Камчатський півострів

Камчатка
Рельєф півострова Камчатка
57°0′0″ пн. ш. 160°0′0″ сх. д. / 57.00000° пн. ш. 160.00000° сх. д.
Довколишні води	Охотське море, Берингове море, Тихий океан
Площа	270 000 км²
Найвища точка	4750 м, вулкан Ключевська Сопка
Країна	Росія
Регіон	Камчатський край
Населення	(2010) 322,079
Камчатка
Камчатка у Вікісховищі

Камчатський півострів — півострів довжиною 1 250 кілометрів на Далекому Сході Росії, площа якого становить близько 270 000 км².^[1] Західне узбережжя півострова омиває Охотське море,^[2] а безпосередньо біля берегів півострова та нижче за Берингове море пролягає Курило-Камчатський жолоб глибиною 9 600 метрів. Східне узбережжя півострова омиває Берингове море, яке є частиною Тихого океану.

Півострів Камчатка, Командорські острови та острів Карагінський утворюють Камчатський край Російської Федерації. Більшість із 322 079 мешканців становлять етнічні росіяни, а близько 13 000 – коряки (2014).^[3] Більше половини населення проживає в Петропавловську-Камчатському (179 526 осіб у 2010 році) та сусідньому Єлізові (38 980 осіб). На Камчатському півострові розташовані камчатські вулкани, що входять до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та є частиною Вогняного кільця

Площа 370 тис. км²^[4], довжина 1200 км. За новими джерелами, площа півострова становить 270 тис. км²^[5]. З'єднується із материком вузьким (до 93 км) перешийком — Парапольським долом. Найбільша ширина (до 440 км) — на широті Кроноцького мису.

Рельєф гористий, на заході багниста низовина. Півострів вкритий лісами, на півночі поширена тундра. Кроноцький біосферний заповідник був заснований у 1985 році.

Східний берег півострова сильно порізаний, утворює великі затоки (Авачинська, Кроноцька, Камчатська, Озерна, Карагінська, Корфа) та бухти (Авачинская, Карага, Осора та ін.). У море виступають скелясті півострови (Шипунський, Кроноцький, Камчатський, Озерний)^[4].

Уздовж центральної частини півострова пролягають два паралельних хребти — Серединний та Східний, між ними лежить Центральнокамчатська низовина, якою протікає річка Камчатка. Найпівденніша точка півострова — мис Лопатка, знаходиться на 50°51′53″ пн. ш. 156°39′54″ сх. д. / 50.86472° пн. ш. 156.66500° сх. д.

Вулкани є головними визначними пам'ятками півострова Камчатка. Зображення вулканів присутні на прапорі та гербі Камчатського краю (раніше — Камчатської області ) та міста Петропавловськ-Камчатський, а також на більшості сувенірів, що виготовляються на Камчатці.

Активність вулканів є однією з причин дрібних підземних поштовхів, що відбуваються у безпосередній близькості від вулкана або безпосередньо на ньому. Під час виверження вулканів в атмосферу викидаються вулканічний попіл, вулканічний шлак та вулканічні бомби — згустки розплавлених гірських порід, а також велика кількість різноманітних газів та водяної пари. Загалом на Камчатці налічується понад 300 вулканів. До активних та потенційно активних вулканів зараховують від 28 до 36; їхня кількість залежить від використовуваних класифікаційних ознак та від кількості вулканів, що активізувалися, які раніше вважалися згаслими. Найвищим вважається Ключевська Сопка (4750 м). Найбільші діючі вулкани на півострові — сопки Шивелуч (3283 м), Ічинська (3607 м), Коряцька Сопка (3456 м), Авачинська (2741 м), Каримська (1468 м) і Кроноцька сопки^[6]. Досить поширені гарячі мінеральні джерела та гейзери.

Вулкани Камчатки включені до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Півострів Камчатка відноситься до сейсмічно активних зон Росії^[7].

Більшість камчатських землетрусів відбувається на відстані 30-150 кілометрів від східного узбережжя півострова^[8], у зоні субдукції, що примикає до Курило-Камчатському жолобу.

У квітні 2006 року відбулася серія потужних руйнівних землетрусів, яка зумовила евакуацію близько 1000 осіб і часткові руйнування в кількох населених пунктах. Однак жертв зі смертельними наслідками вдалося уникнути, повідомлялося тільки про 40 поранених. Перший землетрус магнітудою 7,6 бала стався 21 квітня о 00:25 за місцевим часом у точці (61°00′ пн. ш. 167°00′ сх. д. / 61.000° пн. ш. 167.000° сх. д.), за ним пішли афтершоки магнітудою від 4,3 до 5,1 бала, наступний потужний поштовх вдарив 30 квітня о 5:58 і досягав магнітуди 6,6 бала і також викликав ряд афтершоків.

Зима на Камчатці триває з листопада до березня, на крайній півночі півострова — з жовтня до квітня. Взимку дмуть переважно вітри західних та північно-західних напрямків, які приносять холодне повітря з материка. На півночі і в центрі півострова в січні морози можуть досягати -35 -40 ° C, тоді як на південно-східному узбережжі температури тримаються в межах -5 -10 ° C і рідко падають нижче -20 °C. Циклони, що приходять зазвичай з боку Японії, приносять сильні снігопади і хуртовини, під час яких температури підвищуються до слабопозитивних значень.

Зима на Камчатці триває з листопада до березня, на крайній півночі півострова — з жовтня до квітня. Взимку переважають вітри західного та північно-західного напрямків, що приносять холодне повітря з материка. На півночі та в центрі півострова в січні морози можуть сягати −35–40 °C, тоді як на південно-східному узбережжі температури тримаються в межах −5–10 °C і рідко опускаються нижче −20 °C. Циклони, що зазвичай надходять з боку Японії, приносять сильні снігопади і хуртовини, під час яких температури підвищуються до слабопозитивних значень.

Літо у центрі півострова — тепле; на узбережжях, як правило, прохолодне й похмуре, з частими туманами та затяжними дощами. У липневий день у селах Мільково та Козиревськ у центральній частині півострова денна температура може досягати +30 °C, тоді як у місті Єлізово, розташованому за 300 км на південь, — +20 °C, а у Петропавловську-Камчатському, розташованому всього за 30 км на південний схід від останнього, — +1.

Опади розподіляються територією півострова нерівномірно: на південному сході середньорічна кількість опадів сягає 1500—2000 мм, на західному узбережжі — до 600 мм.^[9][10]

Найбільша річка Камчатка (758 км) судноплавна в нижній частині свого річища. Ще до великих річок півострова відносяться:

• Пенжина* (713 км)
• Талівка* (458 км)
• Вивєнка* (395 км)
• Біла* (304 км)
• Тигіль (300 км)
• Большая (Бистрая, 275 км)
• Оклан* (272 км)
• Пахача* (270 км)
• Апука* (264 км)
• Чорна* (253 км)
• Єловка (Матера, 244 км)
• Білоголова (226 км)
• Козиревка (Каракова, 222 км)
• Ука (149 км)
• Авача (122 км).

* — річки, які територіально лежать у межах Камчатського краю, а не п-ва Камчатки.

Озер на Камчатці небагато, але походження їх досить по-різному.

• Вулканічні, що утворюються в кратерах і кальдерах згаслих вулканів, до яких можна віднести Курильське та Кроноцьке озера.
• У районі вулканізму та молодих тектонічних рухів є тектонічні озера, наприклад, озеро Дальнє (біля вулкана Авачинська сопка ).
• На східному узбережжі утворюються озера-лагуни, найбільше з яких - мілководне озеро Нерпичье, розташоване в гирлі річки Камчатка.^[11]

Список озер:

Бурий камчатський ведмідь весною

Лососеві на нересті

Води, що омивають Камчатку, багаті різноманітними молюсками (мідії, панцирні, Littorinidae, Buccinidae), ракоподібними (креветки, камчатські краби), морськими ссавцями (тюлені, сивучи, калани, моржі, північні морські котики, косатки), а також великою кількістю видів риб: у Беринговому морі — 394 види, в Охотському морі — 270 видів. Однією з найбільш поширених і численних глибоководних промислових риб у цьому районі є Albatrossia pectoralis.

У Тихому океані видовий склад ще різноманітніше й включає в себе родини риб: тріскові, камбалові, оселедцеві, корюшкові, терпугові, бичкові, лососеві, палії, а також морські безхребетні.

Видовий склад річок і озер Камчатки порівняно бідний, типових прісноводних видів дуже небагато — це харіус, пструг райдужний (прісноводна форма камчатської сьомги), колючки, річкові та озерні форми мальми, корюшки, нерки і кижуча. У басейні річки Камчатки також зустрічаються інтродуковані сріблястий карась, амурський сазан, слиж європейський. І лише на самій півночі, переважно в басейні річок Пенжина, Талівка, Рекіннікі та деяких інших зустрічаються такі види, як пенжинський омуль, Coregonus pidschian та інші сигі, а також щука, бабець, минь річковий і деякі інші.

На Камчатці близько 220 видів птахів. Larus schistisagus, Phalacrocorax pelagicus, чистун тихоокеанський, топорики, кайри, кочівні буревісники утворюють колонії птахів (базари). Всюди представлені і такі види — ворони, сороки, горіхівки, плиски, кулики. Менш доступні для спостереження такі дрібні птахи, як Carduelis sinica, Anthus hodgsoni, Helopsaltes ochotensis, Emberiza variabilis, Parus minor, Pinicola enucleator, Tarsiger cyanurus, Gallinago solitaria, Rhodostethia rosea, мухоловка мала, в'юрок, вівсянка лучна. На Камчатці безліч представників хижої фауни, як-от орлан білоплечий, орлан-білохвіст, беркут, сапсан, скопа, сова яструбина та інші.

Ссавці півострова: камчатський соболь, горностай, видра річкова, заєць білий, ондатра, лисиця, лось, олень північний, баран сніговий, рись євразійська, полярний вовк, росомаха, ласиця мала, Spermophilus parryii (ховрах арктичний), камчатський бабак та інші. Фауні притаманні деякі риси острівного характеру: на Камчатці немає багатьох типових для Східного Сибіру й Далекого Сходу тайгових тварин, наприклад кабарги сибірської, Falcipennis falcipennis, тільки на самій півночі краю (в Пенжинському районі) зустрічається політуха сибірська, порівняно недавно через Парапольський діл і далі на південь проник якутський бурундук, так само як і рись у 1930-ті роки. З великих хижих звірів лісової зони найпомітнішим і найвідомішим видом був і залишається камчатський бурий ведмідь.

Найбільш численні комахи, які становлять 80 % всіх видів тварин, разом узятих. З членистоногих багато павуків. Земноводних на Камчатці всього два види: сибірський кутозуб, який поширений по всьому півострову, і випадково інтродукована жаба озерна, що мешкає на півдні півострова: у Халактирському й Култучному озерах, у Пирятинській долині, околицях села Малки, районі Мутновської ГеоЕС, а також у деяких термальних водоймах у Мільковському і Бистрінському районах. Сухопутні рептилії відсутні, двічі біля берегів півострова виловлювали морську шкірясту черепаху, яка мігрувала з тропічних морів.

Більшість мешканців півострова — росіяни. До приходу росіян Камчатку населяло кілька народностей: ітельмени, коряки, айни.

Головне місто — Петропавловськ-Камчатський, яке має 200 тис. населення із 322 079, що населяють півострів. Друге за населенням місто — Єлізово.

На Камчатці є 3 державних заповідники, 5 природних парків, 8 заказників федерального значення і 23 — місцевого, 105 пам'яток природи, 2 санаторно-курортних зони й деякі інші об'єкти, які віднесено до категорії охоронюваних^[12].

• Командорський заповідник
• Кроноцький заповідник
• Коряцький заповідник

• Південно-Камчатський природний парк
• Наличевський природний парк
• Ключевський природний парк
• Бистринський природний парк
• Природний парк «Блакитні озера»

• Південно-Камчатський заказник
• Оленячий Діл

• У репертуарі рок-гурту «Кино» є пісня «Камчатка» та альбом «Начальник Камчатки».
• " Камчатка " — котельня в будинку № 15 по вулиці Блохіна в Санкт-Петербурзі, де працював рок-музикант, лідер гурту «Кино» Віктор Цой. На честь її і отримали свою назву пісня та альбом.
• «Камчатка» — пісня гурту «Калинів міст» з альбому «SWA», що вийшов у 2006 році. У приспіві також згадується річка Авача.
• Уродженка Камчатки Галина Волкова та композитор Дмитро Кравченко написали пісню «Камчатка в порядку»^[13].
• «Камчатка» — пісня дуету «Чай удвох»
• При передачі сигналів точного часу 1-й програмою проводового радіомовлення СРСР перед випуском новин перерахування поточного часу в часових поясах країни закінчувалося фразою, що запам'ятовується «в Петропавловську-Камчатському — північ».^[14].
• Під час передачі сигналів точного часу 1-ю програмою дротового радіомовлення СРСР перед випуском новин перелік поточного часу в часових поясах країни завершувався запам'ятовуваною фразою «у Петропавловську-Камчатському — північ»[1].
• Останню парту у школі називають «камчатка»^[15].

• 
  Поштова марка СРСР, 1966 рік. Місто Петропавловськ-Камчатський
• 
  Поштова марка СРСР, 1966 рік. Долина гейзерів
• 
  Поштова марка СРСР, 1966 рік. Авачинська губа

• 
  "Маяк Петропавлівський (Вауа, Далекий) на мисі Маячний" Картина В. І. Овчиннікова
• 
• 
• 
  Петропавловськ-Камчатський
• 
  Узбережжя Тихого океану

• 14909 Камчатка — астероїд, названий на честь місцевості.

• Камчатка // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
• (рос.) Камчатский край [Архівовано 19 грудня 2017 у Wayback Machine.] — краєзнавчий сайт.
• Kamchatka Peninsula (PENINSULA, RUSSIA) [Архівовано 18 листопада 2017 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)

Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.