YaChudo

Ізраїльтяни

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

Мапа територіального розподілу дванадцяти колін Ізраїлю до того, як Дан перемістився поруч із Нефталимом через конфлікт з филистимлянами, заснована на Книзі Ісуса Навина.
Не плутати з ізраїльцями / ізраїльтянами — громадянами Держави Ізраїль незалежно від їхньої етнічної, національної чи релігійної приналежності.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ізраїльтянин (значення).
Аркуш 3 з книги Ісуса Навина; Ісус Навин та ізраїльтяни.

Ізраїльтяни (івр. בני ישראל бней їсраель) були семітомовним народом стародавнього Близького Сходу, які мешкали у землі Ханаан під час племінного і монархічного періодів[1][2][3][4][5] Давні ізраїльтяни вважаються нащадками місцевого ханаанського населення, яке віддавна жило у Південному Леванті, Сирії, давньому Ізраїлі та Зайорданні[6][7][8].

У Біблії ізраїльтяни були розділені на дванадцять колін Ізраїлю, а пізніше утворили царства залізної доби Ізраїлю та Юдеї.

Сучасні наукові дослідження описують ізраїльтян як вихідців з корінного ханаанського населення та інших народів стародавнього Близького Сходу.[9][10][11] Ізраїльська релігія оберталася навколо Ягве, який був давнім семітським богом, що мав менше значення в ширшій ханаанській релігії.[12][13] Близько 720 року до н. е. Ізраїльське царство було завойовано Неоассирійською імперією, що спричинило ассирійський полон; а близько 586 року до н. е. Юдейське царство було завойовано Нововавилонською імперією, що спричинило вавилонський полон.[14] Хоча більшість населення Ізраїлю була безповоротно позбавлена землі в результаті ассирійської політики переселення, вигнаним юдеям було дозволено повернутися та відновити свою країну царем Ахеменідів Кіром ІІ Великим після падіння Вавилона в 539 році до н. е.[15][16]

У єврейській Біблії ізраїльтяни були нащадками Якова (пізніше відомого як Іcраель ), який був сином Ісаака і, таким чином, онуком Авраама. Через сильну посуху в Ханаані Яків та його дванадцять синів переселилися до Єгипту, де кожен син став однойменним прабатьком ізраїльського племені. У Єгипті ізраїльтяни перетворилися з родини на націю та були поневолені, перш ніж їх звільнив Мойсей, наступник якого, Ісус Навин, наглядав за завоюванням Ханаану ізраїльтянами. Після захоплення Ханаану вони встановили крітархію (правління того, що Біблія називає суддями, або шофетами) і зрештою заснували Об'єднану монархію, яка зрештою розкололася на Ізраїль на півночі та Юдею на півдні. Вчені загалом вважають оповідь з єврейської Біблії частиною національного міту ізраїльтян,[17] але вірять, що деякі події в ній мають «історичне ядро».[18] Історичність Об'єднаної монархії є предметом широких суперечок.[19][20] У контексті єврейських писань Ханаан також по-різному описується як Земля Обітована, Земля Ізраїльська, Сіон або Свята Земля .

Історично склалося так, що євреїв та самарян розглядали як дві тісно пов'язані етнорелігійні групи, що походять від ізраїльтян.[21] Євреї простежують своє походження від племен, що населяли Юдейське царство, а саме: Юди, Веніямина та частково Левія, тоді як самаряни простежують своє походження від племен, що населяли Ізраїльське царство та залишилися після ассирійського полону, а саме: Єфрема, Манасії та частково Левія. Крім того, юдаїзм та самаритянство мають глибоке коріння в ізраїльських релігійних та культурних традиціях.[22][23][24][25] Існує кілька інших груп, які заявляють про свою приналежність до ізраїльтян, але більшість із них мають непідтверджене походження і не визнаються ні євреями, ні самарянами.

Етимологія

Перша згадка про Ізраїль у небіблійних джерелах знаходиться на стелі Мернептаха приблизно до прибл. 1209 до н. е.. Напис дуже короткий і говорить: «Ізраїль спустошено, а його потомства немає». Напис стосується народу, а не окремої особи чи національної держави,[26] які населяють центральну Палестину[27] або високогір'я Самарії. Деякі єгиптологи припускають, що Ізраїль згадувався на ранніх топографічних рельєфах, що датуються Вісімнадцятою або Дев'ятнадцятою династією (тобто правлінням Рамсеса II),[28] але це тлумачення залишається суперечливим.[29][30]

У єврейській Біблії Ісраель вперше згадується в Бутті 32:29, де ангел перейменовує Якова на Ісраель після того, як Яків бився з ним.[31][32][33] Згідно з народною етимологією, наведеною в тексті, Ізраїль походить від йісра, що означає «перемагати» або «боротися з», та Ель, ханаансько-месопотамського бога-творця, якого нечітко ототожнюють з Ягве.[34] Однак, сучасна наука інтерпретує Ель як суб'єкта, «Ель править/бореться»,[35][36][37] від сарар (שָׂרַר) «правити»[38] (споріднене з сар (שַׂר) «правитель»,[39] аккадське šarru «правитель, король»[40]), що, ймовірно, є спорідненим з подібним коренем sara (שׂרה) «боровся, прагнув, сперечався».[41][42] Доктор Цема Йоре уточнює, що Ізраїль – це поєднання слів «боротися з» (ש.ר.ה) та «Бог» (אל), і що ім'я Якова чергується з Яківом та Ізраїлем у біблійному оповіданні, навіть після його перейменування, через те, що автори мають різні думки щодо морального характеру Якова.[43] Поступовий етнонімічний перехід від «ізраїльтян» до «юдеїв», незалежно від їхнього походження з Юдеї, чітко викладено в книзі Естер (IV століття до н. е.) Танаху.[44]

Див. також

  • Гебреї
  • Генетична історія Близького Сходу
    • Генетичні дослідження євреїв
  • Демографічна історія Палестини (регіон)
    • Історія євреїв та юдаїзму в Землі Ізраїлю
  • Групи, які заявляють про приналежність до ізраїльтян

Примітки

  1. ↑ Finkelstein, Israel. «Ethnicity and origin of the Iron I settlers in the Highlands of Canaan: Can the real Israel stand up?.» The Biblical archaeologist 59.4 (1996): 198—212.
  2. ↑ Finkelstein, Israel. The archaeology of the Israelite settlement. Jerusalem: Israel Exploration Society, 1988.
  3. ↑ Finkelstein, Israel, and Nadav Naʼaman, eds. From nomadism to monarchy: archaeological and historical aspects of early Israel. Yad Izhak Ben-Zvi, 1994.
  4. ↑ Finkelstein, Israel. «The archaeology of the United Monarchy: an alternative view.» Levant 28.1 (1996): 177–87.
  5. ↑ Finkelstein, Israel, and Neil Asher Silberman. The Bible Unearthed: Archaeology's New Vision of Ancient Israel and the Origin of Sacred Texts. Simon and Schuster, 2002.
  6. ↑ Tubb, 1998, pp. 13—14
  7. ↑ McNutt 1999, p. 47.
  8. ↑ K. L. Noll, Canaan and Israel in Antiquity: An Introduction, [Архівовано 11 вересня 2020 у Wayback Machine.] A&C Black, 2001 p. 164: ‘It would seems that in the eyes of Merneptah's artisans, Israel was a Canaanite group indistinguishable from all other Canaanite groups.’ ‘It is likely that Merneptah's Israel was a group of Canaanites located in the Jezreel Valley.’
  9. ↑ Mark Smith in "The Early History of God: Yahweh and Other Deities of Ancient Israel" states "Despite the long regnant model that the Canaanites and Israelites were people of fundamentally different culture, archaeological data now casts doubt on this view. The material culture of the region exhibits numerous common points between Israelites and Canaanites in the Iron I period (c. 1200–1000 BCE). The record would suggest that the Israelite culture largely overlapped with and derived from Canaanite culture ... In short, Israelite culture was largely Canaanite in nature. Given the information available, one cannot maintain a radical cultural separation between Canaanites and Israelites for the Iron I period."
  10. ↑ Frevel, Christian.
  11. ↑ Faust, Avraham (2023). The Birth of Israel. У Hoyland, Robert G. (ред.). The Oxford History of the Holy Land. Oxford University Press. с. 5—33. ISBN 978-0-19-288687-3.
  12. ↑ Steiner, Richard C. (1997).
  13. ↑ Hendel, Ronald (2005). Remembering Abraham: Culture, Memory, and History in the Hebrew Bible. Oxford University Press. с. 3—30. ISBN 978-0-19-517796-1.
  14. ↑ Faust, Avraham (29 серпня 2012). Judah in the Neo-Babylonian Period. Society of Biblical Literature. с. 1. doi:10.2307/j.ctt5vjz28. ISBN 978-1-58983-641-9.
  15. ↑ Stökl, ред. (2015). Exile and Return: The Babylonian Context. Beihefte zur Zeitschrift für die alttestamentliche Wissenschaft (Vol. 478). Walter de Gruyter. с. 7–11, 30, 226. ISBN 3110419289. Процитовано 24 березня 2026.
  16. ↑ Encyclopaedia Judaica. Т. 3 (вид. 2nd). с. 27.
  17. ↑ Dever, William (2001). What Did the Biblical Writers Know, and When Did They Know It?. Eerdmans. с. 98—99. ISBN 3-927120-37-5. After a century of exhaustive investigation, all respectable archaeologists have given up hope of recovering any context that would make Abraham, Isaac, or Jacob credible 'historical figures' ... archaeological investigation of Moses and the Exodus has similarly been discarded as a fruitless pursuit.
  18. ↑ Killebrew, Ann E. (2017). "Out of the Land of Egypt, Out of the House of Slavery..." (Exodus 20:2): Forced Migration, Slavery and the Emergence of Israel. У Lipschits, Oded (ред.). Rethinking Israel: Studies in the History and Archaeology of Ancient Israel in Honor of Israel Finkelstein. Pennsylvania State University Press. с. 151—158. ISBN 978-1-57506-787-2.
  19. ↑ Thomas, Zachary (22 квітня 2016). Debating the United Monarchy: Let's See How Far We've Come. Biblical Theology Bulletin. 46 (2): 59—69. doi:10.1177/0146107916639208. ISSN 0146-1079.
  20. ↑ Lipschits, Oded (2014). The history of Israel in the biblical period. У Berlin, Adele; Brettler, Marc Zvi (ред.). The Jewish Study Bible (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 2107—2119. ISBN 978-0-19-997846-5. Архів оригіналу за 9 квітня 2023. Процитовано 16 травня 2022. As this essay will show, however, the premonarchic period long ago became a literary description of the mythological roots, the early beginnings of the nation and the way to describe the right of Israel on its land. The archaeological evidence also does not support the existence of a united monarchy under David and Solomon as described in the Bible, so the rubric of 'united monarchy' is best abandoned, although it remains useful for discussing how the Bible views the Israelite past. ... Although the kingdom of Judah is mentioned in some ancient inscriptions, they never suggest that it was part of a unit comprised of Israel and Judah. There are no extrabiblical indications of a united monarchy called 'Israel'.
  21. ↑ Pummer, Reinhard (2016). The Samaritans: A Profile. Grand Rapids, MI: Wm. B. Eerdmans Publishing Company. ISBN 9780802867681.
  22. ↑ Adams, Hannah (1840). The history of the Jews: from the destruction of Jerusalem to the present time. Duncan and Malcolm and Wertheim. OCLC 894671497.
  23. ↑ Brenner, Michael (2010). A short history of the Jews. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. ISBN 978-0-691-14351-4. OCLC 463855870.
  24. ↑ Ostrer, Harry (2012). Legacy: A Genetic History of the Jewish People. Oxford University Press. ISBN 978-1-280-87519-9. OCLC 798209542.
  25. ↑ Kartveit, Magnar (1 січня 2014). Review of Knoppers, Gary N., Jews and Samaritans: The Origins and History of Their Early Relations (Oxford: Oxford University Press 2013). Journal of Hebrew Scriptures. 14. doi:10.5508/jhs.2014.v14.r25. ISSN 1203-1542.
  26. ↑ Greenspahn, Frederick E. (2008). The Hebrew Bible: New Insights and Scholarship. NYU Press. с. 12ff. ISBN 978-0-8147-3187-1. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 14 січня 2018.
  27. ↑ Van der Toorn, K. (196).
  28. ↑ Van der Veern, Peter, et al. "Israel in Canaan (Long) Before Pharaoh Merenptah? A Fresh Look at Berlin Statue Pedestal Relief 21687".
  29. ↑ Romer, Thomas (2015).
  30. ↑ Dijkstra, Meindert (2017).
  31. ↑ Genesis 32:29HE
  32. ↑ Scherman, Rabbi Nosson, ed.
  33. ↑ Kaplan, Aryeh (1985).
  34. ↑ Lewis, Theodore J. (2020). The Origin and Character of God: Ancient Israelite Religion through the Lens of Divinity. Oxford University Press. с. 73—118. ISBN 978-0-19-007254-4.
  35. ↑ Hamilton, Victor (1995). The Book of Genesis, Chapters 18–50. Wm. B. Eerdmans. с. 334. ISBN 0-8028-2521-4.
  36. ↑ Wenham, Gordon (1994). Word Biblical Commentary. Т. 2: Genesis 16–50. Dallas, Texas: Word Books. с. 296—97.
  37. ↑ Berlin, Adele; Brettler, Marc (2004). The Jewish Study Bible: Jewish Publication Society Tanakh Translation. Oxford University Press. с. 68.
  38. ↑ שׂרר. Sefaria. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  39. ↑ Klein Dictionary, שַׂר. www.sefaria.org. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  40. ↑ šarru. Akkadian Dictionary. Association Assyrophile de France. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  41. ↑ שׂרה. Sefaria. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  42. ↑ {{cite encyclopedia}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  43. ↑ Yoreh, Tzemah (29 грудня 2017). Jacob Is Renamed Israel (Twice): Why Does the Name Jacob Remain?. TheTorah.com. Архів оригіналу за 29 травня 2025.
  44. ↑ Chouraqui, André (1975). The people and the faith of the Bible. Amherst, Massachusetts: University of Massachusetts Press. с. 43. ISBN 978-0-87023-172-8.
Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Прапор Ізраїлю Це незавершена стаття про Ізраїль.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).