YaChudo

Ню Водолія

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Ню Водолія

Ню Водолія


Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір'я Водолій Редагувати інформацію у Вікіданих
Пряме піднесення 21г 09х 35,648с[1]
Схилення −11° 22′ 18,09″[1]
Видима величина (V) 4,520[2]


Характеристики
Стадія еволюціїгілка червоних гігантів[1]
Спектральний класG8 III[3]
Показник кольору U−B+0.66[5]
Показник кольору B−V+0.943[6]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −11,23[6] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: +93,613 мсд/рік[1]

за схиленням: −15,494 мсд/рік[1]

Паралакс (π) 20,0842 ± 0,1137мсд[1]
Відстань 162,395 св. р.
49,7904 пк
Абсолютна величина (MV) +0,93[7]
Подробиці
Маса2,35[7] M☉
Радіус8[6] R☉
Світність37[6] L☉
Гравітація2,88±0,09[2] м/с2
Температура4920±5[6] К
Металічність [Fe/H]−0,06±0,04[2]
Швидкість обертання (v sin i)2,8±0,3[9] км/с
Вік708[7] млн років
Інші позначення
ν Aquarii, ν Aqr, Nu Aqr, 13 Aquarii, BD−11 5538, HD 201381, HIP 104459, HR 8093, SAO 164182[10]
Посилання
SIMBADдані для HD+201381

Ню Водолія (ν Aquarii) — зоря в екваторіальному сузір'ї Водолія. Її позначення Баєра — ν Aquarii, а скорочення ν Aqr. З видимою зоряною величиною 4,52[5] Ню Водолія ледь видно неозброєним оком. Її відстань від Землі, визначена за вимірюваннями паралаксу, становить близько 162 світлові роки (50 парсеків). Зоря наближається до Сонця з променевою швидкістю −11 км/с[6].

З віком близько 708 мільйонів років[7] Ню Водолія вичерпала запаси водню у своєму ядрі та еволюціонувала в зорю-гіганта зі спектром, що відповідає спектральному класу G8 III[3]. Вона має вдвічі більшу за сонячну масу[7] та розширилася до восьми[6] радіусів Сонця. Ню Водолія випромінює світність, що у 37 разів[6] перевищує світність Сонця, зі своєї фотосфери за ефективної температури 4920 К[6]. За такої температури зоря має жовтуватий відтінок, характерний для зір спектрального класу G[11].

Ця зоря разом із μ Водолія має назву Альбулаан, що походить від арабського терміна al-bulaʽān (ألبولعان), який означає «Два Ковтачі». Вона ж, разом з ε Водолія (Альбалі) та μ Водолія (Альбулаан), утворювала al Bulaʽ (البلع) — «Ковтач»[12][13].

У китайській астрономії 天壘城 (Tiān Lěi Chéng), що означає Небесні Вали, позначає астеризм, який складається з ν Водолія, ξ Водолія, 46 Козорога, 47 Козорога, λ Козорога, 50 Козорога, 18 Водолія, 29 Козорога, 9 Водолія, 8 Водолія, 14 Водолія, 17 Водолія та 19 Водолія[14]. Відповідно, китайська назва самої ν Водолія — 天壘城十 (Tiān Lěi Chéng shí, десята зоря Небесних Валів)[15].

Примітки

  1. ↑ а б в г д Vallenari, A. та ін. (2023). Gaia Data Release 3. Summary of the content and survey properties. Astronomy and Astrophysics. 674: A1. arXiv:2208.00211. Bibcode:2023A&A...674A...1G. doi:10.1051/0004-6361/202243940. S2CID 244398875. Gaia DR3 record for this source at VizieR.
  2. ↑ а б в Soubiran, C. та ін. (1 липня 2022), Assessment of [Fe/H] determinations for FGK stars in spectroscopic surveys, Astronomy and Astrophysics, 663: A4, arXiv:2112.07545, Bibcode:2022A&A...663A...4S, doi:10.1051/0004-6361/202142409, ISSN 0004-6361.
  3. ↑ а б Buscombe, W. (1962), Spectral classification of Southern fundamental stars, Mount Stromlo Observatory Mimeogram, 4: 1, Bibcode:1962MtSOM...4....1B.
  4. ↑ Houk, N., Swift, C. Michigan catalogue of two-dimensional spectral types for the HD Stars — 1999. — Vol. 5.
  5. ↑ а б Johnson, H. L. та ін. (1966), UBVRIJKL photometry of the bright stars, Communications of the Lunar and Planetary Laboratory, 4 (99): 99, Bibcode:1966CoLPL...4...99J.
  6. ↑ а б в г д е ж и к Massarotti, Alessandro та ін. (Січень 2008), Rotational and Radial Velocities for a Sample of 761 HIPPARCOS Giants and the Role of Binarity, The Astronomical Journal, 135 (1): 209—231, Bibcode:2008AJ....135..209M, doi:10.1088/0004-6256/135/1/209.
  7. ↑ а б в г д Takeda, Yoichi та ін. (Серпень 2008), Stellar parameters and elemental abundances of late-G giants, Publications of the Astronomical Society of Japan, 60 (4): 781—802, arXiv:0805.2434, Bibcode:2008PASJ...60..781T, doi:10.1093/pasj/60.4.781, S2CID 16258166.
  8. ↑ а б в Liu Y. J., Tan K. F., L. Wang et al. The lithium abundances of a large sample of red giants // Astrophys. J. / E. Vishniac — IOP Publishing, 2014. — Vol. 785, Iss. 2. — P. 94. — ISSN 0004-637X; 1538-4357 — doi:10.1088/0004-637X/785/2/94 — arXiv:1404.1687
  9. ↑ Gray, David F. (1989), The rotational break for G giants, Astrophysical Journal, 347: 1021—1029, Bibcode:1989ApJ...347.1021G, doi:10.1086/168192.
  10. ↑ nu. Aqr. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 2 липня 2012.
  11. ↑ The Colour of Stars, Australia Telescope, Outreach and Education, Commonwealth Scientific and Industrial Research Organisation, 21 грудня 2004, архів оригіналу за 3 грудня 2013, процитовано 2 липня 2012.
  12. ↑ Davis Jr., G. A. (Жовтень 1944), The Pronunciations, Derivations, and Meanings of a Selected List of Star Names, Popular Astronomy, 52 (3): 12, Bibcode:1944PA.....52....8D.
  13. ↑ Allen, Richard Hinckley (1936) [1899]. Star Names and Their Meanings. New York: G. E. Stechert. с. 53. OCLC 9825499.
  14. ↑ (кит.) 中國星座神話, written by 陳久金. Published by 台灣書房出版有限公司, 2005, ISBN 978-986-7332-25-7.
  15. ↑ (кит.) AEEA (Activities of Exhibition and Education in Astronomy) 天文教育資訊網 2006 年 5 月 15 日 [Архівовано 2011-05-21 у Wayback Machine.]

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).