YaChudo

Роуз Лавелл

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Футболіст
Роуз Лавелл
Особисті дані
Повне ім'я Розмарі Кетлін Лавелл[1]
Народження 14 травня 1995[2] (31 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
  Цинциннаті, Огайо, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство  США Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція півзахисник Редагувати інформацію у Вікіданих
Інформація про клуб
Поточний клуб США «Готем»
Юнацькі клуби
2013–2016 США «Вісконсин Баджерс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2017 США «Бостон Брейкерз» 10 (2)
2018–2020 США «Вашингтон Спіріт» 17 (1)
2020–2021 Англія «Манчестер Сіті» 16 (1)
2021–2023 США «ОЛ Рейн» 32 (6)
2024– США «Готем» 37 (12)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2017– США США 122 (29)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті. ** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 9 червня 2026 року.

Дані оновлено 9 червня 2026 року.
CMNS: Роуз Лавелл у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Розмарі Кетлін Лавелл (англ. Rosemary Kathleen Lavelle; [ləˈvɛl] lə-VEL; нар. 14 травня 1995, Цинциннаті, Огайо) — американська футболістка, півзахисниця клубу «Готем» та жіночої збірної США.

Розпочала професійну кар'єру після того, як була обрана під першим номером драфту NWSL 2017 року клубом «Бостон Брейкерз». Виступала також за «Вашингтон Спіріт», «Манчестер Сіті» та «ОЛ Рейн». У 2025 році вперше стала чемпіонкою NWSL у складі «Готема» та була визнана найціннішою гравчинею фіналу. У складі збірної США — дворазова призерка Олімпійських ігор, чемпіонка Олімпіади-2024, переможниця чемпіонату світу 2019 року та володарка «Бронзового м'яча» чемпіонату світу. У 2019 році була включена до символічної збірної світу FIFPRO.

Клубна кар'єра

Ранні роки

Народилася в Цинциннаті у сім'ї Марті та Джанет Лавелл. Має трьох братів і сестер[3]. Футболом почала займатися в дитинстві у клубах GSSA Sycamore United, Lakota United та Cincinnati United Premier. Значний вплив на її розвиток мав дитячий тренер Ніл Бредфорд[4]. Навчалася у школі Mount Notre Dame High School, де стала однією з найкращих футболісток штату Огайо. За шкільну команду забила 57 голів і була дворазово включена до символічної збірної регіону.

У 2013 році вступила до Університету Вісконсину, де виступала за студентську команду «Вісконсин Баджерс». Двічі визнавалася найкращою півзахисницею конференції Big Ten[5], а у 2015 році стала першою футболісткою університету з 1991 року, включеною до першої символічної збірної США серед студенток[6].

Роуз Лавелл під час виступів за «Готем». 2025 рік.

У 2017 році була обрана під першим номером драфту NWSL клубом «Бостон Брейкерз»[7]. У дебютному сезоні забила два голи та була визнана найкращою футболісткою ліги у квітні[8]. Через травму задньої поверхні стегна пропустила значну частину сезону[9]. Після його завершення клуб припинив існування[10].

Перед сезоном 2018 року була обрана клубом «Вашингтон Спіріт» під першим номером спеціального драфту після розформування «Бостон Брейкерз»[11]. За три сезони залишалася однією з лідерок команди, незважаючи на регулярні травми та виступи за національну збірну. У 2019 році була включена до символічної збірної сезону NWSL[12].

У серпні 2020 року підписала контракт із англійським «Манчестер Сіті»[13]. Дебютний гол забила в матчі Кубка англійської ліги, а згодом відкрила рахунок своїм голам і в жіночій Суперлізі Англії. У сезоні 2020/21 стала володаркою Кубка Англії[14].

У 2021 році повернулася до NWSL, приєднавшись до «ОЛ Рейн»[15]. У сезоні 2022 року допомогла команді виграти NWSL Shield, трофей, який присуджується клубу, що посів перше місце в регулярному чемпіонаті[16]. У фіналі чемпіонату 2023 року забила єдиний гол своєї команди, яка поступилася «Готему»[17].

На початку 2024 року підписала трирічний контракт із «Готемом»[18]. Після відновлення від травми швидко стала однією з ключових футболісток клубу, забивши сім голів у регулярному чемпіонаті. У чвертьфіналі плей-оф відзначилася переможним голом у компенсований час, який став найпізнішим вирішальним м'ячем в історії плей-оф NWSL. У 2025 році після операції на гомілковостопному суглобі повернулася до гри влітку. У фіналі чемпіонату NWSL забила єдиний гол у матчі проти «Вашингтон Спіріт», принісши клубу другий чемпіонський титул[19] та отримавши звання найціннішої гравчині фіналу[19].

Кар'єра у збірній

Роуз Лавелл під час виступів за збірну США. 2025 рік.

Лавелл виступала за юнацькі та молодіжні збірні США. За головну національну збірну дебютувала 4 березня 2017 року в матчі SheBelieves Cup проти Англії[20].

На чемпіонаті світу 2019 року була основною футболісткою збірної, провела шість матчів і забила три м'ячі. У фіналі відзначилася голом у ворота Нідерландів, допомігши США здобути чемпіонський титул[21]. За підсумками турніру отримала «Бронзовий м'яч» як третя найкраща футболістка чемпіонату[22].

У 2021 році стала бронзовою призеркою Олімпійських ігор у Токіо[23], забивши один гол на турнірі у грі з Новою Зеландією[24].

У 2023 році взяла участь у чемпіонаті світу[25], однак через травму коліна пропустила частину матчів[26].

4 червня 2024 року провела свій 100-й матч за національну збірну у грі з Південною Кореєю (3:0)[27].

На Олімпійських іграх 2024 року у Парижі[28] стала олімпійською чемпіонкою у складі збірної США[29].

У 2025 році після повернення від травми стала однією з лідерок збірної та у січні 2026 року була визнана найкращою футболісткою США 2025 року[30].

Досягнення

«Вісконсин Баджерс»
  • Переможниця турніру Big Ten: 2014
«Манчестер Сіті»
  • Володарка Кубка Англії: 2019/20
«ОЛ Рейн»
  • Володарка NWSL Shield: 2022[31]
  • Переможниця турніру The Women's Cup: 2022[32]
«Готем»
Збірна США
  • Переможниця чемпіонату світу: 2019[35]
  • Олімпійська чемпіонка: 2024
  • Бронзова призерка Олімпійських ігор: 2020
  • Переможниця Чемпіонату КОНКАКАФ: 2018, 2022
  • Володарка Золотого кубка КОНКАКАФ: 2024
  • Переможниця олімпійського кваліфікаційного турніру КОНКАКАФ: 2020
  • Переможниця Турніру націй: 2018
  • Переможниця SheBelieves Cup: 2020, 2021, 2022, 2023, 2026

Особисті

  • Найкраща дебютантка конференції Big Ten: 2013
  • Член символічної збірної дебютанток Big Ten: 2013
  • Член першої символічної збірної Big Ten: 2013, 2014, 2015, 2016
  • Найкраща півзахисниця Big Ten: 2015, 2016
  • Членкиня першої символічної збірної США (SCAA All-American First Team): 2015
  • Членкиня другої символічної збірної США (SCAA All-American First Team): 2014, 2016
  • Володарка «Золотого м'яча» чемпіонату КОНКАКАФ U-20: 2014
  • Володарка «Бронзового м'яча» чемпіонату світу: 2019
  • Членкиня символічної збірної світу за версією IFFHS: 2019
  • Членкиня символічної збірної NWSL Best XI: 2019
  • Членкиня другої символічної збірної NWSL Second XI: 2022, 2024
  • Найкраща футболістка SheBelieves Cup: 2021
  • Членкиня символічної збірної чемпіонату КОНКАКАФ: 2022
  • Включена до Зали спортивної слави школи Mount Notre Dame High School: 2024
  • Найцінніша гравчиня фіналу NWSL: 2025
  • Футболістка року в США: 2025
  • Посіла 44-те місце у рейтингу ESPN FC «50 найкращих футболісток світу»: 2024

Примітки

  1. ↑ FIFA Women's World Cup France 2019 – List of Players: USA (PDF). ФІФА. 7 липня 2019. с. 24. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2019. Процитовано 10 квітня 2022.
  2. ↑ Soccerdonna — 2010.
  3. ↑ 2016 Women's Soccer Roster. University of Wisconsin. Процитовано 9 грудня 2015.
  4. ↑ Rose Lavelle. Федерація футболу США (USSF). Архів оригіналу за 20 жовтня 2015. Процитовано 9 грудня 2015.
  5. ↑ Corcoran, Dan (5 листопада 2013). Wisconsin's Lavelle at top of her class. The Badger Herald. Архів оригіналу за 16 квітня 2023. Процитовано 18 серпня 2020.
  6. ↑ Rose Lavelle named first-team All-American by NSCAA. Wisconsin Badgers. 4 грудня 2015. Архів оригіналу за 16 квітня 2023. Процитовано 18 серпня 2020.
  7. ↑ Wisconsin's Rose Lavelle No. 1 overall pick in NWSL draft. Fox Sports. 12 січня 2017. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 16 січня 2017.
  8. ↑ Boston Breakers midfielder Rose Lavelle was voted the National Women's Soccer League Player of the Month for the month of April of the 2017 NWSL season. 4 травня 2017. Архів оригіналу за 11 квітня 2023. Процитовано 17 березня 2019.
  9. ↑ Boston midfielder Rose Lavelle to miss four to six weeks. Nick Forrester. 14 червня 2017. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  10. ↑ Goldberg, Jamie (25 січня 2018). Boston Breakers will fold ahead of 2018 NWSL season. The Oregonian. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  11. ↑ Washington Spirit selects USWNT midfielder Rose Lavelle with top overall pick in NWSL Dispersal Draft. washingtonspirit.com. 30 січня 2018. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  12. ↑ Lavelle, Bledsoe named to 2019 NWSL Best XI. washingtonspirit.com. 24 жовтня 2019. Архів оригіналу за 6 червня 2023. Процитовано 8 лютого 2020.
  13. ↑ Oatway, Caroline (18 серпня 2020). Rose Lavelle joins City. www.mancity.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2023. Процитовано 18 серпня 2020.
  14. ↑ Manchester City win 2020 Women's FA Cup Final after 3-1 win over Everton. Women's Leagues and Competitions. TheFA. Архів оригіналу за 6 липня 2022. Процитовано 28 березня 2024.
  15. ↑ Rose Lavelle Joins OL Reign as U.S. Allocated Player. OL Reign. Архів оригіналу за 11 квітня 2023. Процитовано 14 липня 2021.
  16. ↑ Rose Lavelle. NWSLSoccer.com. National Women's Soccer League. Архів оригіналу за 28 березня 2024. Процитовано 28 березня 2024.
  17. ↑ National Women's Soccer League Official Site | NWSL. 13 листопада 2023. Архів оригіналу за 13 листопада 2023.
  18. ↑ USWNT duo Rose Lavelle, Emily Sonnett become latest free agent signings for NWSL champions NJ/NY Gotham FC. CBSSports.com (англ.). 4 січня 2024. Архів оригіналу за 4 січня 2024. Процитовано 4 січня 2024.
  19. ↑ а б в Dure, Beau (22 листопада 2025). NWSL Championship: Washington Spirit v Gotham FC – live. The Guardian. Процитовано 22 листопада 2025.
  20. ↑ Turer, Adam; Laughman, Melanie. U.S. women's soccer team calls up CUP, MND grad Lavelle. Cincinnati. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 9 грудня 2015.
  21. ↑ Brennan, Patrick. Rose Lavelle voted one of the 11 best players in the world at FIFA awards show. Cincinnati.com (англ.). Архів оригіналу за 20 липня 2023. Процитовано 18 листопада 2019.
  22. ↑ Rose Lavelle named to FIFPRO Best 11. www.ktvn.com (англ.). Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 18 листопада 2019.
  23. ↑ The U.S. Women's Soccer Team Beats Australia To Win Bronze Medal At Tokyo Olympics. NPR. 5 серпня 2021. Архів оригіналу за 21 квітня 2023. Процитовано 5 серпня 2021.
  24. ↑ Football – New Zealand vs United States – Group G Results. Olympics. 24 липня 2021. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
  25. ↑ Peterson, Anne M. US loses to Sweden on penalty kicks in its earliest Women's World Cup exit ever. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2023. Процитовано 7 серпня 2023.
  26. ↑ Rose Lavelle injury: Why USWNT star is on limited minutes at 2023 Women's World Cup. www.sportingnews.com (амер.). 27 липня 2023. Архів оригіналу за 7 серпня 2023. Процитовано 7 серпня 2023.
  27. ↑ Rose Lavelle notches 100th USWNT cap in 3-0 win over South Korea. WLWT. 5 червня 2024. Процитовано 5 червня 2024.
  28. ↑ Linehan, Meg (26 червня 2024). Alex Morgan not selected to USWNT for Paris Olympics: Full roster for 2024 Games. The Athletic. Архів оригіналу за 26 червня 2024. Процитовано 26 червня 2024.
  29. ↑ Mathews, Max (10 серпня 2024). USWNT vs Brazil live updates: Mallory Swanson breaks deadlock in Paris Olympics 2024 women's soccer final. The Athletic. Архів оригіналу за 10 серпня 2024. Процитовано 10 серпня 2024.
  30. ↑ Rose Lavelle Wins 2025 U.S. Soccer Female Player of the Year. FoxSports.com. FOX Sports. Процитовано 18 січня 2026.
  31. ↑ OL Reign claim NWSL Shield with comfortable win over Orlando. ESPN. 2 жовтня 2022. Архів оригіналу за 7 жовтня 2022. Процитовано 7 жовтня 2022.
  32. ↑ OL Reign Claim 2022 Women's Cup Title with 2–1 Win over Louisville. King 5. 20 серпня 2022. Архів оригіналу за 8 жовтня 2022. Процитовано 7 жовтня 2022.
  33. ↑ Gotham FC wins NWSL Challenge Cup with a 2-0 victory over the Kansas City Current. Ассошіейтед Прес. 26 червня 2026. Процитовано 26 червня 2026.
  34. ↑ Tigres UANL vs. Gotham FC 0 - 1. Soccerway. 24 травня 2025. Архів оригіналу за 1 жовтня 2025. Процитовано 5 серпня 2026.
  35. ↑ Women's World Cup 2019: USA beat Netherlands to win fourth title. BBC Sport (брит.). 7 липня 2019. Архів оригіналу за 3 січня 2021. Процитовано 18 серпня 2020.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).