1748 у науці

Ця стаття присвячена головним подіям у галузі науки у 1748 році.

У 1748 році в науці й техніці відбулися такі важливі події.

• Повторне відкриття руїн Помпеїв.^[1]

• Томас Фрай з лондонської порцелянової фабрики Боу виробляє кістяну порцеляну.^[2]

• Публікація в Амстердамі теорії Нептуна французького дипломата Бенуа де Майє (помер у 1738) у Telliamed, ou entretiens d’un philosophe indien avec un missionnaire françois, sur la diminution de la mer, la formation de la terre, l’origine de l’homme... (Телліамед, або розмови між індійським філософом і французьким місіонером про зменшення моря, утворення землі, походження людини) за редакцією аббата Жана Баптіста де Маскер.

• Леонард Ейлер публікує в Берліні працю «Вступ в аналіз нескінченних величин»,^[3] вступ до чистої аналітичної математики. Він обчислює математичну константу e з точністю до 23 цифр^[4] та представляє формулу Ейлера. П'ята стаття Ейлера з морських питань, E137, також була написана в цьому році, але опублікована лише в 1750 році.
• Марія Аньєзі публікує Instituzioni analitiche ad uso della gioventù italiana в Мілані, «що вважається найкращим вступом до праць Ейлера».^[5]
• приблизна дата – Томас Баєс висунув теорему Байєса.^[6]

• Джон Фотергілл публікує працю «Звіт про біль у горлі, що супроводжується виразками», ранній опис дифтерії.

• П'єр Ле Руа винаходить фіксуючий спусковий механізм у годинниковій справі.^[7][8][9]
• Льюїс Пол винайшов ручну машину для чесання вовни.

• В Мадриді опубліковано працю «Історичний звіт про подорож до Південної Америки» (Relación Histórica del Viage a la América Meridionale) Хорхе Хуана та Антоніо де Ульоа, яка включала звіт Ульоа про платину.^[10]
• Публікація «Людина-машина» (L'homme Machine) Жульєна Офре де Ламетрі.

• Медаль Коплі: Джеймс Бредлі.^[11]
• Єва Екеблад стає першою жінкою-членом Шведської королівської академія наук

• 27 лютого — Андерс Спарман (помер 1820), шведський ботанік.
• 5 березня — Юнас Карлссон Дрюандер (помер 1810), шведський ботанік.
• 10 березня — Джон Плейфер (помер 1819), шотландський вчений.
• 11 квітня — Луї Монж (помер 1827), французький математик.
• 12 квітня — Антуан Лоран де Жуссьє (помер 1836), французький ботанік.
• 13 квітня — Джозеф Брама (помер 1814), англійський винахідник.
• 19 квітня — Шарль д'Амондан де Тенсо (помер 1822), французький офіцер і математик.
• 10 травня — Луї П'єр В'єйо (помер 1830), французький орнітолог.
• 24 травня — Христіан Еренфрід фон Вайгель (помер 1831), німецький хімік і натураліст.
• 29 червня — П'єтро Коссалі (помер 1815), італійський математик.
• 30 червня — Домінік, граф де Кассіні (помер 1845), французький астроном.
• 8 серпня — Йоганн Фрідріх Гмелін (помер 1804), німецький натураліст.
• 18 серпня — П'єр Соннера (помер 1814), французький натураліст і дослідник.
• 31 серпня — Жан-Батист Куртуа, французький хімік і селітророб.
• 26 жовтня — Жан-Батист П'єр Буде (помер 1828), французький фармацевт і хімік .
• 14 листопада — Філіп-Фредерік де Дітріх (помер 1793), ельзаський вчений і політик.
• 9 грудня — Клод Луї Бертолле (помер 1822), французький хімік.

• 1 січня — Йоганн Бернуллі (нар. 1667), швейцарський математик.
• 25 січня — Роберт Бунон (нар. 1702), хірург-стоматолог, якого вважають батьком дитячої стоматології.
• 25 листопада — Ісаак Воттс (нар. 1674), британський гімнограф, поет, теолог і логік.
• Листопад — Олексій Чиріков (нар. 1703), російський мореплавець.
• 11 грудня — Евальд Георг фон Клейст (нар. 1700), німецький фізик.
• 27 грудня — Едмунд Вівер (нар. близько 1683), англійський астроном.