1745 у науці

Ця стаття присвячена головним подіям у галузі науки у 1745 році.

У 1745 році в науці й техніці відбулися такі важливі події.

• Жан Філіп де Шезо відкриває Туманність Омега, Мессьє 25, Мессьє 35 та IC 4665.

• Шарль Бонне публікує свою першу працю з ентомології під назвою Traité d'insectologie («Трактат про комах»).

• Сезар-Франсуа Кассіні де Тюрі описав проєкції Кассіні, тип картографічної проєкції.

• 2 травня — Королівська колегія хірургів відділяється від Компанії цирульників Лондона.
• Бартоломей Моссе засновує Дублінська лікарню лежачого типу.

• Пітер ван Мушенбрук винайшов Лейденську банку, пристрій для зберігання електричного заряду. Це перший конденсатор.
• Ендрю Гордон описує «вихор», перший електростатичний реакційний двигун, і «електричні дзвіночки», електростатичний прилад призначений для перевірки наявності електричних зарядів, у своїй книзі Versuch einer Erklarung der Electricitat (нім. Спроба пояснення електрики).^[1]
• Руджер-Йосип Бошкович публікує De Viribus Vivis, у якій намагається знайти серединний шлях між гравітаційною теорією Ньютона та монадологією Лейбніца, розвиваючи концепцію «непроникності» як властивості твердих тіл, яка пояснює їх поведінку з точки зору сили, а не матерії.^[2]

• Вільям Ватсон з Королівського товариства продемонстрував перший капсуль-детонатор.

• Медаль Коплі: Вільям Ватсон.^[3]

• 1 січня — Жан-Жак Філассьє (помер 1799), французький агроном і політик.
• 6 січня — Жак Етьєн Монгольф'є (помер 1799), французький винахідник.
• 7 січня — Йоганн Християн Фабрицій (помер 1808), данський ентомолог.
• 23 січня — Вільям Джессоп (помер 1814), англійський інженер-будівельник.
• 11 лютого — Іно Тадатака (помер 1818), японський геодезист і картограф.
• 18 лютого — Алессандро Вольта (помер 1827), італійський фізик і хімік.
• 21 березня — Ніколя Дейє (помер 1837), французький хімік.
• 20 квітня — Філіпп Пінель (помер 1826), французький психіатр.
• 26 квітня — Йоганн Гюльденштедт (помер 1781), німецький натураліст і дослідник.
• 8 червня — Каспар Вессель (помер 1818), датський і норвезький математик.
• 9 червня — П'єр Бернар Палассу (помер 1830), французький натураліст.
• 30 червня — Жан Батист Луї д'Одібер де Феруссак (помер 1815), французький артилерійський офіцер і геолог.
• 19 серпня — Йоган Ґоттліб Ган (помер 1818), шведський хімік.
• 30 серпня — Йоганн Ієронім Шретер (помер 1816), німецький астроном.
• 28 вересня — Жан-Батист Пюссен (помер у 1811), французький наглядач за притулками.
• 14 листопада — Домінік Віллар (помер 1814), французький ботанік.
• 30 листопада — Жан-Луї Боделок (помер 1810), французький акушер.
• 8 грудня — Шарль Ромм (помер 1805), французький геодезист.
• 15 грудня — Йоганн Готфрід Келер (помер 1801), німецький астроном.
• 28 грудня — Хуан Мануель де Айяла (помер 1797), іспанський дослідник.
• Вільям Круйкшенк (помер 1800), шотландський анатом і хімік.

• 17 січня — Філіп Ноде Молодший (нар. 1684), франко-німецький математик-гугенот.
• 12 травня — Жак де Нуайон (нар. 1668), лісовий кур'єр і дослідник Нової Франції.
• 30 листопада — Йоганн Бесслер (нар. 1680), німецький винахідник «вічних двигунів».