Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Університет Грінченка
50°27′10″ пн. ш. 30°30′06″ сх. д. / 50.452761° пн. ш. 30.501584° сх. д.
Країна	Україна
Гасло	Прагнемо досконалості!
Засновано	28 вересня 1903
Ректор	в.о. ректора Турунцев Олександр Петрович
Студентів	понад 15 тис.
Членство у	Міжнародна асоціація університетів
Випускники	Категорія:Випускники Київського університету імені Бориса Грінченка
Адреса	вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, Київ, 04070, Україна
Сайт	http://kubg.edu.ua/
Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University у Вікісховищі

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка (офіційна скорочена назва — Університет Грінченка) — заклад вищої освіти у місті Києві. Організаційно-правова форма — комунальна організація (установа, заклад)^[1].

23 червня 2022 року Київський університет імені Бориса Грінченка та Київську академію мистецтв об'єднали в один виш. Назва нового вишу — Київський столичний університет імені Бориса Грінченка^[2].

28 вересня 1903 року прийнято вважати днем заснування Київського університету імені Бориса Грінченка^[3]. Шляхом утворення і злиття закладів підготовки педагогів, зокрема київських міських педагогічних училищ, інституту удосконалення вчителів, у 2002 році був утворений Київський міський педагогічний університет імені Бориса Грінченка, який у 2009 році отримав сучасну назву. Зі зміною назви університет трансформувався від профільного педагогічного до багатопрофільного класичного.

У структурі Університету функціонує 13 факультетів, 1 інститут і фаховий коледж, навчається понад 9 тис. студентів. Щорічно в університеті підвищують кваліфікацію близько 6 тис. вчителів і керівників ЗНЗ м. Києва.

Університет пропонує 55 програм магістерського рівня та 49 — рівня бакалавра. В Університеті діє Докторська школа.

До науково-педагогічного складу університету (у тому числі сумісники) входять^[коли?] 2 дійсних члена (академіка) НАПН України, 1 член-кореспондент НАПН України, 9 заслужених артистів України, 4 заслужені вчителі України, 4 заслужені діячі науки і техніки України, 6 заслужених діячів мистецтв України, 5 заслужених журналістів України, 1 заслужений працівник культури України, 1 заслужений працівник народної освіти України, 5 заслужених працівників освіти України, 2 заслужених тренери України, 1 заслужений художник України, 2 заслужених юриста України, 15 майстрів спорту України, 7 майстрів спорту міжнародного класу, 6 народних артистів України, 1 народний художник України, 116 професорів і докторів наук та 297 кандидатів наук.

В основу корпоративної культури Університету покладено філософію лідерства-служіння, що сповідує розвиток людини й розбудову людських стосунків як найважливіші суспільні цінності, формування почуття відповідальності — як основний інструмент саморозвитку та побудови міжособистісних відносин на засадах довіри та підтримки.

Місія — служити людині, громаді, суспільству.

Візія — розвивати корпоративну культуру лідерства, забезпечувати впровадження університетського стандарту освіти і наукових досліджень; створювати сприятливе середовище, інфраструктуру та умови для розвитку особистості, мобільності викладачів та студентів; служити територіальній громаді міста Києва.

Ключові цінності: людина, громада, довіра, духовність, відповідальність, професіоналізм, лідерство-служіння, громадянська ідентичність, свобода, різноманіття.

27 жовтня 2016 року на засіданні Вченої ради Університету відбулось підписання Декларації про академічну доброчесність та Декларації про дотримання Кодексу корпоративної культури Університету^[4].

До розподіленої кампусної структури університету входять:

• адміністративний корпус (на вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2);
• навчальні корпуси (на просп. П. Тичини, 17, вул. Левка Лук'яненка, 13-б, просп. Л. Каденюка, 16 та бул. І. Шамо, 18/2).
• гуртожитки (бульвар І. Шамо, 18/2, вул. Старосільська, 2)

Рішенням Вченої ради Київського університету імені Бориса Грінченка від 28 червня 2022 року (протокол № 6), введеним в дію наказом від 28.06.2022 № 298, затверджено зміни у структурі Університету з 01 вересня 2022 року^[5]

• Факультет економіки та управління
• Факультет журналістики
• Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту
• Факультет інформаційних технологій та математики
• Факультет музичного мистецтва і хореографії
• Факультет образотворчого мистецтва і дизайну
• Факультет педагогічної освіти
• Факультет права та міжнародних відносин
• Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти
• Факультет романо-германської філології
• Факультет суспільно-гуманітарних наук
• Факультет східних мов
• Факультет української філології, культури і мистецтва
• Інститут післядипломної освіти
• Фаховий коледж «Універсум»
• Докторська школа

  

• Віннікова Наталія Миколаївна, доктор філологічних наук, професор — проректор з наукової роботи, голова Вченої ради.
• Жильцов Олексій Борисович, кандидат педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України — проректор з науково-методичної та навчальної роботи.
• Турунцев Олександр Петрович, заслужений працівник освіти України — в.о. ректора, проректор з організаційних питань та адміністративно-господарської роботи.
• Морзе Наталія Вікторівна — доктор педагогічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2010. Член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України з 2010 — проректор з інформатизації навчально-наукової та управлінської діяльності (до 2019 року).
• Бондарева Олена Євгенівна — український науковець, письменниця, доктор філологічних наук, професор. Член Національної спілки письменників України, Національної спілки театральних діячів України — проректор з науково-методичної роботи та розвитку лідерства (до 2020 року).
• Гриневич Лілія Михайлівна — український освітній та державний діяч і політик, Народний депутат України 7-го та 8-го скликань, Міністр освіти і науки України в уряді Володимира Гройсмана. Член політичної партії Народний фронт. Кандидат педагогічних наук, доцент — проректор з науково-педагогічної та міжнародної діяльності (від 05.11.2019 року)^[6]. З 2022 року перший проректор.
• Бацак Костянтин Юрійович, кандидат історичних наук, доцент — проректор з науково-методичної, соціально-гуманітарної роботи та лідерства (до 2024 року).
• Огризко Володимир Станіславович, кандидат історичних наук, український дипломат, міністр закордонних справ України з грудня 2007 до березня 2009. Надзвичайний і повноважний посол України (1996) — проректор з міжнародної діяльності (до 2023 року).
• Ємець Леонід Олександрович, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрис України, український правознавець і політик, народний депутат України 7-го та 8-го скликань. Депутат Київради — проректор з науково-методичної роботи, зв'язків з органами державної влади та місцевого самоврядування (з 2022 року).
• Яцків Ярослав Степанович — голова Наглядової ради.

• Грінченко Борис Дмитрович — український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч.
• Савченко Олександра Яківна — український педагог, головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту педагогіки, віце-президент, академік Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України^[7].
• Кремень Василь Григорович — український вчений, державний, політичний та громадський діяч, президент НАПН України.
• Сухомлинська Ольга Василівна — український педагог, академік Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук (1991), професор, заслужений діяч науки і техніки України (1997), донька педагога Василя Сухомлинського.
• Яременко Василь Васильович — український філолог, професор.
• Кравчук Леонід Макарович — перший Президент України після здобуття нею незалежності (1991–1994), Голова Верховної Ради України у 1990–1991 роках, Народний депутат України у 1990–1991 та 1994–2006 роках, Герой України (2001).
• Драч Іван Федорович — український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. Член КПРС (1959—1990). Перший голова Народного Руху України (1989). Герой України (2006).
• Гаврилишин Богдан Дмитрович — український, канадський, швейцарський економіст, громадський діяч, меценат, дійсний член Римського клубу, президент Фонду Богдана Гаврилишина.
• Губерський Леонід Васильович –  ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка^[1], доктор філософських наук, професор, академік НАН України, НАПН України та АН ВШ України, заслужений працівник народної освіти України (1996), Герой України (2009).
• Гриневич Лілія Михайлівна — український освітній та державний діяч і політик, Народний депутат України 7-го і 8-го скликань, Міністр освіти і науки України в уряді Володимира Гройсмана. Член політичної партії Народний фронт. Кандидат педагогічних наук.
• Гуцал Віктор Омелянович — диригент, композитор, професор, народний артист України, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1992), художній керівник Національного академічного оркестру народних інструментів України.
• Левовицький Тадеуш — професор, доктор хабілітований з гуманітарних наук у галузі педагогіки, почесний ректор Вищої педагогічної школи Спілки польських вчителів (м. Варшава, Польща), іноземний член НАПН України.
• Карл Гольц — доктор наук, професор спеціальної педагогіки та психології Гейдельберзького університету освіти (Німеччина).
• Маршал Крістенсен — доктор історичних наук, професор, засновник Міжнародної організації Co-Serve International (США).
• Серіф Алі Текалан — ректор Університету Фатіх (м. Стамбул, Туреччина).
• Новохатько Леонід Михайлович — міністр культури України (2013—2014), доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України.
• Корсунський Сергій Володимирович — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії, доктор фізико-математичних наук, заслужений економіст України.
• Огнев'юк Віктор Олександрович (1959—2022) — доктор філософських наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України, ректор (до 2022 року)^[8].
• Йошіхіко Окабе — Почесний консул України в м. Кобе (Японія), професор, директор міжнародного центру обмінів Університету Кобе Гакуїн, японський українознавець, громадський діяч.

• 16 березня 1874 — відкрито педагогічні курси удосконалення вчителів початкових народних училищ Київського навчального округу.
• 1919 — у Києві розпочав роботу Педагогічний інститут імені Б. Д. Грінченка, згодом реформований у Київські педагогічні курси імені Б. Д. Грінченка.
• 1922 — утворені Вищі трирічні педагогічні курси імені Бориса Грінченка шляхом об'єднання педагогічних курсів імені Бориса Грінченка з педагогічними курсами імені Костянтина Ушинського.
• 5 лютого 1939 — засновано Київський міський інститут удосконалення вчителів.
• 23 серпня 1963 — утворено Київське міське педагогічне училище.
• 1978 — Київському міському педагогічному училищу присвоєно ім'я Надії Крупської.
• 30 липня 1979 — створено Київське педагогічне училище № 2.
• 11 травня 1985 — утворено Київське педагогічне училище № 3.
• 1988 — у Київському інституті удосконалення вчителів відкрито перші кафедри: суспільних дисциплін, початкового навчання, психології.
• 1991 — на базі Київського міського та обласного інститутів удосконалення вчителів створено Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів.
• 27 липня 1991 — Київському педагогічному училищу № 2 присвоєно ім'я Костянтина Ушинського.
• 17 грудня 1993 — Київському міжрегіональному інституту удосконалення вчителів присвоєно ім'я Бориса Грінченка.
• 1993 — на базі Київського міського педагогічного училища імені Н. К. Крупської утворено Київський міський педагогічний коледж при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
• 26 серпня 1994 — на базі Київського педагогічного училища № 2 імені Костянтина Ушинського утворено Київський педагогічний коледж імені К. Д. Ушинського.
• 20 серпня 1995 — на базі Київського педагогічного училища № 3 утворено Київський міський педагогічний коледж.
• 20 червня 2002 — Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка реорганізований у Київський міський педагогічний університет імені Бориса Грінченка^[9].
• 22 серпня 2007 — Рішенням Київради затверджено Концепцію цілісної системи підготовки і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів м. Києва. До структури Університету ввійшли муніципальні педагогічні коледжі м. Києва: Київський міський педагогічний коледж при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Київський педагогічний коледж імені К. Д. Ушинського, Київський міський педагогічний коледж.
• 1 вересня 2007 — на базі факультету післядипломної педагогічної освіти в структурі Університету створено Інститут післядипломної педагогічної освіти.
• Вересень 2008 — розроблено та схвалено рішенням Вченої ради Концепцію розвитку Університету на 2008—2012 роки.
• 1 січня 2008 — у структурі Університету розпочинають діяльність: Інститут психології та соціальної педагогіки, Гуманітарний інститут, Інститут дошкільної, початкової та мистецької освіти, Університетський коледж.
• 20 травня 2008 — відкрито новий навчальний корпус університету по вул. Маршала Тимошенка, 13-Б.
• 1 вересня 2008 — у структурі Університету розпочав діяльність Інститут лідерства, освітнього законодавства і політики.
• 2008/2009 навчальний рік — акредитовано 10 спеціальностей за IV рівнем (магістратура).
• 8 жовтня 2009 — Рішенням Київської міської ради Київський міський педагогічний університет імені Б. Д. Грінченка перейменовано у Київський університет імені Бориса Грінченка. Зі зміною назви університет трансформувався від профільного педагогічного до багатопрофільного класичного.
• 17 вересня 2010 — ректор Університету В. О. Огнев'юк підписав Велику Хартію Університетів у м. Болонья (Італія).
• 30 березня 2010 — Державна акредитація комісія ухвалила рішення про акредитацію Київського університету імені Бориса Грінченка за IV рівнем.

  

• У 2010 році Університет увійшов до рейтингу 200 найкращих вищих навчальних закладів України
• 22 серпня 2011 — урочисто відкрито пам'ятник Борису Дмитровичу Грінченку, споруджений коштом студентів, викладачів Університету та працівників освіти м. Києва за підтримки Київської міської державної адміністрації та Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації.
• Грудень 2013 — ректорат університету висловив свою громадянську позицію у відкритому зверненні до Президента та Верховної Ради України, у якому засудив силовий розгін мирного протесту студентів на Євромайдані у Києві 30 листопада 2013 року. Звернення було поширене через засоби масової інформації та на сайті університету^[10].
• 2017 — університет перейшов на нову освітню стратегію^[11].
• 2018 — збірна футбольна команда університету здобула бронзу на Європейських студентських іграх в Коїмбрі (Португалія^[12]).
• 1 вересня 2022 — розпочала діяльність Дистанційна школа «Нова генерація» для учнів 10-11 класів^[13].
• 28 лютого 2023 — в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася презентація книги «Заборонити рашизм».[1]^{[14][15][16][17][18]}
• 30 березня 2023 — Рішенням Вченої ради Університету було затверджено «Стратегію розвитку Київського столичного університету імені Бориса Грінченка на 2023—2027 роки»[2]
• 10 квітня 2023 — відкрито меморіальну дошку Віктору Огнев'юку (автор барельєфу, скульптор Микола Зноба, архітектор Вероніка Дірова) на фасаді корпусу Київського університету імені Бориса Грінченка (вул. Левка Лук'яненка, 13-б)^[19][20][21].

• 9 серпня 2023 — в університеті запровадили мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту^[22].
• Червень 2024 — університет вперше потрапив до SCImago Institutions Rankings, де зайняв І місце серед 49 українських університетів, представлених у цьому рейтингу^[23].

У листопаді 2010 року розпочалась реалізація соціального проєкту «Київський університет імені Бориса Грінченка — киянам» (нині — «З Києвом і для Києва»), яка була організована викладачами та студентами цього університету за підтримки голови КМДА. Киянам пропонувалося відвідувати: мовні школи, клуби за інтересами, дискусії, консультації, тренінгові заняття; творчі гуртки, студії (хореографічні, образотворчі, вокальні, музичні), концертні програми, конкурси; оздоровчі програми, спортивні секції, змагання. Також безкоштовне отримання послуг в рамках даного проекту надається дітям бійців Операції об'єднаних сил тих, які загинули під час бойових дій в зоні АТО або внаслідок поранення; громадянам, які мають статус переселенця; ветеранам Другої світової війни; сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування; людям з інвалідністю; дітям із малозабезпечених сімей; дітям із багатодітних сімей (5 та більше осіб до 18 років).

30 січня 2011 року в рамках цього проєкту в залі університету вперше пролунала українською мовою опера «Служниця-пані» Джованні Баттіста Перголезі. Переклад здійснив Максим Стріха, завідувач кафедри перекладу цього університету.

При університеті створено хор студентів «Magnificat». Художній керівник — Юрченко Мстислав Сергійович.

У 2017 році було запроваджено нову освітню стратегію^[24][25].

Університет є підписантом Великої Хартії університетів; членом Міжнародної асоціації університетів, Європейської асоціації університетів, Європейської асоціації освіти дорослих (EAEA).

Університет співпрацює з навчальними закладами США, Болгарії, Китаю^[26], Франції, Ізраїлю, Німеччини, Італії, Казахстану, Латвії, Литви, Польщі, Португалії, Словаччини, Іспанії, Швейцарії, Туреччини, Греції, Кіпру, Парагваю, Чехії^[27], Японії^[26].

Взаємодіє зі Світовим Банком, Британською Радою, Альянсом USETI. Університет — учасник міжнародних проектів за підтримки Європейської Комісії: 7-ї рамкової програми на тему «Міжнародна науково-дослідницька мережа з вивчення та розробки нових технологій і методів для інноваційної педагогіки в галузі ІКТ, електронного навчання та міжкультурних компетентностей (IRNet)», програми «ТЕМПУС» на теми: «Розвиток системи вбудованих курсів за допомогою інноваційних віртуальних підходів для інтеграції дослідження, освіти і виробництва в Україні, Грузії, Вірменії (Desire)», «Освіта задля розвитку лідерства, інтелекту і таланту (ELITE)».

• 2025 — один із 61 українських ВНЗ у списку найкращих університетів світу за версією SCImago Institutions Rankings (Іспанія)^[28]
• 2026 — один із 10 найкращих в Україні за версією SCImago Journal & Country Rank^[29].

• Офіційний портал Київського університету імені Бориса Грінченка
• Студенти та викладачі поїдуть до Парижа
• Вікі Київського університету імені Бориса Грінченка