YaChudo

5'nizza

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

5'nizza (Пятница)
логотип
Сергій Бабкін та Андрій Запорожець, 2021
Сергій Бабкін та Андрій Запорожець, 2021
Основна інформація
Жанрреґі, акустичний рок, реп-рок, фанк-рок, авторська пісня, фолк
Роки2000 — 2007, 2015 — донині
КраїнаУкраїна
МістоХарків
Моваросійська, українська, англійська
СкладАндрій Запорожець, Сергій Бабкін
5'nizza у Вікісховищі

«5'nizza» (рос. Пятница, досл. «П'ятниця») — український музичний гурт із Харкова, заснований 2000 року.

Засновники гурту Андрій Запорожець та Сергій Бабкін познайомилися в середині 1990-х років, навчалися в одному класі та удвох грали пісні інших гуртів. Наприкінці 1990-х вони стали писати власні композиції, а 2000 року створили гурт «5'nizza», в якому Запорожець співав, а Бабкін грав на гітарі, підспівував та імітував голосом інші інструменти. Коли 2002 року музиканти розповсюджували компакт-диски з власним демо-альбомом «Анплаггед» на фестивалі «Казантип», їх помітив російський музикант Едуард Шумейко та запропонував організувати концерти в Москві.

«5'nizza» почали виступати в Росії восени 2002 року і вибухово стали популярними. Їхні концерти в клубах збирали повні зали, а демо-альбом, який широко розповсюджувався піратами, був хітом продажів. Два музиканти з гітарою, що виконували запальну суміш регі, хіп-хопу та бардівської пісні, стали справжнім відкриттям російської та української музичної сцени. Головним хітом стала антивоєнна пісня «Солдат», яка потрапила до ротації на «Нашому радіо».

2003 року «5'nizza» випустила офіційний дебютний альбом «Пятница», що переважно складався зі вже відомих композицій. Музиканти активно з'являлися в медіа, на радіо та телебаченні, та виступали в багатьох країнах. 2005 року вийшов другий альбом «О5», який вже не викликав такого резонансу. Під час роботи над третьою платівкою в дуеті виникли творчі конфлікти, і 2007 року «5'nizza» розпалась. Запорожець заснував власний проєкт SunSay, а Бабкін продовжив грати в театрі й кіно та випускати сольні альбоми.

2015 року дует возз'єднався, але зазнав критики через виступи в Росії після анексії Криму та війни на сході країни. 2017 року вийшов третій і останній альбом «5'nizza» «Ку». Після російського вторгнення в Україну «5'nizza» відмовилася від виступів в країні-агресорі, проте час від часу потрапляла у скандали через виконання російськомовних пісень та виступи перед росіянами за кордоном.

Історія

1994—2000. Знайомство та створення гурту

Засновники гурту «5'nizza» Андрій Запорожець та Сергій Бабкін познайомилися в харківському ліцеї мистецтв, де навчалися в одному класі з 1994 по 1996 роки. На перервах Бабкін грав на гітарі, яку позичав у музичному класі ліцею, а Запорожець начитував хіп-хопові тексти. Вже тоді вони почали розучувати та грати пісні гуртів, які їм подобалися, як-то Nirvana, U2, Aerosmith, Fugees, Seal, Стінг, «Чиж & Co», «Браво» та «ДДТ», та виступати на шкільних святах[1][2]. 1996 року Бабкін поступив на театральне відділення Харківського інституту мистецтв, а Запорожець — у Харківський медичний інститут, але підлітки продовжили товаришувати[1][3].

Після закінчення ліцею Запорожець та Бабкін почали писати власні пісні, які виконували друзям за першої можливості — просто на вулиці або на квартирниках. Одного разу вони поїхали відпочивати на фестиваль «Казантип», де співали на березі моря, та несподівано привернули увагу багатьох людей, які аплодували музикантам та знімали їх на фото та камери. Повернувшись до рідного Харкова, хлопці почали замислюватися про створення гурту. Після фотосесії, яка відбулася в п'ятницю і на яку вони прийшли в червоних кофтах, хтось згадав про пошуки назву дуету, і їхня подруга поетеса Галіна Давидова запропонувала назвати гурт «Красная пятница» (укр. Червона п'ятниця). Назва усім сподобалася, але від слова «Красная» вирішили відмовитися, щоб уникнути асоціацій з гуртом «Красная плесень». Наступного ранку Андрій Запорожець вигадав написання із «п'ятіркою» — «5'nizza»[1][2].

2000—2002. Перші виступи. «Анплаггед»

Перші виступи «5'nizza» проходили в харківських клубах. На їхній дебютний концерт прийшло лише близько десяти друзів, але згодом «5'nizza» виступала щоп'ятниці в клубі «Маска», маючи за вечір два виходи на сцену з двома піснями. Коли власних пісень набралось сімнадцять, музиканти вирішили записати їх для себе на компакт-диск. В місцевій студії «М. А.Р. Т.» вони за півтори години відіграли весь власний матеріал і того ж дня отримали зведені пісні, записані на 35 дисків, заплативши за все 30 долларів. Обкладинку диска, що отримав назву «Анплаггед» (англ. Unplugged, досл. «відключений», що означає акустичні виступи), намалювали самі та видрукували на ксероксі на жовтому папері[1][4].

2002 року Бабкін та Запорожець знову поїхали на «Казантип», де розповсюджувала власний «жовтий диск» серед меломанів всього пострадянського простору. Там вони познайомилися з фронтменом московського гурту «W. K.?» Едуардом Шумейком («Шумом»), який домовився, щоб «5'nizza» виступила на головній сцені фестивалю. Коли за декілька тижнів «W. K.?» приїхали з концертом в Київ, «5'nizza» відіграла у них на розігріві, після чого Шумейко запропонував музикантам організувати декілька концертів в Росії, попередивши, що після цього їхнє життя може сильно змінитися. Бабкін та Запорожець не стали відмовлятися і восени 2002 року переїхали до Москви[1][5][6].

2002—2007. Пік популярності. «Пятница», «О5»

На першому концерті «5'nizza» в Москві було близько 100 людей, але з кожним наступним кількість глядачів збільшувалася. Шумейко став повноцінним менеджером гурту, відмовившись від власної музичної кар'єри на користь просування перспективного українського колективу. Завдяки «сарафанному радіо» їхні концерти одразу були аншлаговими, а ротація пісні «Солдат» на «Нашому радіо» Михайла Козирєва підвищила популярність гурту ще більше. Окрім офіційних компакт-дисків «5'nizza» існувала величезна кількість піратських копій, проте основний дохід музикантів був пов'язаний із концертними виступами. Під час живих концертів гурт пару разів експериментував зі складом, але вирішив залишитися дуетом, покладаючись на спів Запорожця (він же рос. Сан-Саныч, досл. «Сан Санич»[7]) та акустичну гітару й бітбокс Бабкіна (рос. Отец Родной, досл. «Батько Рідний»)[1][6][4]. Популярність «5'nizza» зростала вибухово і вже наприкінці 2002 року молодий гурт, що не мав жодного відеокліпу або жодного офіційного альбому, став чи не культовим в музичній та навколомузичній спільноті[8][9].

Московський рок-клуб СДК МАИ, в якому відбулася презентація дебютного альбому «Пятница»

В березні 2003 року в Москві відбулася церемонія нагородження премії «Поборолл», започаткованої «Нашим радіо», де «5'nizza» отримала відзнаку «Прорив року», обійшовши гурти «Звери», «Сети», «Юта» та «И друг мой грузовик»[10]. Влітку на лейблі «Гранд Рекордс» нарешті офіційно вийшов перший дебютний альбом гурту, що отримав назву «Пятница», який окрім вже відомих пісень містив три нових. Презентація альбому відбулася 27 липня 2003 року в московському рок-клубі СДК МАИ[11]. В пресі платівку називали «новим явищем сучасної вітчизняної музики», відзначаючи контраст лаконічного звучання дуету та складної ритміки й потужної енергетики[12][13][14]. Після цього «5'nizza» почала з'являтися на телебаченні та радіо, давати інтерв'ю в медіа, та відправилася в гастролі іншими країнами, як-то США, Канада, Німеччина, Ізраїль, Латвія, Литва, Естонія та Польща[1]. В Санкт-Петербурзі був знятий кліп на пісню «Зима», який не сподобався гурту та не був опублікований, але пізніше вийшли кліпи на пісні «Солдат» та «Ямайка»[15]. Паралельно з цим, Сергій Бабкін продовжував грати в харківському «Театрі 19», а Андрій Запорожець співав в харківському гурті «Lюk»[12].

3 квітня 2004 року «5'nizza» була визнана найкращим новим гуртом року за версією журналу Fuzz[16]. Влітку було анонсовано вихід другого альбому «5'nizza», що отримав назву «О5» («О-пять») та мав вийти в вересні[17], проте реліз відбувся лише на початку 2005 року. Альбом продовжував тенденції мінімалізму, започатковані на попередній «П'ятниці», хоча й був трохи стилістично різноманітнішим, а декілька композицій мали більш насичене звучання[18]. На пісню «Новий день» було знято черговий відеокліп. Попри популярність гурту, друга платівка вже не викликала такого резонансу, як дебютний альбом[15]. Музичні критики стримано відгукнулися на нову роботу харківського колективу, звинувативши їх в самоповторенні та порекомендувавши відмовитися від мінімалістичного звучання[19]. «На жаль, те, що буквально рік тому буквально підривало досвідчені уми столичних меломанів…, зараз перетворилося на повсякденну реальність, на нудний напівбардівський посил, хоча грає 5'nizza так само запально і неповторно» — писали в інтернет-виданні Zvuki.ru[18].

Після виходу другого альбому «5'nizza» продовжувала гастролювати, але не так активно, через високу зайнятість Сергія Бабкіна в «Театрі 19»[15]. Окрім цього, паралельно з участю в гурті, Бабкін почав записувати власні пісні. У квітні 2004 року він випустив дебютний сольний альбом «Ура!», який суттєво відрізнявся стилістично від творчості «5'nizza», та мав більш бардівський та театральний характер[20]. Пізніше того ж року вийшов сингл «С Н.Г!», а протягом 2005—2006 років — альбоми «Бис!», «Сын» та «Мотор»[1][21]

2007—2015. Розпад гурту

Навесні 2007 року, під час запису третього студійного альбому «5'nizza», між музикантами почалися творчі суперечки[22]. Андрію Запорожцю було затісно в межах дуету, він прагнув експериментів та співпраці з іншими музикантами та авторами[23]. Сергій Бабкін, своєю чергою, відчував, що відходить на другий план, бо раніше він сам грав на гітарі та бітбоксив, але тепер ці ролі мали дістатися іншим[2]. Музиканти навіть розглядали можливість перетворення «5'nizza» на тріо, додавши до складу Славу Fame (В'ячеслава Семенченка), з яким встигли записати одну пісню. Згідно з концепцією нового альбому, в кожній композиції мав бути задіяний один додатковий інструмент, як-то саксофон або рояль[5]. Врешті решт Бабкін та Запорожець так і не змогли дійти згоди та оголосили про розпад гурту. Останній концерт прощального турне «5'nizza» відбувся в Кракові 16 червня 2007 року[1]. Андрій Запорожець оголосив, що далі буде співати самостійно, а нові пісні «5'nizza» увійдуть до його сольної програми[24][22].

Після розпаду «5'nizza» кожен з учасників зосередився на власній кар'єрі. Сергій Бабкін продовжував випускати альбоми сольно та в проєкті K.P.S.S.[25], виступав у харківських театрах «Театр 19» та «Прекрасні квіти», грав у кіно («Відторгнення», «Олександр Довженко. Одеський світанок»[26]), брав участь у телепроєктах («Голос країни», «Танці з зірками»)[22][27]. Андрій Запорожець заснував власний гурт SunSay, з яким записав сім альбомів, захопився буддизмом та багато подорожував, брав участь у відборі на «Євробачення 2016» із піснею «Love Manifest», поступившись лише майбутній переможниці Джамалі та The Hardkiss[22][27].

2015 — донині. Воз'єднання

Концерт 5'nizza «Reunion» в Москві. 5 червня 2015.

На початку березня 2015 року в пресі з'явилася інформація про те, що «5'nizza» возз'єднається для двох концертів в Москві та Санкт-Петербурзі[28]. У квітні гурт випустив першу за багато років пісню «I Believe in You», а пізніше оголосив, що реюніон-тур також буде містити концерти в Україні та Білорусі[29]. Наприкінці травня — перед першими концертами — музиканти випустили мініальбом I Believe in You, до якого увійшли три нові пісні, записані в пітерській студії «Добролет»[30][31][32]. Усі шість концертів — три в палацах спорту та три у багатотисячних клубах — пройшли з великим успіхом, всі квитки було розкуплено[33].

2016 року «5'nizza» продовжила концертні виступи, зокрема, влітку відіграли в «Зеленому театрі» (Москва)[34] та стали хедлайнерами незалежного музичного фестивалю Stereoleto (Санкт-Петербург), а восени вперше виступили в Лондоні[35]. 15 лютого 2017 року «5'nizza» випустила свій третій студійний альбом «Ку», який став першою роботою гурту за дванадцять років. До альбому увійшло 14 композицій, дві з яких було опубліковано раніше, а наприкінці лютого вийшов відеокліп на пісню «Самолет»[36]. 14 лютого альбом був презентований в Харкові, після чого гурт дав концерти в Дніпрі, Запоріжжі, Кривому Розі, Миколаєві, Херсоні, Черкасах та Києві[36].

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року Сергій Бабкін та Андрій Запорожець виїхали за межі країни та відмовилися від концертів в Росії[37][38]. Вони продовжили виступати в Європі, збирали гроші на благодійність та переклали українською свій головний хіт «Солдат», проте час від часу піддавалися критиці за використання російської мови у піснях та в офіційній комунікації[39][40]. У 2025—2026 роках гурт відзначив 25-річчя ювілейним турне по Європі, Північній Америці, Австралії та Новій Зеландії, та випустив англомовні сингли «War Child» та «Phoenix»[41].

Стиль гурту

Музичний стиль «5'nizza» сформувався під впливом музики, яку її учасники слухали в дитинстві. Андрій Запорожець захоплювався «чорною» музикою, такою як ска, фанк, соул та реп, а Сергій Бабкін любив Висоцького, спорт та театр, проте мав музичну освіту, вмів грати на флейті, гітарі та ще декількох інструментах. Через це їхні пісні гармонічно поєднували різні стилі, причому нехарактерна для «білих» виконавців музика виконувалася дуже по-справжньому, а звучання було настільки новим для тогочасної української та російської музичної сцени[12], що гурт називали своєрідним поєднанням Ману Чао, Боба Марлі та Володимира Висоцького[42][43].

«5'nizza» побудована за формулою «два хлопці з гітарою»[44], де перший співає та читає реп, а другий грає на гітарі та підспівує в стилі Боббі Макферріна, імітуючи голосом трубу, ударні або діджейські скретчі[8]. Свою музику вони самі називали бардівською, проте стилістично вона була набагато складніша, ніж просто «слова під музику»[13]. В піснях зустрічалися фанк («Сюрная», «Я с тобой»), хіп-хоп («Я тебя вы…», «Ты кидал»), регі («Я не той», «Ямайка»), ейсид-джаз («Стрела»)[13]. Композиції містили як музичні відсилання до класики блюзу («Land of Thousand Dances», «Babe I'm Gonna Leave You»)[13], так і семпли радянських пісень Леоніда Утьосова та Юрія Антонова[44]. Вигадливе використання вокалу, який міг замінювати відсутні інструменти, ріднило 5'nizza зі старовинними негритянським ду-воп-колективами, а мінімалістичне звучання дуету компенсувалося складною ритмікою та потужною енергетикою[44].

Більшість текстів пісень «5'nizza» написані російською мовою, деякі — українською, але часто містять фрази англійською мовою. Вони насичені вигаданими термінами (рос. сантаклаустрофобия), грою слів (рос. Огонь и я — агония),  цитатами (рос. Что тебе снится, крейсер Аврора), потоками асоціацій (рос. Бить или не бить — это Гамлет? Нет, это я, и я, и я того же мнения!) та незвичними мультимовними римами (рос. реки крови густые, копыта-хвосты-yeah). В репертуарі гурту були різноманітні тексти на растаманську, антивійськову, політичну, ностальгічно-радянську та ліричну тематику[9]. Головний хіт «5'nizza» «Солдат» став протилежністю героїчним військовим пісням, накшталт «Комбат» гурту «Любе»: солдат в ній — це не герой, а «недоношена дитина війни», а слово «солдат» в приспіві трансформується спочатку в переклад англійською «soldier», а потім і в назву музичного стилю «соул-джа»[27][45].

Сформований на дебютному альбомі «Пятница» (2003) фірмовий стиль гурту, що приніс їм популярність, залишився на другій платівці «О5» (2005) майже незмінним: «голосіння та крики в стилі реггей, з домішкою джазу та авторської пісні»[44]. На третьому альбомі «Ку» (2017), записаному після багаторічної перерви, стилістика «5'nizza» змінилася, звучання стало стриманішим, «дорослішим» та спокійнішим, зменшилася кількість регі, речитативу та дотепних текстів, а до вокалу та гітари додалася справжня перкусія. В медіа «Лірум» відзначили, що музиканти «додали в музичності, втратили у запалі», але «якщо відірватися від минулого і поглянути на КУ як на незалежне музичне полотно, розумієш, що це сильний попальбом із чіпкими піснями та витриманим стилем»[46].

Співпраця

Харківський лаунж- та ейсид-джазовий гурт «Lюk» іноді помилково вважали сайд-проєктом «5'nizza»

Співпраця Бабкіна та Запорожця починалася з виконання пісень інших гуртів, і на їхньому першому неофіційному альбомі «Анплаггед» була кавер-версія хіта Боба Марлі «Jamming»[47], але до офіційного запису «Пятница» вона не увійшла[48]. Подальші альбоми «5'nizza», за поодинокими виключеннями, складалися із власних пісень. Для триб'ют-альбому Бориса Гребенщикова була записана композиція «Луна, успокой меня»; вона врешті решт не потрапила до альбому «Небо и земля» (2003), але гурту дозволили включити її до власної платівки «О5»[44]. «5'nizza» також записала пісню-попурі «Вася, в пятницу вечером», що увійшла до триб'ют-збірки гурту «Браво» «Звёздный каталог» (2004)[49]. Окрім цього, гурт відкривав розважальну програму «Неголубой огонёк», що вийшла на телеканалі «РЕН ТВ» в новорічну ніч 2004 року, виконавши Гімн СРСР, і запис цього виступу вийшов на альбомі «Мешанина, или неГолубой огонёк 2004»[50].

З репкор-колективом «Танок на майдані Конґо» «5'nizza» записала пісню «En Automne»

На початку 2000-х музиканти «5'nizza» познайомилися з харківським гуртом «Lюk», що виконував ейсид-джаз та лаунж, після чого Андрій Запорожець брав участь в записі їх перших альбомів. На обкладинці другого альбому «Lюk» Lemon (2004) було заявлено, що це спільний проєкт із вокалістом «5'nizza», через що гурт звинувачували у використанні чужої слави[51][52]. Своєю чергою, «5'nizza» додала до свого альбому «О5» акустичну версію пісні «Солнце», написаної Запорожцем, що за рік до цього вийшла на платівці «Lюk»[44]. На альбомі «люків» Sex (2005) окрім Запорожця відзначився і Бабкін, що записав пісню «Восени» та знявся у відеокліпі до неї[53]. До збірки реміксів та ремейків «ReФорматЦія» (2003) іншого харківського колективу ТНМК увійшов кавер «5'nizza» на їхню пісню «Зачекай»[54]. Також гурти записали разом франкомовний рімейк пісні «Восени» — «En Automne», що увійшов до максісинглу ТНМК «Вода/L'eau» (2004)[55]. В середині 2000-х музиканти «5'nizza» також записувалися з такими гуртами, як «Markscheider Kunst» («Куда», «Нету дома, нету флага»), «Хоронько-оркестр» («Сон»), «Психея», «Фруктовый кефир» («Сюрная»)[56][57]. Результатом мав стати проєкт під умовною назвою «5'nizza та друзі», але він так і не був втілений в життя, хоча деякі записи пісень з'являлися в інтернеті[58].

2014 року співачка Анжеліка Варум виклала в SoundCloud кавер-версію пісні «5'nizza» «Весна», записану разом з Сергієм Бабкіним 10 років тому. Походження пісні з оркестровим аранжуванням було невідомим достеменно, але в журналі «Афіша» припускали, що вона могла бути записаною для новорічного шоу «Неголубой огонек» на «РЕН ТВ»[59]. 2015 року в інтернеті з'явився архівний запис іншої пісні 10-річної давнини «Красота», яку «5'nizza» записала з хіп-хоп-виконавцем Славою Fame, але трек чомусь не сподобався Запорожцю[60].

2021 року «5'nizza» записала разом з українською реперкою alyona alyona іронічну композицію «Все не то». Новий трек став результатом співпраці над новорічним шоу «Годний рік», а продюсером запису став Іван Дорн[61].

Суспільна позиція

В той час, як після анексії Криму та початку війни на сході України багато українських артистів відмовилися від виступів на російській території, і Сергій Бабкін, і гурт Запорожця SunSay 2014 року виступали в окупованому Криму[62][63]. Коли «5'nizza» після возз'єднання 2015 року одразу запланувала концерти в Санкт-Петербурзі та Москві, рішення харківського гурту жорстко розкритикували в інтернеті та ЗМІ. Продюсер «Бумбоксу» Олексій Согомонов назвав концерти в Росії та намагання триматися осторонь політики «наєбулькою», а Каша Сальцова («Крихітка») обізвала учасників гурту «типубуддистами», які бояться війни та не хочуть обирати сторону[28]. Виступи «5'nizza» в Росії так і не було скасовано, а під час турне учасники гурту дали інтерв'ю російському пропагандистському телеканалу Lifenews[64], що викликало чергову хвилю незадоволення суспільства[65][66]. Сергій Бабкін був змушений дати велике інтерв'ю інтернет-порталу «Культпростір», пояснивши, що музиканти не знали, з ким саме спілкувалися в Росії, проте його позиція щодо війни та політичної ситуації в Україні залишилася туманною[67][68].

Сергій Бабкін та його дружина й концертний директор Сніжана Бабкіна

Протягом наступних років учасники «5'nizza» продовжували виступати в Росії, хоча й відмовилися від виступів в окупованому Криму[69]. Свій третій альбом «Ку» (2017) вони презентували в Москві, Санкт-Петербурзі, Нижньому Новгороді, Красноярську, Новосибірську та Єкатеринбурзі. Через це в жовтні 2017 року було спочатку скасовано концерт Сергія Бабкіна у Львові, а потім і в Тернополі. Бабкін пояснював концерти в Росії тим, що «10 000 осіб, які хором співають пісні українською мовою у самому центрі Москви — це перемога України», та підкреслював, що частину зароблених грошей передавав на благодійність, в зону АТО, а також інвестував в розвиток українського мистецтва. У відповідь львівські активісти опублікували аудіозапис, на якому співак відмовляється сказати, що Росія — це агресор[70].

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року музиканти «5'nizza» відмовилися від гастролей в Росії, але продовжили зазнавати критики через виконання російськомовних пісень та виступи перед росіянами за кордоном[71]. 2022 року Сергій Бабкін переспівав головний хіт гурту «Солдат», додавши до оновленого тексту відому фразу-відповідь про «русский военный корабль»[72], але на концертах «5'nizza» продовжувала виконувати оригінальну російськомовну версію[73]. 2023 року гурт звинуватили у співпраці з росіянами через використання послуг промоутера Somewhere Show, який мав представництво в Росії, на що концертна директорка Бабкіна відповіла, що організатор концерту «займає антивоєнну та антипутінську позицію та активно допомагає боротьбі України всіма доступними йому засобами, зокрема організацією концертів, гроші з яких йдуть на ЗСУ»[74]. У лютому 2025 року чимало негативних відгуків викликав анонс виступів «5'nizza» у Європі виключно російською мовою[75][76], після чого музиканти анонсували вихід нової пісні українською[71].

Оцінки діяльності

«5'nizza» на фестивалі «Імпульс Фест 2016» в Харкові

2017 року в інтернет-виданні «Газета.Ru» «5'nizza» назвали «мабуть, найкращим з того, що виникло в полі пострадянської популярної музики у нульових». Ярослав Забалуєв вважав, що «вони були однаково далекі від ленінградівської похабщини та вульгарності Земфіри», та змогли знайти «навмисно невибагливу, але ідеальну художню форму, яка відсилала відразу до сонячної Ямайки та прокуреної кухні у хрущовці». На думку оглядача, возз'єднання у 2015 році було неминучим, бо дуетом музиканти могли запропонувати набагато більше, ніж в сольних проєктах, граючи на ностальгічних почуттях шанувальників, проте «при всій доладності пісень, „5'nizza“ сьогодні виглядала по-своєму милим, але все ж таки атавізмом нульових»[77].

В українському медіа «Лірум» «5'nizza» називали легендарним гуртом, а їхнє повернення порівнювали із рімейком культового фільму. Олексій Бондаренко називав її вірусним феноменом 2000-х та одним з небагатьох гуртів, які не можна не знати: «Це напрочуд колоритний гурт, який не вдасться оцінити повною мірою, не розуміючи російської та української мов»[46]. Самі музиканти погоджувалися, що «5'nizza» стала дивовижним проєктом та феноменом, який неможливо повторити. На їхню думку, у 2000-ні роки було набагато простіше себе проявити через інформаційний голод, тому гурт зміг швидко досягти успіху, не маючи професійних продюсерів, не вкладаючи багато грошей та не знімаючи кліпів. «Я сам дивуюсь, як у нас все вийшло. Я дивлюся на цю історію як на цікаву казку, яку навряд чи можна повторити у сучасних реаліях» — зізнався Андрій Запорожець у 2017 році[78].

В журналі «Фокус» 2020 року «5'nizza» назвали одним з найбільш популярних російськомовних гуртів України. На думку журналіста Костянтина Рильова, «до цих харків'ян можна по-різному ставитися — любити чи залишатися байдужим, але немає жодної людини на пострадянському просторі, яка б не знала їхнього хіта „Солдат“». В медіа звернули увагу на те, що гурт написав альтернативний антивійськовий гімн 2000-х, а їхні пісні були антисистемними, але не революційними: замість зосереджуватися на зовнішніх елементах змін, вони пропонували шукати «опору всередині себе, коли навколо все руйнується: кризи, брехня політиків державного масштабу, зростання цін». Журналіст також зауважив, що феномен «5'nizza» був пов'язаний із несхожістю її учасників — спокійного Запорожця та імпульсивного Бабкіна, — а три альбоми, які вони записали разом, переважали два десятки їхніх сольних робіт[27].

Дебютний альбом «5'nizza» «Пятница» 2016 року увійшов до списку найкращих музичних альбомів незалежної України за версією інтернет-видання «Gazeta.ua». В редакції згадали, що пісні гурту співала уся прогресивна українська молодь, та відзначили «вишуканий мінімалізм 5'Nizza, їх проникливість і унікальне почуття стилю», але зауважили, що після цього альбому, «незважаючи на успішні гастролі і всенародну любов, розвиватися 5'Nizza було, по суті, нікуди»[79]. В публікації до 30-річчя незалежності України на сайті Espreso TV дебютний запис «5'nizza» визнали одним зі знакових альбомів 2003 року, поруч з тогорічними платівками гуртів «Океан Ельзи», «Плач Єремії» та «Друга ріка», але найкращою роботою року обрали «Систему нервів» «Тартака»[80].

Довідкові дані

Склад

Дискографія

Відеокліпи

Премії та нагороди

  • 2003 — Премія «Поборолл» у номінації «Прорив року»
  • 2004 — Премія журналу Fuzz у номінації «Найкращий новий гурт року»

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к Биография / Сергей Бабкин. sbabkin.com.ua (рос.). Процитовано 25 липня 2026.
  2. ↑ а б в Рылев, Константин (25 липня 2020). 20 лет 5’Nizza. Сергей Бабкин — о знакомстве с Саном, распаде группы и заговоре жен. ФОКУС (рос.). Процитовано 25 липня 2026.
  3. ↑ Пикуля, Ирина (8 листопада 2016). SunSay: "Путешествия и музыка - это то, что я люблю больше всего". viva.ua (рос.). Процитовано 25 липня 2026.
  4. ↑ а б Захарова, Софья (16 березня 2012). 5'nizza - регги-рок биг-бада-бум из Украины. Zvuki.ru (рос.). Процитовано 25 липня 2026.
  5. ↑ а б Недашковский, Андрей (31 травня 2015). 5'Nizza: “Нас кто-то считает легендой?". The-Flow.ru (рос.). Процитовано 25 липня 2026.
  6. ↑ а б Перфилова, Марина. Менеджер 5'nizza Эдуард «Шум» — о продвижении неформатных музыкантов. Институт музыкальных инициатив (ИМИ) (рос.). Архів оригіналу за 2 грудня 2025. Процитовано 25 липня 2026.
  7. ↑ 5'nizza покажет свой новый материал в ДК Горбунова. Музыкальная газета (рос.). 25 серпня 2004. Процитовано 26 липня 2026.
  8. ↑ а б Вихоть, Макс (28 листопада 2002). music.com.ua - Первый день зимы - "Пятница"!. www.music.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 5 грудня 2007. Процитовано 26 липня 2026.
  9. ↑ а б Рождественская, Ксения (17 березня 2003). 5'NIZZA - Славься отечество et cetera - Звуки.Ру. Zvuki.ru (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  10. ↑ music.com.ua - 5NIZZA - лауреаты премии "Поборолл". music.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 18 березня 2009. Процитовано 26 липня 2026.
  11. ↑ Дед Звукарь (17 червня 2003). 5'NIZZA - Две пятницы в одну. Zvuki.ru (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  12. ↑ а б в ПЯТНИЦА//5NIZZA | Энциклопедия KM.RU. www.km.ru (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  13. ↑ а б в г Бебенин, Дмитрий (13 серпня 2003). 5'NIZZA - Альбом: Пятница - Звуки.Ру. Zvuki.ru (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  14. ↑ Гончаров, Андрей (12 вересня 2003). music.com.ua - 5'NIZZA "Пятница" (p) 2003 Partija Records/Ukrainian Records. music.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 липня 2026.
  15. ↑ а б в г д е Группа «5’nizza»: 19 мая в Crocus City Hall — презентация нового альбома. www.womanhit.ru (рос.). 28 квітня 2017. Процитовано 26 липня 2026.
  16. ↑ Комок, Ольга (5 квітня 2004). За старые заслуги. www.kommersant.ru (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  17. ↑ Дед Звукарь (17 серпня 2004). 5'NIZZA - 5'day Night - Звуки.Ру. Zvuki.ru (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  18. ↑ а б Мурзак, Александр (14 березня 2005). 5'NIZZA - О5 - Звуки.Ру. Zvuki.ru (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  19. ↑ Барабанов, Борис (8 червня 2015). Ретро первой свежести. Коммерсантъ (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  20. ↑ Конторова, Юлия (12 травня 2004). СЕРГЕЙ БАБКИН - "УРА!". www.intermedia.ru (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  21. ↑ Рецензия: Сергей Бабкин «Взблатнулось» (2008). KM.RU Новости - новости дня, новости России, последние новости и комментарии (рос.). 2008. Процитовано 26 липня 2026.
  22. ↑ а б в г Леонова, Татьяна (16 червня 2017). "КУ": Новый альбом 5’NIZZA 12 лет спустя. Андрюшенька пролил масло. Мій Харків (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  23. ↑ Рылев, Константин (25 липня 2020). Юбилей 5'Nizza: Андрей Запорожец – о конфликте с Бабкиным и вокальном шаманстве. ФОКУС (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  24. ↑ Логвиненко, Богдан (29 квітня 2007). Розпався гурт "5"nizza". Gazeta.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2026.
  25. ↑ Дед Звукарь (13 січня 2011). Сергей Бабкин и K.P.S.S. - Поделятся свинцом - Звуки.Ру. Zvuki.ru (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  26. ↑ Сергій Бабкін виконав роль Олександра Довженка. www.stb.ua (укр.). 14 листопада 2014. Процитовано 26 липня 2026.
  27. ↑ а б в г Рылев, Константин (25 липня 2020). 20 лет и 3 альбома. Чем запомнилась харьковская группа 5'Nizza и что еще мы от нее услышим. ФОКУС (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  28. ↑ а б "5'nizza" возз'єдналася і дасть концерти в Росії. ТаблоID (укр.). Процитовано 26 липня 2026.
  29. ↑ Дед Звукарь (5 травня 2015). 5'NIZZA - Если бы не пятница, вечер - Звуки.Ру. Zvuki.ru (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  30. ↑ Макарский, Артем (21 квітня 2015). Афиша Волна: «Нас будет двое»: премьера клипа 5'nizza «I Believe in You» и интервью с дуэтом – Архив. Афиша (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  31. ↑ Группа 5'nizza выпустила новый EP. The-Flow.ru (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  32. ↑ Мажаев, Алексей (28 серпня 2015). «Пятница» - «I Believe In You» ***. www.intermedia.ru (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  33. ↑ Мудрик, Сергей (6 червня 2015). 5'NIZZA - Это был кто-то из наших, спасибо ему - Звуки.Ру. Zvuki.ru (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  34. ↑ 5'NIZZA - Вечер пятницы - Звуки.Ру. Zvuki.ru (рос.). 14 червня 2016. Процитовано 26 липня 2026.
  35. ↑ Конурбаева, Дария (17 жовтня 2016). 5'nizza в воскресенье. Лондонский концерт. ZIMA Magazine (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  36. ↑ а б После 10-летней паузы 5'NIZZA выпустила третий альбом. vogue.ua (рос.). 15 лютого 2017. Процитовано 26 липня 2026.
  37. ↑ Вороніна, Вікторія (10 липня 2026). Де зараз Сергій і Сніжана Бабкіни й чим вони займаються?. Гордон (укр.). Процитовано 26 липня 2026.
  38. ↑ Блажко, Любов (13 лютого 2024). Виїхав з України та співає російською: де зараз Андрій Запорожець - SunSay з гурту 5'Nizza. Апостроф (укр.). Процитовано 26 липня 2026.
  39. ↑ Гаюк, Юлія (5 вересня 2023). Сергій Бабкін знову "знюхався" з росіянами. Деталі скандалу з благодійними концертами 5ʼnizza. РБК-Україна (укр.). Процитовано 26 липня 2026.
  40. ↑ Прімич, Марія (9 січня 2025). Український гурт анонсував тур російською мовою та нарвався на хейт: "Повеселіть росіян, клоуни". 24 Канал (укр.). Процитовано 26 липня 2026.
  41. ↑ Пономаренко, Сергей (18 травня 2026). Легендарная 5’nizza отыграла концерт в Дублине в рамках 25-летнего тура RUSSIANIRELAND - Русская Ирландия. RUSSIANIRELAND - Русская Ирландия (рос.). Процитовано 28 липня 2026.
  42. ↑ 5'nizza. www.ethniesy.com (англ.). Процитовано 26 липня 2026.
  43. ↑ 5'NIZZA - Афиша выступлений группы, фото, новости, дискография, музыка - Звуки.Ру. Zvuki.ru (рос.). Процитовано 28 липня 2026.
  44. ↑ а б в г д е Выргород. 5'Nizza (Пятница) "O5". www.wyrgorod.ru (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  45. ↑ Васильева, Настя (7 червня 2012). Сергей Бабкин: краткий курс «Как стать рок-звездой!» | Musecube (рос.). Процитовано 28 липня 2026.
  46. ↑ а б Бондаренко, Олексій (17 лютого 2017). 12 лет спустя. Рецензия на альбом «КУ» дуэта 5’nizza. Лірум (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  47. ↑ 5'Nizza - Анплаггед (англ.), 2003, процитовано 27 липня 2026
  48. ↑ 5'Nizza - Пятница (англ.), 2003, процитовано 27 липня 2026
  49. ↑ Кравчук, Мила (15 січня 2015). БРАВО "Звездный Каталог" (p) 2004 Moon Records. Music.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 19 грудня 2018.
  50. ↑ CD: Сборник "Мешанина или НеГолубой Огонек 2004. Диск 1". Выргород (рос.).
  51. ↑ LюкLemon - Совместный проект вокалиста 5`nizza (2004). tunnel.ru (рос.). 6 травня 2020.
  52. ↑ Лащева, Мария (29 липня 2009). Lюk: Мы всегда между форматами. Ровесник (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 27 липня 2026.{{cite news}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  53. ↑ Lюk. группа Lюk : архив новостей. www.luk.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 28 липня 2026.
  54. ↑ ТНМКонго - ReФОРМАТціЯ (англ.), 2006, процитовано 27 липня 2026
  55. ↑ Кузнецов, Максилла (29 жовтня 2004). ТАНОК НА МАЙДАНI КОНҐО - "Вода" | Рецензии. Наш НеФормат (рос.). Процитовано 27 липня 2026.
  56. ↑ Краткое интервью с ними и о них часть четвертая - "Океан Ельзи" і "5'nizza". Класний форум!. oe-5nizza (рос.). Процитовано 27 липня 2026.
  57. ↑ Сергей Бабкин («5’NIZZA») скоро женится. Новости музыки и шоу бизнеса NEWSmuz.com (рос.). 25 травня 2005. Процитовано 27 липня 2026.
  58. ↑ Splitting The Atom (24 листопада 2024). 5'nizza - КУДА? (Новый альбом, 2024). Процитовано 27 липня 2026 — через YouTube.
  59. ↑ Афиша Новости: Анжелика Варум поделилась старым дуэтом с группой 5'nizza – Архив. Афиша (рос.). 15 жовтня 2014. Процитовано 28 липня 2026.
  60. ↑ 5'Nizza feat. Fame "Красота" - новая песня 10-летней давности. rap.ua (рос.). 12 серпня 2015. Процитовано 28 липня 2026.
  61. ↑ 5'Nizza і Alyona Alyona випустили спільну іронічну пісню «Все не то». Today.ua (укр.). 20 лютого 2021. Процитовано 28 липня 2026.
  62. ↑ Екс-соліст "5'nizza" про війну в Україні: Це гра. ВІДЕО. ТаблоID (укр.). Процитовано 28 липня 2026.
  63. ↑ SunSay подтвердил, что давал концерт в оккупированном Крыму. ipress.ua (рос.). Процитовано 28 липня 2026.
  64. ↑ Лилия Шарафутдинова (7 червня 2015), Интервью LifeNews - группа 5nizza (рос.), архів оригіналу за 26 квітня 2016, процитовано 16 лютого 2016
  65. ↑ Учасники "5'nizza" дали інтерв’ю російським пропагандистам. ТаблоID (укр.). Процитовано 29 липня 2026.
  66. ↑ Гурт 5'nizza виправдався за інтерв'ю LifeNews. 24 Канал (укр.). 7 липня 2015. Процитовано 29 липня 2026.
  67. ↑ Поздеева, Анна (9 липня 2015). 5'NIZZA - Поясни по понятиям - Звуки.Ру. Zvuki.ru (рос.). Процитовано 26 липня 2026.
  68. ↑ Бабкін: Я не граю концертів у Кремлі та не маю стосунків з жодною владою. ТаблоID (укр.). Процитовано 26 липня 2026.
  69. ↑ Группа 5’Nizza после гастролей в России отказалась выступить в Крыму. Крым.Реалии (рос.). 16 липня 2016. Процитовано 28 липня 2026.
  70. ↑ Одінцова, Анастасія (12 жовтня 2017). Заборонений Бабкін. Як і за що учаснику гурту 5'nizza не дали провести концерти у Львові та Тернополі. NV (укр.). Процитовано 28 липня 2026.
  71. ↑ а б Примич, Марія (13 січня 2025). Гурт 5'nizza, який вляпався у мовний скандал, анонсував трек українською. 24 Канал (укр.). Процитовано 28 липня 2026.
  72. ↑ Яковлева, Анна (12 березня 2022). Бабкін переспівав свій хіт "Я солдат": тепер там є легендарна фраза "російський корабель, йди нах*й". OBOZ.UA (укр.). Процитовано 28 липня 2026.
  73. ↑ Блажко, Любов (14 серпня 2023). Скандал з гуртом 5'nizza: чому Бабкін у США співає російською "Солдат забытой богом страны". Апостроф (укр.). Процитовано 28 липня 2026.
  74. ↑ Сулима, Валерія (5 вересня 2023). Сергія Бабкіна та гурт 5'Nizza упіймали на співпраці з росіянами за кордоном. ТСН.ua. Процитовано 28 липня 2026.
  75. ↑ Денисяка, Ольга (10 січня 2025). «Ви для росіян співаєте?»: гурт 5'nizza розкритикували за анонс туру російською мовою. hromadske (укр.). Процитовано 11 січня 2025.
  76. ↑ Гурт 5'nizza оголосив про тур Європою російською. Українці обурилися. espreso.tv (укр.). Процитовано 11 січня 2025.
  77. ↑ Забалуев, Ярослав (17 лютого 2017). И снова пятница. www.gazeta.ru (рос.). Процитовано 28 липня 2026.
  78. ↑ Логвинченко, Алексей. 5'NIZZA: «Мы не вкладывали огромных денег и не работали с профессиональными продюсерами». Журнал OK! (рос.). Процитовано 28 липня 2026.
  79. ↑ Gazeta.ua (11 серпня 2016). ТОП-10 музичних альбомів незалежної України. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 29 липня 2026.
  80. ↑ 30 альбомів України: найкраща наша музика часів незалежності | Новини Еспресо. espreso.tv (укр.). Процитовано 29 липня 2026.
  81. ↑ 5'nizza on Apple Music. Apple Music (амер.). Процитовано 26 липня 2026.
  82. ↑ Сергій Бабкін (3 серпня 2015). 5`NIZZA Солдат. Процитовано 28 липня 2026 — через YouTube.
  83. ↑ 5'NIZZA - Jamayka. 14 липня 2007. Процитовано 28 липня 2026 — через YouTube.
  84. ↑ 5'nizza. Новый день. 18 березня 2017. Процитовано 28 липня 2026 — через YouTube.
  85. ↑ Танок на майдані Конго (ТНМК) : М1. Телеканал М1 (укр.). Процитовано 28 липня 2026.
  86. ↑ ТНМК (21 квітня 2008). ТНМК & 5nizza - En Automne. Процитовано 28 липня 2026 — через YouTube.
  87. ↑ Соболь, Андрей (23 квітня 2015). Режиссер нового клипа группы 5’nizza — о том, как снять музыкальное видео за 7 часов. «Бумага» (рос.). Процитовано 28 липня 2026.
  88. ↑ Сергій Бабкін (3 серпня 2015). 5'nizza I Believe in You Official Video. Процитовано 28 липня 2026 — через YouTube.
  89. ↑ Группа 5'nizza представила новую песню на русском и украинском: премьера клипа. Апостроф (рос.). Процитовано 28 липня 2026.
  90. ↑ Сергій Бабкін (3 серпня 2015). 5'nizza Але Official Video. Процитовано 28 липня 2026 — через YouTube.
  91. ↑ Береза, Юрий (2 грудня 2015). Премьера клипа: 5'nizza «Некино». open.ua (рос.). Процитовано 28 липня 2026.
  92. ↑ Видео дня: 5’NIZZA «Вперед». officiel-online.com (рос.). Процитовано 28 липня 2026.
  93. ↑ Сергій Бабкін (3 серпня 2015). 5’nizza Вперёд. Процитовано 28 липня 2026 — через YouTube.
  94. ↑ Премьера: новый клип группы 5'nizza. vogue.ua (рос.). 6 квітня 2017. Процитовано 28 липня 2026.
  95. ↑ 5'NIZZA САМОЛЁТ Official Music Video. 30 квітня 2017. Процитовано 28 липня 2026 — через YouTube.
  96. ↑ GREYCORE (25 січня 2025). Нарешті відпочили і випустили кліп | 5NIZZA. Процитовано 28 липня 2026 — через YouTube.

Посилання

Ця сторінка належить до добрих статей української Вікіпедії.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).