Окисни́к (англ. oxidant, oxidizing agent) — атом, молекула чи іон, які в ході хімічної реакції здатні отримувати електрони від відновника. Спочатку (згідно з теорією горіння Лавуазьє), єдиним окисником вважався кисень. У 20—30 роки ХХ сторіччя з появою моделі електронної будови атома, були описані реакції, в яких окисником виступають сполуки, що не містять кисню.
У таблиці наведено деякі неорганічні окисники.
| Окисник
|
Напівреакції
|
Продукт
|
| Кисень O2
|
|
Різні, включаючи оксиди, H2O та CO2
|
| Озон O3
|
|
Різні, включаючи кетони та альдегіди
|
| Пероксиди
|
|
Різні, включаючи оксиди, H2O
|
| Галогени Hal2
|
|
Hal−
|
| Гіпохлорити ClO−
|
|
Cl−
|
Хлорати ClO− 3
|
|
Cl−
|
| Нітратна кислота HNO3
|
з активними металами, розведена
з активними металами, концентрована
з важкими металами, розведена
з важкими металами, концентрована
|
NH3, NH+ 4
NO
NO
NO2
|
| Концентрована сульфатна кислота H2SO4
|
з неметалами та важкими металами
з активними металами
|
SO2
S
H2S
|
| Шестивалентний хром
|
|
Cr3+
|
| Оксид марганцю(IV) MnO2
|
|
Mn2+
|
Перманганати MnO− 4
|
кисле середовище
нейтральне середовище
сильнолужне середовище
|
Mn2+
MnO2
MnO2− 4
|
| Катіони металів та H+
|
|
Me0
H2
|
Див. також
Література
- Тлумачний термінологічний словник з органічної та фізико-органічної хімії // укладачі Й.Опейда, О.Швайка. — К.: Наукова думка. — 1997. 532 с.