Ульрікке Ейкері
| Ульрікке Ейкері | |
|---|---|
 | |
| Громадянство |  Норвегія[1]  |
| Дата народження | 16 грудня 1992[2] (33 роки) |
| Місце народження | Осло, Норвегія[1] |
| Початок кар'єри | 2007 |
| Призові, USD | 1 535 017 |
Одиночний розряд | |
| Матчів в/п | 400-285 |
| Титулів | 0 WTA, 11 ITF |
| Найвища позиція | 206 (16 квітня 2018) |
| Мейджори | |
| Вімблдон | К1р (2021, 2022) |
| США | К1р (2014, 2015, 2019) |
Парний розряд | |
| Матчів в/п | 389-277 |
| Титулів | 4 WTA, 2 WTA Challengers |
| Найвища позиція | 26 (22 квітня 2024) |
| Мейджори | |
| Австралія | 3к (2022) |
| Ролан Гаррос | ПФ (2025) |
| Вімблдон | 2к (2023, 2024, 2026) |
| США | 2к (2021, 2022, 2025) |
Мікст | |
| Австралія | 1к (2024) |
| Ролан Гаррос | Ф (2022) |
| Вімблдон | ПФ (2024) |
| США | 1к (2024) |
| Востаннє картку оновлено: 19 липня 2026 | |
Ульрікке Пія Ейкері (норв. Ulrikke Pia Eikeri) — норвезька тенісистка, що спеціалізується на парній грі, фіналістка Відкритого чемпіонату Франції в міксті.
Значні фінали
Турніри Великого шолома
Мікст: 1 фінал
| Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Партнер | Супротивники | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Поразка | 2022 | French Open | Ґрунт |  Йоран Фліген |
 Ена Сібахара  Веслі Колгоф |
6–7(5–7), 2–6 |
Фінали турнірів WTA
Парний розряд: 6 (3 титули)
|
|
| Результат | В–П | Дата | Турнір | Статус | Поверхня | Партнерка | Супротивниці | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Поразка | 0–1 | Лип 2021 | Lausanne Open, Швейцарія | WTA 250 | Грунт |  Валентіні Грамматікопулу
|
 Сузан Бандеккі Зімона Вальтерт
|
3–6, 7–6(7–3), [5–10] |
| Перемога | 1–1 | Жов 2021 | Tenerife Open, Іспанія | WTA 250 | Хард |  Еллен Перес
|
 Людмила Кіченок Марта Костюк
|
6–3, 6–3 |
| Поразка | 1–2 | Лип 2022 | Lausanne Open, Швейцарія | WTA 250 | Грунт |  Тамара Зіданшек
|
 Олга Данилович  Крістіна Младенович
|
без гри |
| Перемога | 2–2 | Чер 2023 | Nottingham Open, Сполучене королівство | WTA 250 | Трава |  Інгрід Ніл
|
 Гаррієт Дарт Гезер Вотсон
|
7–6(8–6), 5–7, [10–8] |
| Перемога | 3–2 | Вер 2023 | Pan Pacific Open, Японія | WTA 500 | Хард | Інгрід Ніл
|
Ері Ходзумі Ніномія Макото
|
3–6, 7–5, [10–5] |
| Поразка | 3–3 | Тра 2026 | Internationaux de Strasbourg, Франція | WTA 500 | Ґрунт |  Квінн Глісон
|
 Габріела Дабровскі Луїза Стефані
|
7–5, 6–4 |
Фінали турнірів WTA 125
Парний розряд: 3 (2 титули)
| Результат | В–П | Дата | Турнір | Поверхня | Партнерка | Супротивниці | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | 1–0 | Лип 2022 | Contrexeville Open, Франція | Грунт |  Тереза Мігалікова
|
 Хань Сіньюнь Панова Олександра Олександрівна |
7–6(10–8), 6–2 |
| Поразка | 1–1 | Тра 2023 | Open de Saint-Malo, Франція | Грунт | Ері Ходзумі
|
Грет Міннен Бібіане Схофс
|
6–7(7–9), 6–7(3–7) |
| Перемога | 2–1 | Сер 2023 | Chicago Challenger, США | Хард | Інгрід Ніл
|
 Крістіна Букша Alexandra Panova |
w/o |
Посилання на джерела
- ↑ а б ITF website
- ↑ Player Profile // WTA website
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).