Сокуон

Сокуон (яп. 促音) — японський символ у формі зменшеного символу хіраґани або катакани цу. Менш формально цей символ називається чіісай цу (яп. 小さいつ) або чіісана цу (яп. 小さなつ), що дослівно означає «маленька цу»^[1]. Цей символ виконує декілька функцій в японській мові.

При написанні як хіраґаною так і катаканою сокуон виглядає як символ, що позначає склад цу, але зменшеного розміру:

Основне використання сокуон це позначення подвоєння приголосного при написанні слів^[1], що при транслітерації як правило записується повторенням приголосної літери. Цей символ позначає подвоєння приголосного звуку наступної за ним кани.

Приклад:

• Поккі, назва японських паличок, що вкриті шоколадом, записується наступним чином: ポッキー, де

  ポ по

  ッ (сокуон)

  キ кі

  ー (довга риска Чоонпу)

  латинською транслітерацією це записується як pokkī, де сокуон передає подвоєння приголосного к.

• 待って (матте), те-форма дієслова 待つ (мацу, «чекати»), складається із:

  待 ма (канджі)

  っ (сокуон)

  て те

  Читається матте.

• こっち (коттчі), означає «тут», і складається із:

  こ ко

  っ (сокуон)

  ち чі

  Читається коттчі, але цей звук важко однозначно передати транслітерацією, але він може звучати подовжено і представляє звук [t͡ɕ] (глухий ясенно-твердопіднебінний африкат), а сокуон перед ним подовжує звук [t].

Сокуон як правило не може з'явитися на початку слова, перед голосними кана (а, і, у, е або о), або перед кана, що задають приголосні звуки н, м, р, в або й. Крім того, він не використовується перед дзвінкими приголосними (г, з, д або б), або перед х, крім випадків запозичення слів або в діалектах мови. Але зі стилістичних міркувань існують деякі нечасті випадки.