YaChudo

Пау Кубарсі

Переглядів: 0. Оновлено 23.10.2026.

Назва цієї статті — іберійське ім'я, в якому Кубарсі — перше (батькове) прізвище, а Паредес — друге (материне) прізвище.
Футболіст
Пау Кубарсі
Пау Кубарсі
Кубарсі в складі збірної Іспанії, 2026
Особисті дані
Повне ім'я Пау Кубарсі Паредес
Народження 22 січня 2007 (19 років)
  Баскано, Іспанія
Зріст 184 см
Вага 86 кг
Громадянство Іспанія Іспанія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Іспанія «Барселона»
Номер 5
Юнацькі клуби
2014–2018
2018–2023		 Іспанія «Жирона»
Іспанія «Барселона»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2023–2024 Іспанія «Барса Атлетік» 9 (0)
2024–т. ч. Іспанія «Барселона» 88 (1)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2022 Іспанія Іспанія (до 15) 6 (1)
2022 Іспанія Іспанія (до 16) 4 (1)
2022–2024 Іспанія Іспанія (до 17) 18 (0)
2024–т. ч. Іспанія Іспанія (до 21) 2 (0)
2024–т. ч. Іспанія Іспанія (до 23) 6 (0)
2024–т. ч. Іспанія Іспанія 20 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 6 вересня 2026.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 19 липня 2026.
CMNS: Пау Кубарсі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Па́у Кубарсі́ Паре́дес (ісп. Pau Cubarsí Paredes; нар. 22 січня 2007) — іспанський футболіст, захисник клубу «Барселона» і збірної Іспанії. Чемпіон світу (2026), олімпійський чемпіон (2024).

Клубна кар'єра

Почав займатися футболом в школі клубу «Жирона», а в липні 2018 року приєднався до академії «Барселони»[1][2].

Розпочав сезон 2023–24 в резервній команді «Барселона Атлетік»[2]. Провів два матчі групового етапу в Юнацькій лізі УЄФА.[2] 19 січня 2024 року дебютував за основну команду «Барселони», вийшовши на заміну Андреасу Крістенсену в матчі 1/8 фіналу Кубка Іспанії проти «Уніоністас де Саламанка», і відзначився першою гольовою передачею[2][3]. 21 січня дебютував в Ла-Лізі, вийшовши в стартовому складі в матчі проти «Реал Бетіса»[4][5] Таким чином Ламін Ямаль (16 років і 192 дні) і Пау Кубарсі (16 років і 364 дні) утворили першу в історії чемпіонату Іспанії ланку віком до 17 років.[4]. 12 березня дебютував у Лізі чемпіонів УЄФА у поєдинку 1/8 фіналу проти «Наполі» і у підсумку був визнаний найкращим гравцем матчу[6]. Окрім цього став наймолодшим (17 років, 50 днів) захисником «Барселони» у Лізі чемпіонів, перевершивши рекорд Ектора Форта (17 років і 133 дні проти «Антверпена» в грудні 2023)[7]. За підсумками березня 2024 року був визнаний гравцем місяця в Ла-Лізі до 23 років, в якому в трьох поєдинках виходив з перших хвилин, а його команда не пропустила жодного м'яча[8].

10 квітня 2024 року у поєдинку чвертьфіналу Ліги чемпіонів проти «Парі Сен-Жермен» став наймолодшим (17 років і 79 днів) захисником, який вийшов з перших хвилин у матчі на цій стадії турніру, перевершивши попереднє досягнення Георгія Щенникова (18 років і 338 днів)[9][10]. 9 травня 2024 року продовжив контракт з «Барселоною» до червня 2027 року[11][12]. Загалом у своєму дебютному сезоні провів 24 поєдинки за «Барселону», ставши гравцем основного складу, а також був номінований на звання молодого гравця (до 23 років) сезону в Ла-Лізі[13].

11 липня 2024 року офіційно переведений до основного складу «Барселони»[14]. 15 жовтня 2024 року англійська газета The Guardian назвала його одним з 60-ти найкращих футболістів світу 2007 року народження[15]. 18 жовтня 2024 року ввійшов у список 25-ти фіналістів на звання «Golden Boy» 2024 року[16][17][18]. 28 жовтня того ж року посів 5-те місце в голосуванні на Трофей Копа 2024. 4 січня 2025 року матч Кубка Іспанії проти «Барбастро» став ювілейним, 50-им, у складі «Барселони»[19][20].

13 лютого 2025 року продовжив контракт з «Барселоною» до 2029 року[21][22]. 25 лютого 2025 року в матчі Кубка Іспанії проти мадридського «Атлетіко» забив свій перший гол у професіональій кар'єрі[23][24]. В сезоні 2024–25 допоміг команді оформити «золотий» дубль: виграти Ла-Лігу та Кубок Іспанії[25][26]. Окрім цього увійшов до символічної команди сезону Ла-Ліги[27].

16 грудня 2025 року матч Кубка Іспанії проти «Гвадалахари» став для нього ювілейним, 100-им, в складі «Барселони»[28][29]. У віці 18 років, 10 місяців і 24 дні став другим наймолодшим гравцем в історії клубу після Ламіна Ямаля, який досяг цієї позначки[30]. 16 лютого 2026 року в поєдинку проти «Жирони» вперше відзначився м'ячем у Ла-Лізі[31]. За підсумками квітня 2026 року визнаний гравцем місяця Ла-Ліги до 23 років[32][33]. В сезоні 2025–26 допоміг «Барселоні» здобути чемпіонський титул Ла-Ліги[34], увійшовши до символічної команди року[35].

Кар'єра в збірній

Кубарсі в складі збірної Іспанії в матчі півфіналу чемпіонату світу 2026 проти збірної Франції

Виступав за збірні Іспанії до 15, до 16 і до 17 років. У травні 2023 року в складі збірної до 17 років виступав на юнацькому чемпіонаті Європи в Угорщині[36], де провів усі п'ять матчів своєї команди, яка у півфіналі поступилась одноліткам із Франції[37][38]. В листопаді того ж року був включений в заявку збірної до 17 років для участі в юнацькому чемпіонаті світу 2023 в Індонезії[2][39]. На турнірі провів чотири матчі, а іспанці дійшли до чвертьфіналу, в якому поступились німцям[40][41].

15 березня 2024 року вперше викликаний до збірної Іспанії головним тренером Луїсом де ла Фуенте для участі в товариських матчах проти збірних Колумбії і Бразилії[42][43][44]. 22 березня дебютував за збірну Іспанії в поєдинку з Колумбією, вийшовши на заміну Емеріку Лапорту[45][46]. Таким чином став наймолодшим (17 років, 60 днів) захисником в історії збірної Іспанії та 15-им гравцем команди, що дебютував під керівництвом Луїса де ла Фуенте[47]. Окрім цього також став другим наймолодшим дебютантом збірної після Ламіна Ямаля (16 років і 57 днів), перевершивши на два дні рекорд Гаві (17 років і 62 дні)[48][49].

27 травня 2024 року був включений до попередньої заявки збірної Іспанії для участі в матчах фінальної частини чемпіонату Європи 2024 в Німеччині[50][51][52]. 5 червня в товариському поєдинку проти збірної Андорри вперше відзначився результативною передачею за збірну Іспанії[53][54]. Таким чином у віці 17 років і 135 днів став другим наймолодшим автором гольової передачі за збірну Іспанії[Ком. 1][55]. 7 червня до остаточної заявки збірної Іспанії не увійшов[56].

26 червня 2024 року потрапив до заявки олімпійської збірної Іспанії для участі в матчах футбольного турніру на літніх Олімпійських іграх 2024 в Парижі[57][58]. На олімпійському турнірі зіграв у матчах групового етапу проти збірних Узбекистану[59] і Домініканської Республіки[60], а також у чвертьфіналі проти Японії[61] та у півфіналі проти Марокко[62]. Грав у фінальному матчі проти збірної Франції (5–3)[63], допомігши своїй команді здобути золоті медалі[64][65][66].

25 травня 2026 року включений в заявку збірної Іспанії для участі в матчах фінальної частини чемпіонату світу 2026 у Канаді, Мексиці та США[67][68][69][70]. На турнірі зіграв в усіх восьми матчах без замін[71], допомігши команді вдруге в історії здобути трофей[72][73]. У віці 19 років і 178 днів він став четвертим наймолодшим гравцем в історії фіналів чемпіонату світу, перевершивши досягнення француза Кіліана Мбаппе (19 років і 207 днів)[74], а також сьомим наймолодшим переможцем мундіалю[75]. Окрім цього був визнаний найкращим молодим гравцем чемпіонату світу[76][77].

Статистика виступів

Клубна статистика

Станом на 9 вересня 2026 [78]
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші Всього
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Барса Атлетік 2023–24 Прімера Федерасьйон 9 0 — — — 9 0
Барселона 2023–24 Ла-Ліга 19 0 2 0 3[a] 0 0 0 24 0
2024–25 35 0 6 1 13[a] 0 2[b] 0 56 1
2025–26 31 1 5 0 10[a] 0 2[b] 0 48 1
2026–27 3 0 0 0 1[a] 0 0 0 4 0
Всього 88 1 13 1 27 0 4 0 132 2
Всього за кар'єру 97 1 13 1 27 0 4 0 141 2
  1. ↑ а б в г Матчі в Лізі чемпіонів УЄФА
  2. ↑ а б Матчі в Суперкубку Іспанії

Міжнародна статистика

Станом на 19 липня 2026 [78]
Збірна Сезон Товариські Офіційні Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Іспанія
2024 3 0 2 0 5 0
2025 0 0 5 0 5 0
2026 2 0 8 0 10 0
Всього за кар'єру 5 0 15 0 20 0

Матчі за збірну

Станом на 19 липня 2026 [78]

Всього: 20 матчів / 0 голів; 15 перемог, 4 нічиї, 1 поразка.

Досягнення

«Барселона»
Збірна Іспанії (до 23)
Збірна Іспанії
Особисті досягнення

Коментарі

  1. ↑ Статистика ведеться з 2004 року

Примітки

  1. ↑ Gascón, Javier (1 листопада 2022). Pau Cubarsí, 15 años, tercer debutante más joven del Barça en la UEFA Youth League. mundodeportivo.com (ісп.). Процитовано 25 січня 2024.
  2. ↑ а б в г д Pau Cubarsí makes first team debut (англ.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 18 січня 2024. Процитовано 25 січня 2024.
  3. ↑ Cubarsí: el central que admira a Puyol, el canterano ¡15! en debutar con Xavi. Marca (ісп.). 19 січня 2024. Процитовано 25 січня 2024.
  4. ↑ а б Record breaking XI against Betis (англ.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 21 січня 2024. Процитовано 25 січня 2024.
  5. ↑ Regalo de cumpleaños para Cubarsí, titular en el Villamarín. Marca (ісп.). 21 січня 2024. Процитовано 25 січня 2024.
  6. ↑ Carnerero, Fernando (12 березня 2024). El mejor Barça se merece los cuartos. Marca (ісп.). Процитовано 14 березня 2024.
  7. ↑ Man of the match debut for Pau Cubarsí in the Champions League (англ.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 12 березня 2024. Процитовано 17 березня 2024.
  8. ↑ Pau Cubarsí, LaLiga U23 player of the month (англ.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 12 березня 2024. Процитовано 17 березня 2024.
  9. ↑ Pau Cubarsí, a record breaking centre half (англ.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 10 квітня 2024. Процитовано 11 квітня 2024.
  10. ↑ Олексюк, Сергій (10 квітня 2024). Два футболісти "Барселони" побили вікові рекорди Ліги чемпіонів у чвертьфіналі проти ПСЖ. Суспільне Спорт (укр.). Процитовано 11 квітня 2024.
  11. ↑ Agreement to extend Pau Cubarsí contract to 2027 (англ.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 9 травня 2024. Процитовано 18 травня 2024.
  12. ↑ Carmen Torres, M. (9 травня 2024). El Barça renueva a Pau Cubarsí hasta 2027. Marca (ісп.). Процитовано 18 травня 2024.
  13. ↑ LALIGA reveals the nominees for the LALIGA Awards, which will be presented at joint ceremony with KAFD Globe Soccer European Awards (англ.). Офіційний сайт Ла-Ліги. 15 травня 2024. Процитовано 18 травня 2024.
  14. ↑ Pau Cubarsí y Lamine Yamal ya tienen ficha del primer equipo (ісп.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 11 липня 2024. Процитовано 2 жовтня 2025.
  15. ↑ Christenson, Marcus; Bloor, Steven; Blight, Garry (15 жовтня 2024). Next Generation 2024: 60 of the best young talents in world football. The Guardian (англ.). Процитовано 15 вересня 2024.
  16. ↑ Lamine Yamal and Cubarsí among the 25 finalists for the Golden Boy award (англ.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 17 жовтня 2024. Процитовано 30 жовтня 2024.
  17. ↑ Hemingway, Rob (18 жовтня 2024). GOLDEN BOY: LAMINE YAMAL AMONG FAVOURITES AS MANCHESTER UNITED PAIR KOBBIE MAINOO, ALEJANDRO GARNACHO NAMED ON SHORTLIST. Eurosport (англ.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  18. ↑ Гудзенко, Максим (18 жовтня 2024). Визначився фінальний список претендентів на премію найкращого молодого гравця Golden Boy у 2024 році. Суспільне Спорт (англ.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  19. ↑ 50 games for Iñigo Martinez and Pau Cubarsí with FC Barcelona (англ.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 4 січня 2025. Процитовано 6 січня 2025.
  20. ↑ Carmen Torres, M. (4 січня 2025). Pau Cubarsí - Iñigo Martínez: dos centrales y un destino en el Barça. Marca (ісп.). Процитовано 6 січня 2025.
  21. ↑ Cubarsí 2029 (ісп.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 13 лютого 2025. Процитовано 13 лютого 2025.
  22. ↑ Segura, Alejandro (13 лютого 2025). Cubarsí renueva hasta 2029, oficial. Marca (ісп.). Процитовано 13 лютого 2025.
  23. ↑ Pau Cubarsí se estrena como goleador azulgrana (ісп.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 25 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025.
  24. ↑ Juanmartí, Toni (25 лютого 2025). Cubarsí obra una remontada exprés con su primer gol con el Barça. Sport (ісп.). Процитовано 26 лютого 2025.
  25. ↑ Jiménez, Juan (26 квітня 2025). El señor de las Copas alcanza su título 32. Diario AS (ісп.). Архів оригіналу за 27 квітня 2025. Процитовано 27 квітня 2025.
  26. ↑ Kallas, Fernando (27 квітня 2025). Barcelona sink Real Madrid in extra time to win Copa del Rey title. Reuters (англ.). Процитовано 27 квітня 2025.
  27. ↑ Siete jugadores del FC Barcelona figuran en el Team of the Season (ісп.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 23 травня 2025. Процитовано 24 травня 2025.
  28. ↑ Pau Cubarsí, 100 partidos con el FC Barcelona (ісп.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 16 грудня 2025. Процитовано 17 грудня 2025.
  29. ↑ Bona, German (16 грудня 2025). Cubarsí se hace mayor: cien partidos con el Barça. Sport (ісп.). Процитовано 17 грудня 2025.
  30. ↑ de Juan, Sergi (16 грудня 2025). Histórico Cubarsí. Diario AS (ісп.). Процитовано 17 грудня 2025.
  31. ↑ Vallvé, Carla Mitats (16 лютого 2026). Girona - FC Barcelona: Derrota en Montilivi (2-1) (ісп.). Офіційний сайт ФК «Барселона». Процитовано 11 березня 2026.
  32. ↑ Castillo, Sergi (24 квітня 2026). La única buena noticia para Lamine Yamal. Sport (ісп.). Процитовано 25 квітня 2026.
  33. ↑ Premios para Lamine Yamal, Rashford y Cubarsí (ісп.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 24 квітня 2026. Процитовано 25 квітня 2026.
  34. ↑ El Barça 25/26, el campeón de las remontadas (ісп.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 10 травня 2026. Процитовано 13 травня 2026.
  35. ↑ Seis jugadores del Barça, presentes en el Team of the Season (ісп.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 13 травня 2026. Процитовано 13 травня 2026.
  36. ↑ Convocatoria definitiva para el Europeo de Hungría. rfef.es (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 4 травня 2023. Процитовано 29 березня 2024.
  37. ↑ España cae con honores (1-3) ante Francia en las semifinales del Europeo. rfef.es (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 20 травня 2023. Процитовано 29 березня 2024.
  38. ↑ Egea, Pablo (30 травня 2023). Una maravilla de Lamine no fue suficiente y la sub 17 se queda sin final. Marca (ісп.). Процитовано 29 березня 2024.
  39. ↑ OFICIAL. Lista de convocados de José Lana para el Mundial sub-17 (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 24 жовтня 2023. Процитовано 29 березня 2024.
  40. ↑ Once metros separan a España de su sueño (0-1) (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 24 листопада 2023. Процитовано 29 березня 2024.
  41. ↑ Garcia, Ramon (24 листопада 2023). La falta de gol condena a España ante una Alemania irreconocible, pero semifinalista. Marca (ісп.). Процитовано 29 березня 2024.
  42. ↑ Lista de convocados para los encuentros preparatorios frente a Colombia y Brasil. rfef.es (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 15 березня 2024. Процитовано 15 березня 2024.
  43. ↑ First senior international call-up for Cubarsí (англ.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 15 березня 2024. Процитовано 15 березня 2024.
  44. ↑ Egea, Pablo (15 березня 2024). Cubarsí acelera los planes. Marca (ісп.). Процитовано 15 березня 2024.
  45. ↑ Perez, Jose I. (22 березня 2024). Uno a uno de España contra la selección de Colombia: a Vivian no le quedará un buen recuerdo del debut. Marca (ісп.). Процитовано 23 березня 2024.
  46. ↑ Hurtado, Jose Luis (22 березня 2024). Viernes de dolor para España. Marca (ісп.). Процитовано 23 березня 2024.
  47. ↑ Pau Cubarsí se convierte en el defensa más joven en vestir la camiseta de España. rfef.es (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 22 березня 2024. Процитовано 23 березня 2024.
  48. ↑ Cubarsí, another debutant under 20 (англ.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 23 березня 2024. Процитовано 29 березня 2024.
  49. ↑ Lucena, Pablo (22 березня 2024). Pau Cubarsí y los jugadores más jóvenes en debutar con la selección española: Gavi, Zubieta, Lamine Yamal... Marca (ісп.). Процитовано 29 березня 2024.
  50. ↑ Lista de preparación para la Eurocopa 2024. rfef.es (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 27 травня 2024. Процитовано 27 травня 2024.
  51. ↑ Contreras, Emilio (27 травня 2024). Lista de 29 de España para la Eurocopa: Ayoze, Fermín y Llorente, las novedades. Marca (ісп.). Процитовано 27 травня 2024.
  52. ↑ Luis de la Fuente names five from FC Barcelona in provisional Euro 2024 squad (англ.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 27 травня 2024. Процитовано 27 травня 2024.
  53. ↑ Sobresaliente primer examen en Badajoz (5-0). rfef.es (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 5 червня 2024. Процитовано 6 червня 2024.
  54. ↑ Del Rio, Joel (5 червня 2024). Uno a uno de España contra Andorra: A Luis de la Fuente le meten en un buen lío. Marca (ісп.). Процитовано 6 червня 2024.
  55. ↑ Fermín makes international debut (англ.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 6 червня 2024. Процитовано 6 червня 2024.
  56. ↑ L'Espagne sans Pau Cubarsi ni Marcos Llorente à l'Euro. l'Equipe (фр.). 7 червня 2024. Процитовано 8 червня 2024.
  57. ↑ Esta es la lista para la preparación de los Juegos Olímpicos (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 26 червня 2024. Процитовано 26 червня 2024.
  58. ↑ Pau Cubarsí, Eric Garcia and Fermín López off to Olympics (англ.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 26 червня 2024. Процитовано 9 липня 2024.
  59. ↑ España arranca su sueño olímpico con victoria (1-2). rfef.es (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 24 липня 2024. Процитовано 25 липня 2024.
  60. ↑ Camacho, Ignacio (27 липня 2024). Fermín y Baena meten a España en cuartos. Diario AS (ісп.). Архів оригіналу за 27 липня 2024. Процитовано 27 липня 2024.
  61. ↑ Camacho, Ignacio (30 липня 2024). Principito Fermín. Diario AS (ісп.). Процитовано 30 липня 2024.
  62. ↑ Camacho, Ignacio (5 серпня 2024). ¡Sí, sí, sí, nos vamos a París!. Diario AS (ісп.). Процитовано 5 серпня 2024.
  63. ↑ España reescribe su historia dorada en París (3-5). rfef.es (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 9 серпня 2024. Процитовано 9 серпня 2024.
  64. ↑ Camacho, Ignacio (9 серпня 2024). España se hace de oro en París. Diario AS (ісп.). Архів оригіналу за 9 серпня 2024. Процитовано 9 серпня 2024.
  65. ↑ Hurtado, Jose Luis (9 серпня 2024). ¡¡¡Recital de oro y diamantes!!!. Marca (ісп.). Процитовано 9 серпня 2024.
  66. ↑ Fermín, Eric and Cubarsí win gold (англ.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 9 серпня 2024. Процитовано 9 серпня 2024.
  67. ↑ Los 26 que buscarán volver a reinar en el Mundial (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 25 травня 2026. Процитовано 25 травня 2026.
  68. ↑ Ocho culers al Mundial con la selección española (ісп.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 25 травня 2026. Процитовано 25 травня 2026.
  69. ↑ Tavero, Fernando S.; Jiménez, Juan (25 травня 2026). ¡España ya tiene a sus 26!. Diario AS (ісп.). Архів оригіналу за 25 травня 2026. Процитовано 25 травня 2026.
  70. ↑ World Cup wonderkids: Pau Cubarsi (англ.). ФІФА. 2 травня 2026. Процитовано 20 липня 2026.
  71. ↑ Tavero, Fernando S. (20 липня 2026). Nuestras 26 estrellas. Diario AS (ісп.). Архів оригіналу за 20 липня 2026. Процитовано 20 липня 2026.
  72. ↑ España, bicampeona del mundo (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 20 липня 2026. Процитовано 20 липня 2026.
  73. ↑ Ocho culers, campeones del mundo (ісп.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 20 липня 2026. Процитовано 20 липня 2026.
  74. ↑ Nuevo hito de precocidad para Lamine Yamal y Cubarsí (ісп.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 20 липня 2026. Процитовано 20 липня 2026.
  75. ↑ Youngest World Cup-winning players (англ.). ФІФА. 20 липня 2026. Процитовано 20 липня 2026.
  76. ↑ Rodrigo Hernández, Balón de Oro del Mundial (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 20 липня 2026. Процитовано 20 липня 2026.
  77. ↑ Pau Cubarsí, mejor jugador joven del Mundial (ісп.). Офіційний сайт ФК «Барселона». 20 липня 2026. Процитовано 20 липня 2026.
  78. ↑ а б в Пау Кубарсі на сайті transfermarkt.com (англ.)
  79. ↑ El FC Barcelona se proclama campeón de LALIGA EA SPORTS 2024/25 (ісп.). Офіційний сайт Ла-Ліги. 15 травня 2025. Процитовано 16 травня 2025.
  80. ↑ Comparativa de los títulos del Real Madrid vs FC Barcelona (ісп.). Офіційний сайт Ла-Ліги. 11 травня 2026. Процитовано 12 травня 2026.
  81. ↑ El FC Barcelona se corona en una oda a la reina de las copas (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 26 квітня 2025. Процитовано 27 квітня 2025.
  82. ↑ El FC Barcelona reconquista la Supercopa en una final para la historia (2-5) (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 12 січня 2025. Процитовано 13 січня 2025.
  83. ↑ El rey no cede su trono (3-2) (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 11 січня 2026. Процитовано 13 січня 2026.
  84. ↑ Spain win gold in Olympic final for the ages (англ.). ФІФА. 9 серпня 2024. Процитовано 9 серпня 2024.
  85. ↑ Torres puts Spain on top of the world (англ.). ФІФА. 19 липня 2026. Процитовано 20 липня 2026.
  86. ↑ Pau Cubarsi named LALIGA EA SPORTS Under-23 Player of the Month for March (англ.). Офіційний сайт Ла-Ліги. 27 березня 2024. Процитовано 29 березня 2024.
  87. ↑ Pau Cubarsí, Mejor Jugador sub-23 de LALIGA EA SPORTS en abril (англ.). Офіційний сайт Ла-Ліги. 24 квітня 2026. Процитовано 25 квітня 2026.
  88. ↑ Cubarsi collects FIFA Young Player Award (англ.). ФІФА. 19 липня 2026. Процитовано 20 липня 2026.

Посилання

  • Профіль на офіційному сайті ФК «Барселона» (ісп.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).