанік та агроном.
• 11 березня — Вільям Кертіс (помер 1799), англійський ботанік та ентомолог.
• 22 квітня — Жозеф Юбер (помер у 1825), вчений, дослідник, ботанік і натураліст з Реюньйону.
• 4 травня — Філіп-Жан Пеллетан (помер 1829), французький хірург.
• 8 травня — Матіас Меттерніх (помер 1825), німецький математик, фізик, публіцист і політик.
• 23 червня — Мікеле Троя (помер 1827), італійський лікар.^[6]
• 7 жовтня — Антуан Ніколя Дюшен (помер 1827), французький агроном.
• 23 листопада — барон Зигмунд Цойс фон Едельштейн (Барон фон Цойс) (помер 1819), словенський геолог, на честь якого названо цоїзит.
• 8 грудня — Клеман Жозеф Тіссо (помер 1826), французький лікар.^[7]
• 30 грудня — Рубен Берроу (помер 1792), англійський математик і сходознавець.

• 15 січня — Франсуа Жіго де Лапейроні (нар. 1678), французький хірург, головний хірург і довірена особа короля Людовика XV.
• 25 січня — Франческо де Фікороні (нар. 1664), італійський археолог та антиквар.
• 7 березня — Ніколя Маюдель (нар. 1673), французький єзуїт і лікар.
• 2 квітня — Йоганн Якоб Ділленіус (нар. 1687), німецький художник-ботанік і лікар, який вивчав криптогами (нижчі рослини, що не мають насіння та квітів), такі як мохи та водорості і написав кілька статей про них.
• 19 червня — Алессандро Марчелло (нар. 1684), італійський письменник, філософ, композитор і математик.
• 8 серпня — Мартен Трівальд (нар. 1691), шведський інженер-механік.
• Йоганн Генріх фон Гойхер (нар. 1677), німецький ботанік, на честь якого названо рід гейхера.