Гіменофор

Гіменофо́р (лат. hymenophorus, від д.-грец. ὑμένιον + φέρω — «несу») — відкрита поверхня плодового тіла гриба, на якій розташовується гіменій^[1]. Базидієві гриби, у яких плодові тіла мають гіменофор, називають гіменоміцетами. Термін увів англійський природознавець Роберт Гук 1665 року^[1].

Типи гіменофору

Гіменофор буває різноманітним за формою, і використовується як одна із систематичних ознак при поділі на порядки. До основних морфологічних типів гіменофору належать: гладенький, складчастий, шипастий, дедалієвидний, пластинчастий і трубчастий. Вирости на поверхні гіменофора у вигляді шипів, трубочок, пластинок, складок, значно збільшують його поверхню, завдяки чому на гіменофорі може розміститися більше базидій і спор^[2].

Посилання

↑ ^а ^б Hibbett, David S.; Murakami, Shigeyuki; Tsuneda, Akihiko (1993). Hymenophore Development and Evolution in Lentinus. Mycologia. 85 (3): 428—443. doi:10.1080/00275514.1993.12026294.
↑ Жизнь растений. Т.2. Грибы — Москва, «Просвещение» 1976. / Під ред. проф. М. В. Горленко; ст. 230

Джерела

Костіков І. Ю., Джаган В. В., Демченко Е. М., Бойко О. А., Бойко В. Р., Романенко П. О. Ботаніка. Водорості та гриби. — Київ, 2004.

Це незавершена стаття з мікології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Hibbett1993-1] а ^б Hibbett, David S.; Murakami, Shigeyuki; Tsuneda, Akihiko (1993). Hymenophore Development and Evolution in Lentinus. Mycologia. 85 (3): 428—443. doi:10.1080/00275514.1993.12026294.

[2] Жизнь растений. Т.2. Грибы — Москва, «Просвещение» 1976. / Під ред. проф. М. В. Горленко; ст. 230

[1]

[2]