Церусит

Церусит
Церусит
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)
Абревіатура	Cer
Хімічна формула	PbCO₃
Nickel-Strunz 8	Vb/A.04
Nickel-Strunz 10	5.AB.15
Dana 8	14.1.3.4
Ідентифікація
Сингонія	ромбічна сингонія
Вид симетрії	ромбічна-планаксіальнаd
Просторова група	кристалографічна група 62d
Колір риси	білий
Густина	6604,03 кілограм на кубічний метр
Інші характеристики
Названо на честь	свинцеві білила (латина)
Типова місцевість	Провінція Віченца
	Церусит у Вікісховищі

Церуси́т, біла свинцева руда — мінерал, карбонат свинцю острівної будови.; цінна свинцева руда. Синоніми: біла свинцева руда, акрузит, шпат свинцевий.

Етимологія та історія

Карбонат свинцю відомий з давніх часів, але збереглися лише різні способи використання мінералу, в тому числі в косметиці.

У мові шахтарів, яка передається з пізнього середньовіччя, використовувалися різні терміни для карбонату свинцю, які в основному базувалися на кольорі мінералу. Мінерал вперше згадується в публікації De omni rerum fossilium genere Конрада Гесснера в 1565 році, який назвав мінерал з італійської провінції Віченца (Vicentino) після латинського слова cerussa і дав йому німецьку назву «Bleyweiß».^[8] Також серед ранніх згадок є стаття, опублікована Лазарусом Еркером (1528/1530 — 1594) у 1580 році, в якій він описує мінерал як «біла пластова руда».^[9]

У 1809 році Авраам Ґотлоб Вернер відрізнив «світлий свинцевий шпат» або білу свинцеву руду від темного свинцевого шпату або чорної свинцевої руди, зафарбованої добавками.^[10] У 1813 році Йоганн Фрідріх Гаусман скоротив ці терміни назад до «свинцевого білила» та «чорного свинцю» у своєму довіднику з мінералогії.^[11]

Назва церусит, яка діє й сьогодні, була остаточно введена Вільгельмом фон Гайдінгером у його посібнику з визначення мінералогії, опублікованому в 1845 році, на основі латинського походження cerussa^[12].

Загальний опис

Хімічна формула: Pb[CO₃]. Містить (%): PbO — 83,53; CO₂ — 16,47. Домішки: Zn (до 4,5 % ZnO), Sr (до 3,2 % SrO), Ag і Са. Структурний аналог арагоніту. Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: натічна суцільна маса і аґреґати зернистого вигляду, кірки, натічні маси і вкрапленики, рідше кристали і трійникові зростки стовпчастого, таблитчастого або жердиноподібного вигляду. Часті двійники. Спайність по (110) і (021) ясна. Густина 6,55-6,57. Твердість 3,0-3,75. Білого кольору з сіруватим, жовтуватим або буруватим відтінками, іноді синій, зелений. Блиск алмазний іноді скляний. Риса безбарвна до білої. Прозорий до напівпрозорого. Дуже крихкий. У рентгенівських та ультрафіолетових променях флуоресціює.

Типовий гіпергенний мінерал; утворюється при дії карбонатних вод на ґаленіт в зоні окиснення свинцевих і поліметалічних сульфідних родовищ. У значних скупченнях — свинцева руда. Супутні мінерали: англезит, геміморфіт, піроморфіт, малахіт. Поширений вторинний мінерал цинку.

Асоціація: англезит, смітсоніт, малахіт, азурит, фосгеніт, піроморфіт, галеніт.

Церусит
Двійники церуситу
Церусит у Малій гірничій енциклопедії

Поширення

Станом на 2021 рік у всьому світі задокументовано понад 5300 мість локалізації церуситу.

Розповсюдження: Айфель, Північний Рейн-Вестфалія, Гарц (ФРН), Брокен-Гілл (Австралія), Новий Південний Уельс, Міндоулі (Республіка Конго), штати Аризона, Колорадо, Айдахо (США), Цумеб (Намібія), Кабве в Замбії, Іглезіас на Сардинії, Італія, Казахстан, Забайкалля і Алтай (РФ), Пржибрам (гірничорудний район) в Чехії. В Україні є на Донбасі, в Закарпатті.

До відомих рудних родовищ належать Лідвіль у Колорадо (США), Брокен Гілл у Новому Південному Уельсі (Австралія) і Мехерніх у Північному Рейні-Вестфалії (Німеччина).

Цікаво

Переробка церуситу — давній металургійний промисел. Ось як про це у своїй книзі De Re Metallica (1556 рік) говорить Георг Агрікола:

Свинцеві руди, як то: церусит, колчедани або каміння, з яких виплавляється свинець, часто плавлять у спеціальній печі..., але не менш часто і в... печі з відкритим випускним отвором. Горн і передній горн виготовляють із порошку, що містить невелику кількість залізних стружок. Залізний шлак є основним плавнем для таких руд.

^[13]

Див. також

Список мінералів

Примітки

↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
↑ ^а ^б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
↑ ^а ^б (unspecified title) — doi:10.3749/CANMIN.47.5.1245
↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
↑ Conrad Gesner: De omni rerum fossilium genere, gemmis, lapidibus metallis, et huiusmodi, libri aliquot, plerique nunc primum editi. Gesnerus, Tiguri 1565, S. 85
↑ Hans Lüschen: Die Namen der Steine. Das Mineralreich im Spiegel der Sprache. 2. Auflage. Ott Verlag, Thun 1979, ISBN 3-7225-6265-1, S. 342 (zitiert aus Beschreibung der allerfürnemsten Mineralischen Erzt und Bergwerksarten. 2. Auflage, Frankfurt am Main 1580).
↑ Abraham Gottlob Werner: Abraham Gottlob Werner's letztes Mineral-System: aus dessen Nachlasse auf oberbergamtliche Anordnung. Graz und Gerlach, 1809, S. 41
↑ Joh. Friedr. Ludw. Hausmann: Handbuch der Mineralogie. Band 1. Bandenhoeck und Ruprecht, Göttingen 1813, S. 1107, 1111
↑ Wilhelm Haidinger: Handbuch der Bestimmenden Mineralogie. Braumüller und Seidel, Wien 1845, S. 503
↑ Georgius Agricola. Vom Bergkwerck XII Bucher. — Basel: Froben. — 1557. — 486 s.

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Церусит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Церусит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Cerussite / Handbook of Mineralogy. (PDF) https://rruff.info/doclib/hom/cerussite.pdf
Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1951) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. II, 200–207.
Wilhelm Haidinger: Handbuch der Bestimmenden Mineralogie. Braumüller und Seidel, Wien 1845, S. 503.

Посилання

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q20645057"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Ернест_Генрі_Нікель|Нікель&nbsp;Е.&nbsp;Г.]],_[[:d:Q16917772|Nichols&nbsp;M.&nbsp;C.]]</i>_[http://rruff.info/rruff_1.0/uploads/MINERALlist.pdf_IMA/CNMNC_List_of_Mineral_Names_(March_2007)]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2007.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q20645057]][[d:Track:Q16917772]][[d:Track:Q1356348]]</div>-1] Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q110360213"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q59767631|Warr&nbsp;L.&nbsp;N.]]</i>_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol.&nbsp;85._—_P.&nbsp;291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]</div>-2] Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q98150797"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Гуго_Штрунц|Штрунц&nbsp;Г.]],_[[:Крістель_Теннісон|Теннісон&nbsp;К.]]</i>_[[:d:Q98150797|Mineralogische_Tabellen_:_Eine_Klassifizierung_der_Mineralien_auf_kristallchemischer_Grundlage,_mit_einer_Einfuhrung_in_die_Kristallchemie]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_8_—_[[:Лейпциг|Лейпциг]]:_[[:d:Q28325722|Akademische_Verlagsgesellschaft]],_1982.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2079]][[d:Track:Q28325722]][[d:Track:Q65551]][[d:Track:Q1078354]][[d:Track:Q98150797]]</div>-3] Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q72610003"_data-entity-id="Q15221937"><i_class="wef_low_priority_links">Ralph&nbsp;J.,_Nikischer&nbsp;T.,_Hudson_Institute_of_Mineralogy</i>_[[:Mindat.org|Mindat.org]]:_The_Mineral_and_Locality_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:en:Keswick,_Virginia|[Keswick,_VA]]],_[[:en:Coulsdon|Coulsdon,_Surrey]]:_2000.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q15221937]][[d:Track:Q6395268]][[d:Track:Q2463831]]</div>-4] а ^б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

[''(unspecified_title)''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[http://dx.doi.org/10.3749/CANMIN.47.5.1245_doi:10.3749/CANMIN.47.5.1245]</span><div_style="display:none"></div>-5] а ^б (unspecified title) — doi:10.3749/CANMIN.47.5.1245

[''(unspecified_title)''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[http://dx.doi.org/10.1063/1.4812323_doi:10.1063/1.4812323]</span><div_style="display:none"></div>-6] (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q15222041">[http://rruff.info/doclib/hom/_Handbook_of_Mineralogy]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q1936599|Mineralogical_Society_of_America]].</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1936599]][[d:Track:Q15222041]]</div>-7] Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.

[8] Conrad Gesner: De omni rerum fossilium genere, gemmis, lapidibus metallis, et huiusmodi, libri aliquot, plerique nunc primum editi. Gesnerus, Tiguri 1565, S. 85

[9] Hans Lüschen: Die Namen der Steine. Das Mineralreich im Spiegel der Sprache. 2. Auflage. Ott Verlag, Thun 1979, ISBN 3-7225-6265-1, S. 342 (zitiert aus Beschreibung der allerfürnemsten Mineralischen Erzt und Bergwerksarten. 2. Auflage, Frankfurt am Main 1580).

[10] Abraham Gottlob Werner: Abraham Gottlob Werner's letztes Mineral-System: aus dessen Nachlasse auf oberbergamtliche Anordnung. Graz und Gerlach, 1809, S. 41

[11] Joh. Friedr. Ludw. Hausmann: Handbuch der Mineralogie. Band 1. Bandenhoeck und Ruprecht, Göttingen 1813, S. 1107, 1111

[12] Wilhelm Haidinger: Handbuch der Bestimmenden Mineralogie. Braumüller und Seidel, Wien 1845, S. 503

[13] Georgius Agricola. Vom Bergkwerck XII Bucher. — Basel: Froben. — 1557. — 486 s.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

Церусит

Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)^[1]
Абревіатура	Cer^[2]
Хімічна формула	PbCO₃
Nickel-Strunz 8	Vb/A.04^[3]
Nickel-Strunz 10	5.AB.15^[4]
Dana 8	14.1.3.4
Ідентифікація
Сингонія	ромбічна сингонія^[5]
Вид симетрії	ромбічна-планаксіальна^d
Просторова група	кристалографічна група 62^d^[5]
Колір риси	білий
Густина	6604,03 кілограм на кубічний метр^[6]
Інші характеристики
Названо на честь	свинцеві білила (латина)^[7]
Типова місцевість	Провінція Віченца^[4]
Церусит у Вікісховищі