Золотий м'яч 2026

Золотий м'яч 2026 — 70-та щорічна церемонія вручення нагороди «Золотий м'яч», яку організовує журнал «Франс Футбол» для відзначення найкращих футболістів світу за підсумками сезону 2025–26. Вп'яте в історії нагороду вручали за результатами сезону, а не календарного року, що охоплює період з 1 серпня 2025 року по 31 липня 2026 року. Церемонія відбулася 26 жовтня 2026 року в Лондоні — символічно, на честь першого володаря «Золотого м'яча», англійця Стенлі Метьюза (1956).^[1][2] Номінантів на нагороду офіційно оголошено 8 вересня 2026 року, було представлено шорт-листи для чоловічої та жіночої нагород, а також кандидатів на інші відзнаки.^[3]

З моменту заснування премії у 1956 році церемонія здебільшого проходила в Парижі. Проте у період з 2010 по 2015 роки, коли «Золотий м'яч» був об'єднаний із нагородою ФІФА під назвою «Золотий м'яч ФІФА», урочистості проводилися у Цюриху. Таким чином, церемонія 2026 року стала першим випадком, коли оригінальний «Золотий м'яч» від «Франс Футбол» відбувся за межами Франції.^[4]

Участь у голосуванні взяли спортивні журналісти, які представляють одну зі 100 найкращих країн у рейтингу ФІФА.

Перед проведенням опитування журналістами «Франс Футбол» був оголошений попередній список із 30 претендентів на нагороду «Золотий м'яч 2026».

Кожен із членів журі обирав десятьох футболістів, які, на його думку, є найкращими гравцями світу. За перше місце нараховують 15 очок, за друге — 12, за третє — 10, за четверте — 8, за п'яте — 7, за шосте — 5, за сьоме — 4, за восьме — 3, за дев'яте — 2 та за десяте місце — 1 очко. Максимально переможець міг отримати 1500 очок.

Респондент від України (спортивний журналіст Ігор Лінник) у своїй анкеті віддав голоси таким гравцям: 1 — Фабіан Руїс; 2 — Пау Кубарсі; 3 — Хвіча Кварацхелія; 4 — Деклан Райс; 5 — Родрі, 6 — Габрієл; 7 — Ламін Ямаль; 8 — Усман Дембеле; 9 — Гаррі Кейн; 10 — Фернандо Торрес.

Результати голосування були опубліковані 31 жовтня 2026 року в журналі France Football (№ 3972).

Вперше нагороду найкращому футболісту світу отримав 33-річний англійський нападник «Баварії» Гаррі Кейн.

Гаррі Кейн отримав найбільше перших місць — 40 зі 100 (40,0 %), Кіліан Мбаппе отримав 23 перші місця, Ламін Ямаль — 13, Родрі — 10, Ліонель Мессі — 6, Фабіан Руїс — 4, Хвіча Кварацхелія — 2, Майкл Олізе та Ашраф Хакімі — по 1.

Найчастіше в анкетах респондентів згадувався Гаррі Кейн — 98 разів, Кіліан Мбаппе — 97, Ламін Ямаль — 96 разів, Родрі — 90, Ліонель Мессі та Хвіча Кварацхелія — по 85 разів.

20 з 30 гравців потрапили хоча б одного разу у п'ятірку найкращих в анкетах респондентів, з них 13 — у чільну трійку.

15 респондентів назвали правильну п'ятірку лідерів, але лише представник Польщі розташував їх у вірному порядку.

Ніл Девідсон («The Globe and Mail»), канадський член журі, виявився найближчим до підсумкових результатів голосування. Він став єдиним, хто включив до свого бюлетеня всіх десятьох футболістів, які зрештою увійшли до першої десятки. При цьому Гаррі Кейн посів у нього перше місце, а шість гравців опинилися саме на тих позиціях, які зрештою зайняли в остаточному рейтингу. Лише дві перестановки відрізняли його версію від фінального результату: Ламін Ямаль випередив Кіліана Мбаппе, посівши друге місце замість третього, а Ерлінг Голанн розташувався сьомим перед Усманом Дембеле, який став восьмим. Жоден інший бюлетень не виявився настільки близьким до підсумкового рейтингу, хоча представник В'єтнаму також відзначився точним прогнозом, включивши до свого бюлетеня всіх вісьмох футболістів, які фінішували у першій вісімці. Втім, їхній порядок у його версії суттєво відрізнявся від підсумкового.

Натомість голосування грецького респондента Маноса Старамопулоса стало одним із найдальших від підсумкового результату. До його бюлетеня потрапили лише четверо футболістів із фінальної першої десятки. Він поставив Хвічу Кварацхелію на перше місце, тоді як Родрі та Вільян Пачо, яких він також включив до трійки, в остаточному рейтингу стали лише 20-ми. Водночас ані Кіліан Мбаппе, ані Ламін Ямаль не отримали від нього жодного балу, а Гаррі Кейн посів лише сьоме місце. Серед інших несподіваних рішень були четверта позиція Марка Кукурельї та п'ята Жуана Невіша, які в підсумковому рейтингу фінішували 18-м і 19-м відповідно. Також дев'ятим у його бюлетені був Маркіньюс, хоча в загальному заліку він став лише 25-м.

Оригінальним було й голосування українського респондента Ігоря Лінника, який поставив на перші три місця Фабіана Руїса, Пау Кубарсі та Хвічу Кварацхелію. При цьому Ламін Ямаль, Усман Дембеле та Гаррі Кейн посіли в його бюлетені лише сьоме, восьме та дев'яте місця, а Кіліан Мбаппе взагалі не потрапив до десятки. Натомість до свого списку він включив Деклана Райса, Габрієла та Фернандо Торреса.

• За амплуа 30 футболістів, згаданих у бюлетенях респондентів, розподілилися так: 11 нападників, 10 півзахисників і 9 захисників. Воротарів серед них не було.
• Серед 30 футболістів, які отримали голоси респондентів, 20 представляли Європу, 7 — Південну Америку, 2 — Африку, а 1 — КОНКАКАФ.
• Гаррі Кейн став 48-м володарем «Золотого м'яча».
• Гаррі Кейн сьомий раз потрапив до підсумкового заліку опитування. Раніше він тричі посідав 10-те місце (2017, 2018 і 2024), був 23-м у 2021 році, 19-м у 2023-му та 13-м у 2025-му.
• Футболіст «Баварії» вшосте став лауреатом опитування. До Гаррі Кейна це вдавалося лише Герду Мюллеру — у 1970, Францу Бекенбауеру — у 1972 і 1976 та Карлу-Гайнцу Румменігге — у 1980 і 1981. Після тріумфу Румменігге «Баварія» чекала на нового володаря нагороди 45 років. Примітно, що ще в 1981 році вона була одноосібним рекордсменом за кількістю «Золотих м'ячів» своїх гравців, маючи п'ять перемог, тоді як найближчі переслідувачі — лише по три.
• Лідерами за кількістю «Золотих м'ячів» залишаються «Барселона» та мадридський «Реала» — по 12 трофеїв, «Мілан» і «Ювентус» — по 8, «Баварія» — 6, «Манчестер Юнайтед» — 4, «Парі Сен-Жермен» — 3. Загалом володарями трофею були представники 21 клубу.
• Для Англії це шостий «Золотий м'яч». До Гаррі Кейна нагороду двічі здобував Кевін Кіган (1978, 1979), а також по одному разу Стенлі Метьюз (1956), Боббі Чарлтон (1966) і Майкл Оуен (2001).
• У рейтингу націй лідирують Аргентина та Франція (по 8 перемог), за ними розташувалися Німеччина, Нідерланди й Португалія (по 7), Англія (6), Бразилія та Італія (по 5), Іспанія (4) і СРСР (3, з них дві нагороди здобули українські футболісти).
• Серед 30 футболістів, які потрапили до бюлетенів респондентів, були представники 13 країн. Найчисельніше були представлені Іспанія (6 гравців), Франція (5) та Португалія (4). Бразилія й Англія делегували по три футболісти, Аргентина — двох, а Норвегія, Грузія, Колумбія, Мексика, Еквадор, Марокко та Сенегал — по одному.
• Вперше до бюлетенів респондентів потрапив представник Еквадору — Вільян Пачо. Таким чином, кількість країн, чиї футболісти хоча б раз набирали очки в опитуванні, зросла до 61. Серед них: Європа — 38 країн, Африка — 13, Південна Америка — 6, зона КОНКАКАФ і Азія — по 2 країни.
• Еквадор став шостою південноамериканською країною, представник якої потрапив до заліку опитування на «Золотий м'яч». Раніше Південну Америку в цьому списку представляли Бразилія, Аргентина, Чилі, Уругвай і Колумбія.
• Вперше з 2007 року в анкетах респондентів згадано мексиканського футболіста.
• Угорщина, яка в перші десятиліття існування нагороди належала до провідних футбольних держав, уже 40 опитувань поспіль не має жодного представника в підсумковому заліку. Також тривалі серії відсутності мають Північна Ірландія (40 опитувань), Албанія (38), Люксембург (34), Австрія (31), Ліберія (29), Тринідад і Тобаго (26), Ірландія (25), Фінляндія (24), Румунія (22) та Греція (21).
• Бразильські футболісти представлені в усіх підсумкових заліках опитування починаючи з 1995 року, коли «Франс Футбол» розширив географію нагороди. Відтоді гравці з Бразилії потрапляють до заліку вже 31 опитування поспіль, що є найдовшою чинною серією. Другу за тривалістю серію мають представники Португалії — 27 опитувань поспіль. Абсолютний рекорд належить Німеччині: її футболісти потрапляли до підсумкового заліку 47 разів поспіль — з 1957 по 2003 рік.
• За 70 років існування нагороди найчастіше в підсумковому заліку були представлені футболісти Франції — у 64 опитуваннях. Далі йдуть Німеччина (62), Англія та Іспанія (по 60), Італія (57), Португалія (52), Нідерланди (46), Швеція (40), Бельгія (33), Бразилія (31), Югославія (30), СРСР (29), Аргентина (27), Данія (25), Шотландія, Польща та Уельс (24), Болгарія (23), Угорщина (20).
• Німецькі футболісти найчастіше потрапляли в загальний залік опитувань — 206 разів. Далі йдуть італійські (182), французькі (166), англійські (165), іспанські (146), нідерландські (107), португальські (89), бразильські (82), радянські (66), шведські (56), аргентинські (54), бельгійські (53), угорські (50), югославські (46), данські (45).
• Вперше з 1996 року, а загалом вдесяте, володарем «Золотого м'яча» став представник німецької Бундесліги. До Гаррі Кейна нагороду, виступаючи в клубах німецького чемпіонату, здобували Герд Мюллер (1970), Франц Бекенбауер (1972, 1976), Аллан Сімонсен (1977), Кевін Кіган (1978, 1979), Карл-Гайнц Румменігге (1980, 1981) та Маттіас Заммер (1996). Лідером за кількістю здобутих трофеїв залишився іспанський чемпіонат — 24 нагороди, далі — італійський (18), німецький (10) та англійський (7).
• В анкетах респондентів цього року були згадані гравці з 12 клубів. Найбільше представництво мав «Парі Сен-Жермен» — 9 футболістів. За ним розташувалася «Баварія» з чотирма гравцями. По три футболісти представляли «Барселону», мадридський «Реал» та «Арсенал», два — «Манчестер Сіті». Ще по одному гравцю отримали голоси від представників «Інтернаціонале», «Манчестер Юнайтед», «Челсі», «Інтера» (Маямі), «Ан-Насра» та «Аль-Кадісії».
• «Парі Сен-Жермен» повторив власний минулорічний рекорд за кількістю представників від одного клубу в підсумковому заліку — 9 футболістів. Досягнення ПСЖ перевершило попередній рекорд, що належав «Барселоні»: у 2011 році каталонський клуб був представлений вісьмома гравцями.

• За 70 років проведення опитування в анкетах респондентів були згадані 808 футболістів, які представляли 200 клубів. Найчастіше голоси отримували гравці мадридського «Реала» (58 опитувань), «Барселони» (55), «Ювентуса» (53), «Баварії» (50), «Манчестер Юнайтед» (47), «Інтернаціонале» (44), «Мілана» (41), «Ліверпуля» (32), «Арсенала» (26), «Тоттенгем Готспур» (25), «Аякса» (23), «Фіорентіни» та «Челсі» (по 20), «Парі Сен-Жермен» (19), «Манчестер Сіті» (18), дортмундської «Боруссії» та «Кельна» (по 17), «Олімпік» (Марсель) та «Роми» (по 16), «Црвени Звезди» та «Бенфіки» (по 15 опитувань).
• Лідером за кількістю футболістів, які фігурували в опитуваннях щотижневика «Франс Футбол», залишається мадридський «Реал» — 60 гравців. Далі йдуть «Барселона» (57 футболістів), «Ювентус» (48), «Манчестер Юнайтед» (42), «Мілан» (38), «Баварія» (35), «Інтернаціонале» (34), «Ліверпуль» (31), «Арсенал» (24), «Аякс» і «Парі Сен-Жермен» (по 23), «Челсі» (22), «Манчестер Сіті» (15), «Лаціо» (14), а також «Кельн», «Тоттенгем Готспур» і марсельський «Олімпік» (по 13 футболістів).
• Вперше в історії опитувань бали в анкетах респондентів отримали вісім футболістів: Пау Кубарсі, Ферран Торрес, Марк Кукурелья, Вільян Пачо, Габрієл, Маркіньюс, Дайо Упамекано та Хуліан Кіньйонес.
• Загалом 808 футболістів, які фігурували в анкетах респондентів за всю історію опитувань «Франс Футбол», представляли 60 країн. Лідером за кількістю таких гравців залишається Німеччина — 70 футболістів. Далі йдуть Англія та Іспанія (по 65), Італія (64), Франція (63), Нідерланди (43), Португалія та Бразилія (по 33), СРСР (29, серед яких 13 українців), Югославія (Сербія та Чорногорія) (25), а також Швеція (24).
• За кількістю потраплянь до підсумкових заліків опитувань лідирують Ліонель Мессі та Кріштіану Роналду^[5] — по 17. Наступні позиції посідають Франц Бекенбауер і Йоган Кройф (по 12), Еусебіу, Мішель Платіні, Зінедін Зідан, Паоло Мальдіні та Златан Ібрагімович (по 11), Лев Яшин, Джанні Рівера, Герд Мюллер та Мікаель Лаудруп (по 10), а також Боббі Чарлтон, Сандро Маццола, Тьєррі Анрі, Джанлуїджі Буффон, Неймар, Карім Бензема, Роберт Левандовський та Кіліан Мбаппе (по 9).
• Ліонель Мессі зміцнив лідерство за кількістю потраплянь до першої десятки опитування — 16. Другим іде Кріштіану Роналду з 14 потрапляннями. Далі розташувалися Франц Бекенбауер (11), Мішель Платіні, Йоган Кройф і Кіліан Мбаппе (по 9), Еусебіу, Джанні Рівера та Герд Мюллер (по 8), а також Боббі Чарлтон, Карл-Гайнц Румменігге, Зінедін Зідан і Тьєррі Анрі (по 7).
• Рекордсменом за кількістю потраплянь до першої п'ятірки залишається Ліонель Мессі — 16 разів. Далі йдуть Кріштіану Роналду (12), Франц Бекенбауер (10), Мішель Платіні (8), Йоган Кройф (7), Еусебіу та Зінедін Зідан (по 6), а також Карл-Гайнц Румменігге, Луїс Суарес, Андрій Шевченко, Тьєррі Анрі та Хаві Ернандес (по 5 потраплянь).
• Між першим і останнім потраплянням Ліонеля Мессі до першої п'ятірки «Золотого м'яча» минуло 19 років: уперше він фінішував у топ-5 у 2007 році, а востаннє — у 2026-му. Це найбільший такий проміжок в історії нагороди. Для порівняння, між першим і останнім потраплянням до топ-5 у Кріштіану Роналду минуло 12 років (2007—2019), у Франца Беккенбауера — 10 (1966—1976), у Мішеля Платіні — 9 (1976—1985), а у Йогана Кройфа — 8 років (1969—1977).
• Ліонель Мессі також утримує рекорд за найдовшим проміжком між першим і останнім потраплянням до першої трійки «Золотого м'яча» — 16 років (2007—2023). Далі йдуть Кріштіану Роналду — 12 років (2007—2019), Франц Беккенбауер — 10 (1966—1976) та Мішель Платіні — 8 років (1977—1985)

Участь у голосуванні взяли спортивні журналісти, які представляли одну з 50 найкращих країн у рейтингу ФІФА.

Кожен із членів журі вибирав десятьох футболісток, які, на його думку, є найкращими у світі. За перше місце нараховують 15 очок, за друге — 12, за третє — 10, за четверте — 8, за п'яте — 7, за шосте — 5, за сьоме — 4, за восьме — 3, за дев'яте — 2 та за десяте місце — 1 очко. Переможниця максимально могла отримати 750 очок.

Втретє володаркою нагороди стала півзахисниця збірної Іспанії та «Барселони» Алексія Путельяс.

Лавреата нагороди обирали 27 володарів «Золотого м'яча» від «France Football», зокрема: Джанні Рівера, Олег Блохін, Аллан Сімонсен, Карл-Гайнц Румменігге, Ігор Бєланов, Рууд Гулліт, Марко ван Бастен, Лотар Маттеус, Жан-П'єр Папен, Роберто Баджо, Христо Стоїчков, Маттіас Заммер, Роналду, Рівалдо, Луїш Фігу, Майкл Оуен, Павел Недвед, Андрій Шевченко, Роналдінью, Фабіо Каннаваро, Кака, Ліонель Мессі, Лука Модрич, Карім Бензема, Родрі, Усман Дембеле. Водночас у голосуванні не брали участі Мішель Платіні, Зінедін Зідан і Кріштіану Роналду. Кожен член журі обирав трьох футболістів. За перше місце нараховували 5 очок, за друге — 3 очки, за третє — 1 очко.

Українські володарі «Золотого м'яча» проголосували таким чином:
Олег Блохін (1975): 1-ше місце — Ламін Ямаль, 2-ге місце — Пау Кубарсі, 3-тє місце — Воррен Заїр-Емері;
Ігор Бєланов (1986): 1-ше місце — Ламін Ямаль, 2-ге місце — Пау Кубарсі, 3-тє місце — Елі Жуніор Крупі;
Андрій Шевченко (2004): 1-ше місце — Ламін Ямаль, 2-ге місце — Пау Кубарсі, 3-тє місце — Аюб Буадді.

Переможцем у цій номінації втретє поспіль став іспанський нападник «Барселони» Ламін Ямаль. У своїх перших двох перемогах Ламін Ямаль здобував переконливу перевагу над конкурентами. Цього разу нападник «Барселони» випередив Пау Кубарсі лише на два очки. Троє колишніх лауреатів узагалі не включили Ямаля до трійки найкращих: нідерландці Рууд Гулліт і Марко ван Бастен, а також італієць Роберто Баджо.

Лауреатку нагороди обирали 16 респондентів: 15 футболісток, які раніше входили до трійки найкращих у голосуванні за «Золотий м’яч» від «France Football», а також заступник головного редактора видання Еммануель Боян. Серед футболісток були Ада Геґерберґ, Пернілле Хардер, Люсі Бронз, Алекс Морган, Алексія Путельяс, Дженніфер Ермосо, Сем Керр, Вівіанн Мідема, Бет Мід, Айтана Бонматі, Фрідоліна Рольфьо, Сальма Паралуело, Каролін Грем Гансен, Маріона Кальдентей та Алессія Руссо. Водночас у голосуванні не брали участі Дженіфер Марожан і Меган Рапіноу. Кожен член журі мав назвати двох футболісток. За перше місце нараховували 2 очки, за друге — 1 очко.

Лауреаткою трофею вдруге поспіль стала 20-річна півзахисниця «Барселони» та збірної Іспанії Вікі Лопес.

Участь у голосуванні брали спортивні журналісти, які представляли одну зі 100 найкращих країн у рейтингу ФІФА.

Кожен із членів журі вибирав трьох футболістів, які, на його думку, є найкращими воротарями світу. За перше місце нараховують 5 очок, за друге — три, за третє — одне очко.

За підсумками опитування найкращим голкіпером року визнано воротаря зб. Іспанії та іспанського клубу «Атлетік (Більбао)» Унаї Сімона.

Участь у голосуванні взяли спортивні журналісти, які представляли одну з 50 найкращих країн у рейтингу ФІФА. Кожен із них обирав двох футболісток, яких вважав найкращими голкіперками світу: за перше місце нараховували 2 очки, за друге — 1 очко.

За підсумками опитування перемогу в цій номінації здобула іспанська голкіперка з клубу «Барселона» Ката Коль.

Нагорода, що вручається найрезультативнішому футболісту та найрезультативнішій футболістці сезону з урахуванням голів, забитих за клуби й національні збірні

Серед чоловіків переміг англійський форвард Гаррі Кейн, який забив 73 голи у 65 матчах.

Серед жінок перемогла мексиканка Чарлін Корраль із 49 голами у 49 іграх.

Нагорода вручається «France Football» у співпраці з «Peace and Sport» і названа на честь покійного бразильського футболіста Сократеша, який був співзасновником руху «Корінтіанська демократія», що виступав проти правлячої військової диктатури в Бразилії в 1980-х роках.

Нагороду здобув англійський футболіст «Арсеналу» Букайо Сака за «видатну альтруїстичну діяльність» у співпраці з благодійною організацією BigShoe. Від 2022 року він фінансує проведення хірургічних операцій для дітей у нігерійському місті Кано, звідки походить його родина. Загалом завдяки цій ініціативі було здійснено 120 операцій, зокрема з видалення пухлин головного мозку та лікування гриж.

Під час церемонії Сака подякував France Football і зазначив, що приймає нагороду від імені дітей, яким вдалося допомогти.^[6]

Нагороду лауреатові вручив нігерійський музикант Burna Boy.

Право голосу мали спортивні журналісти, які представляли 100 найкращих країн у рейтингу ФІФА. Кожен із них обирав два клуби з-поміж п'яти номінантів, включених до шорт-листа. За перше місце клуб отримував два бали, за друге — один бал.

Найкращим клубом року вдруге поспіль став «Парі Сен-Жермен».

Право голосу мали спортивні журналісти, які представляли 50 найкращих країн у рейтингу ФІФА. Кожен із них обирав два клуби з-поміж п'яти номінантів, включених до шорт-листа. За перше місце клуб отримував два бали, за друге — один бал.

Найкращим жіночим клубом року стала іспанська «Барселона».

Тренером року серед чоловічих команд став головний тренер зб. Іспанії Луїс де ла Фуенте.^[7]

Тренером року серед жіночих команд став головний тренер «Барселони» Пере Ромеу.^[8]

• Золотий м'яч
• Золотий м'яч (жінки)