YaChudo

Тсумебіт

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

Тсумебіт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураTsu[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаPb₂Cu(PO₄)(SO₄)(OH) Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 8VII/B.14[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 108.BG.05 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Твердість3,5 Редагувати інформацію у Вікіданих
Колір рисизелений Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честьЦумеб[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Типова місцевістьTsumeb Mine[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Тсумебіт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Тсумебіт[5][6] — рідкісний фосфатний мінерал, названий у 1912 році на честь місця, де він був вперше знайдений — шахти Цумеб у Намібії, добре відомої колекціонерам мінералів завдяки широкому спектру знайдених там мінералів. Тсумебіт — сполука фосфату та сульфату свинцю та міді з гідроксильною групою з формулою Pb2Cu(PO4)(SO4)(OH). Існує схожий мінерал під назвою арсенато-тсумебіт, де фосфатна група PO4 заміщується арсенатною групою AsO4, з формулою Pb2Cu(AsO4)(SO4)(OH). Обидва мінерали належать до групи бракебушитів.

Група бракебушиту

Мінерали групи бракебушиту мають загальну формулу A2B(H2O,OH)(TO4)2 і кристалізуються в моноклінній системі, просторова група P21/m. До групи входять[7]:

  • бракебушит 
  • арсенбракебушіт 
  • гамагарит 
  • гудкеніт 
  • беартит 
  • тсумебіт 
  • арсенато-тсумебіт
  • вокеленіт 
  • форнацит 
  • молібдофорнацит 

Структура

Структура мінералів групи бракебушиту складається з октаедрів B-(O, OH)6, двох нееквівалентних тетраедрів TO4, TO4(1) і TO4(2), і двох різних неправильних багатогранників великих катіонів. B і T представляють різні елементи в різних членах групи. Ланцюги, утворені октаедрами B, з'єднуються через атоми кисню тетраедрів TO4(2), тоді як великі катіонні поліедри утворюють подвійні ланцюги, паралельні осі кристала b через спільні грані з тетраедрами TO4(1). В результаті виходить щільна тривимірна структура[7]. У тсумебіті іони міді займають B-центри, а фосфор і сірка займають T-центри. Свинець є великим катіоном.

Елементарна комірка

Тсумебіт належить до класу моноклінних кристалів 2/m і, таким чином, має одну подвійну вісь симетрії, перпендикулярну до дзеркальної площини. Просторова група P21/m, отже, кристалічна решітка є примітивною, зі структурними елементами лише у вершинах елементарної комірки. Ці структурні елементи складаються з двох формульних одиниць (Z = 2).Параметри елементарної комірки: a = 8,69 Å, b = 5,78 Å, c = 7,86 Å, β = 111,87°[8][7][9] або a = 8,70 Å, b = 5,80 Å, c = 7,85 Å, β = 111,5°[10][11].

Оптичні властивості

Тсумебіт має смарагдово-зелений колір, прозорий і зелений у прохідному світлі, із зеленою смугою та блиском від алмазного до скляного. Він є двовісним (+) з показниками заломлення Nx = 1,885 до 1,900, Ny = 1,920 і Nz = 1,942 до 1,956. Слабко плеохроїчний; за осями: X = Y = від дуже блідо-блакитного до безбарвного та Z = зеленувато-синій (колір яйця малинівки)[10][11].

Фізичні властивості

Мінерал зазвичай зустрічається у вигляді кірки кристалів, що зрослися на матриці. Розщеплення відсутнє, але двійникування майже універсальне, і двійники можуть бути множинними, із зубчастими входами[10]. Крихкий, з нерівним зламом, твердість 3+1⁄2 і питома вага 6,13. Добре розчинний у соляній кислоті HCl і повільно розчинний у азотній кислоті HNO3[8]. Не радіоактивний[9].

Знаходження

Тсумебіт є рідкісним вторинним мінералом в окисленій зоні деяких свинцево-мідних родовищ, що містять арсен, разом із іншими свинцевими фосфатами та сульфатами[10]. Супутні мінерали включають азурит, смітсоніт, малахіт, церусит, міметезит, вульфеніт і олівеніт[10]. Типове місце розташування — шахта Цумеб, Намібія[8]. У Довіднику з мінералогії[10] зазначено, що типовий матеріал було знищено під час бомбардування, але не вказано, коли і де.

Тсумебіт зустрічається в Моренсі, штат Арізона, переважно у вигляді подвійних кристалів, пов'язаних з вульфенітом, олівенітом і гіалітовим різновидом опалу[11]. У Брокен-Гілл, Новий Південний Уельс, Австралія, тсумебіт був знайдений у вигляді блискучих блідо-блакитних до блакитно-зелених кристалів. Зазвичай він проявляється разом з жовтими кірками коркіт-хінсдаліту, безбарвними або білими голками піроморфіту та бризками блідо-сірувато-зеленого цинкового лібетеніту. Рідше зустрічається з шольцитом і торбернітом.[12]

Примітки

  1. ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
  4. ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  5. ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 355. — ISBN 978-966-360-463-3.
  6. ↑ Назву утворено транскрибуванням, на відміну від, наприклад, цумкориту, цумґаліту, назви яких теж мають аналогічне походження.
  7. ↑ а б в Gaines et al (1997) Dana’s New Mineralogy Eighth Edition, Wiley
  8. ↑ а б в https://www.mindat.org/min-4040.html
  9. ↑ а б Tsumebite Mineral Data. www.webmineral.com. Процитовано 2 березня 2024.
  10. ↑ а б в г д е Home. Handbook of Mineralogy (амер.). Процитовано 2 березня 2024.
  11. ↑ а б в American Mineralogist (1966) 51: 258–259 and 267
  12. ↑ Australian Journal of Mineralogy (1997) 3-1:53

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).