YaChudo

Вищі гриби

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

?Вищі гриби

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Гриби (Fungi)
Підцарство:Вищі гриби (Dikarya)
Типи
Посилання
EOL:10594877
ITIS:936287
NCBI:451864
MB:501463
IF:501463
Fossilworks:325036

Вищі́ гри́би (Dikarya) — підцарство грибів, що включає відділи аскомікотові гриби і базидієві, представники яких формують дикаріони і можуть бути як філаментарними, так і одноклітинними, але є завжди без джгутикових стадій у життєвому циклі. Вищі гриби включають більшість організмів, віднесених до цієї групи першими дослідниками, але також включають багато анаморфних видів, раніше класифікованих як «цвілеві гриби»[1]. Філогенетично ці два відділи, звичайно, групують разом[2][3], оскільки раніше їх включали до спільного відділу і розглядали як класи (за системою Тахтаджяна). У публікації 1998 року Томас Кавальє-Сміт назвав цю групу Neomycota[4].

Філогенія

Класифікація царства Fungi 2007 року стала результатом масштабної спільної роботи десятків мікологів та інших науковців, що займаються таксономією грибів[5]. Вона визнає сім типів у складі царства Fungi, два з яких — Аскомікотові гриби та Базидієві — входять до гілки, що представляє підцарство Dikarya.

Статеве розмноження

Аскомікотові гриби

Тип аскомікотових грибів, або сумчастих грибів, характеризується утворенням мейотичних спор, які називають аскоспорами і які містяться в спеціальному мішечку — аску. Генетичні компоненти для статевого розмноження, вочевидь, наявні в усіх представників цієї групи[6].

Базидієві гриби

Тип базидієвих грибів поділяють на три основні лінії: шапинкові гриби, іржасті та сажкові гриби. Злиття гаплоїдних ядер (каріогамія) відбувається в базидіях — булавоподібних кінцевих клітинах. Невдовзі після утворення диплоїдної клітини відбувається мейоз, і чотири утворені гаплоїдні ядра переходять зазвичай у чотири зовнішні клітини — базидіоспори.

Адаптивна функція

Висловлено припущення, що статеве розмноження в аскомікотових і базидієвих грибів розвинулося як адаптація для репарації пошкоджень ДНК через гомологічну рекомбінацію за стресових умов[6].

Література

  1. ↑ Hibbett, D.S. та ін. (2007–03). A higher level phylogenetic classification of the Fungi. Mycol. Res. 111 (5): 509—547. doi:10.1016/j.mycres.2007.03.004.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  2. ↑ Lutzoni, F та ін. (2004). Assembling the fungal tree of life: progress, classification, and evolution of subcellular traits. Amer J Bot. 91: 1446—1480. doi:10.3732/ajb.91.10.1446.
  3. ↑ James, T.Y. та ін. (2006). Reconstructing the early evolution of Fungi using a six-gene phylogeny (PDF). Nature. 443: 818—822. PMID 17051209. Архів оригіналу (PDF) за 11 червня 2007. Процитовано 11 січня 2008.
  4. ↑ Cavalier-Smith, T. (1998). A revised six-kingdom system of life. Biological Reviews. 73 (3): 203—266. doi:10.1111/j.1469-185X.1998.tb00030.x. PMID 9809012.
  5. ↑ Hibbett, D.S. (2007). A higher-level phylogenetic classification of the Fungi. Mycological Research. 111 (5): 509—547. doi:10.1016/j.mycres.2007.03.004. PMID 17572334.
  6. ↑ а б Wallen RM, Perlin MH (2018). An Overview of the Function and Maintenance of Sexual Reproduction in Dikaryotic Fungi. Frontiers in Microbiology. 9: 503. doi:10.3389/fmicb.2018.00503. PMC 5871698. PMID 29619017.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).