Лепідин
| Лепідин | |
|---|---|
| Інші назви | 4-метилхінолін, γ-метилхінолін |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 491-35-0 |
| PubChem | 10285 |
| Номер EINECS |
207-734-2 |
| ChEBI | 48983 |
| SMILES | Cc1ccnc2ccccc12 |
| InChI |
InChI=1S/C10H9N/c1-8-6-7-11-10-5-3-2-4-9(8)10/h2-7H,1H3 |
| Номер Бельштейна | 110926 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C10H9N |
| Молярна маса | 143.19 г/моль |
| Зовнішній вигляд | безбарвна або жовта рідина |
| Густина | 1.083 г/см3 |
| Тпл | від 9 до 10 °С |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Лепіди́н (4-метилхінолін, γ-метилхінолін) — гетероциклічна сполука ряду хінолінів. Міститься в кам'яновугільній смолі; можливе отримання з цинхоніну перегонкою з гідроксидом калію. Застосовується як проміжний продукт для синтезу барвників та ліків.
Історія
Синтез уперше здійснив Г. Біванк (1898) відновленням йодлепідину, отриманого з хлорлепідину, який у свою чергу отримують у синтезі за Кнорром із γ-метилкарбостирилу з і .
Фізичні та хімічні властивості
Рідина з температурою плавлення 9—10 °С і температурою кипіння 260 °С. Не розчинний у воді, розчинний у спирті та ефірі[1].
Метильна група є сильно кислотною, що дозволяє проходити реакціям конденсації, особливо у випадках, коли атом азоту кватернізовано.
Під час нітрування утворюється 8-нітро-4-метилхінолін, при сульфуванні — 6-сульфо-4-метилхінолін, при дії лугів — 2-окси-4-метилхінолін[1]. Конденсується з формальдегідом в γ-хінолінетанол , що являє собою олієподібну рідину, і в γ-хінолінпропандіол .
Отримання
Отримують:
- виділенням з кам'яновугільної смоли[1];
- циклізацією аніліду ацетооцтової кислоти, потім у отриманому 2-окси-4-метилхіноліні заміщають гідроксогрупу на з використанням POCl3. На наступному етапі відновним дехлоруванням (Sn + HCl) отримують лепідин[1];
- з аніліну або його солянокислої солі реакцією з однією сполукою з переліку: метилвінілкетон, триметоксибутан, 4-метокси-2-бутанон. Реакцію проводять у 95 % етиловому спирті з використанням хлориду заліза як окисника і хлориду цинку як конденсувального реагенту. Вихід цього способу становлять близько 60-70 %[2].
Застосування
Лепідін використовують у синтезі метинових барвників та лікарських засобів[1].
Примітки
- ↑ а б в г д Кнунянц, 1983.
- ↑ Campbell, 1945.
Література
- Григорович П. С. Лепидин // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- 4-метилхинолин : стаття // Химический энциклопедический словарь / Гл. ред. Кнунянц И. Л. — М. : Советская энциклопедия, 1983. — С. 337. — 792 с.
- Campbell K. N, Schaffner I. J. The preparation of 4-metylquinolines // Journal of American Chemical Society : журнал. — 1945. — Т. 67, № 1 (24 жовтня). — С. 86—89. — DOI:10.1021/ja01217a031.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).