YaChudo

M/84 (камуфляж)

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Камуфляж M/84
M/84 Pletsløring
Шаблон камуфляжу M/84
Шаблон камуфляжу M/84
ТипВійськовий камуфляж
ПоходженняДанія Данія
Історія використання
На озброєнні1984—2018
ОператориЗбройні сили Данії
Див. також #Інші користувачі
ВійниБоснійська війна (1992—1995)

Війна в Афганістані (2001—2021)
Війна в Іраку (2003—2011)

Війна на сході України (з 2014)
Історія виробництва
РозробникMarquardt & Schulz[a]
Розроблено1978 (модель T/78 була представлена, але не використовувалась)
ВаріантиДив. Варіанти камуфляжу
M/84 (камуфляж) у Вікісховищі

Камуфляж M/84 (дан. M/84 Pletsløring, дослівно — плямистий камуфляж M/84) — деформаційний військовий камуфляж, що використовувався данськими військовими з 1984 по 2018 рік, коли його було замінено на новий камуфляж M/11, що розроблено на основі шаблона MultiCam[1].

Опис

Візерунок камуфляжу M/84 є похідною версією моделі камуфляжу Flecktarn B, розробленої німецькою фірмою Marquardt & Schulz[2]. Використовуючи ті самі форми та візерунок, кількість кольорів було змінено з 5 до 3 — вибрано оливково-зелений, світло-зелений і чорний, щоб краще відповідати кольорам данського лісового середовища[3].

Використання плям створює ефект розмитості, який усуває жорсткі межі між різними кольорами приблизно так само, як це роблять квадрати в новітніх цифрових камуфляжних візерунках. Візерунок призначений для використання в помірній лісистій місцевості.

За допомогою зміни колірної гами шаблон камуфляжу М/84 був адаптований до «пустельного» варіанту камуфляжу пустелі, що отримав назву М/01.

Історія

Солдати з Данської РСР у камуфляжі М/84

На початку 1970-х років Міністерство оборони Данії шукало заміну однотонний оливково-сірій бойовій формі M/58 і основою для нового багатоколірного камуфляжу було обрано німецький камуфляж Flecktarn[4].

У 1978 році був представлений експериментальний прототип T/78, але він так і не був прийнятий на озброєння. Врешті-решт у 1984 році був затверджений зразок, що отримав назву Model 1984 (M/84)[4]. Назва також була прийнята для уніформи, яка використовувала камуфляж. M/84 отримав широке застосування, після того, як уряд Данії передав комплекти одностроїв з цим камуфляжем країнам Балтії як військову підтримку[5][6][7].

Пустельні версії Т/99 та М/01

У 1999 році під час місії ООН в Ефіопії та Еритреї члени SHIRBRIG отримали пустельну версію Т/99 [2]. У 2001 році було випущено версію камуфляжу M/01, колірну гаму якої було дещо вдосконалено для данських військ в Афганістані[8][9].

Заміна та сучасне використання

Солдати в новому камуфляжі M/11 (ліворуч) та M/84 (праворуч)

У 2012 році Міністерство оборони Данії оголосило про заміну M/84 і M/01 на новий камуфляж, розроблений на основі комерційного візерунка MultiCam, що тримав назву M/11[1]. Прийняття M/11 дозволило також поступово відмовитися від «пустельної» версії камуфляжу M/01[10], що відбулося під час передачі командування між 14-м і 15-м контингентами МССБ[11].

В Збройних силах Данії однострої з камуфляжем M/84 були остаточно замінені на нові однострої M/11 з камуфляжем MultiCam у 2018 році[12]. З цього часу М/84 лише обмежено використовується добровільними підрозділами Хемверн. Проте цей камуфляж має популярність серед колекціонерів та ентузіастів завдяки своїй якості та відносній рідкості[9]. Крім того, для комерційних продажів на цивільному ринку були виготовлені урбаністична та зимові версії камуфляжу[9].

Інші користувачі

  • Естонія Естонія: однострої з камуфляжем M/84 було передано Естонії урядом Данії[5][6][7].
  • Франція Франція: окремі спецпідрозділи використовували зимову версію камуфляжу[13].
  • Латвія Латвія: однострої з камуфляжем M/84 було передано Латвії урядом Данії[5][6][7].
  • Литва Литва: однострої з камуфляжем M/84 було передано Литві урядом Данії[5][6][7].
  • Швеція Швеція: використовується підрозділом National Task Force[14].
  • Туреччина Туреччина: використовується бійцями підрозділу Underwater Offence Group Command[15].
  • Росія Росія: використовується власна версія камуфляжу M/84[4], яка застосовувалась під час Російсько-грузинської війни 2008 р.[16].

Варіанти камуфляжу

  • Прототип T/78
  • M/84
    M/84
  • T/90
    T/90
  • T/96
    T/96
  • Пустельна версія T/99
  • Пустельна версія M/01
  • Урбаністична версія
  • Зимова версія
  • Російська версія
    Flectar-D

Див. також

Виноски

  1. ↑ базуючись на зразку німецького камуфляжу Flecktarn B

Примітки

  1. ↑ а б First Official Look at the New Danish Uniform. Krigeren (Danish) . 21 грудня 2012. Процитовано 27 лютого 2015.
  2. ↑ а б Danish T/99 Ørken camouflage. kamouflage.net. 2010. Архів оригіналу за 22 березня 2014.
  3. ↑ Morrison, Bob (1 червня 2020). Danish M84 Kampuniform Pattern. joint-forces.com. Joint Forces News. Процитовано 7 липня 2020.
  4. ↑ а б в Flecktarn-d. TheSovietRussia.com. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 28 березня 2016. [Архівовано 2017-11-08 у Wayback Machine.]
  5. ↑ а б в г Larsen та Nielsen, 2000.
  6. ↑ а б в г /ritzau/, 2001.
  7. ↑ а б в г Larsen та Nielsen, 2003.
  8. ↑ kamouflage.net — Kampuniform M/01, ørken. web.archive.org. 22 березня 2014. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 19 серпня 2023.
  9. ↑ а б в Danish M/84 “Pletsløring” camouflage pattern | Strike - Hold!. web.archive.org. 11 березня 2015. Архів оригіналу за 11 березня 2015. Процитовано 19 серпня 2023. [Архівовано 2015-03-11 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Knudsen, 2011, с. 10—11.
  11. ↑ Forsvarskommandoen (6 лютого 2019). Enkeltmandsudrustning. forsvaret.dk (Danish) . Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 7 липня 2020. [Архівовано 2020-03-27 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Hærchefsergent, 2018, с. 7.
  13. ↑ 13e Régiment de Dragons Parachutistes. le.cos.free.fr/ (French) . Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 18 лютого 2016.
  14. ↑ Swedish National Task Force (Nationella insatsstyrkan) during the hunt for cop killer Tony Olsson and other convicts after an escape at the Hall institution. military66.com. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 27 березня 2016.
  15. ↑ SAT komandolarından güç gösterisi (тур.). Процитовано 26 березня 2020.
  16. ↑ Galeotti, 2015, с. 48.

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).