YaChudo

Дакутен

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Хіраґана • Катакана


ﾞ


JIS X 0213 1-1-11
Unicode U+309B
U+3099
U+FF9E

Дакутен (яп. 濁点, だくてん, дакутен, ніґорі, знак дзвінкості) або діакритичний знак дзвінкості (яп. 濁音符, だくおんぷ, дакуомпу) — знак в японській мові, який використовується у складовій абетці кана для позначення дзвінких проривних приголосних.

Короткі відомості

Синоніми

  • Двоцятка (яп. てんてん, тен-тен);
  • Двійчатка (яп. ちょんちょん, тьон-тьон);
  • Дзвінець (яп. 濁り, にごり, ніґорі).

Опис

Знак дзвінкості перетворює глухі приголосні /k/, /s/, /t/ та /h/ на дзвінкі приголосні /g/, /z/, /d/ та /b/. Ці приголосні утворюють акустичні пари. Знак записується у правому верхньому куті знаку кани у вигляді двох паралельних цяток:

◌゛

Наприклад:

か [ka] + ゛ = が [ga]
さ　 [sa] + ゛ = ざ [d͡za]
た [ta] + ゛ = だ [da]
は　 [ha] + ゛ = ば　 [ba]

Знак дзвінкості зустрічається з 18 століття в приватному листуванні та японських наукових виданнях. Однак в японській орфографії він офіційно не використовувався до 1946 року, до прийняття урядової постанови про новітню орфографію японської кани. Протягом 18 — першої половини 20 століття знак не мав усталеного вигляду і зображався двома, трьома або чотирма цятками праворуч знаку кану. Подекуди дзвінкість позначали двома кульками.

Нижче наводиться таблиця основних знаків хіраґани і катакани, а також складених пом'якшених звуків, до яких доданий знак дзвінкості. Подаються відповідники МФА, латинське та кириличне прочитання знаків. Також наводиться таблиця дзвінких звуків, які відсутні у японській мові, але використовуються для запису іноземних власних назв та термінів.

Знак дзвінкості також додається до знаку катакани ウ, для відтворення звуку [v], який відсутній в японській мові. Він записується як ヴ. Цей звук використовується для запису слів іншомовного походження. Наприклад:

  • Василь　→ ヴァスィーリ
  • Вишгород　→ ヴィーシュホロド
  • Володимир → ヴォロディームィル

З другої половини 20 століття знак дзвінкості інколи додається до знаків, що позначають голосні звуки — あ [a], い [i], う [ɯ], え [e], お [o]. Така тенденція спостергіається в молодіжній літературі, насамперед коміксах манґа. На відміну від приголосних звуків, поєданання знаку дзвінкості з голосними позначає напруженість голосових зв'язок, а не новий дзвінкий звук.

Інші системи передачі

Джерела та література

  • 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
  • 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
  • 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)
Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.

Посилання

Ґодзюон
ん н ゛ わ ва ら ра や я ま ма は ха な на た та さ са か ка あ а
っ ゜ ゐ і り рі み мі ひ хі に ні ち ті し сі き кі い і
ヴ в ゝ る ру ゆ ю む му ふ фу ぬ ну つ цу す су く ку う у
ヶ ゑ е れ ре め ме へ хе ね не て те せ се け ке え е
ー を о ろ ро よ йо も мо ほ хо の но と то そ со こ ко お о
Іроха
い і ろ ро は ха に ні ほ хо へ хе と то ち ті り рі ぬ ну る ру を о
わ ва か ка よ йо た та れ ре そ со つ цу ね не な на ら ра む му
う у ゐ і の но お о く ку や я ま ма け ке ふ фу こ ко え е て те
あ а さ са き кі ゆ ю め ме み мі し сі ゑ е ひ хі も мо せ се す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).