YaChudo

ち

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Хіраґана
Походження 知
JIS X 0213 1-4-33
Unicode 3061
Катакана
Походження 千
JIS X 0213 1-5-33
Unicode U+30C1
Вимова • Мови • Клас
МФА t͡ɕi
Мови ja, ain
Звук чистий
Транслітерація
Кирилиця ТІ
Латинка CHI, TI
Хіраґана
Походження ち
JIS X 0213 1-4-34
Unicode 3062
Катакана
Походження チ
JIS X 0213 1-5-34
Unicode U+30C2
Вимова • Мови • Клас
МФА d͡ʑi
Мови ja
Звук дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця ДЗІ
Латинка JI, ZI

ち або チ (/ti/; МФА: [ʨi]; укр. ті) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 2-го рядка 4-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні дзвінкі звуки — ぢ або ヂ (/di/; МФА: [ʥi]; укр. дзі).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звука та одного неогубленого голосного переднього ряду високого піднесення /і/ (い). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий ясенно-піднебінний африкат:    /t/ → ち [t͡ɕi] (основний звук)
Дзвінкий ясенно-піднебінний щілинний    /d/ → ぢ [ʑi] (похідний звук; в середині слова)
Дзвінкий ясенно-піднебінний африкат:    /d/ → ぢ [d͡ʑi] (похідний звук; на початку слова і перед /N/)

При додаванні голосного [і] до знаків кани рядка い, зазвичай, відбувається явище палаталізації. Проте у випадку додавання [і] до [t] та [d], замість палаталізації відбувається перетворення їх у нові звуки — [t͡ɕ] та [ʑ] • [d͡ʑ]. Відповідно, ち записується в транскрипції МФА як [t͡ɕi], а не палаталізований [tʲ]; в свою чергу ぢ передається як [ʑi] • [d͡ʑi], а не палаталізований [dʲ].

До XII століття ち і ぢ вимовлялися як [ti] та [di]. У середньовіччі ці звуки поступово еволюціонували в [t͡ɕi] та [ʑi] • [d͡ʑi].

У сучасній японській мові використання ぢ обмежене. Замість нього на письмі, переважно, вживається じ.

[ʨi]

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

Абетки

Походить від скорописного написання ієрогліфа 知 (ті, знання).
Походить від скорописного написання ієрогліфа 千 (ті, тисяча).

Транслітерації

ち

ぢ

Інші системи передачі

Джерела та література

  • 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
  • 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
  • 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)
Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

Посилання


Ґодзюон
ん н ゛ わ ва ら ра や я ま ма は ха な на た та さ са か ка あ а
っ ゜ ゐ і り рі み мі ひ хі に ні ち ті し сі き кі い і
ヴ в ゝ る ру ゆ ю む му ふ фу ぬ ну つ цу す су く ку う у
ヶ ゑ е れ ре め ме へ хе ね не て те せ се け ке え е
ー を о ろ ро よ йо も мо ほ хо の но と то そ со こ ко お о
Іроха
い і ろ ро は ха に ні ほ хо へ хе と то ち ті り рі ぬ ну る ру を о
わ ва か ка よ йо た та れ ре そ со つ цу ね не な на ら ра む му
う у ゐ і の но お о く ку や я ま ма け ке ふ фу こ ко え е て те
あ а さ са き кі ゆ ю め ме み мі し сі ゑ е ひ хі も мо せ се す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).