YaChudo

を

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Хіраґана
Походження 遠
JIS X 0213 1-4-82
Unicode 3092
Катакана
Походження 乎
JIS X 0213 1-5-82
Unicode U+30F2
Вимова • Мови • Клас
МФА o (ɰo)
Мови ja, ain
Звук чистий
Транслітерація
Кирилиця І
Латинка O, WO

を або ヲ (/wo/; МФА: [o] • [ɰo]; укр. о) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 5-го рядка 10-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. До XVI століття вимовлялася як [ɰo]:

З XV по XVII століття еволюціонувала в бік звука [o]. До 1946 року вживалася на письмі, позначаючи в ряді слів звук [o]. З 1946-го її заміняє お — огублений голосний заднього ряду високо-середнього піднесення.

У сучасній японській мові використовується як граматична частка знахідного відмінка.

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

Абетки

Походить від скорописного написання ієрогліфа 遠 (ен, далекий).
Походить від скорописного написання верхньої частини ієрогліфа 乎 (о, в)
  • Манйоґана: 乎 • 呼 • 遠 • 鳥 • 怨 • 越 • 少 • 小 • 尾 • 麻 • 男 • 緒 • 雄

Транслітерації

Інші системи передачі

Джерела та література

  • 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
  • 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
  • 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

Посилання


Ґодзюон
ん н ゛ わ ва ら ра や я ま ма は ха な на た та さ са か ка あ а
っ ゜ ゐ і り рі み мі ひ хі に ні ち ті し сі き кі い і
ヴ в ゝ る ру ゆ ю む му ふ фу ぬ ну つ цу す су く ку う у
ヶ ゑ е れ ре め ме へ хе ね не て те せ се け ке え е
ー を о ろ ро よ йо も мо ほ хо の но と то そ со こ ко お о
Іроха
い і ろ ро は ха に ні ほ хо へ хе と то ち ті り рі ぬ ну る ру を о
わ ва か ка よ йо た та れ ре そ со つ цу ね не な на ら ра む му
う у ゐ і の но お о く ку や я ま ма け ке ふ фу こ ко え е て те
あ а さ са き кі ゆ ю め ме み мі し сі ゑ е ひ хі も мо せ се す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).