YaChudo

OB-асоціація

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

OB-зорі в межах 1250 пк

OB-асоціація — слабо організована, гравітаційно незв'язана група молодих, масивних зір головної послідовності, переважно спектральних класів O та B, що характеризуються високою температурою, блакитним кольором, яскравою світністю та великою масою (типово від 10 до 90 мас Сонця). Іноді ці зорі пізніх підкласів класу O та ранніх підкласів класу B називають OB-зорями[1]. Ці асоціації зазвичай містять від 10 до 100 (або більше) масивних зір поряд з численними зорями меншої маси, всі з яких мають спільні швидкості, вік та хімічний склад, що вказує на спільне походження. На відміну від щільніших зоряних скупчень, OB-асоціації не мають достатнього гравітаційного зв'язку та можуть розсіюватися протягом мільйонів років.

Історія

Поняття зоряних асоціацій, зокрема OB-асоціацій, запровадив вірменський астроном Віктор Амбарцумян у 1947 році. Він відрізнив їх від гравітаційно зв'язаних скупчень і поділив на OB-асоціації (для зір спектральних класів O і B) та T-асоціації (для холодніших змінних зір типу T Тельця). Після відкриття OB-асоціації спостерігали не лише в Чумацькому Шляху, а й у найближчих галактиках. Вони відіграють важливу роль у дослідженнях процесів зореутворення в галактиках[2].

Формування та характеристики

OB-асоціації формуються в гігантських молекулярних хмарах, де щільні ділянки газу й пилу колапсують під дією гравітації та утворюють зорі. Масивні зорі класів O і B виникають у відносно невеликому об'ємі, однак їхні зоряні вітри, тиск випромінювання та вибухи наднових викидають навколишній газ, послаблюючи цим гравітаційне поле і спричиняючи розширення системи як незв'язаної. Унаслідок цього ефективність зореутворення тут нижча, ніж у зв'язаних скупченнях, що й зумовлює їх розріджену структуру[3][4].

OB-асоціації вирізняються малою густиною й часто мають діаметр від 700 до 1500 світлових років, що помітно відрізняє їх від компактних скупчень. Зазвичай це дуже молоді системи віком у кілька мільйонів років: зорі класу O живуть приблизно від 1 до 15 мільйонів років, зорі класу B - дещо довше. Такі асоціації зазвичай розташовані у спіральних рукавах галактик, як-от Чумацький Шлях, і часто пов'язані з прилеглими розсіяними зоряними скупченнями. Масивні зорі в їх складі надзвичайно яскраві — до 100 000 світностей Сонця — і нерідко завершують еволюцію як наднові[5][6][7].

Таблиця

Таблиця нижче містить деякі з відомих OB-асоціацій:

Назва Рукав Відомі об'єкти
Стрілець OB1 Рукав Стрільця Мессьє 8, Sh 2-34
Стрілець OB4
Стрілець OB5
Стрілець OB6 Мессьє 24
Стрілець OB7 Sh 2-35, Sh 2-37
Щит OB1 Мессьє 16, Мессьє 17, NGC 6611
Щит OB2 Мессьє 16, NGC 6604
Щит OB2
Щит OB3 Sh 2-50
Лисичка OB1 Рукав Оріона Sh 2-86, Sh 2-87, Sh 2-88
Лисичка OB4 Sh 2-82, Sh 2-91
Лебідь OB1 Лебідь X
Лебідь OB2 Лебідь X
Лебідь OB3
Лебідь OB4
Лебідь OB7 NGC 7000, IC 5070
Лебідь OB8
Лебідь OB9 Лебідь X
Цефей OB1 Sh 2-132
Цефей OB2 IC 1396, Sh 2-134
Цефей OB3 Sh 2-157, Sh 2-160
Цефей OB4
Цефей OB5 NGC 7380
Цефей OB6
Ящірка OB1 Sh 2-126
Кассіопея OB1
Кассіопея OB2
Кассіопея OB4
Кассіопея OB5
Кассіопея OB6
Кассіопея OB7
Кассіопея OB8
Кассіопея OB14
Персей OB1
Персей OB2
Персей OB3
Жираф OB1
Жираф OB3
Візничий OB1
Візничий OB2
Близнята OB1
Оріон OB1
Оріон OB2
Єдиноріг OB1
Єдиноріг OB2
Єдиноріг OB3
Великий Пес OB1
Великий Пес OB2
Корма OB1
Корма OB2
Корма OB3
Вітрила OB1
Вітрила OB2
Кіль OB1
Кіль OB2
Південний Хрест OB1
Скорпіон OB1
Асоціація Скорпіона — Центавра

(Скорпіон OB2)

Скорпіон OB4
Центавр OB1
Циркуль OB1
Жертовник OB1
Мапа асоціації Скорпіона-Центавра

Приклади

  • Прикладами близьких OB-асоціацій є Жираф OB1, Кіль OB1, Кіль OB2, Цефей OB1, Колліндер 121, Асоціація Голуба, Лебідь OB2, Лебідь OB7, Лебідь OB9, Персей OB1, Лисичка OB1, Вітрила OB2, Циркуль OB1, Візничий OB1 та інші приклади, що входять до близької Великої Магелланової Хмари та галактики Андромеди, що ілюструє їх поширеність в інших галактиках[13].

Галерея

Див. також

Примітки

  1. ↑ Star Clusters: Inside the Universe's Stellar Collections. NASA. 3 травня 2023. Процитовано 1 березня 2025.
  2. ↑ Israelian, Garik (1997). Obituary: Victor Amazaspovich Ambartsumian, 1912 [i.e. 1908] -1996. Bulletin of the American Astronomical Society. 29 (4): 1466—1467. Bibcode:1997BAAS...29.1466I.
  3. ↑ Bouy, H.; Alves, J. (Грудень 2015). Cosmography of OB stars in the solar neighbourhood. Astronomy & Astrophysics. 584: A26. Bibcode:2015A&A...584A..26B. doi:10.1051/0004-6361/201527058. ISSN 0004-6361.
  4. ↑ Quintana, Alexis L. (2024). OB associations: from stellar to galactic scales. arXiv:2412.10769 [astro-ph.GA].
  5. ↑ Unlocking Stellar Secrets: OB Associations. Number Analytics. Процитовано 1 березня 2025.
  6. ↑ Bouy, H.; Alves, J. (2015). Cosmography of OB stars in the solar neighbourhood. Astronomy & Astrophysics. 584: A26. Bibcode:2015A&A...584A..26B. doi:10.1051/0004-6361/201527058. Процитовано 1 березня 2025.
  7. ↑ McKee, Christopher F.; Williams, Jonathan P. (10 лютого 1997). The Luminosity Function of OB Associations in the Galaxy. The Astrophysical Journal (англ.). 476 (1): 144—165. Bibcode:1997ApJ...476..144M. doi:10.1086/303587. ISSN 0004-637X.
  8. ↑ Melnik, A. M.; Dambis, A. K. (2020). Distance scale for high-luminosity stars in OB associations and in field with Gaia DR2. Spurious systematic motions. Astrophysics and Space Science. 365 (7): 112. arXiv:2006.14649. Bibcode:2020Ap&SS.365..112M. doi:10.1007/s10509-020-03827-0.
  9. ↑ Rizzuto, Aaron; Ireland, Michael; Robertson, J. G. (Жовтень 2011), Multidimensional Bayesian membership analysis of the Sco OB2 moving group, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 416 (4): 3108—17, arXiv:1106.2857, Bibcode:2011MNRAS.416.3108R, doi:10.1111/j.1365-2966.2011.19256.x.
  10. ↑ Mark J. Pecaut; Eric E. Mamajek & Eric J. Bubar (Лютий 2012). A Revised Age for Upper Scorpius and the Star Formation History among the F-type Members of the Scorpius–Centaurus OB Association. Astrophysical Journal. 746 (2): 154. arXiv:1112.1695. Bibcode:2012ApJ...746..154P. doi:10.1088/0004-637X/746/2/154.
  11. ↑ Preibisch, T.; Mamajek, E. (2009). The Nearest OB Association: Scorpius-Centaurus (Sco OB2). Handbook of Star-Forming Regions. 2: 0. arXiv:0809.0407. Bibcode:2008hsf2.book..235P.
  12. ↑ Blaauw, Adriaan (1964). The O Associations in the Solar Neighborhood. Annual Review of Astronomy and Astrophysics. 2 (1): 213—246. Bibcode:1964ARA&A...2..213B. doi:10.1146/annurev.aa.02.090164.001241.
  13. ↑ L, Quintana; J, Wright; D, Jeffries (21 квітня 2023). Mapping the distribution of OB stars and associations in Auriga. Oxford Academic. 522 (2): 3124. arXiv:2304.08370. Bibcode:2023MNRAS.522.3124Q. doi:10.1093/mnras/stad1160. Процитовано 1 березня 2025.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).