ん
| Хіраґана | |
| |
| |
| Походження | 无 |
| JIS X 0213 | 1-4-83 |
| Unicode | 3093 |
| Катакана | |
| |
| |
| Походження | 尓 |
| JIS X 0213 | 1-5-83 |
| Unicode | U+30F3 |
| Вимова • Мови • Клас | |
| МФА | N |
| Мови | ja, ain |
| Звук | чистий |
| Транслітерація | |
| Кирилиця | Н |
| Латинка | N |
ん або ン (/N/; МФА: [ɴ]; укр. н) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Не входить до складу ґодзюону, але, зазвичай, розмішується в 10-му стовпчику. Також називається носовим складовим звуком (яп. 撥音, はつおん, хацуон).
Короткі відомості
Опис
Фонема сучасної японської мови. Позначає різні приголосні звуки, залежно від місця у слові.
| Ясенний носовий: | /ɴ/ → | ん | [n] | (перед приголосними /t/, /d/, /n/, /r/, /z/) | |
| Губно-губний носовий: | /ɴ/ → | ん | [m] | (перед приголосними /b/, /m/, /p/) | |
| М'якопіднебінний носовий: | /ɴ/ → | ん | [ŋ] | (перед приголосними /k/, /g/) | |
| Язичковий носовий: | /ɴ/ → | ん | [ɴ] | (в кінці слова) |
Також вимовляється як носовий голосний [ũ͍] перед /j/, /s/, /h/, /f/ та /w/, та голосний [ĩ] після звука /i/ перед /j/, /s/, /h/, /f/ та /w/.
Порядок
Місце у системах порядку запису кани:
- Порядок ґодзюону: відсутній.
- Порядок іроха: відсутній.
Абетки
- Хіраґана: ん
- Походить від скорописного написання ієрогліфа 无 (му, відсутність).
- Катакана: ン
- Походить від скорописного написання ієрогліфа 无 (му, відсутність).
- Манйоґана: 无
Транслітерації
- Кирилиця:
- Система Поліванова: Н (н); перед /b/, /m/, /p/ → М (м).
- Альтернативні системи: Н (н).
- Латинка
- Система Гепберна: N (n); перед /b/, /m/, /p/ → M (m).
- Японська система: N (n).
- JIS X 4063: n
- Айнська система: N (n).
Інші системи передачі
- Шрифт Брайля:
-－
-●
●●
- Радіоабетка: Осімай но Н (おしまいのン; «н» кінця)
- Абетка Морзе: ・—・—・
Джерела та література
- 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
- Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
- 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
- Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
- 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
- Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.
- Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
- Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
- Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
- Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.
Посилання
- Японська система ромадзі (яп.)
- Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів (яп.)
- Система ромадзі JIS X 4063:2000 (яп.)
| Ґодзюон | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ん н | ゛ | わ ва | ら ра | や я | ま ма | は ха | な на | た та | さ са | か ка | あ а |
| っ | ゜ | ゐ і | り рі | み мі | ひ хі | に ні | ち ті | し сі | き кі | い і | |
| ヴ в | ゝ | る ру | ゆ ю | む му | ふ фу | ぬ ну | つ цу | す су | く ку | う у | |
| ヶ | ゑ е | れ ре | め ме | へ хе | ね не | て те | せ се | け ке | え е | ||
| ー | を о | ろ ро | よ йо | も мо | ほ хо | の но | と то | そ со | こ ко | お о | |
| Іроха | |||||||||||
| い і | ろ ро | は ха | に ні | ほ хо | へ хе | と то | ち ті | り рі | ぬ ну | る ру | を о |
| わ ва | か ка | よ йо | た та | れ ре | そ со | つ цу | ね не | な на | ら ра | む му | |
| う у | ゐ і | の но | お о | く ку | や я | ま ма | け ке | ふ фу | こ ко | え е | て те |
| あ а | さ са | き кі | ゆ ю | め ме | み мі | し сі | ゑ е | ひ хі | も мо | せ се | す су |
| Шаблон • Обговорення • Проєкт | |||||||||||
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).