YaChudo

Фер-кетч кік

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

Фер-кетч кік (англ. fair catch kick) — це правило в американському футболі, що дозволяє команді, яка щойно здійснила фер-кетч, спробувати пробити м'яч ногою по воротах суперника з місця, де його було спіймано. Якщо м'яч проходить над поперечиною та між стійками воріт, команді, яка виконала цей удар, присуджується три очки.

Оскільки нечасто складаються умови для того, щоб такий удар мав успіх і був вигіднішим за звичайний розіграш з лінії сутички, команди застосовують це правило у дуже рідкісних випадках, якщо взагалі знають про його існування.

Правила

Правило про фер-кетч кік зазначає, що після того, як гравець виконав фер-кетч або отримав право на нього внаслідок штрафу (наприклад, за перешкоджання лову м'яча з удару), його команда може спробувати виконати удар із місця, де було спіймано м'яч[1][2].

Книга правил Національної федерації асоціацій державних середніх шкіл (NFHS) також дозволяє виконати удар, якщо даун, що йшов після фер-кетчу, через якийсь фол має бути переграний — команда зберігає за собою право скасувати цей розіграш і пробити фер-кетч кік[1].

Перед ударом команда, що його приймає, повинна вишикуватися щонайменше за десять ярдів позаду точки встановлення м'яча[3][4]. Удар дозволяється пробити як з землі (плейс-кік), так і дроп-кіком (м'яч випускають з рук і б'ють ногою коли він відскочить від землі)[5][6].

Використання підставки для м'яча на професійному рівні заборонено, але на рівні середніх шкіл дозволяється використовувати підставку заввишки до двох дюймів[4][7].

Як і при філд-голі, команді, що пробиває, зараховують три очки, якщо м'яч пройде над поперечиною та між стійками воріт команди суперника (і при цьому після удару його не торкнувся гравець команди, яка виконувала удар)[8][9].

Якщо спроба буде невдалою, команда суперника отримує володіння м'ячем із точки виконання удару[10][11]. Крім того, команда, що приймає удар, може спробувати повернути м'яч, якщо він не вилетів за межі поля[3][11].

Застосування

Фер-кетч кік є одним з найрідкісніших розіграшів[12][13][14]. Це правило називали «незрозумілим» (obscure)[12][15], «дивним» (bizarre)[14] та «незвичайним» (quirky)[16]. Подібне ставлення зумовлено тим, що більшість фер-кетчів виконуються далеко за межами досяжності філд-голу[17], а команда, яка здійснює фер-кетч, отримує володіння м'ячем і перший даун, тому майже завжди їй вигідніше розігрувати м'яча з лінії сутички.

Тому для того, щоб фер-кетч кік був життєздатним варіантом, потрібен унікальний набір обставин. Зокрема, фер-кетч має бути здійснений у точці поля, де спроба філд-голу матиме достатній шанс на успіх[18]. До того ж, щоб удар мав сенс, команда, яка намагається його виконати, повинна ближче до кінця четвертої чверті мати рівний рахунок з суперником або відставати на три очки чи менше. Відповідно, більшість спроб фер-кетч кіку відбуваються, коли команда спіймала м'яч після панту з глибини території суперника, але для тачдауну в половині гри не залишилося достатньо часу[14].

Незважаючи на наведені вище недоліки, використання фер-кетч кіку має кілька унікальних переваг. Оскільки відлік часу не починається до момента удару по м'ячу, кікер може як слід розбігтися для удару, на відміну від типових двох кроків, які робляться під час звичайних спроб філд-голу. По-друге, кікеру не потрібно хвилюватися через невдалий чи надто низький снеп, оскільки для фер-кетч кіку м'яч не кидають холдеру з лінії, а натомість він просто ставить м'яч на місце, з якого битиме кікер. По-третє, у цьому випадку захист суперника не має права наближатися до кікера ближче ніж на 10 ярдів до моменту удару, тому кікер може пустити м'яч за нижчою і довшою траєкторією, ніж під час звичайного філд-голу з лінії сутички (коли доводиться перекидати м'яч через високо підняті руки «стіни» захисників, що намагаються його заблокувати). До того ж фер-кетч кік виконується ближче до воріт суперника, ніж виконувалася б звичайна спроба філд-голу з тієї ж точки (класичний філд-гол зазвичай пробивається на сім ярдів позаду лінії сутички, фер-кетч кік же — безпосередньо з місця, де спіймали м'яча)[18].

Історія та статистика

У правилах NFL фер-кетч кік присутній з моменту заснування ліги[12], аналогічно і в NFHS[19].

Національна асоціація студентського спорту (NCAA) у 1950 році вилучила з правил фер-кетч взагалі. Хоча цю зміну скасували вже через рік, але можливість виконати удар після нього не повернули[20]. У 2026 році NCAA повернула правило про фер-кетч кік на рівні Першого дивізіону[21].

Точна кількість спроб фер-кетч кіків в NFL невідома, оскільки ліга не веде такого обліку[22]. З 33 зареєстрованих спроб в іграх регулярного сезону та плей-оф успішними були десять; усі п'ять відомих спроб у товариських іграх були невдалими. З 1933 року всі відомі спроби фер-кетч кіку були здійснені протягом останніх 30 секунд другої або четвертої чверті. Станом на 2026 рік останню спробу здійснив 19 грудня 2024 року Кемерон Дікер з команди «Лос-Анджелес Чарджерс». До того ж ця спроба стала успішною і при довжині 57 ярдів лишається найдовшим успішним фер-кетч кіком.

Відмінності між лігами

Книга правил NFHS чітко визначає фер-кетч кік як різновид вільного удару (фрі-кіку)[23], оскільки захист шикується за 10 ярдів від м'яча, як при кік-оффі. Натомість у книзі правил NFL окремо зазначено, що удар після фер-кетчу не є фрі-кіком[4], а вважається окремим, особливим типом удару[24], оскільки при звичайному вільному ударі не можна заробити 3 очки (окрім хіба що історичного дроп-кіку). Попри це, спортивні журналісти на обох рівнях часто описують удар після фер-кетчу саме як фрі-кік[12][15][13].

Книги правил другої XFL та теперішньої UFL розмежовують удар після фер-кетчу та вільний удар. За правилами XFL, м'яч після фер-кетч кіку не можна повернути, а розіграш завершується, щойно будь-яка з команд встановлює контроль над м'ячем. Шикування гравців при цьому виконується відповідно до правил XFL для онсайд-кіку, які відрізняються від правил стандартного початкового шикування для кик-оффу в XFL[25].

Інші ігри

Удар після фер-кетчу в американському футболі бере свій початок із регбі. Схоже правило в регбі, відоме як гол з марка (goal from mark), дозволяло гравцеві, який виконав фер-кетч, який в регбі називався «марк» (mark), спробувати безперешкодно пробити вільний удар із місця, де він зловив м'яч. Обидва основні кодекси регбі з роками скасували це правило: у регбі-ліг (регбі-13) — ще у 1922 році, а в регбі-юніон (класичному регбі) — у 1977[14].

Австралійський футбол зберіг це правило, і воно є життєво важливою частиною цієї гри. «Фер-кетч» м'яча, що пролетів у повітрі понад 15 метрів, у цьому виді спорту також називають марком, і гравець, який виконав марк, отримує право на вільний удар[26].

Примітки

  1. ↑ а б NFHS Rulebook, p. 46.
  2. ↑ NFL Rules, p. 55.
  3. ↑ а б NFHS Rulebook, p. 52.
  4. ↑ а б в NFL Rules, p. 59.
  5. ↑ NFHS Rulebook, p. 32.
  6. ↑ NFL Rules, p. 57.
  7. ↑ NFHS Rulebook, pp. 15, 32.
  8. ↑ NFHS Rulebook, pp. 55, 66.
  9. ↑ NFL Rules, p. 56-59.
  10. ↑ NFHS Rulebook, p. 37.
  11. ↑ а б NFL Rules, p. 58.
  12. ↑ а б в г Mayer, Larry (9 березня 2012). Bears shocked Packers with last-minute free kick. ChicagoBears.com. Архів оригіналу за 30 вересня 2013. Процитовано 4 липня 2026.
  13. ↑ а б Smith, Cameron. Rare free kick leads to huge, last-minute win in Miami. Yahoo! Sports. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 10 червня 2013.
  14. ↑ а б в г Pet, Brian (4 лютого 2013). The Rarest Play in the NFL. Slate. Архів оригіналу за 4 червня 2013. Процитовано 3 липня 2026.
  15. ↑ а б Smith, Michael Davi (23 листопада 2008). Rackers Botches Fair Catch Kick. Pro Football Talk. NBC Sports. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 3 липня 2026.
  16. ↑ Kantowski, Ron (14 січня 2012). Fair catch kick would add old-time pizzazz to playoffs. Las Vegas Review-Journal. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 3 липня 2026.
  17. ↑ Radcliffe, JR (27 жовтня 2010). The little-known fair catch kick. Milwaukee Journal Sentinel. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 3 липня 2026.
  18. ↑ а б Pexa, Ron (28 листопада 2008). Ron Pexa: What About That Call?. East Iowa Herald. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 липня 2026.
  19. ↑ Nelson 1993, p. 253.
  20. ↑ Nelson 1993, pp. 253.
  21. ↑ Johnson, Greg (19 березня 2026). Changes to penalty structure for targeting in DI football approved. National Collegiate Athletic Association (англ.). Процитовано 3 липня 2026.
  22. ↑ Monolithic Packers-Bears Rivalry Evokes Numerous Memories. Packers.com. 16 вересня 2004. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 10 червня 2013.
  23. ↑ NFHS Rulebook, p. 55.
  24. ↑ NFL Rules, p. 13.
  25. ↑ Garcia, Dany and Dean Blandino. XFL 2023 Rule Book. 3-18-4, p. 12; 3-25-5, p. 17; 4-8-2(e), p. 28)
  26. ↑ Australian Football League. Laws of Australian Football 2013 (PDF). Australian Football League. Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 3 липня 2026.

Бібліографія

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).