YaChudo

Кордицепс

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

?Кордицепс
Cordyceps militaris (кордицепс військовий)
Cordyceps militaris (кордицепс військовий)
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Гриби (Fungi)
Підцарство:Вищі гриби (Dikarya)
Відділ:Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Підвідділ:Pezizomycotina
Клас:Сордаріоміцети (Sordariomycetes)
Підклас:Hypocreomycetidae
Порядок:Гіпокреальні (Hypocreales)
Родина:Cordycipitaceae
Рід:Кордицепс (Cordyceps)
Fr.
Типовий вид
Cordyceps militaris
(L.) Fr., 1818
Види
див. Список видів роду кордицепс
Синоніми
  • Sphaeria [1]
  • Hypoxylum [2]
  • Corynesphaera [3]
  • Mitrasphaera [3]
  • Cordylia [4]
  • Campylothecium [5]
  • Akrophyton [6]
  • Polistophthora [7]
  • Racemella [8]
  • Torrubia [9]
  • Tettigorhyza [10]
  • Phytocordyceps [11]
Посилання
Вікісховище:Cordyceps
EOL:16523
NCBI:45234
MB:1240
IF:1240

Кордицепс (лат. Cordyceps) — рід грибів родини Cordycipitaceae. Раніше належав до родини клавіціпітаєві (англ. Clavicipitaceae). Назва вперше опублікована у 1833 році[12].

Опис

Кордицепс військовий лат. Cordyceps militaris

Гриби з роду кордицепс паразитують на інших грибах, комахах або їх личинках.

Строма м'ясиста, пурпурова, оранжева, жовта, сіра, складається з циліндричної ніжки і округлої, циліндричної, булавоподібної, еліпсоподібної, або веретеноподібної головки. Розвивається на муміфікованих комахах або грибах. Перитеції занурені, еліпсоподібні, згодом бувають майже поверхневими, мають верхівку, що виступає, з отвором. Аски циліндричні або вузькоциліндричні. Спори нитчасті або вузькоциліндричні.

Види

База даних Species Fungorum станом на 28 жовтня 2019 року налічує 181 вид роду Cordyceps[13] (докладніше див. Список видів роду кордицепс).

За «Визначником грибів України» 1979 року — в Україні 4 види:

  • Cordyceps militaris (L.) Fr. (1818) — кордицепс військовий[14].
  • Cordyceps clavulata (Schwein.) Ellis & Everh. (1892) — кордицепс булавоподібний, наразі віднесений до роду Ophiocordyceps (Ophiocordyceps clavulata).
  • Cordyceps ophioglossoides (J.F. Gmel.) Link (1818) — кордицепс офіоглосовий, наразі віднесений до роду Tolypocladium (Tolypocladium ophioglossoides).
  • Cordyceps capitata (Holmsk.) Fr. (1818) — кордицепс головчастий, наразі віднесений до роду Tolypocladium (Tolypocladium capitatum).

Анаморфна форма цього роду виділена у окремі роди, такі як Beauveria, Isaria, Lecanicillium, що належать також до ентомопатогенних грибів і використовується для виготовлення інсектицидів[15][16].

Використання

Кордицепс застосовується у традиційній китайській медицині понад 2000 років[17]. Плодове тіло гриба містить азотовмісну сполуку кордицепін, кордицепову кислоту (ізомер хінної кислоти), полісахариди (3–8 %), манітол, нуклеотиди (аденозин, гуанозин, уродин), ергостероли, пептиди, які містять α-аміноізобутирову кислоту, глікопротеїни, жирні кислоти.

Стверджується, що кордицепс має протипухлинну і імуностимулювальну активність, а біологічно активні речовини з нього стимулюють енергетичний метаболізм клітин печінки, зокрема клітин Купфера, інгібують агрегацію тромбоцитів. Екстракти з кордицепса запобігають порушенням пам'яті, які пов'язані з хворобою Альцгеймера[18].

У популярній культурі

Кордицепс є основним елементом сюжету у серії відеоігор «The Last of Us», вперше випущеній у 2013 році, та її адаптації у вигляді телевізійного серіалу у 2023 року[19][20].

Галерея

Див. також

Примітки

  1. ↑ subdivF. Cordyceps Fr., Systema Mycologicum 1: LII (1821)
  2. ↑ Juss., Gen.: 6 (1789)
  3. ↑ а б Dumort., Commentationes botanicae: 92 (1822)
  4. ↑ Fr.: 331 (1823)
  5. ↑ Ces., Klotzschii herbarium vivum mycologicum sistens fungorum per totam Germaniam crescentium collectionem perfectam. Editio prima. Centuria XI: no. 1033 (1846)
  6. ↑ Lebert, Z. Wiss. Zool., (Leipzig): 449 (1858)
  7. ↑ Lebert, Z. Wiss. Zool., (Leipzig): 452 (1858)
  8. ↑ Ces., Commentario della Società Crittogamologica Italiana 1 (2): 65 (1861)
  9. ↑ Lév., Commentario della Società Crittogamologica Italiana 1 (4): 192 (1863)
  10. ↑ G. Bertol., Memoria della Reale Accademia delle Scienzia dell' Istituto di Bologna 5: 574 (1875)
  11. ↑ C.H. Su & H.H. Wang, Mycotaxon 26: 338 (1986)
  12. ↑ Cordyceps. www.mycobank.org. Процитовано 1 травня 2019.
  13. ↑ Список видів роду Cordyceps. Species Fungorum. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 28.10.2019.
  14. ↑ Фокшей, С. І. (2017). Знахідка Cordyceps militaris (Cordycipitaceae) в Національному природному парку "Гуцульщина" (укр.). doi:10.15407/ukrbotj74.03.284. ISSN 0372-4123. Архів оригіналу за 17 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
  15. ↑ Ban, Sayaka; Azuma, Yuta; Sato, Hiroki; Suzuki, Ken-ichiro; Nakagiri, Akira (2015). Isaria takamizusanensis is the anamorph of Cordyceps ryogamimontana, warranting a new combination, Purpureocillium takamizusanense comb. nov. International Journal of Systematic and Evolutionary Microbiology,. Т. 65, № Pt_8. с. 2459—2465. doi:10.1099/ijs.0.000284. ISSN 1466-5026. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 7 серпня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання)
  16. ↑ Rehner, Stephen A.; Minnis, Andrew M.; Sung, Gi-Ho; Luangsa-ard, J. Jennifer; Devotto, Luis; Humber, Richard A. (1 вересня 2011). Phylogeny and systematics of the anamorphic, entomopathogenic genus Beauveria. Mycologia. Т. 103, № 5. с. 1055—1073. doi:10.3852/10-302. ISSN 0027-5514. PMID 21482632. Процитовано 7 серпня 2020.
  17. ↑ Chinese Medicine Specimen Database. libproject.hkbu.edu.hk. Процитовано 17 березня 2023.
  18. ↑ Бурда Н. Є. Кордицепс. Фармацевтична енциклопедія. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 28.10.2019.
  19. ↑ The Last of Us став другим найпопулярнішим серіалом в історії HBO за останні 10 років. 24 Канал (укр.). Процитовано 17 березня 2023.
  20. ↑ The Fungus that Reduced Humanity to The Last of Us. Scientific American Blog Network (англ.). Процитовано 17 березня 2023.

Джерела

  • Link, H.F. 1833. Handbuch zur Erkennung der nutzbarsten und am häufigsten vorkommenden Gewächse. :1-536 — P.346
  • М. Я. Зерова, Сосін П. Є., Роженко Г. Л. Базидіоміцети. Книга 2. Болетальні, стробіломіцетальні, трихоломатальні, ентоломатальні, русулальні, агарикальні, гастероміцети // Визначник грибів України. — Київ : Наукова думка, 1979. — Т. 5. — С. 330-331.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).