YaChudo

Окисно-відновна реакція

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

О́кисно-відно́вна реа́кція (заст. укр. оки́снювально-відно́вна реа́кція) — хімічна реакція, яка відбувається зі зміною ступеня окиснення атомів, що входять до складу реагентів, і реалізується перерозподілом електронів між атомом-окисником та атомом-відновником.

Опис

У процесі окисно-відновної реакції відновник віддає електрони, тобто окиснюється; окисник приєднує електрони, тобто відновлюється. Причому будь-яка окисно-відновна реакція являє собою єдність двох протилежних перетворень — окиснення та відновлення, що відбуваються одночасно та без відриву одне від одного.

A − e − ⟶ A + {\displaystyle \mathrm {A-e^{-}\longrightarrow A^{+}} }
Окиснення: Речовина A як відновник віддає один електрон.
B + e − ⟶ B − {\displaystyle \mathrm {B+e^{-}\longrightarrow B^{-}} }
Відновлення: Речовина В як окисник приймає електрон.
A + B ⟶ A + + B − {\displaystyle \mathrm {A+B\longrightarrow A^{+}+B^{-}} }
Окисно-відновна реакція: Речовина А віддає електрон речовині В.

Окиснення

При окисненні речовини в результаті віддачі електронів збільшується її ступінь окиснення. Атоми окисника називаються акцепторами електронів на противагу атомам відновника, що втрачають електрони і тому називаються донорами. У деяких випадках, молекула вихідної сполуки може стати нестабільною та розпастися на стабільніші та дрібніші складові. При цьому деякі з атомів мають більш високий ступінь окиснення, ніж ті ж самі атоми у вихідній молекулі.

Окисник, коли приймає електрони, набуває відновних властивостей та перетворюється в спряжений відновник:

окисник + e- ↔ спряжений відновник.

Відновлення

При відновленні атоми та іони приєднують електрони. При цьому відбувається пониження ступеня окиснення елементу. Приклади: відновлення оксидів металів до вільних металів за допомогою водню, вуглецю, інших речовин; відновлення органічних кислот в альдегіди та спирти; гідрогенізація жирів та ін.

Відновник, що віддає електрони, набуває окиснювальних властивостей та перетворюється у спряжений окисник:

відновник — e- ↔ спряжений окисник.

Види окисно-відновних реакцій

  • міжмолекулярні — реакції, в яких атоми, що відновлюються та окиснюються знаходяться в різних молекулах, наприклад:
H 2 S + C l 2 ⟶ S + 2 H C l {\displaystyle \mathrm {H_{2}S+Cl_{2}\longrightarrow S+2HCl} }
  • внутрішньомолекулярні — реакції, в яких атоми, що відновлюються та окиснюються знаходяться в одній і тій ж самій молекулі, наприклад:
2 H 2 O ⟶ 2 H 2 ↑ + O 2 ↑ {\displaystyle \mathrm {2H_{2}O\longrightarrow 2H_{2}\uparrow +O_{2}\uparrow } }
N H 4 N O 3 ⟶ N 2 O + 2 H 2 O {\displaystyle \mathrm {NH_{4}NO_{3}\longrightarrow N_{2}O+2H_{2}O} }
  • диспропорціонування (самоокиснення-самовідновлення) — реакції, в яких атоми одного елементу перетворюються на речовину (речовини) зі змінною ступенів окиснення, наприклад:
C l 2 + H 2 O ⟶ H C l O + H C l {\displaystyle \mathrm {Cl_{2}+H_{2}O\longrightarrow HClO+HCl} }

Приклади

Перманганат калію ( K M n + 7 O 4 {\displaystyle \mathrm {{K}{\overset {+7}{Mn}}O_{4}} } ) є сильним окисником: він легко окиснює додаваний до нього гліцерин до вуглекислого газу

В окисно-відновних реакціях електрони від одних атомів, молекул чи іонів переходять до інших.

Окиснення

Процес віддачі електронів — окиснення. При цьому ступінь окиснення підвищується:

H 2 0 − 2 e − → 2 H + {\displaystyle {\mbox{H}}_{2}^{0}-2{\mbox{e}}^{-}\rightarrow 2{\mbox{H}}^{+}}
S − 2 − 2 e − → S 0 ↓ {\displaystyle {\mbox{S}}^{-2}-2{\mbox{e}}^{-}\rightarrow {\mbox{S}}^{0}\downarrow }
Al 0 − 3 e − → Al + 3 {\displaystyle {\mbox{Al}}^{0}-3{\mbox{e}}^{-}\rightarrow {\mbox{Al}}^{+3}}
Fe + 2 − e − → Fe + 3 {\displaystyle {\mbox{Fe}}^{+2}-{\mbox{e}}^{-}\rightarrow {\mbox{Fe}}^{+3}}
2 Hal − − 2 e − → Hal 2 0 {\displaystyle 2{\mbox{Hal}}^{-}-2{\mbox{e}}^{-}\rightarrow {\mbox{Hal}}_{2}^{0}}

Відновлення

Процес приєднання електронів — відновлення. При цьому ступінь окиснення понижується:

Hal 2 0 + 2 e − → 2 Hal − {\displaystyle {\mbox{Hal}}_{2}^{0}+2{\mbox{e}}^{-}\rightarrow 2{\mbox{Hal}}^{-}}
O 2 0 + 4 e − → 2 O − 2 {\displaystyle {\mbox{O}}_{2}^{0}+4{\mbox{e}}^{-}\rightarrow 2{\mbox{O}}^{-2}}
Mn + 7 + 5 e − → Mn + 2 {\displaystyle {\mbox{Mn}}^{+7}+5{\mbox{e}}^{-}\rightarrow {\mbox{Mn}}^{+2}}
Mn + 4 + 2 e − → Mn + 2 {\displaystyle {\mbox{Mn}}^{+4}+2{\mbox{e}}^{-}\rightarrow {\mbox{Mn}}^{+2}}
Cr + 6 + 6 e − → 2 Cr + 3 {\displaystyle {\mbox{Cr}}^{+6}+6{\mbox{e}}^{-}\rightarrow 2{\mbox{Cr}}^{+3}}

Окисно-відновна реакція між воднем та фтором

H 0 2 + F 0 2 → 2 H + 1 F − 1 {\displaystyle {\stackrel {0}{\mbox{H}}}_{2}+{\stackrel {0}{\mbox{F}}}_{2}\rightarrow 2{\stackrel {+1}{\mbox{H}}}{\stackrel {-1}{\mbox{F}}}}

Поділяється на дві напівреакції:

1) Окиснення:

H 2 0 − 2 e − → 2 H + {\displaystyle {\mbox{H}}_{2}^{0}-2{\mbox{e}}^{-}\rightarrow 2{\mbox{H}}^{+}}

2) Відновлення:

F 2 0 + 2 e − → 2 F − {\displaystyle {\mbox{F}}_{2}^{0}+2{\mbox{e}}^{-}\rightarrow 2{\mbox{F}}^{-}}

Атоми та іони, які в даній реакції приєднують електрони є окисниками, а які віддають електрони — відновниками.

Див. також

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).