Весілля в юдаїзмі

Весілля в юдаїзмі
Весілля в юдаїзмі у Вікісховищі

Весілля в юдаїзмі, або єврейське весілля, його іменують Хупа (івр. חופה)^[1] — це комплекс традиційних єврейських й юдейських церемоній, обрядів і молитов, задля укладання шлюбу перед Богом та людьми. За своєю духовною значущістю, схоже до християнського вінчання, але за внутрішньо-релігійним (юдейським) правовим статусом більше подібний до ісламського обряду ніках.

Однією з важливих заповідей юдаїзму є настанова одруження та продовження роду.

• Хатуна (івр. חֲתֻנָּה, досл. «одруження») — одна з назв етапів весілля.

Пішло від:

	Та й своячтесь з нами: дочок ваших віддавайте нам і беріть собі наших
— (Бут 34:9), [2]

• Нісуїн (арам. נִשּׂוּאִין) — загальна назва обряду кідушин під хупою. Пішло з Мішни та Талмуду, у одному трактаті написано наступне:

	Він узяв дружину та прожив з нею десять років.
— (Євамот 6:6), [3]

• Єрусін (арам. אירוסין) або Ворт (їд. ווארט, досл. «слово») — це все назви заручин.
• Кідушин (івр. קידושין, досл. «посвячення») — назва обряду що проводиться під Хупою, аналогічне вінчанню.
• Шидух (івр. שִׁדּוּךְ, трансліт. шид'ух, латиніз. shiddukh, досл. «спокій»)
• Тнаїм (תנאים) — Поширений звичай під час святкової церемонії заручин підписувати договір про зобов'язання щодо організації весілля, які сторони нареченого та нареченої приймають на себе (Нахалат Шива 8-9). Цей договір називається тнаїм («умови»). Тому багато хто також називає святкову церемонію заручин — тнаїм^[4]
• Ктуба — контракт^[5]

• розбита склянка на згадку про руйнування храмів^[6].

• хупа — символ Б-жої присутності^[7]

у хасидів ХаБаДа прийнято, що під час заручин наречений переказує «маамар», що відповідає ситуації^[8].

За звичаєм, наречений робить кіньян — це символічна дія, треба підняти якусь річ, наприклад, носову хустку, воно означає остаточність рішення^[9].

Єрусін або заручини — святкове торжество, під час якого оголошують про створення нової пари^[10].

В епоху Талмуду була різниця між «ерусін» (або «кідушин») і «нісуїн», тобто вступом нареченої в будинок нареченого. Згодом ця різниця зникла: «кідушин» та «нісуїн» нині здійснюються в рамках єдиної весільної церемонії. Сьогодні «єрусін» — це взаємне зобов'язання нареченого (хатан) та нареченої (кала) одружитися. У «тнаїм», зокрема, є така фраза: «…запитавши нареченого та наречену, які відповіли позитивно». Ця фраза введена для того, щоб усі знали: «кідушин» не має сили, якщо немає на те повної згоди наречених. Наречений і наречена повинні бути знайомі: «Заборонено будь-кому брати за дружину жінку, яку він раніше не бачив, — раптом вона стане противна йому». Так сказано в Талмуді, а Письмова Тора категорично вимагає: «Люби свого ближнього, як самого себе».

Після написання «тнаїм» прийнято розбивати тарілку — подібно до того, як наречений під «хупою» розбиває склянку^[11].

Чоловіки і жінки перебувають в одному залі, але їх розділяє завіса.

В Нісан протягом усього місяця не постять, крім нареченого і нареченої в день їхнього весілля, які постять навіть в рош-ходеш місяця нісан (проте не в ісру хаг після Песах)^[12].

У музеї Пам'яті єврейського народу та Голокосту в Україні є унікальна хупа^[13]

Докладніше: Нісуїм, Хупа

• 
• 
  (вечір хни, єменські євреї)
• 
  Шлюб Нетті Коппенс та Марко де Вріса в синагозі, Левендал 16. Перша єврейська пара, яка одружилася в синагозі Лейдена після війни 1953 нідерланди
• 
  Весілля Іцхака та Ніци Кац 1952 Ізраїль

• Леонід Фінберг; Володимир Любченко, ред. (2009). Нариси з історії та культури євреїв України (PDF) (укр.) (вид. 3). Дух і Літера. с. 289—290. ISBN 978-966-378-102-0.
• Брак // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)

• Шадхан
• Хупа

Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.