Інтернаціонале

Інтернаціонале

Повна назва	Football Club Internazionale Milano S.p.A.
Прізвисько	I Nerazzurri («чорно-сині»)
Коротка назва	Інтер
Засновано	1908
Населений пункт	Мілан, Італія
Стадіон	«Джузеппе Меацца»
Вміщує	75 817
Власник	Oaktree Capital Management
Головний тренер	Крістіан Ківу
Ліга	Серія А
2025/26	1 місце
Вебсайт	Офіційний сайт
Домашня Виїзна

Футбольний клуб «Інтернаціонале Мілан» (італ. Internazionale Milano Football Club), більше знаний як просто «Інтер» — італійський футбольний клуб з міста Мілан північної Італії. Виступає у вищій італійський лізі разом з іншим міланським клубом «Міланом», своїм довічним принциповим суперником в чемпіонаті Італії. Футболісти «Інтера» грають у смугастій чорно-синій формі, від якої походить їхнє італійське прізвисько «нераззурі» (італ. nerazzurri від nero — «чорний» і azzurro — «синій»).

Клуб засновано 9 березня 1908 року. Титульний спонсор клубу — Paramount+. «Інтер» — єдина команда в Італії, яка з дня свого створення не залишала Серію «А» (вищий дивізіон Італії), попри те, що команда посіла одного разу останнє місце (сезон 1921—1922).

Футбольний клуб «Інтернаціонале» був створений 9 березня 1908 року 44-ма членами клубу «Мілан», незгодними з політикою клубу, згідно з якою команда відмовлялася від легіонерів. Групу людей, що покинули команду, очолив міланський художник Джорджо Муджані (спроєктував емблему «Інтернаціонале»).

У 1910 році «Інтернаціонале» вперше завоював скудетто. Після відновлення спортивної діяльності клубу, яку перервала в той час Перша світова війна, в 1920 році Інтер знову завоював золото італійського чемпіонату.

Друга половина 30-х років на відміну від першої, виявилася для «Інтернаціонале» більш плодовитою на трофеї. Чорно-сині двічі вигравали скудетто (1937/38 і 39/40) і один раз фінішували третіми (1938/39). Крім того, «Інтернаціонале» виграли свій перший Кубок Італії (1938/39).

Після золотої епохи 1960-х років «Інтернаціонале» завоював 11-е скудетто в 1971 році та 12-е у 1980. У 70-і та 80-і роки завоював два Кубки Італії в 1978 і 1982 роках.

15 червня 2005 «Інтернаціонале» виграв Кубок Італії, перемігши у фіналі за сумою двох матчів «Рому» (1:0 в Мілані та 2:0 в Римі), а потім, 20 серпня, переміг у Суперкубку Італії «Ювентус» (1:0; дод. час). 11 червня 2006 «Інтернаціонале» виграв другий поспіль Кубок Італії, знову перемігши у фіналі «Рому» (1:1 і 4:1).

З 2008 року тренером «Інтернаціонале» став Жозе Моурінью. У першому сезоні під управлінням Моурінью «Інтернаціонале» виграв Суперкубок і четвертий скудетто поспіль, проте в Лізі чемпіонів зазнав поразки від «Манчестер Юнайтед» в 1/8 фіналу за сумою двох матчів (0:0; 0:2).

У сезоні 2009—2010 «Інтер» у 18-й раз та п'ятий раз поспіль у своїй історії, став чемпіоном Італії.

22 травня 2010 року клуб уп‘яте виходить до фіналу Ліги чемпіонів, де у складному матчі перемагає мюнхенську «Баварію», стаючи триразовим переможцем Ліги. Сезон 2009—2010 став історичним для «Інтернаціонале», адже саме вони — останній італійський клуб, який оформив золотий «требл» — здобувши Кубок Італії, перемогу в чемпіонаті та Лізі Чемпіонів. Саме у сезоні 2009-2010 на весь голос про себе заявив Хав'єр Санетті — майбутня легенда «Інтернаціонале».

У червні 2021 року головним тренером клубу терміном на два роки став Сімоне Індзагі, що замінив на цій посаді Антоніо Конте. До цього він керував клубом Лаціо^[1][2].

У сезоні 2022—2023 «Інтер» вперше за 13 років вийшов у фінал Ліги чемпіонів, де програв із рахунком 0:1 «Манчестер Сіті»^[3]. Крім того, команда виграла Суперкубок та Кубок Італії.

У сезоні 2023—2024 клуб став чемпіоном Італії у 20-те, обійшовши за цим показником «Мілан»^[4].

У травні 2024 року власником клубу стала американська компанія Oaktree Capital Management замість китайського бізнесмена Стівена Чжана^[5].

У сезоні 2024—2025 «Інтер» вдруге за три роки вийшов у фінал Ліги чемпіонів, де поступився «Парі Сен-Жермен» з рахунком 0:5^[6]. Через кілька днів після фіналу клуб оголосив про відставку головного тренера Сімоне Індзагі після чотирьох років роботи в команді^[7].

Станом на 23 серпня 2026

Чемпіонат Італії

• Чемпіон (21): 1909-10, 1919-20, 1929-30, 1937-38, 1939-40, 1952-53, 1953-54, 1962-63, 1964-65, 1965-66, 1970-71, 1979-80, 1988-89, 2005-06, 2006-07, 2007-08, 2008-09, 2009-10, 2020-21, 2023-24, 2025-26
• Віцечемпіон (16): 1932-33, 1933-34, 1934-35, 1940-41, 1948-49, 1950-51, 1961-62, 1963-64, 1966-67, 1969-70, 1992-93, 1997-98, 2002-03, 2010-11, 2019-20, 2024-25

Кубок Італії

• Володар (10): 1938-39, 1977-78, 1981-82, 2004-05, 2005-06, 2009-10, 2010-11, 2021-22, 2022-23, 2025-26
• Фіналіст (6): 1958-59, 1964-65, 1976-77, 1999-2000, 2006-07, 2007-08

Суперкубок Італії

• Володар (8): 1989, 2005, 2006, 2008, 2010, 2021, 2022, 2023
• Фіналіст (5): 2000, 2007, 2009, 2011, 2024

Кубок європейських чемпіонів/Ліга чемпіонів

• Володар (3): 1963-64, 1964-65, 2009-10
• Фіналіст (4): 1966-67, 1971-72, 2022-23, 2024-25

[[Файл:|16px]] Кубок УЄФА / Ліга Європи УЄФА

• Володар (3): 1990-91, 1993-94, 1997-98
• Фіналіст (2): 1996-97, 2019-20

Міжконтинентальний Кубок

• Володар (2): 1964, 1965

Кубок Мітропи

• Фіналіст (1): 1933

Клубний чемпіонат світу з футболу

• Чемпіон (1): 2010

• 8 березня 2008 року — відомий італійський актор і співак Адріано Челентано, бувши фанатом футболу, привітав свою улюблену міланську команду зі 100-річним ювілеєм, виконавши на стадіоні «Stadio Giuseppe Meazza», де відбувалося святкування, пісні: «Хлопець з вулиці Глюка» і «Sei rimasta sola».
• Всесвітньо відомий тенор Андреа Бочеллі також є прихильником «Internazionale».^[8]

• Список президентів футбольного клубу «Інтернаціонале»

• Офіційний сайт (італ.) (англ.) (кит.)