YaChudo

Косатка

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Косатка (значення).
Косатка хижа
Період існування: пліоцен — сучасність
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Інфраряд: Китоподібні (Cetacea)
Родина: Дельфінові (Delphinidae)
Рід: Косатка (Orcinus)
Вид:
Косатка хижа (O. orca)
Біноміальна назва
Orcinus orca
(Linnaeus, 1758)
Розмір у порівнянні з дайвером

Коса́тка хи́жа[1] (Orcinus orca) — водний ссавець родини дельфінових, єдиний сучасний представник роду косаток (Orcinus). Окрім сучасного, відомо також 3 вимерлі види: Orcinus citoniensis, Orcinus meyeri, Orcinus paleorca.

Це найбільші хижі дельфіни; відрізняються від інших дельфінів контрастним чорно-білим забарвленням. Для косаток характерний статевий диморфізм: самці досягають в довжину 6-7 м, при масі до 8 т, самиці — 6 м при масі до 4 т. Крім того, спинний плавник у самців високий (до 1,5 м) і майже прямий, а у самиць — приблизно удвічі нижчий і заломлений. На відміну від більшості дельфінів, грудні ласти у косатки не загострені та не серпоподібної форми, а широкі й овальні. Голова коротка, сплощена зверху, без дзьоба; зуби масивні, завдовжки до 13 см, пристосовані до розривання великої здобичі.

Англійська назва косатки — killer whale (кит-убивця), проте підтверджених випадків нападу косаток на людину в природі не зафіксовано, крім випадків захисту твариною свого життя під час полювання на неї людини. У неволі косатка поводиться миролюбно та легко піддається дресируванню.

Назва

Латинське orca імовірно походить від грец. ὄρυξ — цим словом Пліній Старший позначив якогось хижака, який міг бути як косаткою, так і кашалотом. Англійську назву killer whale («кит-вбивця») косатка отримала у XVIII столітті внаслідок неправильного перекладу іспанської назви косатки — asesina ballenas («вбивця китів»).

Морфологія

Забарвлення спини і боків у косатки чорне, горло біле, на череві — біла подовжня смуга. У деяких форм антарктичних косаток спина темніша від боків. На спині, позаду спинного плавника, є сіра сідлоподібна пляма. Над кожним оком є по одній білій плямі. У водах Арктики і Антарктики білі плями можуть набувати жовтувато-зеленуватого або бурого відтінку через плівки з діатомових водоростей, що покривають їх. Форма плям у косаток настільки індивідуальна, що дозволяє ідентифікувати окремі особини. Крім того, на півночі Тихого океану зустрічаються повністю чорні (меланісти) і білі (альбіноси) особини.

Статевий диморфізм

Максимальна виміряна вага становить 6600 кг для самця довжиною 7,65 м та 4700 кг для самки довжиною 6,58 м. Окрім статевого диморфізму за розміром, у дорослих самців розвиваються непропорційно більші придатки, ніж у самок. Це включає грудні ласти, хвостові плавці (кінчики яких загинаються вниз у самців) та спинний плавець, який має прямостоячу форму та може досягати висоти 1,8 м у самців.[2]

Поширення

Косатка поширена практично по всьому Світовому океані, зустрічається як поблизу берегів, так і у відкритих водах, але дотримується в основному 800 км прибережної смуги. Не заходить вона тільки в Чорне, Азовське, Каспійське (закрите водоймище), Балтійське (рідкісні заходи), Східно-сибірське і в море Лаптєвих. У тропіках вона зустрічається рідше, ніж в холодних і помірних водах.

Харчування

Хоча косатка — хижак з широким спектром живлення, кожна окрема популяція має досить вузьку трофічну спеціалізацію. Так деякі популяції в Норвезькому морі живляться оселедцевими і щоосені мігрують услід за ним до узбережжя Норвегії; інші популяції в тому ж районі полюють переважно на ластоногих. При цьому трофічні уподобання визначають соціобіологічні особливості популяцій. При вивченні канадських косаток було виділено два їх різновиди: «резидентні» і «транзитні» косатки, або «домосіди» і «волоцюги».

Одна з форм, що зустрічається в прибережних водах помірного північно-східного поясу Тихого океану, відома як«резидентний» екотип, харчується переважно лососевою здобиччю. Пошук їжі резидентними косатками часто передбачає спільне використання їжі двома або більше китами.[3]

Мисливська поведінка

Косатки-домосіди живляться переважно рибою: оселедцем, тріскою, тунцем, макреллю, палтусом і лососевими, а також головоногими молюсками, і лише в окремих випадках — морськими ссавцями.

У пошуках риби вони зазвичай розгортаються в ланцюг і пливуть з швидкістю близько 5 км/год. При цьому ехолокаційні сигнали дозволяють кожній тварині визначати своє положення щодо інших, залишатися у контакті з ними і брати участь в загальній діяльності групи. Виявлений косяк риби косатки притискають до берега або зганяють в щільну кулю біля поверхні води, по черзі пірнають в її середину і глушать рибу ударами хвоста (карусельний метод). Оскільки для загінного полювання потрібна велика зграя мисливців, угруповання резидентних косаток включають від 5 до 15 особин. Подібний метод здобування морської риби і дельфінів освоїли рибалки (див. «Загінне полювання на дельфінів»). Інколи косатки нападають на китів, серед яких можуть бути фінвали, сейвали, сині кити, смугачі, кашалоти, горбаті кити. Також інколи нападають на оленів, лосів, козуль, які перепливають прибережні канали. Під час нападу на китів вони топлять жертву, а потім з'їдають улюблені ласощі: язик, губи, горло.

Спілкування косаток

Складні стратегії полювання та соціальні взаємини, що існують у косаток, потребують відповідних засобів комунікації. Косатки мають свою систему звукових сигналів, за допомогою якої передають інформацію одне одному. Окрім косаток, до клубу тварин, які володіють «мовою», також належать великі примати та морські леви (звуки, які вони видають, мають комунікативну функцію та не є генетично обумовленими). Канадським дослідником Джоном Фордом — співробітником публічного океанаріуму міста Ванкувера — було встановлено, що різні стада косаток у спілкуванні використовують різні «діалекти» і навіть різні «мови».

Загроза чисельності

Раніше косатки були об'єктом прямого полювання в кількох регіонах, наприклад, у Японії та Норвегії.Наразі відомо, що косатки конкурують за багато промислових видів риб із рибалками. Їх переслідують або відстрілюють на Алясці та в інших регіонах, щоб запобігти вилову риби з ярусних риболовецьких промислів. З 1960-х років косаток відловлюють живими для демонстрації в акваріумах по всьому світу. Підвищення успіху розведення в неволі в останні десятиліття зменшило потребу в відлові живих косаток з диких популяцій.[4]

Інші проблеми охорони природи включають прямий вплив забруднення морського середовища (розливи нафти та токсичне забруднення). Крім того, оскільки косатки перебувають на високому рівні харчового ланцюга, вони схильні до біоакумуляції. Інші потенційні наслідки діяльності людини включають підводний шум, деградацію середовища існування та зміну клімату.[4]

Організації, що займаються дослідженням косаток

У світі є низка організацй, які займаються дослідженнями косаток, а саме:[5]

  • Відділ рибальства та океанів Канади – науковий відділ, та Мережа реагування на морських ссавців Британської Колумбії, Нанаймо, Британська Колумбія
  • Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США, Сіетл, штат Вашингтон
  • Міністерство сільського господарства, продовольства та рибальства Британської Колумбії, Абботсфорд, Британська Колумбія
  • Лабораторія дослідження китоподібних, Ванкуверський акваріум, Ванкувер, Британська Колумбія
  • Мережа спостережень за китоподібними Британської Колумбії, Ванкуверський акваріум, Ванкувер, Британська Колумбія
  • Juan de Fuca Express, Вікторія, Британська Колумбія
  • Дослідницький колектив Каскадії, Фрайдей-Харбор, штат Вашингтон.

Цікаві факти

У культурі

У кінематографі

  • «Визволіть Віллі» (Free Willy, 1993) Художній фільм про зворушливу дружбу між хлопчиком на ім'я Джессі та ув'язненою в дельфінарії касаткою на ім'я Віллі.
  • «Чорний плавник» (Blackfish, 2013) Фільм, який розповідає про касатку на прізвисько Тілікюм, що утримувалася в неволі в парку SeaWorld, та про небезпеку й етичні проблеми утримання цих інтелектуальних хижаків у штучних умовах.

Книги

  • "Облачно, возможны косатки" – авторки Ольги Філатової.
  • "Orca: The Whale Called Killer" — Еріх Гойт.
  • Listening To Whales - Олександра Мортон.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 182.
  2. ↑ John K.B. Ford (31 серпня 2026). K - Killer Whale: Orcinus orca (англ.).
  3. ↑ Ford, John; Ellis, Graeme (3 липня 2006). Selective foraging by fish-eating killer whales Orcinus orca in British Columbia. Marine Ecology-progress Series - MAR ECOL-PROGR SER. 316: 185—199. doi:10.3354/meps316185.
  4. ↑ а б Orcinus orca | Convention on the Conservation of Migratory Species of Wild Animals. www.cms.int. Процитовано 31 серпня 2026.
  5. ↑ https://www.canada.ca/en/environment-climate-change/services/species-risk-public-registry/management-plans/offshore-killer-whale/chapter-7.html
  6. ↑ Mizokami, Kyle (14 лютого 2019). The Navy Is Buying Boeing's Drone Submarine Called 'Orca'. Popular Mechanics (амер.). Процитовано 15 липня 2022.

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).