YaChudo

Підкільце

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Підкільце кільця K {\displaystyle K}  — це пара ( R , i ) {\displaystyle (R,i)} , де R {\displaystyle R}  — кільце, а i : R ↪ K {\displaystyle i:R\hookrightarrow K}  — мономорфізм (вкладення) кілець.

Таке визначення узгоджується із загальними поняттями:

У класичному визначенні підкільце кільця ( K , + , ∗ ) {\displaystyle (K,+,*)} розглядається як підмножина R ⊂ K {\displaystyle R\subset K} , замкнута відносно операцій + {\displaystyle +} і ∗ {\displaystyle *} з основного кільця. Це визначення рівносильне наведеному вище, проте в сучасному визначенні підкреслюється внутрішня структура підкілець і зв'язок між різними кільцями. Воно також легко узагальнюється на випадок довільних математичних об'єктів (алгебричних, геометричних тощо). Різниця між визначеннями аналогічна різниці між теоретико-множинним і теоретико-категорійним поглядом на математику.

Зокрема, різні визначення кільця дають два основні змістовні поняття підкільця. У категорії (всіх) кілець R i n g {\displaystyle {\mathcal {R}}ing} підкільце, як у класичному визначенні, можна розглядати як довільну підмножину кільця, замкнуту за додаванням і множенням. Цікавіша ситуація в категорії кілець з одиницею R i n g 1 {\displaystyle {\mathcal {R}}ing_{1}} : морфізми (гомоморфізми) f : R → K {\displaystyle f:R\to K} в цій категорії мають відображати одиницю кільця R {\displaystyle R} в одиницю кільця K {\displaystyle K} (аналогічно гомоморфізму напівгруп з одиницею), тому підкільце R {\displaystyle R} кільця K {\displaystyle K} також має містити одиницю: 1 K ∈ R {\displaystyle 1_{K}\in R} .

Категорія R i n g {\displaystyle {\mathcal {R}}ing} влаштована значно краще, ніж R i n g 1 {\displaystyle {\mathcal {R}}ing_{1}} . Наприклад, ядро будь-якого гомоморфізму також є об'єктом цієї категорії. Тому, кажучи про підкільця, зазвичай мають на увазі підкільце в R i n g {\displaystyle {\mathcal {R}}ing} , якщо не зазначено інше.

Приклади
  1. Будь-який ідеал (лівий, правий, двосторонній) замкнутий відносно додавання і множення, тому є підкільцем у R i n g {\displaystyle {\mathcal {R}}ing} .
  2. У R i n g 1 {\displaystyle {\mathcal {R}}ing_{1}} ідеал є підкільцем тільки тоді, коли містить 1 {\displaystyle 1} , тому він має збігатися з усім кільцем. Тому в R i n g 1 {\displaystyle {\mathcal {R}}ing_{1}} власні ідеали не є підкільцями.
  3. У R i n g {\displaystyle {\mathcal {R}}ing} підкільцями в Z {\displaystyle \mathbb {Z} } є всі головні ідеали ( n ) = n Z {\displaystyle (n)=n\mathbb {Z} } . У R i n g 1 {\displaystyle {\mathcal {R}}ing_{1}} Z {\displaystyle \mathbb {Z} } не має власних підкілець.
  4. Кільце цілих чисел Z {\displaystyle \mathbb {Z} } є підкільцем поля дійсних чисел R {\displaystyle \mathbb {R} } і підкільцем кільця многочленів Z [ X ] {\displaystyle \mathbb {Z} [X]} .

Див. також

Література

  • (укр.) Гаврилків В. М. Елементи теорії груп та теорії кілець. — І.-Ф.  : Голіней, 2023. — 153 с.
  • Винберг Э. Б. Курс алгебри. — 4-е изд. — Москва : МЦНМО, 2011. — 592 с. — ISBN 978-5-94057-685-3.(рос.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).