Везен (зоря)
  Везен в сузір'ї Великого Пса (обведено) | |
| Дані дослідження Епоха J2000 | |
|---|---|
| Сузір'я | Великий Пес |
| Пряме піднесення | 07 г 08 х 23,5 с |
| Схилення | -26° 23′ 36 |
| Видима величина (V) | 1,83
|
| Характеристики | |
| Спектральний клас | F8 Ia |
| Яскравість B | 2.514 |
| Яскравість V | 1.842 |
| Яскравість J | 0.771 ± 0.222 |
| Яскравість H | 0.537 ± 0.300 |
| Яскравість K | 0.453 ± 0.334 |
| Показник кольору U−B | 0.54 |
| Показник кольору B−V | 0.68 |
| Тип змінності | можливо вона є змінною типу Альфи Лебедя |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | 34 км/сек |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -3,12±0,26 мсд/рік |
| Паралакс (π) | 2,03 ± 0,38мсд |
| Відстань | |
| Абсолютна величина (MV) | -6,87±0,67 |
| Подробиці | |
| Маса | 17 M☉ |
| Радіус | 215 R☉ |
| Світність | 47000±29000 L☉ |
| Гравітація | 8 cm/s²[4]  |
| Температура | 6200 К |
| Металічність | 0.19 |
| Металічність [Fe/H] | 0,28[4] |
| Швидкість обертання (v sin i) | ~28 км/с км/с |
| Вік | 1 × 107 років |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для Wezen |
Везен[5] (δ CMa, δ Великого Пса, Дельта Великого Пса) — третя за яскравістю зорею в сузір'ї Великого Пса (після Сіріуса та Адари). Яскравий надгігант спектрального класу F8, видима зоряна величина +1,83.
Розташування на зоряному небі
δ Великого Пса розташована на 10° на південь від Сіріуса й на широті Києва підіймається над горизонтом не вище 13°. На схід від цієї зорі на відстані 1,3 кутових градуса розташоване Розсіяне скупчення NGC 2354[6]. Як і решта зір сузір'ї Великого Пса Везен у північній півкулі найкраще видно взимку та в південній півкулі — улітку.
δ Великого Пса перебуває на відстані близько 1800 світлових років від Сонця та належить до OB асоціації, що в розсіяному скупченні Коліндер 121, центр якого лежить поблизу зорі Омікрон Великого Пса. Враховуючи вік зорі, її належність до OB-асоціації та власну швидкість руху в галактиці, вона належить до зоряного населення I типу.
Коли б Везен був розташований на такій же відстані від Землі, як і Сіріус, то він був би таким же яскравим як половина диска Місяця[7].
Походження назви
Назва «Везен» походить із середньовічної араб. وزن аль вазн, що в сучасній арабській мові означає «вага». Середньовічні араби вживали однакову назву для пари зір: δ Великого Пса та β Центавра[8]. За іншими даними, ця назва вживалася для зір Альфи та Бети Центавра.
Фізичні властивості
Везен є жовто-білим яскравим надгігантом, чий радіус перевищує радіус Сонця у 215 разів, а його маса більша за сонячну масу в 17 разів. Температура його поверхневих шарів становить усього 5818 К[9]. Його світність перевищує сонячну майже в 50 тисяч разів, а абсолютна зоряна величина (М) становить −6,87.
Він обертається навколо своєї осі зі швидкістю близько 28 км/с і, відповідно, здійснює повний оберт протягом приблизно одного земного року. Завдяки великій масі, Везен вже завершив свою еволюцію на головній послідовності й у віці близько 10 мільйонів років термоядерні реакції горіння водню в його ядрі призупинилися. Його оболонка розширюється й охолоджується. У міру того як у його ядрі розпочнуться реакції горіння гелію, а згодом — і важчих елементів, через 100 тисяч років Везен поступово перетвориться на червоний надгігант, оскільки температура його зовнішніх шарів буде ще меншою. Коли, внаслідок термоядерних реакцій, його ядро майже повністю перетвориться на залізне, зоря сколапсує й вибухне як наднова[10].
Примітки
- ↑ Gray, R. O., Napier, M. G., Winkler, L. I. The Physical Basis of Luminosity Classification in the Late A-, F-, and Early G-Type Stars. I. Precise Spectral Types for 372 Stars // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2001. — Vol. 121, Iss. 4. — P. 2148–2158. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1086/319956
- ↑ Morgan W. W., Keenan P. C., Kellman E. An atlas of stellar spectra with an outline of spectral classification — 1943. — Т. -1. — С. 0.
- ↑ Roman N., Morgan W. W. Revised Standards for Supergiants on the System of the Yerkes Spectral Atlas // Astrophys. J. / E. Vishniac — IOP Publishing, 1950. — Vol. 112. — P. 362–364. — ISSN 0004-637X; 1538-4357 — doi:10.1086/145351
- ↑ а б в г д R. Earle Luck Parameters and abundances in luminous stars // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2014. — Vol. 147, Iss. 6. — P. 137. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1088/0004-6256/147/6/137
- ↑ Великий Пес // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 67. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 16 листопада 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Ridpath, Ian; Tirion, Will (2003). The Monthly Sky Guide. Cambridge University Press. с. 16. ISBN 0521533066. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 16 листопада 2010.
- ↑ Kunitzsch P, Smart T, (2006). A Dictionary of Modern star Names: A Short Guide to 254 Star Names and Their Derivations (вид. 2nd rev.). Cambridge, MA: Sky Pub. с. 23. ISBN 9781931559447.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання) - ↑ Davis J, Booth AJ, Ireland MJ, Jacob AP, North JR, Owens SM, Robertson JG, Tango WJ, Tuthill PG (2007). The Emergent Flux and Effective Temperature of Delta Canis Majoris. doi:10.1071/AS07017. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 28 травня 2010.
{{cite journal}}: Cite journal вимагає|journal=(довідка) - ↑ Kaler, James B. Wezen. Stars website. University of Illinois. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 28 травня 2010.
|
Це незавершена стаття про зорю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).