Олівеніт
| Олівеніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1]  |
| Абревіатура | Oli[2] |
| Хімічна формула | Cu₂(AsO₄)(OH) |
| Nickel-Strunz 8 | VII/B.04a[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 8.BB.30[4] |
| Dana 8 | 41.6.6.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Вид симетрії | моноклінно-призматична |
| Просторова група | кристалографічна група 14[5] |
| Твердість | 3 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | оливковий (німецька)[6] |
 Олівеніт у Вікісховищі | |
Олівеніт — мінерал, гідроарсенат міді острівної будови.
Загальний опис
Хімічна формула: Cu2(AsO4) (OH). As частково може заміщатися на P з утворенням лібетеніту. Cu може заміщатися Zn з утворенням адаміну. Мідна руда, багата арсеном.
Склад у % (з родововища штату Юта, США): CuO — 55,4; As2O5 — 40,05; H2O — 3,39. Домішки: P2O5.
Сингонія ромбічна (моноклінна). Ромбо-дипірамідальний вид. Призматичні кристали формують друзи. Зустрічаються також нирковидні або кулясті агрегати. Густина 3,9-4,4. Твердість 3-3,5. Колір оливково-зелений. Риса зелена або бура. Блиск алмазний до скляного або шовковистого. Крихкий.
Зустрічається в зонах окиснення в рудних родовищах разом з іншими мінералами міді. Це мінерал вторинного походження, що є результатом окиснення мідних руд та арсенопіриту. Олівеніт термодинамічно дуже стійкий, що містять арсенові фази, особливо тенантит, енаргіт та інші.
Розповсюдження: копальня «Шьоне Аусзіхт» (Дернбах, земля Рейнланд-Пфальц, ФРН); Альстон-Мур (Камберленд) і Сент-Дей (Корнуолл) — Велика Британія; Циновєц і Беловєц (Чехія); Ниж. Тагіл (Урал, РФ); Хайдаркан (Киргизстан); Тінтік (штат Юта, США); Чукікамата (Чилі); Цумеб (Намібія); ПАР.
Назва — за оливково-зеленим кольором (R. Jameson, 1820).
Синоніми: лейкохальцит, медзянкіт, обвеніт, фармакохальцит.
Різновиди
Розрізняють:
- олівеніт цинковистий (різновид олівеніту, який містить до 22,5 % ZnO).
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1107/S0567740877009042
- ↑ webmineral.com
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Олівеніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Олівеніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).