YaChudo

Ксі Водолія

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Ксі Водолія

Ксі Водолія


Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір'я Водолій Редагувати інформацію у Вікіданих
Пряме піднесення 21г 37х 45,110с[1]
Схилення −07° 51′ 15,13″[1]
Видима величина (V) 4,690[2]


Характеристики
Стадія еволюціїголовна послідовність[3]
Спектральний класA7 V[4]
Показник кольору U−B+0.187[6]
Показник кольору B−V+0.181[6]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −26,2[7] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: +114,890 мсд/рік[1]

за схиленням: −24,434 мсд/рік[1]

Паралакс (π) 18,2324 ± 0,1374мсд[1]
Відстань 178,888 св. р.
54,8474 пк
Абсолютна величина (MV) 1,9[8]
Орбіта[9]
Період (P)8 016 доб (21,95 рр.)
Ексцентриситет (e)0.54
Півамплітуда (K1)
(первинна)		11.0 км/с
Подробиці
ξ Aqr A
Маса1,7+0,10
−0,07[2] M☉
Радіус2,76[10] R☉
Світність36,0±1,1[3] L☉
Гравітація4,0±0,14[2] м/с2
Температура8140±277[2] К
Металічність [Fe/H]–0,03[13]
Швидкість обертання (v sin i)170[3] км/с
Вік567+239
−326[2] млн років
ξ Aqr B
Маса0.9±0.6[8] M☉
Інші позначення
Bunda, ξ Aqr, 23 Aqr, BD−08 5701, FK5 1569, HD 205767, HIP 106786, HR 8264, SAO 145537, WDS J21378-0751AB[14]
Посилання
SIMBADдані для ksi+Aqr

Ксі Водолія (ξ Aquarii) — подвійна зоряна система в екваторіальному сузір'ї Водолія. Систему видно неозброєним оком як світлу точку з видимою зоряною величиною 4,7[6]. Два компоненти позначають як Ксі Водолія A (яка також має назву Бунда[15]) та B. За вимірюваннями паралаксу, ця система розташована на відстані близько 179 світлових років (55 парсеків) від Сонця[1]. Вона наближається з геліоцентричною променевою швидкістю −26 км/с[7]. Розташування цієї системи поблизу екліптики означає, що вона може зазнавати покрить Місяцем[16].

Ксі Водолія — це однолінійна спектрально-подвійна система, що означає, що про наявність невидимого компаньйона на орбіті можна зробити висновок із доплерівських зсувів у спектральних лініях поглинання однієї зорі. Два тіла обертаються одне навколо одного з орбітальним періодом 8016 днів (22 роки) та ексцентриситетом 0,54[9]. Головний компонент, Ксі Водолія A, — це зоря головної послідовності спектрального класу A зі спектральним класом A7 V[4]. Вона має масу, що приблизно в 1,7 раза більша за сонячну[2], і швидко обертається з проєкцією швидкості обертання 170 км/с[3]. Зоря випромінює світність, що в 36 разів перевищує світність Сонця[3], зі своєї фотосфери з ефективною температурою 8140 К[2].

Орбітальні дані узгоджуються з тим, що другий компонент, Ксі Водолія B, є червоним або білим карликом[8].

Назва

Ксі Водолія (ξ Aquarii) — це позначення Баєра для цієї подвійної зорі. Позначення двох компонентів як Ксі Водолія A та B походять від конвенції, яку використовує Вашингтонський каталог кратних зір для кратних зоряних систем і яку ухвалив Міжнародний астрономічний союз[17].

Разом із Бетою Водолія (Садалсууд) зоря утворювала перську місячну стоянку Бунда (Bunda)[18]. 2016 року Міжнародний астрономічний союз організував Робочу групу з назв зір[19] для каталогізації та стандартизації власних назв зір. Робоча група вирішила присвоювати власні назви окремим зорям, а не цілим кратним системам[20]. 1 червня 2018 року вона затвердила назву Бунда (Bunda) для компонента Ксі Водолія A, і тепер вона включена до Списку затверджених МАС назв зір[15].

У каталозі зір у «Календарі» Аль-Ахсасі аль-Муаккета ця зоря була позначена як Тані Саад аль Саауд (ثاني سعد السعود — thānī sa‘d al-su‘ūd), що було перекладено на латину як Secunda Fortunæ Fortunarum, що означає «друга щастя щасть»[21]. Ця зоря разом із Бетою Водолія та 46 Козерога утворювали Saʽd al Suʽud (سعد السعود), «Щастя щасть»[18][22].

У китайській астрономії 天壘城 (Tiān Lěi Chéng), що означає «Небесні Вали», стосується астеризму, що складається з Ксі Водолія, 46 Козерога, 47 Козерога, Лямбди Козерога, 50 Козерога, 18 Водолія, 29 Козерога, 9 Водолія, 8 Водолія, Ню Водолія, 14 Водолія, 17 Водолія та 19 Водолія[23]. Відповідно, китайська назва самої Ксі Водолія — 天壘城一 (Tiān Lěi Chéng yī, перша зоря Небесних Валів)[24].

Примітки

  1. ↑ а б в г д Vallenari, A. та ін. (2023). Gaia Data Release 3. Summary of the content and survey properties. Astronomy and Astrophysics. 674: A1. arXiv:2208.00211. Bibcode:2023A&A...674A...1G. doi:10.1051/0004-6361/202243940. S2CID 244398875. Gaia DR3 record for this source at VizieR.
  2. ↑ а б в г д е ж Gullikson, Kevin та ін. (Серпень 2016), The Close Companion Mass-ratio Distribution of Intermediate-mass Stars, The Astronomical Journal, 152 (2): 13, arXiv:1604.06456, Bibcode:2016AJ....152...40G, doi:10.3847/0004-6256/152/2/40, S2CID 119179065, 40.
  3. ↑ а б в г д Zorec, J.; Royer, F. (Січень 2012), Rotational velocities of A-type stars. IV. Evolution of rotational velocities, Astronomy & Astrophysics, 537: A120, arXiv:1201.2052, Bibcode:2012A&A...537A.120Z, doi:10.1051/0004-6361/201117691, S2CID 55586789.
  4. ↑ а б Levato, H. (Січень 1975), Rotational velocities and spectral types for a sample of binary systems, Astronomy and Astrophysics Supplement Series, 19: 91—99, Bibcode:1975A&AS...19...91L.
  5. ↑ Houk, N., Swift, C. Michigan catalogue of two-dimensional spectral types for the HD Stars — 1999. — Vol. 5.
  6. ↑ а б в Gutierrez-Moreno, Adelina та ін. (1966), A System of photometric standards, Publ. Dept. Astron. Univ. Chile, Publicaciones Universidad de Chile, Department de Astronomy, 1: 1—17, Bibcode:1966PDAUC...1....1G.
  7. ↑ а б Abt, H. A.; Levy, S. G. (Березень 1974), Reinvestigation of certain long-period A-type binaries, Astrophysical Journal, 188: 291—294, Bibcode:1974ApJ...188..291A, doi:10.1086/152716.
  8. ↑ а б в Goncharov, G. A.; Kiyaeva, O. V. (Квітень 2002), Astrometric Orbits from a Direct Combination of Ground-Based Catalogs with the Hipparcos Catalog, Astronomy Letters, 28 (4): 261—271, Bibcode:2002AstL...28..261G, doi:10.1134/1.1467262, S2CID 121692881
  9. ↑ а б Abt, Helmut A. (Серпень 2005), Observed Orbital Eccentricities, The Astrophysical Journal, 629 (1): 507—511, Bibcode:2005ApJ...629..507A, doi:10.1086/431207
  10. ↑ Stassun, Keivan G. та ін. (2019). The Revised TESS Input Catalog and Candidate Target List. The Astronomical Journal. 158 (4): 138. arXiv:1905.10694. Bibcode:2019AJ....158..138S. doi:10.3847/1538-3881/ab3467.
  11. ↑ а б North P. Automated spectroscopic abundances of A and F-type stars using echelle spectrographs. II. Abundances of 140 A-F stars from ELODIE // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2003. — Vol. 398. — P. 1121–1135. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361:20021711 — arXiv:astro-ph/0210065
  12. ↑ J. Zorec, F. Royer Rotational velocities of A-type stars. IV. Evolution of rotational velocities // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2012. — Vol. 537. — 22 p. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201117691 — arXiv:1201.2052
  13. ↑ Soubiran, C.; Le Campion, J.-F.; Cayrel de Strobel, G.; Caillo, A. (Червень 2010), The PASTEL catalogue of stellar parameters, Astronomy and Astrophysics, 515: A111, arXiv:1004.1069, Bibcode:2010A&A...515A.111S, doi:10.1051/0004-6361/201014247, S2CID 118362423.
  14. ↑ ksi Aqr. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 2 липня 2012.
  15. ↑ а б Naming Stars. International Astronomical Union. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 18 червня 2018.
  16. ↑ Herr, Richard B. (Квітень 1969), Identification List of Spectroscopic and Eclipsing Binaries Subject to Occultations by the Moon, Publications of the Astronomical Society of the Pacific, 81 (479): 105, Bibcode:1969PASP...81..105H, doi:10.1086/128748.
  17. ↑ Hessman, F. V. та ін. (2010). On the naming convention used for multiple star systems and extrasolar planets. arXiv:1012.0707 [astro-ph.SR].
  18. ↑ а б Allen, Richard Hinckley (1936) [1899]. Star Names and Their Meanings. New York: G. E. Stechert. с. 52. OCLC 9825499.
  19. ↑ IAU Working Group on Star Names (WGSN), International Astronomical Union, архів оригіналу за 10 червня 2016, процитовано 22 травня 2016.
  20. ↑ WG Triennial Report (2015-2018) - Star Name (PDF), International Astronomical Union, с. 5, архів оригіналу (PDF) за 9 жовтня 2022, процитовано 14 липня 2018.
  21. ↑ Knobel, E. B. (Червень 1895), Al Achsasi Al Mouakket, on a catalogue of stars in the Calendarium of Mohammad Al Achsasi Al Mouakket, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 55 (8): 429, Bibcode:1895MNRAS..55..429K, doi:10.1093/mnras/55.8.429.
  22. ↑ β Aqr як Nir Saad al Saaoud або Lucida Fortunæ Fortunarum (найяскравіша зі щастя щасть), і ξ Aqr як Thanih Saad al Saaoud або Secunda Fortunæ Fortunarum (друга зі щастя щасть). c Cap мала б бути Thalath Fortunæ Fortunarum або Tertia Fortunæ Fortunarum (третя зі щастя щасть) послідовно, але Аль-Ахсасі аль-Муаккет не призначив назву для цієї зорі з незрозумілих причин. Можливо, через розбіжності в думках з Р. Г. Алленом.
  23. ↑ (кит.) 中國星座神話, written by 陳久金. Published by 台灣書房出版有限公司, 2005, ISBN 978-986-7332-25-7.
  24. ↑ (кит.) 香港太空館 — 研究資源 — 亮星中英對照表 [Архівовано August 11, 2010, у Wayback Machine.], Hong Kong Space Museum. Accessed on line November 23, 2010.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).