Костюк Марта Олегівна
| Марта Костюк | |
|---|---|
| Громадянство | |
| Місце проживання | Монте-Карло, Монако |
| Дата народження | 28 червня 2002 (24 роки) |
| Місце народження | Київ, |
| Зріст | 175 см |
| Початок кар'єри | 2016 |
| Робоча рука | права |
| Бекхенд | дворучний |
| Тренер | Сандра Заневська, Талина Бейко Олег Кривошеєв[2] |
| Призові, USD | 10 363 929 |
Одиночний розряд | |
| Матчів в/п | 268-154 |
| Титулів | 3 |
| Найвища позиція | 10 (14 вересня 2026) |
| Поточна позиція | 10 (14 вересня 2026) |
| Мейджори | |
| Австралія | ЧФ (2024) |
| Ролан Гаррос | ПФ (2026) |
| Вімблдон | ПФ (2026) |
| США | 4к (2025) |
| Інші турніри | |
| Олімпіада | ЧФ (2024) |
Парний розряд | |
| Матчів в/п | 83-56 |
| Титулів | 2 |
| Найвища позиція | 27 (8 травня 2023) |
| Мейджори | |
| Австралія | ПФ (2023) |
| Ролан Гаррос | ПФ (2024) |
| Вімблдон | 3к (2024, 2026) |
| США | 3к (2021, 2022, 2023, 2025) |
| Інші парні турніри | |
| Олімпіада | 2к (2024) |
Мікст | |
| Ролан Гаррос | ЧФ (2023) |
| Вімблдон | ЧФ (2023) |
| Востаннє картку оновлено: 13 липня 2026 | |
Марта Олегівна Костюк (нар. 28 червня 2002, Київ) — українська тенісистка, переможиця Відкритого чемпіонату Австралії 2017 року в одиночному розряді серед юніорок і Відкритого чемпіонату США 2017 року в парному розряді серед юніорок.
Особисте життя
Народилася 28 червня 2002 року в Києві в родині Олега Костюка та Талини Бейко. Батько обіймав посаду технічного директора юніорського тенісного турніру «Кубок Антея», мати — у минулому професійна тенісистка. Займалася тенісом із дитинства. Першими тренерами Марти були мати, рідний дядько Тарас Іванович Бейко (молодший брат матері) і старша сестра Марія. Проте Марта й родина загалом не підтримують професійну кар'єру Марії[джерело?]. Дід Марти по материній лінії — український учений у галузі інформатики, академік АН ВШ Іван Васильович Бейко[3]. Двоюрідні брати — українські футболісти Вадим Дмитрович та Мирослав Дмитрович Славови, двоюрідна сестра — австрійська художня гімнастка Оксана Дмитрівна Славова.
У 2018 році Марта Костюк зазначала, що у 2016 році вона отримала пропозицію грати за іншу країну, але відмовилась, пояснивши також, що вважає недоречним брати участь у змаганнях у Росії, поки на сході України триває війна.[4]
У 2023 році вийшла заміж за Георгія Кизименка[5].
Випускниця бізнес-програми Гарвардської школи бізнесу для професійних спортсменів 2025 року[6].
Кар'єра
2016: перемога на Petits As, перша участь у турнірах ITF
На початку року виграла турнір Petits As, неофіційний чемпіонат світу серед тенісистів 12-14 років, який вигравали в свій час і майбутні зірки світового масштабу — Мартіна Хінгіс (1991, 1992), Кім Клейстерс (1997) і Дінара Сафіна (2000).
У серпні дебютувала на дорослому рівні в Харкові, але в першому раунді поступилася своїй співвітчизниці Олені Плоскіній (6:0, 6:1).
У жовтні Костюк вирушила на турнір категорії ITF в єгипетський Шарм-ель-Шейх. Тут Марта змогла дійти до 1/8 фіналу.
2017: два юніорських титули на турнірах Великого шолома, перший титул ITF
У січні Марта Костюк, посіяна під 11-тим номером, виграла свій дебютний турнір Великого шолома — юніорський Australian Open, здолавши перший номер світового юніорського рейтингу швейцарку Ребекку Масарову (7:5, 1:6, 6:4).[7]
У травні перемогла на турнірі ITF в Дунакесі (Угорщина), ставши наймолодшою українкою, яка вигравала професіональний титул в одиночному розряді.[8] У півфіналі турніру Костюк здолала Александру Каданцу, а в фіналі — американку Бернарду Пера (6:4, 6:3). Примітно, що за весь турнір Марта не програла жодного сету.
У липні Марта здобула золоту медаль на юніорському чемпіонаті Європи в парному розряді і срібну в одиночному.[9][10]
У вересні Костюк здобула свій другий юніорський титул Великого шолома, цього разу в парній грі, де її партнеркою була сербка Ольга Данилович.
У жовтні Марта Костюк перемогла на підсумковому турнірі року у віковій категорії до 18 років, Мастерс ITF, що проходив у китайському місті Ченду. У фіналі вона переграла словенську тенісистку Кайю Юван.[11]
2018
У січні Костюк у віці 15 років, пройшла кваліфікацію на дорослу частину Australian Open, ставши наймолодшою тенісисткою, що кваліфікувалася в основну сітку будь-якого турніру Великого шолома з 2005 року[12]. Марта отримала wild card на це кваліфікаційне змагання, де обіграла Арину Родіонову (4–6, 6–3, 6–3), Даніелу Сегель (1–6, 6–4, 6–2) і Барбору Крейчикову (6–3, 5–7, 6–0).[13] У першому раунді основної частини чемпіонату розгромила першу ракетку Китаю і 25-ту сіяну Пен Шуай (6–2, 6–2), ставши наймолодшою тенісисткою, що виграла гру в основній частині Australian Open з 1996 року, коли це зробила Мартіна Хінгіс, яка була тоді на два місяці молодшою за Марту на момент цієї гри.[12][14][15][16] У другому колі перемогла місцеву спортсменку Олівію Роговську (6–3, 7–5), ставши наймолодшою тенісисткою, що пройшла до третього кола будь-якого турніру Великого шолома з 1997 року.[17] У третьому раунді програла четвертій ракетці світу співвітчизниці Еліні Світоліній (2–6, 2–6).
На початку лютого, одразу після Australian Open, Марта Костюк здобула свій другий титул ITF, вигравши турнір Burnie International (Берні, Австралія), де у фіналі обіграла першу сіяну швейцарку Вікторію Голубич (6–4, 6–3). Після цього результату Марта вперше увійшла в топ-200 світового рейтингу і забезпечила собі участь у кваліфікації до наступних турнірів Великого шолому, причому на цей момент вона була наймолодшою тенісисткою серед перших 700 у рейтингу WTA.[18]
Того ж місяця Костюк дебютувала у Fed Cup за Україну проти збірної Австралії в Канберрі. У своєму першому матчі Марта обіграла 26-ту ракетку світу Дарію Гаврилову у двох сетах (7–6(7–3), 6–3), однак у другому матчі поступилася 16-й у світовому рейтингу Ешлі Барті (2–6, 3–6).[19][20]
У березні пройшла у фінал турніру ITF з призовим фондом 60 000 доларів США в Чжухай (Китай), але програла колишній співвітчизниці Марині Заневській (2–6, 4–6).
У квітні вперше потрапила до основної сітки будь-якого турніру категорії WTA на Stuttgart Open, здолавши у третьому раунді кваліфікації 35-ту ракетку світу Алізе Корне (4–6, 6–2, 6–3). Марта Костюк стала наймолодшою учасницею основної частини цього турніру з 1995 року, коли в турнірі брала участь 15-річна Мартіна Хінгіс. У першому раунді основної частини турніру обіграла місцеву спортсменку Антонію Лоттнер (6–4, 6–1).[21][22] У другому раунді програла у напруженому матчі сьомій ракетці світу Каролін Гарсія (1–6, 6–3, 5–7). Вдруге грала проти тенісистки з топ-10 і вперше виграла сет проти суперниці такого рівня.
2020: дебюти на Відкритому чемпіонаті США та Франції
Відкритий чемпіонат США проходив у розпалі пандемії коронавірусу. Костюк займала 137-ий рядок у рейтингу WTA і повинна була пробиватися через кваліфікацію, однак через ту ж пандемію багато чільних тенісисток відмовилися від участі в турнірі, й Костюк потрапила до основної сітки. Вона здолала Дарію Касаткіну й Анастасію Севастову, проте в третьому колі поступилася в трьох сетах Наомі Осаці.
На Відкритий чемпіонат Франції Костюк довелося пробиватися через кваліфікацію. Успішно здійснивши це, вона, втім, поступилася в першому колі японці Хібіно Нао. Успішніше вона зіграла в парному розряді, де її партнеркою була Олександра Саснович із Білорусії. Українсько-білоруська пара виграла у двох сіяних пар, добралася до чвертьфіналу, де програла майбутнім чемпіонкам Крістіні Младенович та Тімеї Бабош. Рік Марта завершила на 99-ій позиції в рейтингу WTA.
2021: півфінал турніру WTA 500
Костюк розпочала рік на турнірі Abu Dhabi Women's Tennis Open в Арабських Еміратах, до основної сітки якого потрапила без кваліфікації. По черзі здолавши Луціє Градецьку, Сє Шувей, Сару Соррібес Тормо, вона дісталася півфіналу, в якому поступилася росіянці Вероніці Кудерметовій. Як наслідок Марта піднялася на рекордне для себе 78 місце у рейтингу[23].
На Istanbul Cup 2021 Костюк знову дійшла до півфіналу, в якому поступилася переможниці турніру Сорані Кирсті, і піднялася в рейтингу ще на одну сходинку до 77-го місця. ЇЇ удар у матчі з Дарією Касаткіною визнано «Найкращим ударом місяця» за підсумками опитування на сайті WTA[24].
Значну частину ґрунтового сезону Костюк пропустила через те, що заразилася ковідом-19. На Відкритому чемпіонаті Франції вона здолала в першому колі колишню чемпіонку Гарбінє Мугурусу, тоді Чжен Сайсай та Варвару Грачову і тільки в четвертому колі поступилася чинній чемпіонці Ізі Свйонтек. Завдяки такому результату Марта Костюк піднялася в рейтинговому списку до 65-го місця.
У червні 2021 року Костюк було кваліфіковано для участі в Олімпійських іграх у складі національної команди України з тенісу. Разом із нею в команду було включено Даяну Ястремську, Надію Кіченок, Людмилу Кіченок, Еліну Світоліну.[25][26]
2025
19 січня в парному турнірі Australian Open 2025 Марта Костюк / Єлена Габріела Русе виграли у Ґо Ханьюй / Александра Панова — 7:5, 4:6, 7:6[27]
2026
10 січня вийшла до фіналу турніру WTA 500 в австралійському Брисбені обігравши Джессіку Пегула (США, 4) 0:2 (0:6, 3:6)[28][29].
19 квітня у Руані (Франція) відбувся фінальний матч на тенісному турнірі WTA 250. Вирішальна гра проходила на центральному корті і завершилася перемогою Костюк із рахунком 6:3, 6:4[30].
2 травня, будучи 26-ю сіяною, вона виграла свій перший титул WTA 1000, здобувши у фіналі перемогу над Міррою Андрєєвою (6-3, 7-5) на турнірі в Мадриді, піднявшись таким чином до найвищого місця у світовому рейтингу — 15-го.[31] Вона видовищно відсвяткувала свою перемогу на турнірі сальтом назад.
В червні 2026 року стартував Відкритий чемпіонат Франції (Рола́н Гарро́с), де Костюк дійшла до півфіналу. Костюк уперше у кар'єрі зіграла у півфіналі турніру Grand Slam. Марта в Парижі встигла пройти Оксану Селехметьєву, Кеті Волинець, Вікторію Голубич, Ігу Свьонтек та Еліну Світоліну. В півфіналі поступилась майбутній переможниці турніру Міррі Андреєвій. Переможна серія української тенісистки на грунті у сезоні 2026 року перервалася після 17 матчів[32].
Фінали турнірів WTA
Одиночний розряд: 6 (3 перемоги, 3 поразки)
| Легенда |
|---|
| Grand Slam |
| WTA 1000 (1-0) |
| WTA 500 (0–3) |
| WTA 250 (2–0) |
| Результат | № | Дата | Турнір | Категорія | Покриття | Опонентка | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | 1–0 | 5 березня 2023 | ATX Open, Остін, США | WTA 250 | Тверде | Варвара Грачова | 6–3, 7–5 |
| Поразка | 1–1 | 3 березня 2024 | San Diego Open, США | WTA 500 | Тверде | 7–5, 2–6, 2–6 | |
| Поразка | 1–2 | 21 квітня 2024 | Stuttgart Grand Prix, Німеччина | WTA 500 | Ґрунт | 2–6, 2–6 | |
| Поразка | 1–3 | 11 січня 2026 | Brisbane International, Австралія | WTA 500 | Тверде | Аріна Соболенко | 3–6, 4–6 |
| Перемога | 2–3 | Кві 2026 | Open de Rouen, Франція | WTA 250 | Ґрунт | 6–3, 6–4 | |
| Перемога | 3–3 | Кві 2026 | Madrid Open, Іспанія | WTA 1000 | Ґрунт | Мірра Андрєєва | 6–3, 7–5 |
Парний розряд: 2 (1 перемога, 1 поразка)
| Легенда |
|---|
| Grand Slam |
| WTA 1000 |
| WTA 500 |
| WTA 250 (1–1) |
| Результат | № | Дата | Турнір | Покриття | Партнерка | Опонентки | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Поразка | 0–1 | 24 жовтня 2021 | Tenerife Ladies Open, Тенерифе, Іспанія | Тверде | 3–6, 3–6 | ||
| Перемога | 1–1 | 18 вересня 2022 | Slovenia Open, Порторож, Словенія | Тверде | 6–4, 6–0 |
Юніорські фінали турнірів Великого шолома
Одиночний розряд: 1 (1 перемога)
| Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Супротивниця | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | 2017 | Хард | 7–5, 1–6, 6–4 |
Парний розряд: 1 (1 перемога)
| Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Партнерка | Суперниці | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | 2017 | Хард | 6–1, 7–5 |
Виступи і загальна статистика в одиночному розряді
| Турнір | 2018 | 2019 | 2020 | 2021 | 2022 | 2023 | 2024 | 2025 | 2026 | В/У | В–П |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Турніри Великого шлему | |||||||||||
| Australian Open | 3Р | 3К | 1К | 1Р | 3Р | 3Р | ЧФ | 3Р | 1Р | 0 / 7 | 12–7 |
| French Open | 2К | A | 1Р | 4Р | 1Р | 1Р | 2Р | 1Р | ПФ | 0 / 7 | 9–7 |
| Wimbledon | 3К | 1К | ТН | 2Р | 2Р | 3Р | 3Р | 1Р | ПФ | 0 / 6 | 11–6 |
| US Open | 2К | A | 3Р | 1Р | 2Р | 1Р | 3Р | 4Р | 0 / 5 | 5–5 | |
| В–П | 2–1 | 0–0 | 2–2 | 4–4 | 4–4 | 4–4 | 9–4 | 5–4 | 0–1 | 0 / 26 | 40–26 |
| Національне представництво | |||||||||||
| Олімпійські ігри | ТН | Н | ТН | ЧФ | ТН | 0 / 1 | 3–1 | ||||
| Турніри WTA 1000 | |||||||||||
| Qatar Open | Н | Н | Н | Н | 1Р | Н | 2Р | ЧФ | Н | 0 / 3 | 4–3 |
| Dubai | Н | Н | Н | Н | Н | 2Р | Н | 2Р | Н | 0 / 2 | 2–2 |
| Indian Wells Open | Н | Н | ТН | 2Р | 2Р | 1Р | ПФ | 4Р | 3Р | 0 / 6 | 8–6 |
| Miami Open | Н | Н | ТН | 1Р | 2Р | 2Р | Н | 4Р | 3Р | 0 / 5 | 5–5 |
| Madrid Open | 1Р | 1Р | ТН | 2К | 2Р | 2Р | 2Р | ЧФ | Ч | 1 / 7 | 10–6 |
| Italian Open | Н | Н | Н | 1Р | 1Р | 3Р | 2Р | 4Р | Н | 0 / 5 | 4–5 |
| Canadian Open | Н | Н | ТН | Н | Н | 1Р | 3Р | ЧФ | 4Р | 0 / 5 | 7–4 |
| Cincinnati Open | Н | Н | Н | Н | 2Р | 1Р | 3Р | 3Р | ЧФ | 0 / 5 | 7–4 |
| China Open | Н | Н | ТН | 3Р | 2Р | 4Р | 0 / 3 | 4–3 | |||
| Wuhan Open | Н | Н | ТН | 3Р | 1Р | 0 / 2 | 1–2 | ||||
Наведена нижче таблиця допомагає розшифрувати умовні позначення в таблиці виступів тенісиста.
| Умовні позначення виступів | |||
|---|---|---|---|
| В/У | Відношення виграшів до участі на турнірах | В-П | Виграш-Поразка |
| ТН | Турнір не проводився | Н | Тенісист не брав участі |
| КР | програв у кваліфікаційному турнірі | #Р | попередні раунди турніру |
| ЧФ | тенісист досяг чвертьфіналу | ПФ | тенісист досяг півфіналу |
| Ф | тенісист програв у фіналі | Ч | Чемпіон турніру |
Див. також
Примітки
- ↑ Player Profile // WTA website
- ↑ Федерація Тенісу України. www.ftu.org.ua. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 7 червня 2021.
- ↑ Іван Васильович Бейко. Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 2 травня 2018.
- ↑ Марта Костюк: "Поки на Сході будуть бойові дії, я вважаю недоречним брати участь у змаганнях в Росії" (ua) . Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 5 березня 2018.
- ↑ Знайомі з 4 років: як виглядає та чим займається чоловік тенісистки Костюк
- ↑ Кулай, Софія (1 вересня 2026). Від золотих медалей до захисту дисертацій: українські спортсмени, які були чемпіонами у навчанні. Champion.com.ua (укр.). Процитовано 2 вересня 2026.
- ↑ Українська громада Австралії вшановує юну переможницю Australian Open // Високий замок, 28.01.2017. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
- ↑ Турнірна хроніка // Голос України. — № 86 (6591) (16 трав.). — С. 12. — (Спорт).
- ↑ Чемпіонат Європи. Костюк і Дема здобули титул у парному розряді // Чемпіон, 29.07.2017. Архів оригіналу за 3 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
- ↑ Чемпіонат Європи. Костюк програла у фіналі одиночного розряду // Чемпіон, 30.07.17. Архів оригіналу за 3 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
- ↑ Українська тенісистка Костюк виграла Підсумковий юніорський турнір // Главком, 29.10.17. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
- ↑ а б 15-year-old Kostyuk ousts Peng in Slam debut. wtatennis.com. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 17 січня 2018.
- ↑ Украинка Марта Костюк вышла в основную сетку Australian Open. isport.ua. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 14 січня 2018.
- ↑ Марта Костюк: історія злету 15-річної української сенсації. [Архівовано 18 січня 2018 у Wayback Machine.] ВВС Україна. 15 січня, 2018 рік.
- ↑ Australian Open 2018: Марта Костюк уничтожает лучшую теннисистку Китая | EURO.com.ua. euro.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
- ↑ YouTube — Теніс | МАРТА КОСТЮК — Пен Шуай | Австралія | Повний матч | 15.01.2018
- ↑ Australian Open 2018: Marta Kostyuk, 15, reaches third round in Melbourne. bbc.com. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018.
- ↑ Kostyuk shows potential. theadvocate.com.au (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 3 лютого 2018.
- ↑ Kostyuk brings Ukraine level in Canberra. fedcup.com (англ.). Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2018.
- ↑ Barty leads Australia into World Group play-offs. fedcup.com (англ.). Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 11 лютого 2018.
- ↑ Kostyuk’s Stuttgart star on the rise with Lottner victory. WTA. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
- ↑ Our compatriot is the youngest tennis player at a prestigious tournament in Germany. zinform. Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
- ↑ Костюк встановила особистий рекорд в рейтингу WTA. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
- ↑ April's shot of the month winners. Women's Tennis Association (англ.). Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
- ↑ На Олімпіаду в Токіо кваліфікувалися п'ять українських тенісисток. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ Log into Facebook. Facebook (англ.). Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
{{cite web}}: Cite використовує загальну назву (довідка) - ↑ Костюк вийшла у чвертьфінал Australian Open 2025: українки встановили національний рекорд. РБК-Украина (укр.). Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ Мороз, Євген (10 січня 2026). Костюк розгромила шосту ракетку світу Пегулу і вийшла у фінал турніру WTA. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 10 січня 2026.
- ↑ Костюк розгромила шосту ракетку світу та вийшла до фіналу турніру WTA у Брисбені. ТСН.ua (укр.). 10 січня 2026. Процитовано 10 січня 2026.
- ↑ Тенісистка Костюк виграла історичний український фінал
- ↑ ККостюк стала чемпіонкою престижного турніру в Мадриді, обігравши в фіналі росіянку Андрєєву. Українська правда (укр.). Процитовано 3 травня 2026.
- ↑ Сіменко, Надія (4 червня 2026). Переможна серія Костюк перервалася після 17 матчів. Tribuna.com. Процитовано 14 червня 2026.
Посилання
- Марта Костюк увірвалася в еліту // fact.kiev.ua
- Marta Kostyuk [Архівовано 7 травня 2020 у Wayback Machine.] // Досьє на сайті WTA
- Marta Kostyuk [Архівовано 20 травня 2017 у Wayback Machine.] // itftennis.com
- Інтерв'ю Марти Костюк у програмі «Вардаспорт», 4.02.2017 [Архівовано 19 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Теніс | МАРТА КОСТЮК — Пен Шуай | Австралія | Повний матч | 15.01.2018 (ВІДЕО)
- Івану Васильовичу Бейку — 80! [Архівовано 3 травня 2018 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про тенісиста чи тенісистку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|} |}
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).