YaChudo

Трутовик сірчано-жовтий

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

?Трутовик сірчано-жовтий

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Гриби (Fungi)
Підцарство:Вищі гриби (Dikarya)
Відділ:Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас:Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок:Поліпоральні (Polyporales)
Родина:Фомітопсисові (Fomitopsidaceae)
Рід:Laetiporus
Вид:Трутовик сірчано-жовтий
Біноміальна назва
Laetiporus sulphureus
(Bull.) Murrill, (1920)
Посилання
Вікісховище:Laetiporus sulphureus
EOL:191234
NCBI:5630
MB:299348
IF:299348

Трутовик сірчано-жовтий або летипор сірчано-жовтий (Laetiporus sulphureus) — деревний гриб з родини фомітопсисових (Fomitopsidaceae). Місцева назва — кулина. Молоді плодові тіла використовують в кулінарії.

Будова

Вигляд збоку

Шапки рихлом'ясисті, 10-40 см у діаметрі, 1-4 см завтовшки, напівкруглі, черепичастими групами, оранжево- або сірчано-жовті, часто з рожевим відтінком, згодом вицвітають до жовтуватого кольору, з рівним, зрідка підігнутим, пізніше хвилястим краєм. Гіменофор трубчастий, сірчано-жовтий, пори дрібні. Трубчастий шар до 5 мм, у молодому віці може бути непомітними. Спори широко-еліпсоподібні або яйцеподібні, 5-7 Х 3,5-5 мкм, безбарвні або блідо-жовті. Спорова маса білувата з жовтим відтінком. М'якуш м'який, у молодому віці м'ясистий, сироподібний, соковитий, жовтуватий або білий, з часом – здерев'янілий, сухий, легкий і ламкий, майже білий. Гриб має специфічний, приємний запах. Старі плодові тіла мають мишачий запах.

Поширення та середовище існування

Паразитний гриб. Зустрічається по всій Європі та Північній Америці, зокрема і в Україні. Росте в листяних, зрідка в хвойних лісах на живих і відмерлих стовбурах дерев. Особливо велике поширення має в захаращених лісах, заповідниках та заказниках, наприклад у національному парку "Кременецькі гори" на Тернопільщині.

Схожих видів немає.

Синонімія

Молодий гриб
  • Agarico-carnis flammula Paulet, (1793)
  • Agarico-pulpa styptica Paulet, (1793)
  • Agaricus speciosus Battarra, (1755)
  • Boletus citrinus Lumn., (1791)
  • Boletus coriaceus Huds., (1778)
  • Boletus imbricatus Bull., (1788)
  • Boletus lingua-cervina Schrank, (1789)
  • Boletus ramosus Bull., (1791)
  • Boletus sulphureus Mérat, (1821)
  • Boletus sulphureus Bull., (1789)
  • Boletus tenax Bolton, (1788)
  • Boletus tenax Lightf., (1778)
  • Ceriomyces aurantiacus (Pat.) Sacc., (1888)
  • Ceriomyces neumanii Bres., (1920)
  • Cladomeris casearius (Fr.) Quél., (1886)
  • Cladomeris imbricatus (Bull.) Quél., (1886)
  • Cladoporus sulphureus (Bull.) Teixeira, (1986)
  • Daedalea imbricata (Bull.) Purton, (1821)
  • Grifola sulphurea (Bull.) Pilát, (1934)
  • Laetiporus cincinnatus (Morgan) Burds., (1998)
  • Laetiporus speciosus Battarra ex Murrill, (1904)
  • Laetiporus sulphureus f. aurantiacus (Pat.) Bondartsev, (1953)
  • Laetiporus sulphureus f. ramosus (Quél.) Bondartsev, (1953)
  • Leptoporus casearius (Fr.) Quél., (1888)
  • Leptoporus imbricatus (Bull.) Quél., (1888)
  • Leptoporus ramosus (Bull.) Quél., (1888)
  • Leptoporus sulphureus (Bull.) Quél.,(1888)
  • Merisma imbricatum (Bull.) Gillet, (1878)
  • Merisma sulphureus (Bull.) Gillet, (1878)
  • Polypilus casearius (Fr.) P. Karst., (1882)
  • Polypilus imbricatus (Bull.) P. Karst., (1882)
  • Polypilus sulphureus (Bull.) P. Karst., (1881)
  • Polyporellus rubricus (Berk.) P. Karst., (1880)
  • Polyporus candicinus (Scop.) J. Schröt.
  • Polyporus casearius Fr., Epicr. (1838)
  • Polyporus cincinnatus Morgan, (1885)
  • Polyporus imbricatus (Bull.) Fr., (1821)
  • Polyporus ramosus (Bull.) Gray, (1821)
  • Polyporus rostafinskii Blonski, (1888)
  • Polyporus rubricus Berk., (1851)
  • Polyporus sulphureus (Bull.) Fr., (1821)
  • Polyporus todari Inzenga, (1866)
  • Ptychogaster aurantiacus Pat., (1885)
  • Ptychogaster aureus Lloyd, (1921)
  • Sistotrema sulphureum (Bull.) Rebent., (1804)
  • Stereum speciosum Fr., (1871)
  • Sulphurina sulphurea (Quél.) Pilát, (1942)
  • Tyromyces sulphureus (Bull.) Donk, (1933)

Практичне використання

Страва з обсмажених грибів

Кулінарія

Молоді плодові тіла їстівні, мають специфічний ніжний смак. Використовують свіжими. Із грибів готують котлети, омлети з яєць, начинку для пирогів. Може діяти на декого як проносне або спричиняти алергію[1].

Медицина

Гриб містить антибіотичні, протипухлинні речовини.

Примітки

  1. ↑ Сухомлин М. М.; Джаган В. В. Наук. ред. В. П. Гелюта (ред.). Гриби України : Атлас-довідник, 2-е вид. Київ : Видавнича група КМ-БУКС, 2023. 240 с. : іл. с. 190—191. ISBN 978-966-948-808-4.

Джерела

  • Вассер С. П. Съедобные и ядовитые грибы Карпат. — Ужгород: Карпаты. — 1990. — 204 с.
  • Laetiporus sulphureus // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
  •   Murrill, W.A. 1920. Corrections and additions to the polypores of temperate North America. Mycologia. 12(1):6-24.
  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 74-75.

Див. також

Гриб Це незавершена стаття з мікології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).