Гребінець приморський
| ?Гребінець приморський | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Молюски (Mollusca) |
| Клас: | Двостулкові (Bivalvia) |
| Підклас: | Pteriomorphia |
| Ряд: | Морські гребінці (Pectinoida) |
| Родина: | Pectinidae |
| Рід: | Mizuhopecten |
| Вид: | M. yessoensis |
| Біноміальна назва | |
| Mizuhopecten yessoensis Jay, 1857 | |
| Синоніми | |
| Pecten yessoensis Jay, 1857 Patinopecten yessoensis | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Patinopecten yessoensis |
 NCBI: | 6573 |
| Fossilworks: | 87163 |
Гребіне́ць примо́рський (лат. Mizuhopecten yessoensis, Patinopecten yessoensis) або Вітри́льник (яп. 帆立貝, ホタテガイ) — вид молюсків класу двостулкових. Єдиний представник роду (Mizuhopecten, Patinopecten). Поширений в Східній Азії, в прибережних водах Японії, Кореї, Китаю, російських Примор'я, Сахаліну, Камчатки, а також Алеутських островів.
Назва
- Вітрильник (яп. ホタテガイ)
- Гребінець хоккайдоський або Гребінець едзоський (лат. Mizuhopecten yessoensis, Patinopecten yessoensis)
- Гребінець приморський (рос. Гребешок приморский)
- Гребінець японський (англ. Japanese scallop)
Опис
Мушля молюска округлена, з вушками. Її верхня стулка пласка і брунатна, а нижня — опукла і біла. Мушля покрита 22-24 широкими радіальними ребрами. Найбільші мушлі мають ширину до 200 мм.
Гребінець харчується дрібними організмами, які ловить з планктону. Основною його харчування є детрит — поверхнева плівка ґрунту, насичена діатомовими водоростями і різними мікроорганізмами.
Тривалість життя гребінця становить близько 15 років. Вага м'яза великих особин близько 40 г. Статевозрілим молюск стає на третьому році життя. Нерестовий сезон триває в травні — червні. Самиця викидає близько 30 мільйонів ікринок. Личинки-вітрильники спочатку плавають у товщі води, а в липні вони осідають на водорості, і при досягненні 2 см гребінці починають вести дорослий спосіб життя.
Значення
Гребінець приморський — промисловий молюск. Він є об'єктом аквакультури. Спосіб його розведення був винайдений в Японії, де його століттями споживають у їжу. За цим способом молодь не вирощують в спеціальних басейнах, а збирають у відкритому морі, виставляючи на шляху течій колектори, на які осідають личинки, що плавають. Колектори з осілою молоддю переносять у спокійне місце поблизу берега і залишають на невеликій глибині до наступного року. Навесні або на початку літа дорослий молодняк переносять у відкрите море. Через два або три роки, коли дорослі особини досягають 100—120 мм, збирають урожай. В їжу використовують м'яз, який закриває стулку мушлі. В давнину мушлі молюсків використовували як прикраси.
Посилання
- (рос.) http://www.fegi.ru/primorye/sea/m_dvu2.htm [Архівовано 28 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- (англ.) http://www.ivin.narod.ru/scallops/m_yessoensis.htm [Архівовано 31 березня 2009 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).