Хеврон
| Місто | |
|---|---|
Хеврон | |
 | |
Герб
 | |
| Координати 31°32′6″ пн. ш. 35°5′55″ сх. д. / 31.53500° пн. ш. 35.09861° сх. д. | |
| Країна | |
| Регіон | Західний берег річки Йордан |
| провінція | Хеврон |
| Голова | Халед Осаілі |
| Площа | 74,102 км²  |
| Висота центру | 930 м |
| Офіційна мова | арабська, іврит |
| Населення | 229 258 (2009) |
| Міста-побратими | Сен-П'єрр-де-Кор, Ріо-де-Жанейро[3] |
| Часовий пояс | UTC+2, влітку UTC+3 |
| Поштовий індекс | 700[2] |
| GeoNames | 285066 |
| OSM | r3797325 ·R |
| Офіційний сайт | www |
  Хеврон Хеврон (Палестинська держава) | |
 | |
 Хеврон у Вікісховищі | |
Хевро́н (івр. חֶבְרוֹן, Хеврон; араб. الخليل, Аль-Халіль) — найбільше місто в південній частині Західного берега річки Йордан у Палестинській автономії, столиця провінції Хеврон. Розміщене за 30 км південніше Єрусалиму на висоті 927 м над рівнем моря. Населення близько 166 000 палестинців (2006)[4] та 800 ізраїльтян[5], що проживають в історичному єврейському кварталі і біля нього, для захисту яких частина міста знаходиться під контролем ізраїльської армії.
Хеврон — одне з найдавніших міст світу, знаходиться в історичній області Юдея (і є в коліні Юди), вшановується в юдаїзмі другим за святості містом після Єрусалима. Найвідоміше історичне місце в Хевроні — це Печера Патріархів, яка є святинею для юдеїв, християн і мусульман.
У Біблії також згадується як Кириаф-Арба (1 М. 23:2, 35:27); сьогодні цим ім'ям названо прилегле до Хеврону ізраїльське місто.
Хеврон входить до числа чотирьох святих для євреїв міст (Єрусалим, Хеврон, Тверія і Цфат)[6]
Історія
| Юдаїзм |
|---|
  |
|
До 1300 року до н. е. — центр ханаанської культури, місце проживання «велетнів».
Після завоювання євреями Ханаану увійшов в наділ коліна Юди і був переданий сім'ї Халева, сина Єфонії — Єг. 14:13-15, Навин 15:13.
Єврейське населення безперервно жило в Хевроні протягом більше 3 тисячоліть — з 13 ст. до н. е. і по 1929 рік.
Хеврон став першою столицею царя Давида у 950 р. до н. е. В Хевроні син Давида Авесалом проголосив себе царем та підняв повстання проти свого батька (2 Цар. 15:7-12). При Ровоамі Хеврон, як одне з найважливіших міст на півдні Юдеї, було сильно укріплене.
Після вавилонського полону був заселений переважно ідумеями. Потім увійшов до складу Хасмонейського царства при Александрі Яннаї, потім, при Іроді Великому і його синах, був частиною Юдеї і нарешті — частиною римської провінції Юдея, пізніше перейменованої в Палестину. Візантійці перетворюють «Печеру Патріархів» (Печера Махпела) у церкву. У 614 році місто було зайняте перської армією Хосрова II, але незабаром було повернено до Візантії. У 638 завойоване мусульманами. У 1100—1187 роках — знаходиться під владою хрестоносців, потім — до 1517 р. — в руках мамлюків. До Першої світової війни — під османським управлінням, за результатами війни — під британським мандатом. Англійська влада не звертала увагу на заклики арабських лідерів до знищення єврейської громади в Хевроні. У 1929 році це призвело до масового єврейського погрому в місті. Було вбито 67 євреїв, сотні євреїв були покалічені. Єврейська лікарня Бейт-Хадасса, в якій лікувалися всі жителі міста, була розграбована і зруйнована. У 1936 році єврейське населення Хеврона було евакуйовано з міста. У 1948—1967 рр. Хеврон був окупований Йорданією. У ході Шестиденної війни 1967 року опинився під контролем Ізраїлю.
У 1968 році ініціативна група на чолі з рабином Моше Левінгером вирішила відновити єврейську присутність у Хевроні. Згодом були створені 3 єврейських квартали: Авраам-Авін, Бейт-Хадасса і Тель-Румейда. На сьогоднішній день там проживає близько 650 осіб.
У відродженні єврейського Хеврона важливу роль зіграв репатріант з СРСР, професор фізики Бенціон Тавгер. Його зусиллями були відновлені з руїн синагога, що носить ім'я Авраама, і старе єврейське кладовище.
Сучасне становище
На початку 1997 року, згідно з Хевронськими угодами місто було розділено на два сектори: H1 і H2. Сектор H1, у якому проживає 120 тис. палестинців, перейшов під контроль Палестинської адміністрації.[7] Сектор H2, який населяють 30 тис. палестинців,[8] залишається під контролем ізраїльської армії для захисту декількох сотень мешканців єврейського кварталу. Перейти з сектора в сектор можна через будь-який з 16 ізраїльських контрольно-пропускних пунктів. У Хевроні найчастіше відбуваються збройні зіткнення між ізраїльською армією, єврейськими поселенцями і арабами.
Печера Махпела́
Головна святиня Хеврона — печера Махпела́ (івр. מְעָרַת הַמַּכְפֵּלָה, Ме‘ара́т ха-махпела́, «Подвійна печера»; араб. الحرم الإبراهيمي, Хара́м-ал-Халіл). Згідно з монотеїстичною традицією, в цьому місці поховані перші люди, Адам і Єва, а також біблійні патріархи та їхні дружини — Авраам і Сара, Ісаак і Ревека, Яків та Лія. Будівля, що стоїть на місці їх можливих поховань, збереглася, щонайменше, з часів Ірода.
Сьогодні будівлю відкрито таким чином, що в ній проводяться як єврейські, так і мусульманські богослужіння. Відомості про саму печеру, над якою споруджено будинок, дуже незначні. Відомо лише про декілька ходів і підземні гроти — наукові дослідження на місці практично неможливі через релігійну протидію мусульманської вакфи.
25 лютого 1994 р. ізраїльтянин Барух Гольдштейн (з Кір'ят-Арба) здійснив теракт, вбивши з автомата 29 мусульман з Хеврону, котрі там молилися, а потім був і він убитий тими, хто там молився.
Примітки
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ https://www.palpost.ps/home/District/%D8%A7%D9%84%D8%AE%D9%84%D9%8A%D9%84
- ↑ http://mail.camara.rj.gov.br/APL/Legislativos/contlei.nsf/50ad008247b8f030032579ea0073d588/3f4147a57ed8aa3483257e8800663664?OpenDocument
- ↑ Projected Mid -Year Population for Hebron Governorate by Locality 2004—2006 [Архівовано 7 лютого 2012 у Wayback Machine.] Palestinian Central Bureau of Statistics.
- ↑ Hebron settlers try to buy more homes. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 12 травня 2019.
- ↑ Современный Израиль. Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 20 квітня 2015.
- ↑ Protocol Concerning the Redeployment in Hebron. United Nations Information System on the Question of Palestine. Non-UN document. 17 січня 1997. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 3 січня 2012.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Date_validation у рядку 1038: attempt to index local 'format' (a nil value). [Архівовано 2007-03-21 у Wayback Machine.]
Джерела
- Архимандрит Никифор // «Библейская энциклопедія» (иллюстрированная полная популярная), г. Москва 1891 г., С.745-746 (рос.)
Посилання
- Хеврон // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Хеврон — стаття з Біблійної енциклопедії архімандрита Никифора (рос.)
- фотографії Хеврону — сайт «pbase.com» [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Фоторепортаж про Хеврон [Архівовано 28 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).