YaChudo

Лепідин

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Лепідин
Інші назви 4-метилхінолін,
γ-метилхінолін
Ідентифікатори
Номер CAS 491-35-0
PubChem 10285
Номер EINECS 207-734-2 Редагувати інформацію у Вікіданих
ChEBI 48983
SMILES Cc1ccnc2ccccc12
InChI InChI=1S/C10H9N/c1-8-6-7-11-10-5-3-2-4-9(8)10/h2-7H,1H3 Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер Бельштейна 110926
Властивості
Молекулярна формула C10H9N
Молярна маса 143.19 г/моль
Зовнішній вигляд безбарвна або жовта рідина
Густина 1.083 г/см3
Тпл від 9 до 10 °С
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Лепіди́н (4-метилхінолін, γ-метилхінолін) — гетероциклічна сполука ряду хінолінів. Міститься в кам'яновугільній смолі; можливе отримання з цинхоніну перегонкою з гідроксидом калію. Застосовується як проміжний продукт для синтезу барвників та ліків.

Історія

Синтез уперше здійснив Г. Біванк (1898) відновленням йодлепідину, отриманого з хлорлепідину, який у свою чергу отримують у синтезі за Кнорром із γ-метилкарбостирилу з PCl 5 {\displaystyle {\ce {PCl5}}} і PCl 3 {\displaystyle {\ce {PCl3}}} .

Фізичні та хімічні властивості

Рідина з температурою плавлення 9—10 °С і температурою кипіння 260 °С. Не розчинний у воді, розчинний у спирті та ефірі[1].

Метильна група є сильно кислотною, що дозволяє проходити реакціям конденсації, особливо у випадках, коли атом азоту кватернізовано.

Під час нітрування утворюється 8-нітро-4-метилхінолін, при сульфуванні — 6-сульфо-4-метилхінолін, при дії лугів — 2-окси-4-метилхінолін[1]. Конденсується з формальдегідом в γ-хінолінетанол ( C 9 H 6 N ) CH 2 CH 2 OH {\displaystyle {\ce {(C9H6N)CH2CH2OH}}} , що являє собою олієподібну рідину, і в γ-хінолінпропандіол ( C 9 H 6 N ) CH ( CH 2 OH ) 2 {\displaystyle {\ce {(C9H6N)CH(CH2OH)2}}} .

Отримання

Отримують:

  • виділенням з кам'яновугільної смоли[1];
  • циклізацією аніліду ацетооцтової кислоти, потім у отриманому 2-окси-4-метилхіноліні заміщають гідроксогрупу на Cl {\displaystyle {\ce {Cl}}} з використанням POCl3. На наступному етапі відновним дехлоруванням (Sn + HCl) отримують лепідин[1];
  • з аніліну або його солянокислої солі реакцією з однією сполукою з переліку: метилвінілкетон, триметоксибутан, 4-метокси-2-бутанон. Реакцію проводять у 95 % етиловому спирті з використанням хлориду заліза як окисника і хлориду цинку як конденсувального реагенту. Вихід цього способу становлять близько 60-70 %[2].

Застосування

Лепідін використовують у синтезі метинових барвників та лікарських засобів[1].

Примітки

Література

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).