YaChudo

Рабин

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Ра́бин[1], розм. ре́бе[2], рідко равві́н[3] (від арам. רבין, трансліт. раби́н, через грец. ραββίνος; від івр. רַב, трансліт. рав; їд. רבֿ, трансліт. ров/рув — перед власним іменем haPáв; буквально «великий», «значний», «вчитель») — духовний лідер єврейської громади, керівник юдейської громади, її духовний наставник. В ортодоксальному та консервативному напрямах юдаїзму рабинами можуть бути тільки чоловіки. Титул «рабі» кандидати отримують через рукопокладання свого вчителя — обряд отримання «сміхи». Хоча відомі випадки, коли рабинами ставали навіть без відповідного обряду, а просто через визнання єврейською громадою, до якої належить кандидат на цю посаду. Надається після отримання відповідної єврейської релігійної освіти, дає право очолювати конгрегацію або громаду, викладати в єшиві й бути членом релігійного суду. [4]

В юдейських талмудичних джерелах термін «рав», «рабин», «ребе», «раббі» вперше з'являється через 250—300 років по описаних в Євангеліях подіях, тобто незадовго до того, як було кодифіковано Новий Заповіт християнською Церквою. І в «талмудистську добу» до 500 р. н.д. сформувалося дві категорії рабинів: з функціями вчителя та судді. Обряд посвяти в рабини — «сміха», буквальне покриття, висвячування. Історично відомі і інші форми посвячення в рабини.

У XII столітті виник тип рабина за становищем і функціями схожий на сучасного рабина. Рабин присвятив більше часу рабинській діяльності, бо йому юдейська громада почала платити за послуги і тим самим звільнила його від необхідності працювати в іншому місці за іншим фахом для матеріального утримання себе. Рабин став головувати в суді, організовувати і керувати школою й академією, бере участь в обрізанні, на барміцві, весіллі, та в інших церемоніях. В окремих випадках історії рабинів було звинувачували у виконанні цивільних функцій, наприклад, зборі податків для світського уряду (у деяких країнах Європи — напр. Іспанія, Португалія і Англія). У минулому підготовка рабина складалася майже виключно з юдаїки. Потім вплив на них справили не юдейські філософські школи. І вже з XIX століття підо впливом Леопольда Цунца (1794—1886 рр.) і Авраама Ґайґера (1810—1874 рр.) у Німеччині більше акценту було поставлено на світські науки. Бо цивільний уряд деяких європейських держав, у тому числі Франція і Австрія, почали вимагати загальну освіту від рабинських претендентів. Що загалом вплинуло на підвищення освітнього рівня рабинів.

У деяких інших країнах (Франція, Велика Британія, Росія, Україна і т. д.) у юдеїв ортодоксальної течії існує титул головного (начільного[5]) або верховного рабина, що не має стосунку до Галахи або інших версій юдейського закону. У Росії й в Україні головний рабин є також у прибічників реформістського юдаїзму. У сучасному Ізраїлі рабин також — чиновник, службовець рабинату (равінату) міста і країни.

У християнстві

Слово «рабин»/«раббі» не зустрічається у Книгах Старого Завіту Святого Письма Старої Церкви, хоча у перші століття її існування він вже був звичайним явищем в єврейській мові і культурі, що пов’язано з тим, що Книги Старого Завіту записувались раніше.

В Книгах Нового Завіту, Книгах Євангелія Старої Церкви проводиться думка, що лише Всевишнє Божество, Творця Світів в Особі Ісуса Христа є правильним називати Учителем, як Апостолів Христових так і, ширше, християн або людства в цілому. Тому в Книгах Євангелія слово «раві» (рав) чи «равуні» або грецькою ῥαββί[6] вживається виключно щодо Христа (Мт. 23:7-8, Мт. 26:25, Мт. 26:49, Мк. 9:5, Мк. 10:51, Мк. 11:21, Мк. 14:45, Ів. 1:38, Ів. 1:49, Ів. 3:2, Ів. 3:26, Ів. 4:31, Ів. 6:25, Ів. 9:2, Ів. 11:8, Ів. 20:16).

Жінки-рабини

За рідкісними винятками, єврейські жінки історично були позбавлені можливості служити рабинами. Це змінилося в 1970-х роках: на тлі суспільних змін у США, пов’язаних із другою хвилею фемінізму, Hebrew Union College-Jewish Institute of Religion почав надавати жінкам рабинську ординацію. Сьогодні єврейські жінки служать рабинами в усіх прогресивних гілках юдаїзму. На противагу цьому, в ортодоксальному юдаїзмі жінки-рабини є спірним питанням. Однак багато громад дозволяють жінкам альтернативні духовні ролі, такі як Йоетцет Галаха . В ортодоксальному юдаїзмі для жінок-рабинок було запропоновано низку сучасних титулів, зокрема Rabbah (רבה), Rabbanit (רבנית) і Maharat (מהר״ת). [7] Також сереж жінок-рабинів є відкриті лесбійки: Тоба Спітцер, Шерон Кляйнбаум, Маргарет Веніг та інші. [8]

ЛГБТ рабини

У сучасному юдаїзмі поява відкритих ЛГБТ-рабинів і рабинок відбувалася нерівномірно в різних напрямах. У 1984 році Reconstructionist Rabbinical College змінив правила прийому й став першою великою рабинською семінарією, що почала приймати відкритих геїв і лесбійок; у 1990 році Hebrew Union College-Jewish Institute of Religion реформістського юдаїзму ухвалив подібну політику.[9][10] У 2006 році Committee on Jewish Law and Standards консервативного юдаїзму ухвалив респонсум, який відкрив шлях до ординації відкритих геїв і лесбійок як рабинів; у 2007 році Jewish Theological Seminary оголосила, що прийматиме відкритих геїв і лесбійок до рабинської школи.[11][12]

Серед знакових постатей були рабинка Тоба Спітцер, яка у 2007 році стала першою відкритою ЛГБТ-людиною, обраною очолити рабинську асоціацію у США,[13] та рабин Джейсон Кляйн, який у 2013 році став першим відкритим геєм, обраним керувати національною рабинською асоціацією однієї з основних юдейських деномінацій у США.[14] У 2013 році рабинка Дебора Ваксман була обрана президенткою Reconstructionist Rabbinical College і згодом очолила Reconstructing Judaism; її описували як першу жінку й першу лесбійку, яка одночасно очолила юдейську семінарію та об’єднання громад.[15] У 2015 році рабинка Деніз Еґер стала першою відкритою ЛГБТ-президенткою Central Conference of American Rabbis — професійної організації реформістських рабинів.[16]

В ортодоксальному юдаїзмі питання ЛГБТ-рабинів залишалося значно суперечливішим. Американський рабин Стівен Ґрінберг, який отримав рабинську ординацію в Rabbi Isaac Elchanan Theological Seminary при Yeshiva University, часто описується як перший відкритий гей серед ортодоксальних рабинів.[17] У 2009 році ізраїльський ортодоксальний рабин Рон Йосеф публічно заявив про свою гомосексуальність в інтерв’ю програмі Uvda і продовжив служити рабином громади в Нетанії.[18] У 2023 році The Forward повідомив, що Шуа Брік став першим відкритим геєм серед рабинів, який служить у духовенстві ортодоксальної синагоги у США,[19] а у 2025 році Yeshivat Chovevei Torah ординувала Тадґа Клірі, якого The Forward описав як першого відкритого гея, що отримав ординацію в ортодоксальній рабинській школі у США.[20]

Див.також

Юдаїзм Це незавершена стаття про юдаїзм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Примітки

  1. ↑ Рабин // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Ребе // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Раввін // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Раввин Йонатан Биньямин Маркович: Какой антисемитизм, если президент Украины – еврей?. Businessforecast (рос.). 2 липня 2020. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 1 серпня 2020.
  5. ↑ Начільний рабин Галичини. Владислава Москалець [Архівовано 21 грудня 2021 у Wayback Machine.], «Україна Модерна», 04.10.2014
  6. ↑ https://biblehub.com/greek/rabbi_4461.htm
  7. ↑ Anakin, Michael (25 березня 2010). רַב בנקבה (he-IL) . Процитовано 5 грудня 2022.
  8. ↑ Burns, Shira (25 липня 2017). An Interview with Rabbi Toba Spitzer. My Jewish Learning (амер.). Процитовано 28 червня 2026.
  9. ↑ Gluck, Bob (29 жовтня 2018). The Reconstructionist Experience of LGBTQ Inclusion and the Ordination Struggle Among Progressive Orthodox Jews. Evolve: Groundbreaking Jewish Conversations (англ.). Процитовано 28 червня 2026.
  10. ↑ The Acceptance of Openly Gay and Lesbian Rabbinic Students. Central Conference of American Rabbis (англ.). Процитовано 28 червня 2026.
  11. ↑ Dorff, Elliot N.; Nevins, Daniel S.; Reisner, Avram I. (2006). Homosexuality, Human Dignity & Halakhah (PDF). The Rabbinical Assembly (англ.). Процитовано 28 червня 2026.
  12. ↑ JTS to admit gay rabbinical students. Jewish Telegraphic Agency (англ.). 26 березня 2007. Процитовано 28 червня 2026.
  13. ↑ An Interview with Rabbi Toba Spitzer. My Jewish Learning (англ.). 25 липня 2017. Процитовано 28 червня 2026.
  14. ↑ Reconstructionist Rabbinical Association elects gay rabbi to lead group. Jewish Telegraphic Agency (англ.). 14 березня 2013. Процитовано 28 червня 2026.
  15. ↑ Deborah Waxman. Jewish Women's Archive (англ.). Процитовано 28 червня 2026.
  16. ↑ Reform rabbinic group installs its first openly gay president. Jewish Telegraphic Agency (англ.). 17 березня 2015. Процитовано 28 червня 2026.
  17. ↑ Rabbi Steve Greenberg. Eshel (англ.). Процитовано 28 червня 2026.
  18. ↑ Israeli rabbi speaks out on being gay. Ynetnews (англ.). 6 липня 2013. Процитовано 28 червня 2026.
  19. ↑ Keene, Louis (5 жовтня 2023). He’s the first openly gay rabbi to serve an Orthodox congregation. The Forward (англ.). Процитовано 28 червня 2026.
  20. ↑ Keene, Louis (4 серпня 2025). In a first, Orthodox rabbinical school ordains an out gay rabbi. The Forward (англ.). Процитовано 28 червня 2026.

Джерела

  • «Нова Католицька Енциклопедія» (SECOND EDITION), WASHINGTON, 2002, t. 11 (Pau–Red), p. 882—883 (RABBI) (англ.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).