Комісія Проді
| Комісія Проді | |
|---|---|
Третя Комісія Європейського Союзу | |
Колегія комісарів Комісії Проді | |
| Сформовано | 16 вересня 1999 |
| Розпущено | 21 листопада 2004 |
| Люди та організації | |
| Президент Комісії | Романо Проді (ЄПЛДР, Італія) |
| Віцепрезидент(и) Комісії | |
| Кількість комісарів | 20 (30 з 1 травня 2004)[1] |
| Історія | |
| Вибори | Вибори до Європейського парламенту 1999 |
| Скликання парламенту | V скликання |
| Попередниця | Комісія Сантера Комісія Маріна (тимчасова) |
| Наступниця | Перша комісія Баррозу |

Комісія Проді — європейська комісія, яка працювала з 1999 по 2004 рік. Колегію комісарів очолював колишній прем'єр-міністр Італії Романо Проді.
Спочатку Комісія складалася з президента та 19 комісарів. Сполучене Королівство, Іспанія, Італія, Франція та Німеччина мали по два представники кожен. 1 травня 2004 року, після розширення Європейського Союзу, Комісію було розширено десятьма новими комісарами від нових держав-членів.
Історія
Комісія розпочала роботу 16 вересня 1999 року[2] після скандалу та подальшої відставки комісії Сантера, що зашкодило репутації інституції. Колегія складалася з 20 комісарів, кількість яких зросла до 30 після розширення Європейського Союзу у 2004 році. Це була остання комісія, у якій два члени були призначені для більших держав-членів.
Ця комісія (10-та) спостерігала зростання влади та впливу після Амстердамського договору. Деякі мас-медіа називали президента Проді першим «прем'єр-міністром Європейського Союзу».[3][4]
Окрім розширення та Амстердамського договору, Комісія Проді також стала свідком підписання та введення в дію Ніццького договору, а також укладення та підписання Європейської конституції, у якій він запровадив «метод Конвенції» для переговорів. З 1999 року Проді розпочав євро, а до 2002 року воно набуло готівкової форми та стало єдиною валютою для 12 з 15 держав-членів ЄС.[5] Однак Комісію критикували за млявість, погану комунікацію та нездатність досягти успіху, незважаючи на такі важливі події, як розширення та введення євро.[6]
Комісія мала залишити посаду 31 жовтня 2004 року, але через опозицію Європейського парламенту до запропонованої Комісії Баррозу, яка мала б її замінити, її мандат було продовжено, і вона остаточно завершила каденцію 21 листопада 2004 року.
Колегія комісарів
Коли Комісія розпочала роботу в 1999 році, до її складу входило 20 комісарів: по одному від кожної держави-члена та двоє від 5 найбільших держав (Італії, Франції, Німеччини, Іспанії та Сполученого Королівства).
У 2004 році з'явилося 15 нових комісарів: 5 замінили діючих комісарів, які пішли у відставку до закінчення свого мандата, і 10 були представниками нових держав-членів, що приєдналися того ж року. Більшість із цих комісарів продовжили працювати в наступній Комісії Баррозу.
Члени від нових держав розділили портфелі з діючими членами, замість того щоб створювати нові посади або мати комісарів (старих чи нових) без портфеля.
У наведеній нижче таблиці вказано кількість комісарів відповідно до їхньої політичної приналежності на початку роботи комісії, тих, хто приєднався від нових держав-членів, та їхню кількість на момент закінчення повноважень Комісії. Кольори відповідають тим, що використовуються в таблиці комісарів нижче.
За політичною приналежністю
| Політична приналежність | 1999–2003 | Приєдналися 4 травня | Листопад 2004 |
| Соціал-демократи (ПЄС) | 10 | 0 | 8 |
| Ліберали (ЄПЛДР) | 2 | 2 | 6 |
| Правоцентристи (ЄНП-ЄД) | 5 | 3 | 9 |
| Зелені (ЄПЗ) | 1 | 0 | 1 |
| Безпартійні | 2 | 5 | 6 |
Початкова колегія
Нові комісари з 1 травня 2004 року
| Комісар | Фото | Посада та компетенції | Країна | Європейська партія | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Петер Балаж | Регіональна політика | Безпартійний | ||||
| Данута Гюбнер | Торгівля | ПЄС
Національна: Безпартійна |
||||
| Сіім Каллас | Економічні та монетарні питання | ЄПЛДР
Національна: Партія реформ |
||||
| Джо Борг | Розвиток та гуманітарна допомога | ЄНП
Національна: Націоналістична партія |
||||
| Сандра Калнієте | Сільське господарство та рибальство | ЄНП
Національна: Єдність |
||||
| Даля Грибаускайте | Освіта та культура | Безпартійна | ||||
| Янез Поточнік | Розширення | Безпартійний | ||||
| Ян Фігель | Підприємництво та інформаційне суспільство | ЄНП
Національна: ХДР |
||||
| Маркос Кіпріану | Бюджет | ЄПЛДР
Національна: ДІКО |
||||
| Павел Телічка | Охорона здоров'я та захист споживачів | Безпартійний |
Див. також
Посилання
Примітки
- ↑ За тодішніми правилами п'ять найбільших держав ЄС мали по два комісари. Тому з приєднанням 10 нових країн 1 травня 2004 року загальна кількість тимчасово зросла до 30 (20 старих + 10 нових).
- ↑ 41999D0627
- ↑ Prodi to Have Wide, New Powers as Head of the European Commission iht.com 16 April 1999
- ↑ Commentary: Romano Prodi: Europe's First Prime Minister? (int'l edition) Businessweek.com 1999
- ↑ Discover the former Presidents: The Prodi Commission, Europa (web portal), retrieved 23 August 2007
- ↑ BM: The new Commission – some initial thoughts [Архівовано 23 September 2006 у Wayback Machine.] bmbrussels.be 2004
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).