HMS Tartar (1907)

	HMS Tartar
Історія
Велика Британія
Назва:	HMS Tartar
Будівник:	John I. Thornycroft & Company
Закладений:	13 листопада 1905 року
Спуск на воду:	25 червня 1907 року
Прийнятий:	9 квітня 1908 року
Доля:	Зданий на злам у 1921 році
Основні характеристики
Водотоннажність:	850 т
Повна; водотоннажність:	980 т
Довжина:	82,3 м
Ширина:	7,7 м
Осадка:	2,56 м
Потужність:	14 500 к.с.
Двигуни:	3 парові турбіни Парсонса; 6 парових котлів Торнікрофта;
Швидкість:	33 вузли
Екіпаж:	74
Озброєння:	5 x 76-мм гармат 12-pounder 12 cwt QF; 2 х 457-мм торпедні апарати;

«Тартар» (англ. HMS Tartar) — ескадрений міноносець ВМС Великої Британії класу «Трайбл», збудований на початку XX століття.

Історія створення

Корабель будувався за програмою 1905-1906 років. Він був закладений 13 листопада 1905 року на верфі фірми John I. Thornycroft & Company у місті Вулстон. Спущений на воду 25 червня 1907 року.

Під час ходових випробувань «Тартар» розвинув швидкість 36,3 вузла, а під час одного з етапів фінальних випробувань 16 грудня досяг швидкості 37,037 вузла, встановивши таким чином рекорд швидкості. У квітні 1908 року есмінець вступив у стрій.

Ще під час будівництва стало зрозумілим, що озброєння есмінців класу «Трайбл» є недостатнім, і на перших п'яти кораблях, зокрема і на «Тартарі», були додатково встановлені дві 76-мм гармати. На «Тартарі» це переобладнання провели вже після того, як корабель був прийнятий до складу Королівського військово-морського флоту.

Історія служби

У період з 1910 по 1913 рік «Тартар» ніс службу у складі 1-ї флотилії есмінців, а згодом увійшов до 4-ї флотилії, що базувалася в Портсмуті.

30 серпня 1912 року Адміралтейство згрупувало усі есмінці в класи, що позначалися літерами. Після 30 вересня 1913 року «Тартар» був призначений до класу «F».

Через обмежену дальність плавання кораблі типу «Трайбл» не підходили для операцій на великих відстанях, тому з початком Першої світової війни «Тартар» разом з іншими кораблями свого класу увійшов до складу 6-ї флотилії есмінців, що базувалася в Дуврі.

У ніч із 26 на 27 жовтня 1916 року німецькі міноносці Фландрської флотилії здійснили масштабний рейд у Ла-Манш, маючи на меті атакувати дрифтери, що охороняли протичовнові сіті Дуврського загородження, а також потопити судна союзників у протоці. «Тартар» був одним із шести есмінців типу «Трайбл», що перебували в бойовій готовності в гавані Дувра. Коли німці атакували дрифтери й потопили есмінець «Флірт», ці кораблі отримали наказ втрутитися в бій. Виходячи з гавані Дувра, есмінці розділилися: «Вайкінг», «Могавк» і «Тартар», вирушили через західний вхід до порту, тоді як три інші есмінці («Нубіан», «Амазон» і «Козак» вийшли через інший вхід і не змогли з’єднатися з групою «Вайкінга». «Нубіан» та «Амазон» окремо один від одного натрапили на 17-ту німецьку напівфлотилію; «Нубіан» спершу зазнав серйозних пошкоджень від торпеди, а «Амазон» згодом отримав важкі влучання німецькими снарядами. Група під командуванням «Вайкінга» потім зустрілася з іншим німецьким з’єднанням — 18-ю напівфлотилією. Від артилерійського вогню німецьких кораблів загинули чотири моряки «Могавка». Крім того, на ньому заклинило стерно, що перегородило шлях «Вайкінгу», коли той намагався переслідувати німецькі міноносці, яким вдалося втекти неушкодженими^[1].

17 червня 1917 року «Тартар» підірвався на німецькій міні, внаслідок чого загинуло 43 члени екіпажу, зокрема новопризначений командир корабля Г. К. Твісс, проте сам есмінець вдалося відбуксирувати в безпечне місце.

До листопада 1917 року «Тартар» увійшов до складу 11-ї флотилії есмінців, що базувалася в Блайті (графство Нортумберленд)^[2]^[3].

18 лютого 1918 року поблизу Вест-Гартлпула «Тартар» зіткнувся з торговельним судном «Ardgantock», внаслідок чого останнє затонуло.

«Тартар» перебував у складі 11- флотилії до кінця війни. У 1919 році він був виведений в резерв і у 1921 році проданий на злам.

Джерела

Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
Грановский Е., Дашьян А., Морозов М. Часть 1 // Британские эсминцы в бою. — М.: ЧеРо, 1996. — 48 с. — (Ретроспектива войны на море) ISBN 5-88711-051-1 (рос.)
Эдгар Дж. Марч. Британские эсминцы. История эволюции. 1892—1953. Часть 1. — СПб.: ООО «Галея Принт», 2012. — 140 с. ISBN 978-5-8172-0132 (рос.)

Примітки

↑ Kindell, Don. 1st - 31st October 1916 in date, ship/unit & name order. World War 1 - Casualty Lists of the Royal Navy and Dominion Navies. Naval-History.net. Процитовано 15 серпня 2015.
↑ Supplement to the Navy List Showing Organisation of the Fleet, Flag Officers' Commands &c.: I.—The Grand Fleet: Tenth Submarine Flotilla. The Navy List: 12. Листопад 1917.
↑ Ships of the Royal Navy - Location/Action Date, 1914–1918: Part 2 - Admiralty "Pink Lists", 2 January 1918. Naval-History.net. Процитовано 28 серпня 2015.

[1] Kindell, Don. 1st - 31st October 1916 in date, ship/unit & name order. World War 1 - Casualty Lists of the Royal Navy and Dominion Navies. Naval-History.net. Процитовано 15 серпня 2015.

[2] Supplement to the Navy List Showing Organisation of the Fleet, Flag Officers' Commands &c.: I.—The Grand Fleet: Tenth Submarine Flotilla. The Navy List: 12. Листопад 1917.

[3] Ships of the Royal Navy - Location/Action Date, 1914–1918: Part 2 - Admiralty "Pink Lists", 2 January 1918. Naval-History.net. Процитовано 28 серпня 2015.

[1]

[2]

[3]