Іглі Таре
Іглі Таре
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 25 липня 1973 (53 роки) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вльора, Албанія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст |
192 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1982–1991 |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Іглі Таре (алб. Igli Tare, нар. 25 липня 1973, Вльора) — албанський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — спортивний функціонер.
Виступав, зокрема, за клуби «Кайзерслаутерн» та «Лаціо», а також національну збірну Албанії.
Клубна кар'єра
Народився 25 липня 1973 року в місті Вльора. Вихованець столичного клубу «Партизані». У дорослому футболі дебютував виступами за першу команду у віці 15 років, в якій взяв участь у 14 матчах чемпіонату, забивши 2 голи.
Взимку 1992 року Таре емігрував до Німеччини, де приєднався до клубу Оберліги, п'ятого дивізіону, «Зюдвест» (Людвігсгафен). Наступного року він перейшов у «Мангайм», але через рік він повернувся до Людвігсхгфена[1].
1995 році приєднався до «Карлсруе СК», тодішнього клубу Бундесліги, але у перший час грав за резервну команду, спочатку в Оберлізі (тоді третій дивізіон), а в сезоні 1996/97 — у Регіональній лізі (четвертий дивізіон). На початку 1997 року Таре несподівано викликали до збірної Албанії, після чого його тодішній тренер першої команди Вінфрід Шефер почав використовувати його в Бундеслізі, але здебільшого у статусі запасного гравця.
Влітку 1997 року албанець перейшов до «Фортуни» (Дюссельдорф), що грав у Другій Бундеслізі. У Дюссельдорфі він здійснив свій прорив, забивши 13 голів у своєму першому сезоні та 11 у другому. Забивши за два сезони 24 голи в 63 іграх, він повернутися до Бундесліги в 1999 році, ставши гравцем «Кайзерслаутерна», де за півтора року в клубі забив лише чотири голи в 26 матчах.
На початку 2001 року він перейшов до «Брешії», де залишався до 2003 року. Хоча його зустріли із загальним скептицизмом, він проявив себе як хороший центрфорвард, виступаючи разом із Роберто Баджо, граючи та забиваючи більше, ніж його «конкурент» Лука Тоні. Він дебютував у Серії А 28 січня 2001 року, вийшовши на 84-й хвилині замість Андреа Пірло в нічийному матчі з «Міланом» (1:1), а свій перший гол у вищому дивізіоні забив наступного тижня, 4 лютого 2001 року, у грі з Барі (1:3). Всього за два з половиною роки за клуб забив 15 голів у 75 іграх.
2003 року пішов за тренером Карло Маццоне до «Болоньї», де провів два сезони, будучи основним гравцем. Після вильоту «Болоньї» Таре був відданий в оренду столичному клубу «Лаціо», де у своєму першому сезоні забив лише три голи. Після цього періоду оренди Таре приєднався до клубу на постійній основі і відіграв ще два сезони, але забив лише по одному голу у чемпіонаті і Кубку. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Лаціо» у 2008 році.
Виступи за збірні
1989 року дебютував у складі юнацької збірної Албанії (U-18), загалом на юнацькому рівні взяв участь у 2 іграх.
1990 року залучався до складу молодіжної збірної Албанії. На молодіжному рівні зіграв у 2 офіційних матчах.
2 квітня 1997 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Албанії у відбірковій грі на чемпіонат світу 1998 року проти Німеччини (2:3)[2]. Забив свій перший гол за збірну 11 жовтня 1997 року у матчі відповіді проти Німеччини (3:4), забивши гол на 80-й хвилині, який зробив рахунок 2:2[3]. Свій єдиний дубль за національну збірну забив у матчі з Грузією (3:2) під час кваліфікаційного етапу до чемпіонату світу 2006 року[4].
Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 11 років, провів у її формі 68 матчів, забивши 10 голів.
Кар'єра функціонера
По завершенні ігрової кар'єри залишився у «Лаціо», де з 2009 року був спортивним директором клубу, замінивши Вальтера Сабатіні[5]. 5 червня 2023 року покинув посаду і клуб. Під його спортивним керівництвом «Лаціо» тричі вигравав Кубок Італії та тричі Суперкубок Італії, а також чотири рази кваліфікувався до Ліги чемпіонів УЄФА[6].
26 травня 2025 року Таре був призначений спортивним директором «Мілана»[7].
Статистика виступів
Статистика клубних виступів
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 1996-січ. 1997 | БЛ | 8 | 0 | КН | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 9 | 0 | |
| січ.-черв. 1997 | РЛ | 23 | 4 | КН | 3 | 0 | - | - | - | - | - | - | 26 | 4 | |
| 1997–98 | 2БЛ | 34 | 13 | КН | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 34 | 13 | |
| 1998–99 | 2БЛ | 29 | 11 | КН | 3 | 3 | - | - | - | - | - | - | 32 | 14 | |
| Усього за «Фортуну» (Дюссельдорф) | 63 | 24 | 3 | 3 | - | - | - | - | 66 | 27 | |||||
| 1999–00 | БЛ | 22 | 4 | КН+КЛ | 3+1 | 1+0 | КУЄФА | 2 | 0 | - | - | - | 28 | 5 | |
| 2000-січ. 2001 | БЛ | 4 | 0 | КН+КЛ | 2+2 | 0+1 | КУЄФА | 2 | 1 | - | - | - | 10 | 2 | |
| Усього за «Кайзерслаутерн» | 26 | 4 | 8 | 2 | 4 | 1 | - | - | 38 | 7 | |||||
| січ.-черв. 2001 | A | 17 | 4 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 17 | 4 | |
| 2001–02 | A | 25 | 5 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 25 | 5 | |
| 2002–03 | A | 33 | 6 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 33 | 6 | |
| Усього за «Брешію» | 75 | 15 | 0 | 0 | - | - | - | - | 75 | 15 | |||||
| 2003–04 | A | 29 | 6 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 29 | 6 | |
| 2004–05 | A | 26+2[8] | 5+1[8] | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 28 | 6 | |
| Усього за «Болонью» | 55+2 | 11+1 | 0 | 0 | - | - | - | - | 57 | 12 | |||||
| 2005–06 | A | 22 | 3 | КІ | 0 | 0 | Інт | 2 | 0 | - | - | - | 24 | 3 | |
| 2006–07 | A | 14 | 0 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 15 | 0 | |
| 2007–08 | A | 18 | 1 | КІ | 6 | 1 | ЛЧ | 2 | 0 | - | - | - | 26 | 2 | |
| Усього за «Лаціо» | 54 | 4 | 7 | 1 | 4 | 0 | - | - | 65 | 5 | |||||
Статистика виступів за збірну
Особисте життя
Його батько Іса також грав за «Партизані», а пізніше обіймав посаду директора клубу[9]. Старший брат Іглі, Аурон Таре, став журналістом та істориком, а інший брат, Агрон, обіймав посаду Генерального консула Албанії в Стамбулі, а пізніше — директора порту Дурреса[10].
Має двох синів. У нього двоє синів, Етьєнн Таре, який також став футболістом і починав у юнацькій академії «Лаціо»[11], та Ліам[12].
Таре має проалбанські погляди. Під час війни в Косові він висловлював підтримку Армії визволення Косова та допомагав албанським біженцям, переміщеним внаслідок конфлікту, надаючи фінансову допомогу та житло в Албанії. Через це мав напружені стосунки із сербом Синишею Михайловичем. Перший великий інцидент між ними стався під час матчу Серії А 2005/06 років між «Інтернаціонале» та «Лаціо». Таре заявив, що Михайлович провокував його протягом першого тайму, що призвело до конфронтації під час перерви[13]. Їхнє суперництво знову спалахнуло у 2016 році, коли президент «Лаціо» Клаудіо Лотіто розглядав можливість призначення Михайловича головним тренером «орлів». Незважаючи на тривалі переговори та давню дружбу Лотіто з Михайловичем, Таре, як повідомляється, виступив проти призначення і зрештою зіграв свою роль у запобіганні цьому переходу[14][15].
Примітки
- ↑ Bock, Andreas (16 травня 2014). Serie A: Porträt vom Sportdirektor von Lazio Rom Igli Tare. Der Spiegel (нім.). Процитовано 13 лютого 2026.
- ↑ Strack-Zimmermann, Benjamin. Albania vs. Germany. www.national-football-teams.com (англ.). Процитовано 13 лютого 2026.
- ↑ Strack-Zimmermann, Benjamin. Germany vs. Albania. www.national-football-teams.com (англ.). Процитовано 13 лютого 2026.
- ↑ Strack-Zimmermann, Benjamin. Albania vs. Georgia. www.national-football-teams.com (англ.). Процитовано 13 лютого 2026.
- ↑ Igli Tare - TheSportsDB.com. www.thesportsdb.com. Процитовано 13 лютого 2026.
- ↑ Lazio, Tare lascia dopo 18 anni: "Un'avventura intensa". Fabiani suo erede. La Gazzetta dello Sport (it-IT) . 5 червня 2023. Процитовано 13 лютого 2026.
- ↑ AC Milan appoints Igli Tare as Sporting Director: the official statement. AC Milan (англ.). Процитовано 13 лютого 2026.
- ↑ а б Spareggio salvezza.
- ↑ nc, fra (21 грудня 2022). Dosja e kompleksit Partizani, pyetet ish-drejtori i klubit Isa Tare. Euronews Albania (алб.). Процитовано 13 лютого 2026.
- ↑ Surpriza e Igli Tares, një mesazh për vëllanë që e njihni të gjithë. Gazeta DITA. 8 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2026.
- ↑ Lazio, di padre in figlio: Etienne Tare aggregato alla Primavera. Gianluca Di Marzio (it-IT) . 1 серпня 2019. Процитовано 13 лютого 2026.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Igli Tare: Nuk dëshiroj që vuajtjet që unë kam kaluar ti kalojnë fëmijët e mi. Ora News. Процитовано 13 лютого 2026.
- ↑ SPECIALE/ "Shqiponja" TARE dhe "çetniku" MIHAJLOVIC, kur drejtori i LACIOS i "mësoi" shqipen me grushta ish-yllit serb të futbollit. NEWSPORT. 1 лютого 2019. Процитовано 13 лютого 2026.
- ↑ Tare-Sinisa? No, Igli vorrebbe qualcun'altro sulla panchina laziale... CITTACELESTE (it-IT) . 25 березня 2016. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 13 лютого 2026.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Igli Tare “godet” Sinisa Mihajlovicin. Lajmi.net - Lajme të Kosovës nga politika, zgjedhjet, ekonomia, sporti, showbiz, lifestyle, arti dhe teknologjia. 7 квітня 2016. Процитовано 13 лютого 2026.
Посилання
- Іглі Таре на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Іглі Таре на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Іглі Таре на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Кар'єра функціонера на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Іглі Таре на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Іглі Таре на сайті Eu-football.info (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).