HMS Swift (1907)

HMS Swift
Історія
Велика Британія
Назва:	HMS Swift
Будівник:	Cammell Laird
Закладений:	1905 рік
Спуск на воду:	7 грудня 1907 року
Прийнятий:	серпень 1910 року
Доля:	Зданий на злам у 1921 році
Основні характеристики
Водотоннажність:	2170 т
Повна водотоннажність:	2390т
Довжина:	107,8 м
Ширина:	10,4 м
Осадка:	3,2 м
Потужність:	30 000 к.с.
Двигуни:	4 парові турбіни Парсонса 12 парових котлів
Швидкість:	35 вузлів
Екіпаж:	126
Озброєння:	на момент вступу у стрій 4 x 102-мм гармати BL 4-inch Mk VIII 1 x 40-мм зенітна гармата 2-pounder QF Mark II 2 х 457-мм торпедні апарати після модернізації 1917 року 1 x 152-мм гармата BL 6-inch Mk VII 2 x 102-мм гармати BL 4-inch Mk VIII 1 x 40-мм зенітна гармата 2-pounder QF Mark II 2 х 457-мм торпедні апарати

«Свіфт» (англ. HMS Swift) — лідер ескадрених міноносців ВМС Великої Британії, збудований на початку XX століття.

Наприкінці 1904 року Перший морський лорд Джон Фішер скликав комісію, яка мала визначити параметри нових кораблів, в тому числі і новий тип корабля - лідер ескадрених міноносців. Його водотоннажність мала становили 2 200 т, потужність силової установки - 30 000 к.с., а швидкість - 36 вузлів.

Адміралтейство запропонувало розробити новий корабель 5 приватним фірмам - Cammell Laird, Thornycroft, Fairfield, John Brown та Armstrong Whitworth. Переможцем тендеру вийшла фірма Cammell Laird, але і в її проєкт було внесено значну кількість змін, аж поки він не задовольнив флот.

Корабель був закладений у 1906 році на верфі фірми у місті Беркенгед. Спущений на воду 7 грудня 1907 року. Під час випробувань виникло чимало труднощів з роботою механізмів, а максимальна досягнута швидкість становила 35 вузлів. Тим не менше, у серпні 1910 року корабель вступив у стрій.

Хоча цей корабель був прототипом для свого класу, до початку війни в 1914 році інших подібних лідерів есмінців побудовано не було.

Силова установка корабля складалась з чотирьох парових турбін Парсонса, пару для яких виробляли 12 парових котлів Лейрда. Потужність становила 30 000 к.с., що дало змогу розвинути швидкість у 35 вузлів.

Озброєння складалось з чотирьох 102-мм гармат BL 4-inch Mk VIII та двох 457-мм торпедних апаратів.

На початку війни, очолюючи 4-ту флотилію ескадрених міноносців, корабель увійшов до складу Гранд-фліту. У жовтні «Свіфт» був відправлений зі Скапа-Флоу на пошуки бронепалубного крейсера «Гоук», який не повернувся з патрулювання. Кораблю вдалось знайти тільки рятувальний пліт з 22 моряками. Виявилось, що крейсер був торпедований німецьким підводним човном.

Суворі погодні умови північних морів у зимовий період виявилися занадто важкими для «Свіфта», тому у 1915 році, після короткого ремонту, його перевели до складу Дуврського патруля.

У 1916 році, намагаючись протистояти німецьким міноносцям, озброєним 105-мм гарматами SK L/45, які мали більшу дальність стрільби, «Свіфт» пройшов експериментальну модернізацію озброєння: дві носові 102-мм гармати замінили на 152-мм гармату BL 6-inch Mk VII (одну таку саму гармату встановили на есмінець «Вайкінг»)^[1].

У ніч із 20 на 21 квітня 1917 року, під час бою в Дуврській протоці, «Свіфт» разом з есмінцем «Броук» вступив у бій із шістьма ворожими есмінцями. У ході хаотичного бою «Свіфт» влучив торпедою в німецький есмінець SMS G85, тоді як «Броук» протаранив корабель SMS G42 і зчепився з ним. Решта німецьких кораблів відступили. «Свіфт» кинувся в погоню, але, отримавши кілька влучань, був змушений знизити швидкість. Згодом він повернувся, щоб допомогти «Броуку» та підібрати вцілілих із потопленого есмінця «SMS G42», після чого вирушив до Плімута.

Під час бою виявилося, що 152-мм гармата має незадовільні бойові характеристики. Плани щодо її модернізації (встановлення на платформу з механічним приводом P Mk VI) або заміни на дві 102-мм скорострільні гармати (QF 4-inch Mk V) так і не були реалізовані, тож це озброєння залишалося на кораблі до кінця його служби.

Навесні 1918 року «Свіфт» перебував у складі ескадри прибережних сил під час першого рейду на Остенде.

Після закінчення війни корабель вивели в резерв, і у 1921 році здали на злам.

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
• Эдгар Дж. Марч. Британские эсминцы. История эволюции. 1892—1953. Часть 1. — СПб.: ООО «Галея Принт», 2012. — 140 с. ISBN 978-5-8172-0132 (рос.)

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Swift (1907)