YaChudo

HMS Viking (1909)

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: HMS Viking.
HMS Viking
Історія
Велика Британія Велика Британія
Назва: HMS Viking
Будівник: Palmers Shipbuilding and Iron Company
Закладений: 11 червня 1908 року
Спуск на воду: 14 вересня 1909 року
Прийнятий: 29 червня 1910 року
Доля: Зданий на злам у 1919 році
Основні характеристики
Водотоннажність: 1090 т
Довжина: 88,47 м
Ширина: 8,36 м
Осадка: 2,97 м
Потужність: 15 500 к.с.
Двигуни:
  • 3 парові турбіни Парсонса
  • 6 парових котлів Ярроу
Швидкість: 33 вузли
Екіпаж: 71
Озброєння:
  • 2 x 102-мм гармати BL 4-inch Mk VIII
  • 2 х 457-мм торпедні апарати

«Вайкінг» (англ. HMS Viking) — ескадрений міноносець ВМС Великої Британії класу «Трайбл», збудований на початку XX століття.

Історія створення

Корабель будувався за програмою 1907-1908 років. Він був закладений 11 червня 1908 року на верфі фірми Palmers Shipbuilding and Iron Company у місті Джарроу. Спущений на воду 14 вересня 1909 року, вступив у стрій 29 червня 1910 року.

Історія служби

У період з 1910 по 1913 рік «Вайкінг» ніс службу у складі 1-ї флотилії есмінців.

30 серпня 1912 року Адміралтейство згрупувало усі есмінці в класи, що позначалися літерами. Після 30 вересня 1913 року «|}» був призначений до класу «F».

Через обмежену дальність плавання кораблі типу «Трайбл» не підходили для операцій на великих відстанях, тому з початком Першої світової війни «Вайкінг» разом з іншими кораблями свого класу увійшов до складу 6-ї флотилії есмінців, що базувалася в Дуврі.

З початком Першої світової війни 6-та флотилія стала основою Дуврського патруля. Основними завданнями флотилії були протичовнові та протимінні патрулювання, а також супровід конвоїв. «Вайкінг» провів у складі флотилії всю війну.

На початковому етапі війни основним засобом виявлення підводних човнів у зануреному стані були сигнальні сіті: підводний човен чіплявся за сіть, а рух прикріпленого до неї буя вказував на розташування човна. 20 лютого 1915 року «Вайкінг» помітив коливання сигнальних сітей у Дуврській протоці й подав сигнал есмінцю «Афріді» застосувати протичовновий трал із вибуховим зарядом, однак підводного човна виявити не вдалось.

4 березня 1915 року німецький підводний човен SM U-8 заплутався в сітях, встановлених у протоці Па-де-Кале для виявлення руху підводних човнів. Коли дрифтер «Робурн» помітив коливання сіті, він викликав патруль есмінців, що перебував неподалік; до його складу входили «Гуркха», а також «Вайкінг», «Маорі» та «Нубіан». «Вайкінг» застосував вибуховий протичовновий трал, але безрезультатно. Однак після того, як «Маорі» виявив підводний човен, «Гуркха» використав власний вибуховий трал, щоб змусити німецький човен спливти на поверхню. Після короткочасного артилерійського обстрілу екіпаж затопив і покинув човен, здавшись у полон[1][2][3].

29 січня 1916 року «Вайкінг отримав пошкодження, підірвавшись на міні поблизу мілини Колбарт-Банк. Загинуло десять членів екіпажу[4].

У ніч із 26 на 27 жовтня 1916 року німецькі міноносці Фландрської флотилії здійснили масштабний рейд у Ла-Манш, маючи на меті атакувати дрифтери, що охороняли протичовнові сіті Дуврського загородження, а також потопити судна союзників у протоці. «Могавк» був одним із шести есмінців типу «Трайбл», що перебували в бойовій готовності в гавані Дувра. Коли німці атакували дрифтери й потопили есмінець «Флірт», ці кораблі отримали наказ втрутитися в бій. Виходячи з гавані Дувра, есмінці розділилися: «Вайкінг», «Могавк» і «Тартар», вирушили через західний вхід до порту, тоді як три інші есмінці («Нубіан», «Амазон» і «Козак» вийшли через інший вхід і не змогли з’єднатися з групою «Вайкінга». «Нубіан» та «Амазон» окремо один від одного натрапили на 17-ту німецьку напівфлотилію; «Нубіан» спершу зазнав серйозних пошкоджень від торпеди, а «Амазон» згодом отримав важкі влучання німецькими снарядами. Група під командуванням «Вайкінга» потім зустрілася з іншим німецьким з’єднанням — 18-ю напівфлотилією. Від артилерійського вогню німецьких кораблів загинули чотири моряки «Могавка». Крім того, на ньому заклинило стерно, що перегородило шлях «Вайкінгу», коли той намагався переслідувати німецькі міноносці, яким вдалося втекти неушкодженими[5].

У 1916 році, намагаючись протистояти німецьким міноносцям, озброєним 105-мм гарматами SK L/45, які мали більшу дальність стрільби, «Вайкінг» пройшов експериментальну модернізацію озброєння: носову 4-дюймову гармату замінили на 6-дюймову гармату BL 6-inch Mk VII (таку саму гармату встановили на лідер есмінців «Свіфт»). 6-дюймова гармата виявилася завеликою для кораблів типу «Трайбл», і інші кораблі цієї серії не отримали такого озброєння. На «Вайкінгу» наприкінці 1916 року її замінили на 4-дюймову гармату QF 4 inch Mk V.

У 1919 році корабель був виведений в резерв і того ж року зданий на злам.

Джерела

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
  • Грановский Е., Дашьян А., Морозов М. Часть 1 // Британские эсминцы в бою. — М.: ЧеРо, 1996. — 48 с. — (Ретроспектива войны на море) ISBN 5-88711-051-1 (рос.)
  • Эдгар Дж. Марч. Британские эсминцы. История эволюции. 1892—1953. Часть 1. — СПб.: ООО «Галея Принт», 2012. — 140 с. ISBN 978-5-8172-0132 (рос.)

Примітки

  1. ↑ Corbett, Julian S. (2013) [Originally published by Longmans, Green and Co.: London, 1921]. History of the Great War: Naval Operations Vol. II (Part 2 of 2). Naval-History.net. Процитовано 20 грудня 2013.
  2. ↑ Helgason, Guðmundur (2013). WWI U-boats: U-8. U-boat.net. Процитовано 20 грудня 2013.
  3. ↑ Naval Staff Monograph No. 29 1925, pp. 89–91
  4. ↑ Kindell, Don (15 лютого 2011). 1st - 31st January 1916 in date, ship/unit & name order. World War 1 - Casualty Lists of the Royal Navy and Dominion Navies. Naval-history.net. Процитовано 14 грудня 2020.
  5. ↑ Kindell, Don. 1st - 31st October 1916 in date, ship/unit & name order. World War 1 - Casualty Lists of the Royal Navy and Dominion Navies. Naval-History.net. Процитовано 15 серпня 2015.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).