Ярослав Зика
| Ярослав Зика | |
|---|---|
| чес. Jaroslav Zýka | |
| Ім'я при народженні | Jaroslav Zýka |
| Прізвисько | Majer[1]  |
| Народився | 9 лютого 1922 Усті-над-Орлиццю |
| Помер | 10 грудня 2010 (88 років) |
| Країна |  Чехія[2] Чехословаччина[3] |
| Національність | чех |
| Діяльність | прозаїк, хімік |
| Alma mater | Карлів університет |
| Знання мов | чеська |
| Мова творів | чеська |
| Роки активності | 1969—1983 |
| Напрямок | проза |
| Жанр | фантастична повість, оповідання |
Ярослав Зика (чес. Jaroslav Zýka, 9 лютого 1922, Усті-над-Орлиццю — 10 грудня 2010) — чеський письменник-фантаст та професор аналітичної хімії. Вважається одним із найвідоміших чеських письменників-фантастів 60-70-х років ХХ століття.[4]
Біографія
Ярослав Зика народився в місті Усті-над-Орлиццю. До 1948 року він вивчав хімію в Карловому університеті. У 1953—1970 роках він очолював кафедру аналітичної хімії на природничому факультеті університету, а в 1965—1968 роках був деканом фізико-математичного факультету Карлового університету. Ярослав Зика займався вивченням окисно-відновних процесів із використанням електроаналітичних методів. Він є автором більш ніж 300 наукових публікацій, зокрема двотомного видання «Посібник з аналітичних методів», третього тому видання «Хелати в аналітичній хімії». Також Ярослав Зика є автором низки науково-популярних книжок, зокрема разом із Володимиром Карпенком є автором книги «Елементи очима минулого» (чес. Prvky očima minulosti, 1984), а з Бедржихом Молданом і Яном Єніком є автором книги «Живий світ очима природознавця» (чес. Životní prostředí očima přírodovědce, 1986).[5] Ярослав Зика був також одним із експертів ЮНЕСКО, а також вів на чехословацькому телебаченні цикл телепередач «Людина і хімія».
Творчість
Ярослав Зика брав участь у секції науково-фантастичної літератури при Спілці письменників Чехословаччини, яку очолював Йозеф Несвадба, й оповідання, які написав Зика, за своїми сюжетами близькі до творів Несвадби. Більшість науково-фантастичних творів Ярослава Зики увійшли до трьох збірок автора, публікувались також у фантастичних антологіях «Невидимі злодії» (чес. Neviditelní zloději, 1980) і «Люди з сузір'я Лева» (чес. Lidé ze souhvězdí Lva, 1983).[4] Також Ярослав Зика є автором книги про подорож до Таїланду «У країні білого слона».
Збірки оповідань
- Неістоти (чес. Nejistoty, 1969)
- Задушливо (чес. Dusno, 1970)
- Чорні мури сну (чес. Černé můry snů, 1975)
Примітки
- ↑ Evidenční záznamy kontrarozvědných a rozvědných útvarů StB
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Evidence zájmových osob StB
- ↑ а б Ondřej Neff; Jaroslav Olša. Jaroslav Zýka // Encyklopedie literatury science fiction. — Прага-Їночани, 1995. — С. 418. — ISBN 80-85390-33-7. (чес.)
- ↑ Josef Tomeš. Zýka Jaroslav // Český biografický slovník. — Прага, 1992. — С. 832. — ISBN 80-200-0443-2. (чес.)
Посилання
- Ярослав Зика на сайті Internet Speculative Fiction Database (англ.)
- Ярослав Зика на сайті livelib.ru [Архівовано 17 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ярослав Зика у каталозі чеської літератури (чес.)
- Ярослав Зика на сайті Legie.info [Архівовано 17 травня 2019 у Wayback Machine.] (чес.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).