Грудень 2010
| ← грудень → | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
| 2010 рік | ||||||
Гру́день — дванадцятий місяць 2010 року, що почався у вівторок 1 грудня та закінчився у п'ятницю 31 грудня.
Події
- 2 грудня
- Астробіологи НАСА вперше на Землі відкрили бактерію, в усіх органічних молекулах якої місце фосфору займає арсен.
- У штаб-квартирі ФІФА в Цюриху оголошено країн-господарів ЧС-2018 та ЧС-2022: ними стали Росія (2018) та Катар (2022).[1]
- Верховною Радою України прийнято податковий кодекс із поправками президента (які були оголошені ним як вето) проти прийняття якого відбувалися масові протести по всій Україні.
- 3 грудня
- 5 грудня
- В Шарм-Ель-Шейху стався черговий напад акули на туристів. В результаті нападу загинула туристка з Німеччини.
- 7 грудня
- В Лондоні заарештовано Джуліана Ассанжа — засновника сайту WikiLeaks.
- 9 грудня
- В Лондоні відбулася друга хвиля студентських протестів, які спричинили плани британського уряду втричі підвищити вартість навчання у вишах. Внаслідок сутичок в урядовому кварталі Лондона постраждали 43 демонстранти і 12 поліцейських. Понад 40 осіб було заарештовано.[2]
- 10 грудня
- 11 грудня
- У відповідь на смерть Єгора Свиридова (фаната «Спартака», вбитого в Москві 6 грудня людьми, родом з Північного Кавказу) на Манежній площі (Москва) футбольні фанати вчинили побиття вихідців з Північного Кавказу. В ситуацію втрутилася міліція та ОМОН. Після бійки було затримано близько 60 учасників безладів, з травмами госпіталізовано 19 осіб.[4][5]
- 13 грудня
- У Греції розпочався тиждень страйків проти запланованої урядом жорсткої економії. Першими акції протесту провели грецькі транспортники[6]
- У Вашинґтоні помер Річард Голбрук (69 років), американський дипломат, спецпредставник США в Афганістані й Пакистані.[7][8]
- 14 грудня
- У Білорусі почалося дострокове голосування щодо вибору президента країни[9]
- 15 грудня
- Німецькі вчені заявляють, що їм вдалося повністю вилікувати ВІЛ-інфікованого пацієнта.[10]
- В Нальчику двоє невідомих розстріляли голову Духовного управління мусульман (ДУМ) Кабардино-Балкарії Анаса Пшихачева.[11]
- Рада Безпеки ООН скасувала санкції проти Іраку, зокрема, знято обмеження на постачання озброєнь.[12]
- У Греції страйк проти економічної політики уряду переріс у заворушення. Зокрема протестувальники побили колишнього міністра з розвитку Костіса Хадзітакі. Правоохоронці намагалися приборкати натовп сльозогінним газом, проте це не допомогло.[13]
- У Москві відбулися нові зіткнення між націоналістами та кавказцями, цього разу біля будівлі Київського вокзалу. Правоохоронці затримали більше 700 людей.[14]
- 16 грудня
- Регіонали влаштували масову бійку у Верховній Раді України, двоє бютівців у важкому стані.[15]
- 17 грудня
- ЄС надав Чорногорії офіційний статус кандидата на вступ до спільноти.[16]
- 19 грудня
- 21 грудня
- Відбулося повне місячне затемнення, що можна було спостерігати на території України.[19]
- Пішов у відставку прем'єр-міністр Чорногорії Міло Джуканович, що займав цю посаду майже 20 років.[20][21]
- У Таїланді скасовано надзвичайний стан, введений у квітні 2010.[22]
- На півдні Японії стався землетрус магнітудою 7,4 бали, інформації про жертв немає.[23]
- 22 грудня
- В Італії відбулися студентські протести проти законопроєкту, за яким буде скасовано безкоштовну вищу освіту.[24]
- 23 грудня
- У римських посольствах Швейцарії та Чилі пролунали вибухи. Відповідальність за них узяло італійське анархістське угруповання FAI.[25]
- 24 грудня
- Проведено обшук в Бібліотеці української літератури в Москві, вилучено жорсткі диски та читацькі квитки. Бібліотеку опечатано і закрито.[26]
- На центральному вокзалі Буенос-Айреса сталися сутички між пасажирами та поліцейськими, спричинені неприбуттям потяга. Останнє стало наслідком страйку залізничників.[27]
- 27 грудня
- Троє людей загинули від вибуху автомобільної бомби біля банку у Кандагарі[28]
- Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Натаньяху відмовив у вимозі Туреччини попросити вибачення за вбивства Ізраїлем трьох її громадян під час травневого захоплення судна біля берегів Гази.[29]
- У Росії почали зачитувати вирок Михайлу Ходорковському.[30]
- В Ізраїлі знайшли зуби людини віком приблизно 400 тисяч років. Ця знахідка може перевернути уявлення про історію людства[31]
- 28 грудня
- Президент Білорусі Олександр Лукашенко призначив нового прем'єр-міністра країни — Михайла М'ясниковича.[32]
- США офіційно попросили пробачення перед Перу за публікації на WikiLeaks, в яких заступник держсекретаря США з Латинської Америки Артуро Валенсуела охарактеризував Президента Перу Алана Ґарсію як «зарозумілого й пихатого всезнайку».[33]
- В Запоріжжі невідомі відрізали голову від пам'ятника Йосипу Сталіну. Відповідальність за це взяла на себе ВО «Тризуб»[34][35]
- 29 грудня
- У Північній Ірландії внаслідок різкого перепаду температур потріскали водопровідні труби, через що майже 40 тис. людей залишилися без води і каналізації.[36]
- 31 грудня
- У Запоріжжі, за пів години до Нового року невідомі підірвали пам'ятник Сталіну.[37]
- У Греції вибухнула бомба в закритому нічному клубі. Поранених нема.[38]
Особи
Померли
- Баран Валерій Григорович, 56, український поет, член Київської обласної організації НСПУ (з 2006).
- Боб Гассард, 81, канадський хокеїст, що грав на позиції центрального нападника. Володар Кубка Стенлі в складі «Торонто Мейпл-Ліфс» — 1951.
- Боббі Фаррелл, 61, діджей, танцюрист, бек-вокаліст, найбільш відомий як учасник групи Boney M.
- Залудяк Микола Іванович, 69, український діяч, представник президента і голова Полтавської обласної державної адміністрації з 1992 по 1998 роки. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Заступник голови Верховної Ради УРСР 11-го скликання (в 1989—1990 роках). Народний депутат України 1-го скликання. Кандидат економічних наук. У 1996 році став Почесним громадянином Кременчука.
- Цюрупа Павло Андрійович, 83, радянський державний діяч, кандидат економічних наук, заслужений працівник транспорту України, почесний працівник морського флоту, багаторічний працівник Чорноморського морського пароплавства, 58-й мер міста Одеси. Почесний громадянин міста Одеси, Нового Орлеана та Чикаго.
- Аві Коен, 54, ізраїльський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Виступав, зокрема, за «Маккабі» (Тель-Авів), а також національну збірну Ізраїлю. За опитуванням IFFHS увійшов до списку найкращих футболістів Азії ХХ століття під 22-м номером. Помер унаслідок травм, отриманих в мотоциклетній аварії тижнем раніше.
- Атіна Бояджі, 66, югославська і македонська плавчиня-марафонниця. У 1969 році стала першою жінкою Югославії, яка перетнула протоку Ла-Манш. На честь рідного міста мала прізвисько «Охридський дельфін»[39].
- Вавричин Марія Григорівна, 75, історик, археограф, бібліограф, історик картографії. Науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. C. Грушевського НАН України, член Комісії бібліографії та книгознавства Наукового товариства ім. Т. Шевченка в Україні, член Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина».
- Лещук Євгенія Степанівна, 82, українська поетеса, громадська діячка. Почесна громадянка Волині (2007).
- Бернар-П'єр Донадьє, 61, французький актор. Рак.
- Бойко Анатолій Васильович, 50, український історик. Дослідник історичних джерел та історії Південної України XVIII — початку XX ст[40].
- Деменцев Віктор Володимирович, 92, радянський державний діяч, 1-й заступник міністра фінансів СРСР, голова правління Державного банку СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Доктор економічних наук (1982).
- Павлюченко Станіслав Євстигнійович, 73, український диригент, педагог. Народний артист Української РСР (1978).
- Федотова Револьда Давидівна, 99, молдовська радянська економістка. Кандидат технічних наук. Доктор економічних наук (1968), професорка (1970). Заслужений економіст Молдавської РСР (1976).
- Альберт Ґіорсо, 95, американський фізик та хімік, співавтор відкриття цілого ряду нових хімічних елементів.
- Метью Ліпман, 87, американський філософ, що визнаний засновником сучасного руху «Філософії для дітей».
- Письменний Степан Іларіонович, 87, український художник; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1958 року.
- Роберт Маколей, 87, американський підприємець і благодійник. Засновник міжнародної некомерційної організації AmeriCares.
- Сальвадор Хорхе Бланко, 84, домініканський політик, президент країни з 1982 до 1986 року
- Гончар Ігор Михайлович, 61, екс-глава департаменту ДПАУ з контролю над виробництвом і оборотом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Сват Віктора Ющенка. Побутове вбивство.
- Карлос Андрес Перес, 88, венесуельський державний і політичний діяч, президент країни у 1974-79 та 1989-93 роках.
- Ейно Тамберґ, 80, естонський композитор.
- Франс де Мюнк, 88, нідерландський футболіст, що грав на позиції воротаря за низку нідерландських клубних команд, а також німецький «Кельн» і національну збірну Нідерландів. По завершенні ігрової кар'єри — тренер, який, зокрема, приводив бельгійський «Брюгге» до перемоги у національному кубку.
- Шойхет Семен Михайлович, 79, молдовський радянський архітектор. Заслужений архітектор Молдови, лауреат Державної премії Молдавської РСР в галузі літератури, мистецтва та архітектури (1984).
- Кирієнко Микола Маркович, 88, радянський і український науковець-економіст, педагог, ветеран німецько-радянської війни. Професор, доктор економічних наук, дипломатичний працівник.
- Мальцев Микола Олександрович, 86, український живописець; член Спілки радянських художників України з 1971 року. Заслужений художник УРСР з 1983 року.
- Устинов Валентин Семенович, 79, український радянський діяч, інженер-металург, директор Дніпровського титано-магнієвого заводу. Член ЦК КПУ в 1966—1976 роках. Доктор технічних наук, професор, дійсний член Російської і Міжнародної інженерних академій.
- Дьяков Валентин Олександрович, 85, радянський державний діяч, заступник голови Ради міністрів Російської РФСР. Депутат Верховної ради РРФСР 7—9-го скликань.
- Коренюк Андрій Петрович, 74, український живописець.
- Ревуцький Валер'ян Дмитрович, 100, український театрознавець, педагог і театральний критик. Іноземний дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2001), заслужений діяч мистецтв України (2002), лауреат літературно-мистецької премії ім. І. Котляревського (1995).
- Валеріу Гажіу, 72, радянський і молдавський кінорежисер, сценарист і поет. Народний артист Молдови (2010).
- Енцо Беардзот, 83, італійський футболіст (клуб «Торіно»), захисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер, багаторічний головний тренер збірної Італії, що привів її до перемоги на чемпіонаті світу 1982 року.
- Коваленко Олександр Олександрович, 34, український арбітр та футболіст, що виступав на позиції півзахисника. Відомий, перш за все, завдяки виступам у дніпропетровському «Дніпрі», донецьких «Шахтарі» та «Металурзі», а також у складі молодіжної збірної України. Працював арбітром на лінії у матчах другої ліги чемпіонату України. Покінчив життя самогубством[41].
- Лех Емфазій Стефанський, 82, польський письменник, публіцист, перекладач белетристики, автор і співавтор книжок з парапсихології та паранормальних явищ, актор та режисер. Учасник Варшавського повстання[42].
- Гузар Зенон Петрович, 80, український науковець, франкознавець, кандидат філологічних наук (1970), професор кафедри української літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
- Тимошенко Олег Семенович, 78, український хоровий диригент і педагог. Народний артист України (1992), академік Національної академії мистецтв України, професор.
- Хоринська Олена Євгенівна, 101, радянська і російська поетеса, письменник, перекладач.
- Нух аль-Кудах, 71, йорданський мусульманський вчений, Великий муфтій Йорданії (2007—2010)[43].
- Труді Піттс, 78, американська джазова органістка, піаністка та вокалістка, рак підшлункової залози[44].
- Жаклін Вормс де Ромії, 97, французька філологиня, есеїстка та історик-еллініст, визначна антикознавиця. Член Французької академії (1988, крісло 7).
- Макс Джеммер, 95, ізраїльський фізик та історик науки.
- Наконечний Володимир Васильович, 54, український скульптор, чоловік О. П. Годенко-Наконечної, батько Л. В. Наконечної.
- Тассо Кавадіа, 89, грецька актриса театру, кіно і телебачення, журналістка і перекладачка.[45].
- Домашевський Микола Васильович, 85, доктор економічних наук, історик і краєзнавець, автор «Історії Гуцульщини», відомий діяч української діаспори.
- Алексійчук Тимофій Данилович, 89, радянський військовик. Герой Радянського Союзу (1944).
- Казимир Гнатов, 81, французький футболіст українського походження, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.
- Менгісту Ворку, 70, ефіопський футболіст, що грав на позиції нападника за клуб «Сент-Джордж», а також національну збірну Ефіопії, у складі якої — володар Кубка африканських націй 1962 року. Вважається одним із найкращих ефіопських футболістів усіх часів.
- Недашковський Дмитро Григорович, 80, український радянський партійний діяч, голова Комітету цін при Раді Міністрів УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1976—1981 роках. Член ЦК КПУ в 1981—1990 р.
- Анас Пшихачев, 43, олова Духовного управління мусульман Кабардино-Балкарії. Убивство.
- Бабичев Володимир Степанович, 71, російський і радянський державний діяч, заступник голови Уряду Російської Федерації, керівник апарату Уряду Російської Федерації, надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Республіці Казахстан. Кандидат історичних наук. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Народний депутат Російської РФСР (1990—1993). Депутат Державної думи Російської Федерації (1998—1999). Член Ради Федерацій Російської Федерації (2006—2010).
- Блейк Едвардс, 88, американський сценарист, кінорежисер, продюсер. Серед найвідоміших робіт — фільми «Сніданок у Тіффані», «Великі перегони», «Вечірка», мультфільм «Рожева пантера».
- Боб Феллер, 92, американський бейсболіст.
- Зоркальцев Віктор Ілліч, 74, радянський державний діяч, 1-й секретар Томського обкому КПРС. Член ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної ради Російської РФСР 11-го скликання. Народний депутат РРФСР у 1990—1993 роках. Депутат Державної думи Російської Федерації 1—3-го скликань (1993—2003).
- Лілік Ганна Йосипівна, 83, українська радянська діячка, новатор сільськогосподарського виробництва, агроном бурякорадгоспу імені Дзержинського Бобровицького цукрокомбінату Бобровицького району Чернігівської області. Герой Соціалістичної Праці (23.06.1966). Депутат Верховної Ради УРСР 7—8-го скликань.
- Андрєєва Ніна Митрофанівна, 88, ланкова колгоспу імені Кагановича Великовисківського району Кіровоградської області, Герой Соціалістичної Праці.
- Гур'єв Михайло Артемович, 72, радянський та український залізничник, начальник Одеської залізниці (1988-1997)[46].
- Рут Парк, 93, австралійсько-новозеландська письмениця[47].
- Річард Голбрук, 69, американський дипломат[48].
- Адріана Кальво, 62, аргентинська фізикиня, професорка університету та дослідницею. Після викрадення у часи диктатури 1976—1982 років, стала правозахисницею і була першим свідком, який дав покази на суді над хунтами 1985 року[49] — 12 грудня 2010, Буенос-Айрес, Аргентина[50].
- Трегубова Валентина Михайлівна, 84, українська скульпторка малих форм. Заслужена діячка мистецтв УРСР (1970). Лауреатка Державної премії імені Тараса Шевченка (1986).
- Щербак Володимир Миколайович, 71, радянський і російський державний діяч, заступник голови уряду Російської Федерації, голова Краснодарського крайвиконкому. Депутат Верховної ради РРФСР 11-го скликання.
- Петер Різі, 60, швейцарський футболіст, що грав на позиції нападника. Виступав, зокрема, за клуби «Цюрих» та «Люцерн», а також національну збірну Швейцарії.[51].
- Варес Евальд Янович, 85, стоматолог, доктор медичних наук (1968), професор (1968).
- Джон Фенн, 93, американський хімік-аналітик, професор, лауреат Нобелівської премії з хімії 2002 року.
- Казначеєв Віктор Олексійович, 75, радянський партійний і державний діяч, міністр соціального забезпечення РРФСР (1988—1990).
- Марсель Домінго, 86, французький футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Виступав за національну збірну Франції. Дворазовий чемпіон Іспанії. Чемпіон Франції. Володар кубка Франції. Чемпіон Іспанії (як тренер). Дворазовий володар кубка Іспанії (як тренер).
- Яременко Василь Михайлович, 89, актор театру, Народний артист України (27.01.1994), почесний громадянин Житомира[52].
- Ярослав Зика, 88, чеський письменник-фантаст та професор аналітичної хімії. Вважається одним із найвідоміших чеських письменників-фантастів 60-70-х років ХХ століття.
- Бонь-Якубишин Мар'яна Степанівна, 35, українська поетеса, педагог. Хвороба[53].
- Джон Дюпон, 72, американський бізнесмен і філантроп, член відомого роду Дюпон (DuPont). Засуджений за вбивство третього ступеня олімпійського чемпіона з вільної боротьби Девіда Шульца 1996 року. Знаний також як орнітолог, філателіст, а у вільній боротьбі як тренер, спонсор і власник клубу боротьби «Foxcatcher».
- Єжи Туманішвілі, 94, польський флотоводець грузинського аристократичного походження. Ветеран Другої світової війни, який згодом емігрував до Сполучених Штатів. 2008 року від уряду Польщі він отримав звання контрадмірала[54].
- Мюррей Армстронг, 94, канадський хокеїст, що грав на позиції центрального нападника. Загалом провів 300 матчів у НХЛ, включаючи 30 ігор плей-оф Кубка Стенлі.
- Роберт Остін Маркус, 86, британський історик угорського походження, почесний професор історії. Провідний фахівець з історії ранньої Церкви, пізньої античності та теології Святого Августина. Офіцер ордена Британської імперії (OBE) та член Британської академії (FBA).
- Джені Лу Гіббз, 76, американська серійна вбивця з Кордейла (англ. Cordele), штат Джорджія. У 1966—1967 роках вона отруїла арсеном чоловіка, трьох синів і онука[55].
- Елізабет Едвардс, 61, американська письменниця і юристка, дружина Джона Едвардса. Рак молочної залози[56].
- Завальнюк Леонід Андрійович, 79, радянський та російський поет, письменник і сценарист. Член Союзу письменників СРСР (1962). Поет-пісняр, автор більше півсотні відомих пісень та понад сорока збірок поезій.
- Карі Тапіо, 65, фінський співак.
- Самусик Ольга Едуардівна, 25, білоруська рок-співачка та журналістка. Пневмонія[57].
- Федеріко Вайро, 80, аргентинський футболіст, який грав на позиції захисника. Відомий своїми виступами за «Рівер Плейт» та національну збірну Аргентини на чемпіонаті світу 1958 року.
- Федорова Ірина Костянтинівна, 79, радянський і російський історик, фахівець з етнографії, культури, фольклору, мов народів Східної Полінезії, передусім острова Пасхи (Рапа-Нуї); авторка дешифрування рапануйської ієрогліфічної писемності; доктор історичних наук (1994), провідний науковий співробітник відділу Австралії, Океанії та Індонезії Музею Антропології й етнографії РАН ім. Петра Великого (Кунсткамера), лауреат премії ім. М. М. Миклухо-Маклая АН СРСР (1981), премії Президії РАН (1995).
- Вік Линн, 85, канадський хокеїст, що грав на позиції захисника, крайнього нападника. Володар Кубка Стенлі в складі «Торонто Мейпл-Ліфс» — 1947, 1948, 1949.
- Дональд Локк, 80, гаянський митець, який створював малюнки, картини та скульптури різними засобами. Він навчався у Сполученому Королівстві та працював там й у Гаяні, а потім, у 1979 році, переїхав до США.
- Імре Матес, 73, угорський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Виступав, зокрема, за клуб «Вашаш», з яким став чотириразовим чемпіоном Угорщини та триразовим володарем Кубка Мітропи, а також національну збірну Угорщини, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1966 року.
- Магро Петро Іванович, 92, український художник-графік, живописець. 1996 — заслужений художник, 2004 — народний художник України.
- Паламар Лариса Максимівна, 74, український мовознавець, педагог.
- Скочій Павло Григорович, 85, український лікар-невролог, доктор медичних наук (з 1976), професор (з 1979). Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (1998). Батько Олесі Кіхтяк.
- Спіженко Юрій Прокопович, 60, український онколог, доктор медичних наук, академік АМНУ (хірургія, 03.1993). Міністр охорони здоров'я УРСР і перший міністр охорони здоров'я України (1989—1994); народний депутат України двох скликань, президент Фармацевтичної асоціації України (з 04.1998); голова Житомирської обласної організації УНП (1999). Президент центру онкології і радіохірургії «Кіберклініка Спіженко». Інфаркт[58].
- Попович Костянтин Федорович, 86, український і молдавський літературознавець, фольклорист, письменник, публіцист. Доктор філологічних наук (1974), професор (1988), академік АН Молдови (1995), член Спілок письменників України і Молдови. Заслужений діяч науки Молдови (1984). Відмінник народної освіти Молдови (1974).
- Уманцев Федір Самійлович, 96, український мистецтвознавець.
- Береза Богдан Степанович, 62, український театральний режисер, директор Волинського обласного академічного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка (м. Луцьк) від 1986 року. Заслужений діяч мистецтв України.
- Влодзимеж Савчук, 85, польський генерал, учасник Другої світової війни, у 1972—1980 роках — начальник Головного політуправління Польської народної армії, заступник міністра національної оборони ПНР. У 1975—1981 роках — член ЦК ПОРП. Проводив ортодоксально-догматичний ідеологічний курс, стояв на позиціях «партійного бетону», виступав за силове придушення профспілки «Солідарність». Вступив у політичний конфлікт з вищими партійно-державними керівниками, був усунений генералом Ярузельським.
- Роже Бурі, 84, французький футболіст, що грав на позиції півзахисника за «Ланс», «Рубе-Туркуен», а також національну збірну Франції.
- Барладяну Василь Володимирович, 68, український історик мистецтва, поет, журналіст та політичний діяч. Професійний румунознавець. Політв'язень у часи СРСР (1977—1983).
- Хосе Рамос Дельґадо, 75, аргентинський футболіст та тренер. Виступав на позиції захисника, зокрема, за клуби «Рівер Плейт» та «Сантус», а також національну збірну Аргентини.
- Ганс-Фердинанд Массманн, 93, німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне.
- Лі Хуань, 93, китайський політичний діяч, голова Виконавчого Юаня Республіки Китай в 1989—1990 роках.
- Адріан Блаау, 96, голландський астроном, член Нідерландської королівської АН (1963)[59].
- Шойгу Кужугет Серейович, 89, радянський партійний і державний діяч, секретар Тувинського обкому КПРС, перший заступник голови Ради міністрів Тувинської АРСР, протягом шести років редактор республіканської громадсько-політичної газети «Шин» тувинською мовою. Батько міністра оборони Російської Федерації (2012—2024) Сергія Шойгу.
Примітки
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 17 грудня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Фотогалерея: Лондон. Протести студентів і принц Чарльз під гарячу руку. «Корреспондент». 10 грудня 2010. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/64269[недоступне посилання]
- ↑ У Москві триває акція вшанування загиблого вболівальника "Спартака". УНІАН. 11 грудня 2010. Процитовано 31 травня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 грудня 2010. Процитовано 17 грудня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/64285[недоступне посилання]
- ↑ https://archive.today/20120722193504/news.dt.ua/news/74773
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 грудня 2010. Процитовано 17 грудня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/64396[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/64700[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/64681[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/64674[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/64650[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/64667[недоступне посилання]
- ↑ УНІАН: Регіонали б'ються стільцями в президії парламенту (фоторепортаж). Архів оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 17 грудня 2010.
- ↑ Чорногорія стане кандидатом на вступ до Євросоюзу[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 грудня 2010. Процитовано 25 грудня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 25 грудня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://tsn.ua/nauka_it/vivtorok-21-grudnya-bude-naytemnishim-dnem-za-ostanni-500-rokiv.html [Архівовано 22 грудня 2010 у Wayback Machine.] Вівторок, 21 грудня, буде найтемнішим днем за останні 500 років
- ↑ Зілгалов, Василь (21 грудня 2010). Прем'єр Джуканович вирішив, що він достатньо зробив для Чорногорії. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 20 лютого 2023.
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/65634[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/65512[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/65700[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/65791[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/66070[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/1/66456[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/66087[недоступне посилання]
- ↑ Al Jazeera. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 1 січня 2011.
- ↑ http://english.aljazeera.net/news/middleeast/2010/12/20101227221615137965.html [Архівовано 30 грудня 2010 у Wayback Machine.] AlJazeera English: Israel rules out apology to Turkey
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/66731[недоступне посилання]
- ↑ Yahoo
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/66773[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 грудня 2010. Процитовано 1 січня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ КП: Пам’ятнику Сталіну в Запоріжжі відсікли голову. «Корреспондент». 28 грудня 2010. Архів оригіналу за 19 січня 2011. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 грудня 2010. Процитовано 1 січня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 січня 2011. Процитовано 2 січня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ У Запорожжі підірвали пам'ятник Сталіну. Українська правда. 1 січня 2011. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 31 травня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2011. Процитовано 4 січня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Macedonian swimming great Bojadzi dies at 66. Архів оригіналу за 2 січня 2011. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Пам'яті професора Анатолія Васильовича Бойка / Історія і культура Придніпров'я: Невідомі та маловідомі сторінки, 2011, вип. 8.
- ↑ В Днепропетровске покончил с собой бывший игрок «Днепра» и «Шахтера» Александр Коваленко (рос.) . «Факты». Архів оригіналу за 6 Січня 2014. Процитовано 6 січня 2014.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|publisher=|archive-date=/|archive-url=; можливо, 6 січня 2014? (довідка) - ↑ Załubice. Zmarł Lech Emfazy Stefański. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Former Mufti of the Kingdom passes away. Ammon News.
- ↑ Trudy Pitts Carney, jazz organist, vocalist
- ↑ «Αυλαία για την Τασσώ Καββαδία». Ιστότοπος Skai.gr. 19 Δεκεμβρίου 2010. Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 20 грудня 2010.
- ↑ Співчуття (PDF). Газета «Магістраль Експрес+ТБ» № 99 (1578), стор. 2. Архів оригіналу (PDF) за 19 жовтня 2014. Процитовано 19 жовтня 2014.
- ↑ Maunder, Patricia (17 грудня 2010). Novelist shone a light on slums. Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 17 грудня 2010.
- ↑ Помер спецпредставник США в Афганістані і Пакистані, tsn.ua. Архів оригіналу за 17 березня 2014. Процитовано 11 жовтня 2013.
- ↑ Testimonios: Calvo de Laborde, Adriana (La Plata, 16 de Febrero de 2000). www.desaparecidos.org. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Adriana Calvo: ¡Presente!. PCR Santa Fe (es-ES) . Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Peter Risi (60) gestorben. Tages-Anzeiger (нім.). 12 грудня 2010. Архів оригіналу за 18 грудня 2010. Процитовано 12 грудня 2010.
- ↑ Помер видатний актор, народний артист України Василь Яременко[недоступне посилання]
- ↑ Пам'яті поетеси Мар'яни Бонь-Якубишин. Закарпаття онлайн Beta. Процитовано 27 червня 2026.
- ↑ Adm. Jerzy Tumaniszwili died Dec 9, 2010. Seattle Polish News. December 16, 2010.
- ↑ Tribute to Janie Lou Gibbs. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 10 лютого 2018.
- ↑ Elizabeth Edwards dies. WRAL News. 7 грудня 2010. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
- ↑ ЗП (7 грудня 2010). Памерла спявачка Вольга Самусік (біл.). Наша Ніва. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
- ↑ Свобода, Радіо (7 грудня 2010). Помер перший міністр охорони здоров’я України Спіженко. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 травня 2024.
- ↑ Announcement. ESO (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 2 грудня 2010.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).