YaChudo

ひ

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Хіраґана
Походження 比
JIS X 0213 1-4-50
Unicode 3072
Катакана
Походження 比
JIS X 0213 1-5-50
Unicode U+30D2
Вимова • Мови • Клас
МФА çi
Мови ja, ain
Звук чистий
Транслітерація
Кирилиця ХІ
Латинка HI
Хіраґана
Походження ひ
JIS X 0213 1-4-51
Unicode 3073
Катакана
Походження ヒ
JIS X 0213 1-5-51
Unicode U+30D3
Вимова • Мови • Клас
МФА bi
Мови ja
Звук дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця БІ
Латинка BI
Хіраґана
Походження ひ
JIS X 0213 1-4-52
Unicode 3074
Катакана
Походження ヒ
JIS X 0213 1-5-52
Unicode U+30D4
Вимова • Мови • Клас
МФА pi
Мови ja
Звук напівдзвінкий
Транслітерація
Кирилиця ПІ
Латинка PI

ひ або ヒ (/hi/; МФА: [çi]; укр. хі) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 2-го рядка 6-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні:

  • дзвінкі звуки — び або ビ (/bi/; МФА: [bi] • [bʲ]; укр. бі);
  • напівдзвінкі звуки — ぴ або ピ (/pi/; МФА: [pi] • [pʲ]; укр. пі).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного глухого твердопіднебінного фрикатива [ç] та одного неогубленого голосного переднього ряду високого піднесення [i] (い). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий піднебінний щілинний:    /h/ → ひ [çi] (основний звук)
Дзвінкий губно-губний проривний:    /b/ → び [bi] (похідний звук)
Глухий губно-губний проривний:    /p/ → ぴ [pi] (похідний звук)

При додаванні голосного [і] до знаків кани рядка い, зазвичай, відбувається явище палаталізації. Тому び та ぴ часто записуються як палаталізовані [bʲ] та [pʲ]. Проте у випадку додавання голосного [і] до приголосного [h], замість палаталізації відбувається перетворення останнього у новий звук — глухий піднебінний щілинний приголосний [ç]. Відповідно, ひ записується в транскрипції МФА як [çi], а не палаталізований [hʲ].

До IX століття знак ひ вимовлявся як [pi], У X—XVI століттях — як [ɸi], а з XVII століття і по сьогодні — як [çi].

Крім цього, в історичному використанні кани знак ひ читався як [çi] лише на початку слова; в решті випадків він вимовлявся як い — [i].

[çi]


Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

Абетки

Походить від скорописного написання ієрогліфа 比 (хі, порівняння).
Походить від скорописного написання правої складової ієрогліфа 比 (хі, порівняння).
  • Манйоґана: 比 • 必 • 卑 • 賓 • 日 • 氷 • 飯 • 負 • 嬪 • 臂 • 避 • 臂 • 匱 • 非 • 悲 • 斐 • 火 • 肥 • 飛 • 樋 • 干 • 乾 • 彼 • 被 • 秘

Транслітерації

ひ

び

ぴ

Інші системи передачі

Джерела та література

  • 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
  • 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
  • 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)
Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

Посилання


Ґодзюон
ん н ゛ わ ва ら ра や я ま ма は ха な на た та さ са か ка あ а
っ ゜ ゐ і り рі み мі ひ хі に ні ち ті し сі き кі い і
ヴ в ゝ る ру ゆ ю む му ふ фу ぬ ну つ цу す су く ку う у
ヶ ゑ е れ ре め ме へ хе ね не て те せ се け ке え е
ー を о ろ ро よ йо も мо ほ хо の но と то そ со こ ко お о
Іроха
い і ろ ро は ха に ні ほ хо へ хе と то ち ті り рі ぬ ну る ру を о
わ ва か ка よ йо た та れ ре そ со つ цу ね не な на ら ра む му
う у ゐ і の но お о く ку や я ま ма け ке ふ фу こ ко え е て те
あ а さ са き кі ゆ ю め ме み мі し сі ゑ е ひ хі も мо せ се す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).